Покупка авто. Что не запрещено ФОП-ам

Органы ГФС частенько грешат своим особым и избирательным пониманием норм налогового законодательства, что идет вразрез правилу: что не запрещено – то разрешено. И, одно из подтверждений тому – постановление апелляционной инстанции № 876/10433/17 от 14.12.2017 г.

История болезни

ФОП на 3-ей группе, к тому же еще и плательщик НДС, с кодами видов деятельности, очень даже транспортными (49.31 Пассажирский наземный транспорт городского и пригородного сообщения; 52.29 Другая вспомогательная деятельность в сфере транспорта) осмелился приобрести автомобиль Toyota, что, собственно, и сделал. Как полагается в таких случаях, налоговый кредит, полученный от продавца уменьшил его обязательства по этому налогу в отчетном месяце. Далее, вышеупомянутый автомобиль начал использоваться по своему прямому предназначению, строго в рамках облагаемых операций и хозяйственной деятельности, что подтверждалось и путевыми листами, и приказами и многими другими документами.

А в чем подвох, спросите вы? Все просто, на кого регистрировать автомобиль: на физическое лицо или физическое лицо-предпринимателя? Первый вариант нашему герою понравился больше. Сказано – сделано.

Далее налоговая проверка, на предмет правомерности начисления отрицательного значения разницы между суммой налогового обязательства и суммой налогового кредита и бюджетного возмещения налога на добавленную стоимость и налоговое уведомление-решение (НУР) на круглую сумму, плюс штрафные санкции на половину круглой суммы. Говорят, мол, нарушил пп. «г» 198.5, ст. 198 НКУ поскольку владельцем автомобиля является физическое лицо, а не субъект хозяйствования. Вот так. Далее по тексту позиция ГФС «придбаний транспортний засіб зареєстровано на фізичну особу, тому, враховуючи вимоги ст. 325 Цивільного кодексу України та Постанову КМУ від 07.09.98 р. № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів…», така обставина не дає можливості вважати майно, яке перебуває у приватній власності фізичної особи, основними фондами суб'єкта господарювання – фізичної особи».

Вот так, покупай после этого автомобили.

Административный суд постановлением от 13.09.2017г. № 819/710/17 не проникся доводами ФОП, и, как результат – исковые требования были не удовлетворены.

В апелляции дела обстояли гораздо лучше. Далее цитата из постановления: «Слід зазначити, що статус фізичної особи-підприємця – це юридичний статус, який засвідчує право особи на заняття підприємницькою діяльністю. Відтак, відсутність передбаченої можливості державної реєстрації транспортних засобів за фізичними особами — підприємцями не може позбавляти їх права на отримання податкового кредиту за операціями з придбання транспортних засобів за умови дотримання умови його формування, що визначені ПК України», а также «норми податкового законодавства України не обмежують право платника податку на податковий кредит залежно від суб'єктного складу сторін у правовідносинах за договорами на придбання товарів (робіт, послуг), в т. ч. і транспортних засобів та визначають одинакові права та обов'язки як для юридичних, так і для фізичних осіб, платників податку (в тому числі і фізичних осіб-підприємців)».

Резюме: «Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки фізична особа-підприємець є фізичною особою, яка здійснює діяльність, віднесену законодавством до підприємницької, є платником ПДВ тому на нього повною мірою поширюються правові норми, які визначають порядок обчисленні і сплати ПДВ, формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування сум ПДВ, при придбанні транспортного засобу з метою його використання у власній господарській діяльності у повній відповідності до вказаних норм податкового законодавства отримав право на віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту».

Все что не запрещено – разрешено.