21 листопада 2012 року студенти НТУУ «КПІ» вітали гостей за круглим столом. Круглий стіл був не зовсім звичайним, оскільки тут не просто засідали, а обговорювали важливу тему: «Інноваційний розвиток підприємств України: стратегії та сценарії». Організаторами даного заходу виступили кафедра міжнародної економіки НТУУ «КПІ», Корпорація «Науковий парк «Київська політехніка, Білорусько-Український центр науково-технічного та інноваційного співробітництва. Захід відбувся за підтримки Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України.
Зустріч у стилі «Техно»
Основний лейтмотив зустрічі: що маємо? що робити? чого чекати? Маємо на сьогоднішній день не так багато втішного. Як зазначив Олександр Анатолійович Мазур, виконавчий директор Технопарку ІЕЗ ім. Є.О. Патона, роки незалежності в Україні:
- в 3,3 рази знизилася чисельність працівників в інноваційній сфері (у США й Західній Європі зросла в 2 рази, у Південно-Східній Азії — в 4 рази);
в 3,5 рази знизилася кількість дослідників в області технічних наук. у той же час в 5,6 разу збільшилася їхня чисельність у політичних науках, в 3,5 — у юридичних;
у 14,3 рази зменшилося освоєння нових видів техніки;
у 5 раз упала (з 56% до 11,2%) частка інноваційно-активних промислових підприємств (у Росії їхня частка становить 10%, у Польщі — 16%, у ЄС — у середньому 60%),
приріст ВВП за рахунок застосування нових технологій в Україні становить 0,7%, тоді як у розвинених країнах цей показник сягає — 60÷90%.
На тлі негараздів у Київському політехнічному інституті (нині НТУУ «КПІ») ректоратом і ректором М.З.Згуровським з давніх часів приймалися заходи, які б поліпшили інвестиційний клімат і дали можливість розвивати економіку України на засадах інновацій. Ще до того, як були створені перші технопарки в 1999 р., у КПІ в 1995 р. був створений технопарк «Перспектива». У 2002 р. був створений технопарк «Київська політехніка», перший технопарк, який є в Україні серед вищих навчальних закладів. Це інноваційна структура, яка використовує аналітичний ефект від взаємодії науковців, освітян, бізнесу, влади та не має жодних державних пільг.
Таким чином у НТУУ «КПІ» були успішно поєднані наука та інноваційно-активна молодь. Цей симбіоз набув свого розвитку у ряді проектів, що були реалізовані на базі університету.
Гість заходу, директор департаменту міжнародного науково-технічного співробітництва ПАТ Науково-виробничий концерн «Наука», Віталій Іванович Чернюк розповів, що на базі концерну було створено кілька науково-навчальних центрів наноелектроніки та нанотехнології. У тому числі один з них на базі НТУУ «Київський політехнічний інститут». Основними напрямками діяльності центру є проведення наукових досліджень та розробок у галузі нанофізики та наноелектроніки, створення конкурентоспроможних на світовому ринку наукових, науково-прикладних результатів в галузі нанофізики і наноелектроніки, впровадження інноваційної діяльності, забезпечень на цій основі умов здійснення поглибленої наукової, науково-технічної підготовки фахівців в галузях нанофізики та наноелетроніки. Створення центру відбулось завдяки фінансування завдання програми утворення науково-навчального центру нанотехнологій на базі нанотехнологічного комплексу Нанофаб, за рахунок державного бюджету і власних коштів НТУУ «КПІ» і Науково-виробничого концерну «Наука».
В Україні поки що не існує аналогів даного комплексу, який має аналітичні та технологічні можливості для розробки і дрібносерійного виробництва продукції наноелетроніки і ґрунтується на використанні силової зондової мікроскопії. І ще одним важливим моментом є підготовка кадрів, які можуть не тільки займатися виробництвом, а також науковими дослідженнями і навчанням, так наприклад зараз в центрі працюють студенти фізичних спеціальностей. Вони можуть бути залучені на практику і навчатися стаціонарно на території НТУУ «КПІ». І мабуть це є одна з найголовніших ланок в реалізації цього проекту, так молоді спеціалісти мають де виплеснути свій потенціал та знайти застосування своїм знанням в Україні, не тікаючи закордон, як це найчастіше трапляється.
Як показала зустріч, в «української новації» є вагома перспектива виходу на світовий ринок. Адже значний потенціал для розвитку нових технологій, кадровий потенціал та наукові розробки у нас є.
Дарія Смірних
Комментарии