Володимир Арʼєв:
Заламувати руки з приводу зупинки зброї і вправлятись у красномовному конкурсі «Хто краще пне Америку» нічого не дасть. Взагалі. Потрібно йти двома шляхами.
Перший: перерозподіл бюджету. Все, що можна скоротити, дати на військово-промисловий комплекс. Цього року, за прогнозами, він буде завантажений на 30%. Гроші збільшать можливості, хоча не від них все залежить. Але проблему дефіциту комплектуючих теж можна вирішити за гроші, якщо дуже захотіти. Це також питання швидкості і ефективності керування в сфері оборони, яке зараз на рівні равлика. З такою самою реакцією на виклики. Ніяких витрат на президентські піар-акції типу кешбеку чи «зимової підтримки» бути в принципі не може — це божевілля в нашій ситуації. Телемарафон — нах. Ці кошти мають піти на протидію російській пропаганді на територіях партнерів і на просування оборонних інтересів України, в тому числі через лоббі.
Другий: багаторівнева і активна дипломатія на американському напрямку. Монополія ОП, який для Білого Дому є подразником, лише пришвидшує негативні рішення. Українські депутати всіх фракцій, громадські організації і об'єднання, ветеранські, культурні та інші десанти мали би постійно перебувати у Вашингтоні вахтовим методом, без перебільшень. Паралельно — максимальне залучення лоббістських структур для просування життєво потрібних Україні рішень. Так працюють всі, кому щось треба від США.
На Банковій зараз час Х визначатись що важливіше — особисте его чи інтереси України.
Влада тисне на депутатів Київради, щоб обрати свого секретаря.
Силовики перейшли до наступного етапу тиску на депутатів Київради та оточення мера Києва Віталія Кличка. Мета — змусити проголосувати за потрібну людину на посаду секретаря Київради, яка згодом, у випадку відставки, або арешту мера, матиме право очолити самоврядування.
За даними Черненка, у хід йде все: погрози, підозри, кримінальні провадження, обшуки, виклики на розмови.
Він зазначив, що силовий тиск на КМДА розпочався відразу після президентських виборів, але на депутатів Київради — відносно недавно.
Восени минулого року «УДАРівця» Ігоря Опадчого змушували відмовитися від депутатства, щоб завести замість нього у Київраду Тимура Ткаченка, що був також у списку «УДАРу». Коли це не вдалося — Ткаченка призначили керівником військової адміністрації Києва.
Свого часу партія «Слуга російського народу» фактично програла місцеві вибори 2020 року, коли більшість міських, селищних та сільських голів було обрано не від партії президента. А саме від «Слуги народу» обрали тільки 30% голів, в той час, як 47% голів було обрано, як незалежних кандидатів.
Тепер, користуючись надзвичайними повноваженнями, що дозволяють обмежувати місцеве самоврядування шляхом утворення військових адміністрацій, влада намагається без виборів захопити контроль на місцях.
Колишній секретар РНБО України Олексій Данілов в інтервʼю Wyborcza заявив, що нинішня влада України нібито готувалась до війни з грудня 2019 року. Однак можна говорити про низку серйозних прорахунків влади України у 2021 — на початку 2022 року, допущені вищим політичним керівництвом України, — пише Gazeta Wyborcza.
Американська сторона інформувала президента Зеленського про великий напад росії з осені 2021. Тобто принаймні з цього моменту мала би початися безпосередня підготовка населення до вторгнення.
Але українська влада публічно применшувала загрозу. Виступи Президента, прем'єра України та інших посадовців часто містили меседжі: «панікувати не треба», «все під контролем», що створювало хибне враження безпеки серед громадян.
Квінтесенцією цієї позиції стало сумнозвісне звернення президента від 19 січня 2022 р.:
В.Зеленський: «Зараз активно нападають не на нашу землю, а на ваші нерви. Щоб у вас було постійне відчуття тривоги. Всім нашим громадянам, особливо похилого віку, потрібно це зрозуміти. Видихнути. Заспокоїтись. Не бігти по гречку і сірники. (…) У квітні ми відзначимо Великдень. У травні, як завжди — сонце, вихідні, шашлики, і, звісно, День перемоги. А далі - літо. Ми будемо здавати ЗНО, вступати до університетів, планувати відпустку, копати городи, одружуватись і гуляти весілля. А далі - осінь. Де, сподіваюсь, ми будемо вболівати за нашу збірну на Чемпіонаті світу з футболу в Катарі. А далі - зима».
Банки скорочують присутність у Private Banking, але натомість активно розвивають преміальні послуги. Частково такий розворот пов’язаний з тим, що українці активно накопичують кошти в банках, і дедалі частіше потрапляють до категорії преміальних клієнтів. Як виглядає оновлений портрет VIP-клієнта та що пропонують банки в преміумсегменті?
Банкінг без кордонів та комплаєнс-супроводження: як банки змінюють преміальне обслуговування
https://minfin.com.ua/ua/2025/07/03/153799462/
Шановні форумчани, залишайте свої коментарі під статтею, нам цікава ваша думка.
Українці у травні отримали найбільшу суму кешбеку від старту програми
3 липня 2025, 15:34
Понад 3,5 мільйона учасників програми «Національний кешбек» отримали 490 мільйонів гривень за купівлю українських споживчих товарів у травні 2025 року. Про це повідомляє Міністерство економіки.
«Це на 10% більше, ніж у квітні (445 млн грн), і водночас — найбільша сума щомісячних виплат від старту програми у вересні 2024 року», — йдеться у повідомленні.
Зазначається, що загалом за увесь час дії програми українці вже отримали від держави близько 2,9 мільярда гривень кешбеку.
У Мінекономіки нагадали, що отримані за програмою кошти можна витратити до кінця 2025 року, зокрема, на комунальні та інші послуги, книжки та ліки. Крім того, їх можна спрямувати на благодійність, купити військові облігації або задонатити на ЗСУ.
Мета програми — зміна споживацької поведінки на користь української продукції. Кешбек у розмірі 10% нараховується за купівлю близько 400 тисяч споживчих товарів українського виробництва, зареєстрованих у програмі, серед яких продукти, будівельні матеріали, одяг, взуття, косметика, побутова хімія, меблі, товари для дому та інші.
minfin.com.ua/ua/2025/07/03/153997874/
17 липня в Академії Мінфін відбудеться третій воркшоп від Михайла Серюги про тренди й можливості крипторинку. Цього разу розберемо, які напрями й інструменти працюють і приносять криптоінвестору пасивний дохід.
На навчальних прикладах розберемо, що і як працює: 🔹 Restaking та стейкінг
🔹 токенізовані реальні активи (RWA)
🔹 криптодепозити з гарантованою дохідністю
🔹 Airdrops від перспективних проєктів.
Попередні воркшопи Михайла Серюги отримали позитивні відгуки від учасників. Він дає максимум практичної інформації, підкріпленої власним 11-річним досвідом.
📌 Реєструйтесь за посиланням: https://surli.cc/gljnsd
Шановні форумчани, пропонуємо вашій увазі три важливі економічні події 3 липня, які залишили слід в історії та мають вагоме значення і для українців у 2025 році:
1. 3 липня 1863 року — створення перших консольних облігацій у США
Що сталося: Під час Громадянської війни США випустили консольні облігації — боргові інструменти без строку погашення, з фіксованою виплатою відсотків. Це був крок у бік гнучкого фінансування війни.
Наслідки: Ідея отримувати «довічні» прибутки без повернення тіла боргу стала інновацією у фінансуванні держав.
Висновок для України: У 2025 році, в умовах війни, Україні варто вивчати нестандартні фінансові інструменти, наприклад, облігації перемоги або соціальні облігації для відбудови. Урок — не лише позичати, а й творити довіру через прозорі механізми обслуговування боргу.
2. 3 липня 1969 року — заснування Qantas Airways як публічної компанії
Що сталося: Австралійський авіаперевізник Qantas став акціонерним товариством, відкрившись для інвесторів. Надалі це дозволило йому розширити флот, модернізувати послуги і стати глобальним брендом.
Наслідки: Qantas — один із прикладів, як навіть у «вузькому» секторі (авіація) можна досягнути глобального успіху завдяки залученню капіталу.
Висновок для України: Державні компанії, зокрема Укрзалізниця, Укрпошта, мають потенціал для публічної трансформації, залучення капіталу і посилення ефективності — якщо вибудувати репутацію і корпоративне управління.
Комментарии - 35
Заламувати руки з приводу зупинки зброї і вправлятись у красномовному конкурсі «Хто краще пне Америку» нічого не дасть. Взагалі. Потрібно йти двома шляхами.
Перший: перерозподіл бюджету. Все, що можна скоротити, дати на військово-промисловий комплекс. Цього року, за прогнозами, він буде завантажений на 30%. Гроші збільшать можливості, хоча не від них все залежить. Але проблему дефіциту комплектуючих теж можна вирішити за гроші, якщо дуже захотіти. Це також питання швидкості і ефективності керування в сфері оборони, яке зараз на рівні равлика. З такою самою реакцією на виклики. Ніяких витрат на президентські піар-акції типу кешбеку чи «зимової підтримки» бути в принципі не може — це божевілля в нашій ситуації. Телемарафон — нах. Ці кошти мають піти на протидію російській пропаганді на територіях партнерів і на просування оборонних інтересів України, в тому числі через лоббі.
Другий: багаторівнева і активна дипломатія на американському напрямку. Монополія ОП, який для Білого Дому є подразником, лише пришвидшує негативні рішення. Українські депутати всіх фракцій, громадські організації і об'єднання, ветеранські, культурні та інші десанти мали би постійно перебувати у Вашингтоні вахтовим методом, без перебільшень. Паралельно — максимальне залучення лоббістських структур для просування життєво потрібних Україні рішень. Так працюють всі, кому щось треба від США.
На Банковій зараз час Х визначатись що важливіше — особисте его чи інтереси України.
Силовики перейшли до наступного етапу тиску на депутатів Київради та оточення мера Києва Віталія Кличка. Мета — змусити проголосувати за потрібну людину на посаду секретаря Київради, яка згодом, у випадку відставки, або арешту мера, матиме право очолити самоврядування.
За даними Черненка, у хід йде все: погрози, підозри, кримінальні провадження, обшуки, виклики на розмови.
Він зазначив, що силовий тиск на КМДА розпочався відразу після президентських виборів, але на депутатів Київради — відносно недавно.
Восени минулого року «УДАРівця» Ігоря Опадчого змушували відмовитися від депутатства, щоб завести замість нього у Київраду Тимура Ткаченка, що був також у списку «УДАРу». Коли це не вдалося — Ткаченка призначили керівником військової адміністрації Києва.
Свого часу партія «Слуга російського народу» фактично програла місцеві вибори 2020 року, коли більшість міських, селищних та сільських голів було обрано не від партії президента. А саме від «Слуги народу» обрали тільки 30% голів, в той час, як 47% голів було обрано, як незалежних кандидатів.
Тепер, користуючись надзвичайними повноваженнями, що дозволяють обмежувати місцеве самоврядування шляхом утворення військових адміністрацій, влада намагається без виборів захопити контроль на місцях.
Американська сторона інформувала президента Зеленського про великий напад росії з осені 2021. Тобто принаймні з цього моменту мала би початися безпосередня підготовка населення до вторгнення.
Але українська влада публічно применшувала загрозу. Виступи Президента, прем'єра України та інших посадовців часто містили меседжі: «панікувати не треба», «все під контролем», що створювало хибне враження безпеки серед громадян.
Квінтесенцією цієї позиції стало сумнозвісне звернення президента від 19 січня 2022 р.:
В.Зеленський: «Зараз активно нападають не на нашу землю, а на ваші нерви. Щоб у вас було постійне відчуття тривоги. Всім нашим громадянам, особливо похилого віку, потрібно це зрозуміти. Видихнути. Заспокоїтись. Не бігти по гречку і сірники. (…) У квітні ми відзначимо Великдень. У травні, як завжди — сонце, вихідні, шашлики, і, звісно, День перемоги. А далі - літо. Ми будемо здавати ЗНО, вступати до університетів, планувати відпустку, копати городи, одружуватись і гуляти весілля. А далі - осінь. Де, сподіваюсь, ми будемо вболівати за нашу збірну на Чемпіонаті світу з футболу в Катарі. А далі - зима».
Банкінг без кордонів та комплаєнс-супроводження: як банки змінюють преміальне обслуговування
https://minfin.com.ua/ua/2025/07/03/153799462/
Шановні форумчани, залишайте свої коментарі під статтею, нам цікава ваша думка.
Курси від банків: 49.1648 / 49.1875 грн за євро.
Торги по євро завершено.
— 41,7239 грн/$
— 49,1758 грн/€
Курси від банків: 41.75 / 41.78 грн за долар.
Торги по долару завершено.
Курси від банків: 49.1314 / 49.1583 грн за євро.
Курси від банків: 41.75 / 41.78 грн за долар.
Читайте в блоге!
3 липня 2025, 15:34
Понад 3,5 мільйона учасників програми «Національний кешбек» отримали 490 мільйонів гривень за купівлю українських споживчих товарів у травні 2025 року. Про це повідомляє Міністерство економіки.
«Це на 10% більше, ніж у квітні (445 млн грн), і водночас — найбільша сума щомісячних виплат від старту програми у вересні 2024 року», — йдеться у повідомленні.
Зазначається, що загалом за увесь час дії програми українці вже отримали від держави близько 2,9 мільярда гривень кешбеку.
У Мінекономіки нагадали, що отримані за програмою кошти можна витратити до кінця 2025 року, зокрема, на комунальні та інші послуги, книжки та ліки. Крім того, їх можна спрямувати на благодійність, купити військові облігації або задонатити на ЗСУ.
Мета програми — зміна споживацької поведінки на користь української продукції. Кешбек у розмірі 10% нараховується за купівлю близько 400 тисяч споживчих товарів українського виробництва, зареєстрованих у програмі, серед яких продукти, будівельні матеріали, одяг, взуття, косметика, побутова хімія, меблі, товари для дому та інші.
minfin.com.ua/ua/2025/07/03/153997874/
Курси від банків: 49.0262 / 49.0648 грн за євро.
Курси від банків: 41.76 / 41.8 грн за долар.
17 липня в Академії Мінфін відбудеться третій воркшоп від Михайла Серюги про тренди й можливості крипторинку. Цього разу розберемо, які напрями й інструменти працюють і приносять криптоінвестору пасивний дохід.
На навчальних прикладах розберемо, що і як працює:
🔹 Restaking та стейкінг
🔹 токенізовані реальні активи (RWA)
🔹 криптодепозити з гарантованою дохідністю
🔹 Airdrops від перспективних проєктів.
Попередні воркшопи Михайла Серюги отримали позитивні відгуки від учасників. Він дає максимум практичної інформації, підкріпленої власним 11-річним досвідом.
📌 Реєструйтесь за посиланням: https://surli.cc/gljnsd
Курси від банків: 41.75 / 41.78 грн за долар.
Курси від банків: 49.0646 / 49.0789 грн за євро.
1. 3 липня 1863 року — створення перших консольних облігацій у США
Що сталося: Під час Громадянської війни США випустили консольні облігації — боргові інструменти без строку погашення, з фіксованою виплатою відсотків. Це був крок у бік гнучкого фінансування війни.
Наслідки: Ідея отримувати «довічні» прибутки без повернення тіла боргу стала інновацією у фінансуванні держав.
Висновок для України: У 2025 році, в умовах війни, Україні варто вивчати нестандартні фінансові інструменти, наприклад, облігації перемоги або соціальні облігації для відбудови. Урок — не лише позичати, а й творити довіру через прозорі механізми обслуговування боргу.
2. 3 липня 1969 року — заснування Qantas Airways як публічної компанії
Що сталося: Австралійський авіаперевізник Qantas став акціонерним товариством, відкрившись для інвесторів. Надалі це дозволило йому розширити флот, модернізувати послуги і стати глобальним брендом.
Наслідки: Qantas — один із прикладів, як навіть у «вузькому» секторі (авіація) можна досягнути глобального успіху завдяки залученню капіталу.
Висновок для України: Державні компанії, зокрема Укрзалізниця, Укрпошта, мають потенціал для публічної трансформації, залучення капіталу і посилення ефективності — якщо вибудувати репутацію і корпоративне управління.
Продовження читайте в коментарі нижче
Курси від банків: 49.1677 / 49.1905 грн за євро.
Курси від банків: 41.71 / 41.74 грн за долар.