bonv

Міжнародна фінансова підтримка, на його думку, істотно на курс гривні впливати не буде — її буде вистачати хіба що на закриття дефіциту держбюджету, «закриття всіх дірок».
Не бачить перспективи повернення до довоєнного курсу і інвестиційний банкір Сергій Фурса.
«Ні, курс не буде відкочуватися. Але незрозуміло, яким буде курс на кінець війни, тому що ми не знаємо, скільки вона триватиме», — зазначив він.

Повернутися до «довоєнного» курсу долара (який був до 24 лютого 2022 року) — неможливо.
Про це заявили експерти, опитані сайтом Факти ICTV.
За словами економіста Бориса Кушнірука, курс валюти вкрай рідко відкочується до старих показників.
«На 2−3% може відкотитися, а до рівня 28 грн/долар — ні. Як він не відкотився, коли було 8 грн/долар, потім стало 25 грн/долар, — зазначив експерт, додавши, що курс в певний момент може різко підвищуватися, а потім трохи дешевшати, але не до старих рівнів.
Кушнірук припустив, що після війни рівень доходів українців в доларовому еквіваленті при стабільному курсі буде рости, що поліпшить фінансову ситуацію для громадян.
У свою чергу економіст Олексій Кущ пояснює: прогнозувати післявоєнний курс зараз складно, адже терміни закінчення війни невідомі. При цьому Кущ підтверджує: повернення до довоєнного курсу не буде.
«З урахуванням емісії, яка була зроблена, надрукованих грошей, ослаблення нашої економіки, у нас вже не буде можливості повернути курс гривні назад», — заявив економіст, додавши, що значне зниження курсу гривні може бути навіть шкідливим для економіки України, зокрема, для експортної галузі, для якої потрібна така «планова» девальвація.

Курсу долара поки не вдалося подолати психологічний бар'єр в 41 гривню, проте така ймовірність існує до кінця поточного тижня.
Про це розповіла директор департаменту казначейських операцій «Юнекс Банку» Анна Золотько в коментарі 24 каналу.
«На мій погляд, зараз додатковий тиск на гривню в готівковому сегменті викликає психологічна напруженість в суспільстві, яка створюється очікуваннями посилення військової агресії з боку Росії напередодні 24 серпня і безпосередньо в День незалежності», — коментує вона.
На думку експерта, якщо" апокаліптичні «прогнози в кінцевому підсумку не виправдаються, цілком ймовірно, що курс гривні зможе утриматися в межах коридору 40−41 гривні за долар. Але якщо ця позначка все-таки буде пересічена, то курс отримає новий поштовх для зростання і до кінця тижня може торгуватися в межах 40,5−41,5 грн, прогнозує Золотько.
Також вона додала, що зараз другий сценарій виглядає більш імовірним.

Стосовно ж «історичного» аргументу, то, дійсно, порядок смуг на прапорі тривалий час був невизначеним, тому використовували обидва варіанти. Проте, починаючи з 1848 року, поступово став переважати синьо-жовтий варіант, котрий, зрештою, й закріпили у XX ст.

Поєднання символічних для країни кольорів знаходимо і в добу козацтва, особливо починаючи з XVIII ст. Часто у запорожців були сині стяги, прикрашені золотистими орнаментами, образами православних святих або ж козаків.
Поєднання синього і жовтого кольорів остаточно оформилося як єдинонаціональне на початку XX ст.
Так, перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора відбулося 22 березня 1918 року. Тоді Центральна Рада ухвалила закон, затвердивши поєднання жовтого і блакитного як стяг Української Народної Республіки.
Примітно, що досі точаться дискусії довкола того, яким чином розташовувалися кольори на прапорі УНР: блакитний вгорі та жовтий унизу, чи навпаки — із жовтим угорі. Науковці сходяться на тому, що не існує документів, якими в УНР затверджувався б саме «жовто-блакитний» порядок смуг. Тому цілком можливо, що використовувалися обидва варіанти стяга.
Правильна назва Державного прапора України — синьо-жовтий. Його кольори розташовані в такому порядку: вгорі - синій, унизу — жовтий.
Водночас не всім до вподоби така послідовність розміщення кольорів, тому смуги державного стяга пропонують поміняти місцями. Цю ідею часто аргументують фен-шуєм та українською історією.
Прибічники ідеї «перевертання» прапора, зокрема, заявляють, що такий порядок кольорів — чи не основна причина нещасть України. Тому, за їхнім твердженням, для розквіту України треба лише «перевернути» прапор.

23 серпня всі громадяни нашої країни відзначають День державного прапора. Наступного дня зустрічають ще одне важливе свято — День незалежності 2022.
Саме ж свято є відносно новим і було засноване указом другого президента України Леоніда Кучми «Про День Державного Прапора України» від 23 серпня 2004 року. Встановлене воно з метою виховання поваги громадян до державних символів України.
Державний прапор України затверджений Верховною Радою 28 січня 1992 року. Це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього (вгорі) і жовтого (внизу) кольорів, зі співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.
Згідно із найбільш популярним тлумаченням колірної гами прапора, синя його смуга символізує ясне небо, а жовта — золоті пшеничні ниви.
Дехто ж стверджує, що насправді барви нашого прапора здавна символізують дві головні стихії природи — воду і вогонь. Водночас, з релігійного погляду, жовтий (золотий) колір — уособлює Творця і взагалі Вищу духовність, а синій — усе земне.
Перша історична згадка про поєднання синього та жовтого елементів в офіційній символіці датується 1256 роком — днем заснування Львова. Герб цього міста, зокрема, прикрасив золотий лев на синьому тлі.
Золотий і синій кольори з XIV ст. офіційно використовувалися в гербі Руського королівства. Також ці барви є і на гербах місцевої знаті, князів, шляхтичів.

Євро впав до паритету з доларом США, а європейські акції знизилися, оскільки різке зростання цін на енергоносії посилило побоювання, що великі економіки регіону прямують до рецесії.
Про це пише Financial Times.
Євро впав на 0,4%, до $0,99, знову опустившись нижче порога в $1 після досягнення паритету з доларом США в липні вперше за два десятиліття.
Європейський регіональний індекс Stoxx 600 втратив 1,2%, тоді як німецький Dax впав на 1,7%. Ці падіння відбулися на тлі подорожчання базової потужності в Німеччині, чий показник вважається еталонним, до рекорду у €603 за мВт·год.
Інвестори та економісти стурбовані тим, що зростання цін на енергоносії призведе до зниження ділової активності в Європі.
Опитування, опубліковане минулого тижня, показало, що німецькі інвестори стурбовані станом економіки найбільше з часів боргової кризи в єврозоні 10 років тому.
«Уряди починають розподіляти більш високі витрати на енергію між споживачами, і бізнесу доведеться почати повільно скорочувати виробництво. У той же час логістичні лінії страждають від відсутності транспортних можливостей в умовах низького рівня води на річці Рейн», — сказав Джордан Рочестер з японського банку Nomura.
Раніше курс євро до американського долара опустився до мінімуму з грудня 2002 року. Споживчі ціни в єврозоні зростають рекордними темпами. Рекордно високі темпи інфляції вкотре посилюють напруженість у ЄЦБ щодо швидкості запланованого підвищення процентних ставок.

Москва не бачить можливості дипломатичного рішення для припинення своєї війни в Україні та очікує тривалого конфлікту.
Про це заявив постійний представник Росії при ООН у Женеві Геннадій Гатілов, пише Financial Times.
За його словами, прямих переговорів між Путіним і президентом України Володимиром Зеленським не буде. Водночас російський дипломат стверджує, що США та інші країни НАТО нібито тиснуть на Україну, щоб вона вийшла з переговорів.
«Зараз я не бачу можливості для дипломатичних контактів. І чим більше триватиме конфлікт, тим складніше буде знайти дипломатичне вирішення», — сказав Гатілов.
Хана росії.

Естонія просуватиме ідею повного енергетичного ембарго проти Росії у восьмому пакеті санкцій ЄС за агресивну війну Кремля.
Як повідомляє ERR, про це заявив міністр закордонних справ Урмас Рейнсалу.
Пропозиції Естонії включають всеосяжне ембарго на енергоносії, а також нові санкції щодо певних категорій товарів і осіб, виключених з попередніх пакетів. Естонія також прагне остаточно відокремити російські банки від банківської системи SWIFT, і Рейнсалу додав, що поки що не буде вдаватися в додаткові подробиці.
«Ми повинні серйозно підняти ціну агресії для агресора перед наближенням зими. Сім попередніх пакетів виявились недостатніми, щоб підштовхнути Путіна припинити війну», — зазначив Рейнсалу.
Естонія також запропонує кроки, які не дозволять громадянам Росії в'їжджати до ЄС.
«Понад 10 млн громадян РФ зараз мають право в'їздити до Європейського Союзу… Хтось має зробити перший крок. Сподіваюся, ми зможемо досягти загальноєвропейської згоди для якогось формулювання», — зазначив глава МЗС Естонії.
Він наголосив, що у Кремлі зараз намагаються зіграти на втомі Європи від війни. «Ми маємо сказати, що це даремна надія. Ми готові допомагати Україні і тиснути на Росію, стільки треба, щоб вона змушена була відступитися. Дуже важливо проявити рішучість», — наголосив Урмас Рейнсалу.

Для гривні позитивним прогнозом буде зниження купівельної спроможності майже вдвічі з 2022 по 2024 рік. А для народу???
Прогноз реалізується, якщо Національному банку вдасться втілити в реальність задумані ініціативи та прийняти ряд рішень для підтримки економіки, пише глава НБУ Кирило Шевченко у колонці для LB.ua.
«Ми маємо чітко усвідомлювати, що навіть поточні 22,2% споживчої інфляції за рік — це суттєве скорочення, майже на ¼, реальних наявних доходів громадян. При цьому, щоб не допустити більшої втрати доходів через інфляцію, ми були змушені витратити значну частину своїх резервів і суттєво підвищити відсоткову ставку», — зазначив він.
Нацбанк склав графік емісій. Викуп облігацій внутрішніх державних позик до кінця цього року в обсягах до 30 млрд грн на місяць, 2023 року обсяг емісії зменшується удвічі, а 2024-го вона припиняється взагалі.
НБУ прогнозує, що за підсумками 2022 року інфляція перевищить 30%, наступного року близько 20%. До однознакового рівня інфляція сповільниться 2024 року.
2022 року ВВП України неминуче обвалиться на 33−35%, його зростання прогнозується на 5,9% 2023 року та на 4,9% 2024-го.

Крім того, керівник «Української команди» наголосив, що на застосування західної зброї по території росії існують певні обмеження, і це заважає Україні у боротьбі.
«Україна має стати глобальним гравцем на ринку сучасного озброєння і сприйматися не як прохач зброї, а як перспективний партнер», — підкреслив Артур Палатний.

Україна має вже зараз вживати заходів для відродження та розвитку вітчизняного військово-промислового комплексу. Зокрема, створювати підприємства за кордоном разом з країнами ЄС та локалізувати виробництва натівської зброї. Про це заявив керівник Волонтерського штабу «Українська команда» Артур Палатний на своїй сторінці у Facebook і запропонував низку першочергових кроків.
«По-перше, задля безпеки доцільно тимчасово перенести українські оборонні підприємства до сусідніх дружніх країн ЄС. По-друге, зосередитися на створенні нових спільних оборонних підприємств України з країнами ЄС та іншими країнами формату Рамштайн. По-третє, Україна має вже зараз працювати над локалізацією виробництва новітніх натівських зразків зброї, які вона успішно застосовує. Чим більше наших військових підприємств працюватиме за кордоном, тим більше бавовни буде в росії», — заявив Палатний.
Він зазначив, що українська зброя вже добре проявила себе, а після перемоги попит на неї ще зросте.
«Сучасні українські розробки вже позитивно проявили себе з самого початку війни. Ми з вами бачили численні кадри спаленої рашистської техніки зі „Стугни“ та результати роботи „Нептуна“. Бачили, як захисники України відправили у відомому напрямку російські кораблі. Також гарні результати на фронті демонструє РСЗВ „Вільха“, „Буревій“, „Верба“ та інші. І я переконаний, що після нашої перемоги попит на українську зброю лише зросте. Бо це буде зброя перемоги», — заявив Палатний.

Протягом доби, 21 серпня, зенітними ракетними підрозділами Повітряних Сил Збройних Сил України знищено сім ворожих безпілотних літальних апаратів та вертоліт Ка-52.
Також було збито дві крилаті ракети типу «Калібр», повідомили у Командуванні Повітряних Сил ЗСУ. Респект ЗСУ!

В окупованому Донецьку лунають вибухи: палає склад боєприпасів РФ. Респект ЗСУ!

ЗСУ знищили дві установки С-300 та знову вдарили по Каховському мосту. Респект ЗСУ!