bonv

Міжнародна фінансова підтримка України у 2024 році зберігатиметься, хоча й у менших обсягах, що дасть змогу утримувати міжнародні резерви на високому рівні та забезпечувати курсову стійкість. Про це повідомив голова Нацбанку Андрій Пишний під час брифінгу.
«Завдяки зовнішній підтримці та послідовній політиці НБУ міжнародні резерви України у 2023 році зросли на 42% та сягнули 40,5 млрд дол. Міжнародна допомога залишатиметься основним джерелом припливу капіталу в країну й надалі. Незважаючи на затримки з надходженням міжнародної допомоги на початку року, очікується, що її ритмічність буде відновлена у найближчі місяці», — сказав Пишний.
Він зазначив, що за базовим сценарієм прогнозу НБУ, Україна у 2024 році отримає близько 37 млрд дол. США у вигляді зовнішніх кредитів і грантів.
Також голова НБУ підкреслив, що в міру очікуваного зниження безпекових ризиків у наступні роки Україна відновлюватиме здатність до самостійного фінансування власних потреб, тож обсяги офіційного зовнішнього фінансування поступово зменшуватимуться (до близько 25 млрд дол. у 2025 році і 12 млрд дол. у 2026 році).

Власник інвестиційної компанії Concorde Capital Ігор Мазепа висловив свою позицію після виходу з-під варти під заставу у 21 мільйон гривень.
«Відкидаю всі звинувачення, які намагаються пред’явити мені люди з радянським менталітетом, які тимчасово обіймають посади в наших правоохоронних органах», — заявив Мазепа.
Він зазначив, що не повністю задоволений рішенням Апеляційного суду, але висловив подяку суддям за можливість «продовжити боротьбу за справедливість у нормальних умовах, що гарантує принцип змагальності судового процесу».
Мазепа також висловив подяку бізнесу та громадськості за підтримку, але обурився діями представників Держбюро розслідувань та Офісу генерального прокурора. Він звинуватив їх у відновленні практик тиску і рекету, характерних для 90-х років минулого століття.
«Я розумію, що в нас буде чимало роботи. По-перше, потрібно очистити правоохоронні органи від здирників. По-друге, спільно з владою та бізнесом необхідно внести зміни до законодавства, щоб захистити українських підприємців від необґрунтованого тиску», — зазначив Мазепа.
Бізнесмен закликав усіх підприємців та експертів долучитися до розробки відповідного документа.

«Бізнес, що працює у miltech-індустрії та виконує оборонні замовлення досі ризикує потрапити під розслідування про нанесення збитків державі, якщо працює з прибутком», — йдеться у коментарях після зустрічі.
Обговорювалася проблема менеджменту силовиків, коли більшість питань вирішуються з одного кабінету. На зустрічі прямо звучало прізвище заступника голови О П Олега Татарова, який курує правоохоронний блок.
Про зустріч з держпосадовцями, зазначає Forbes, запрошені представники бізнесу дізналися за дві години до початку. Частина підприємців прийшла особисто, частина — підʼєдналась онлайн.
Від Офісу президента була присутня лише радниця керівника Андрія Єрмака Дарія Зарівна, розповіли бізнесмени.
Голова В Р Стефанчук фіксував пропозиції бізнесу, які можна вирішити ухваленням законів.
«Від зустрічі у схожому форматі, але вже на платформі Офісу президента бізнесмени відмовились, мотивуючи це бажанням бачити конкретні рішення, а не просто розмовляти», — розповів один з підприємців.

«Це лише верхівка айсбергу»: про що домовилися урядовці та бізнесмени під час зустрічі - Forbes.
Перш за все представники бізнесу висловилися щодо справи Ігоря Мазепи, яку вважають черговою демонстрацією посилення тиску з боку правоохоронних органів.
«Це тільки вершина айсбергу», — каже один з підприємців на правах анонімності.
Інший бізнесмен назвав ситуацію з головою Concorde Capital «огидною».
Підприємців обурюють дії правоохоронців, які продовжують влаштовувати «маски-шоу» та відкривати численні кримінальні справи щодо діяльності бізнесу.
«Мазепа — показовий кейс тиску на бізнес», — сказав голова Федерації роботодавців України та учасник бізнес-обʼєднання «Маніфест 42» Дмитро Олійник, що також брав участь у зустрічі.
За його словами, правоохоронці діють зухвало. Йдеться про обшуки без ухвали суду, розмір застави, арешт тощо.
Як повідомляє видання, під час зустрічі торкнулися питання аномально великої кількості (500 тис) відкритих кримінальних справ в країні - по справі на кожного 30-го працездатного українця.
Крім кейсу Мазепи запрошені підприємці згадували інші контраверсійні справи. Зокрема йшлося про низку відкритих СБУ проваджень щодо співпраці бізнесу з РФ (справи «Київгуми», власника «Хортиці» Євгена Черняка та інших).
«Півроку тому була зустріч з президентом щодо тиску на бізнес і припинення „маски-шоу“, тоді президент пообіцяв що все виправить, проте ситуація тільки погіршилась і перейшла всі межі», — каже співрозмовник серед бізнесменів.

Тиск на бізнес в умовах війни збільшується і це дуже погана тенденція, зазначає Юрій Філюк.
«В цій ситуації не можна мовчати та стояти осторонь. Кожен воїн, кожен громадянин, кожен носій експертизи — на вагу золота. І так само кожне підприємство, що залишається в Україні і продовжує наповнювати податками державний бюджет, — на вагу золота», — додає він.
Співзасновник компанії «Біофарма» Костянтин Єфименко:
Такі ситуації, як з Ігорем Мазепою, набувають загрозливого характеру для країни, вважає Костянтин Єфименко. Бізнесмен наголошує, що по інвестиційному клімату завдано ще один удар — шкідливий і небезпечний.
Співзасновник і CEO «Кормотех» Ростислав Вовк:
«Кількість арештів набуває дуже загрозливих масштабів, на мою думку! Підтримую Ігоря Мазепу», — написав Ростислав Вовк.
Очевидно, що затримання Ігоря Мазепи за старою земельною справою має або корупційне, або політичне підґрунтя, переконаний Всеволод Кожемяко.
«Перекладаю на сучасну мову: щось не те сказав (міг), когось не того підтримав (маловірогідно), або просто відмовився платити на вимогу правоохоронного рекету (скоріш за все). В будь-якому випадку, нічого спільного з правосуддям або справедливістю», — вважає він.
На ситуацію із затриманням та арештом бізнесмена Ігоря Мазепи відреагував також мер Києва Віталій Кличко. Він переконаний, що такі процеси в Україні точно не наближають нашу Перемогу та європейське майбутнє держави!

На думку Юрія Зозулі, арешт Мазепи та обшуки в Concorde Capital без ухвали суду — це вершина свавілля тилових силовиків. «Інвесторам Dragon Capital приготуватися, ваше сусіднє котеджне містечко Riviera Village теж симпатичне і може стати наступним. Схоже усіх ініціаторів «Маніфест 42» хочуть «переклацати» по черзі, час включати формулу захисту «напад на одного дорівнює нападу на всіх», — зазначив він.
Олександр Деркач розповідає, що Ігоря Мазепу знає давно, і зазначає, що вони навіть конкурують в одному досить великому бізнесі. «Мазепа — публічна людина, відомий бізнесмен, живе відкрито і нікуди не ховається. Коли його затримують тільки тому, що «виникають питання» по землі щодо обʼєкта, який він побудував 11 років тому, то мимоволі виникають питання до тих, у кого виникають ці питання», — наголошує Деркач.
«Невже комусь не видно, що ця чергова історія не має нічого спільного з правосуддям або справедливістю? І хто ж тепер наступний?» — запитує Олександр Соколовський.
Правоохоронна система зірвала всі запобіжники: підприємці, журналісти-розслідувачі, волонтери — всі під ударом, переконаний Євген Черняк.
«Про які інвестиції може йтися, коли тилові «щури» сприймають війну як джерело особистого збагачення? Навіщо ви знищуєте своїх, патріотичних підприємців?» — запитує він.

Зараз на Заході ухвалюється рішення — чи підтримувати далі Україну грошима та зброєю у війні проти росії, зазначає Вадим Шекман. А тим часом у нас відбуваються агресивні медійні атаки на журналістів-розслідувачів, тиск на бізнес, арешти інвестиційних банкірів. Все це потрапляє у заголовки західних ЗМІ.
«Ми робимо послугу тим, хто хоче сказати „Ні“ Україні. І про яку інвестиційну привабливість України може йтися, коли фактично кожен український бізнесмен нині є під ударом, коли кримінальні справи шиються білими нитками — за „російський слід“, за „злочини“ 10-річної давнини…», — пише він.
«Затримання Ігоря Мазепи співробітниками ДБР в рамках „розслідування справи 2013 року“ — це дуже поганий сигнал усьому бізнесу в Україні, — переконаний Василь Даниляк. — …Таке відношення держави до нормальних бізнесменів, які сплачують великі податкові надходження до бюджету воюючої України, є неприпустимим і підриває національну економіку, а значить, і безпеку нашої держави».
Петро Чернишов наголошує, що ті «люди в погонах», які посадили в СІЗО Ігоря Мазепу та виставили непомірно велику заставу (тобто хочуть тримати його за гратами та тиснути на Ігоря) — ці люди нічого в своєму житті не створили. І не створять. Вони можуть тільки руйнувати чужі бізнеси та життя. І грабувати.
«Я сподіваюся, що Ігор поміняється місцями з цими «людьми в погонах» — і вони будуть за гратами — там їм і місце. А він буде на волі, бо він — дуже вільна та добра людина. Хоча й супер цинічний та агресивний капіталіст.

У Федерації роботодавців України вкрай обурені фактом неправомірного тиску силовиків на засновника інвестиційної компанії Concorde Capital Ігоря Мазепу та її співробітників.
«Спроби тиску на роботодавців, інвесторів та платників податків — неприпустимі! Сьогодні, коли надважливим є збереження кожного робочого місця та кожної гривні податків, кожен донат на підтримку ЗСУ, ФРУ вважає неприпустимим блокування підприємств та їхньої господарської діяльності.», — йдеться у заяві Федерації роботодавців України.
У Федерації додали, що такі дії правоохоронців є порушенням відповідних процесуальних норм, «що може свідчити про замовний характер слідчих дій».
Засновник креативної агенції Fedoriv Group Андрій Федорів
У зв’язку з арештом Ігоря Мазепи Андрій Федорів вважає, що підприємців вирішили придавити як клас. І задається запитанням: «Хто наступний?»
Олег Гороховський зазначає, що його дуже непокоїть ситуація, яка виникає навколо бізнесу в Україні, зокрема щодо Concord Capital. Бізнесмен наголошує, що заходи, які вживаються правоохоронними органами, є вкрай запобіжними та надто надмірними.

Спілка українських підприємців занепокоєна ситуацією, яка виникає навколо бізнесу в Україні! Зокрема, щодо Concord Capital і заходів, які вживаються правоохоронними органами і є вкрай запобіжними та надто надмірними.
Громадський рух бізнесу «Маніфест 42» оголосив про перехід до радикальніших форм протесту проти свавілля силовиків щодо бізнесу та анонсує 1 лютого призупинення роботи компаній на одну годину, якщо уряд не почне вирішувати проблему тиску на бізнес.
«Численні звернення до Президента України щодо безпрецедентної хвилі безперервних атак тилових силовиків на бізнес залишаються без належного реагування. Стаття 42 Конституції, яка гарантує право на підприємницьку діяльність, розтоптана на догоду корупціонерам, які засіли у силових структурах і грабують державу посеред війни. Гарант Конституції мовчить. За цих умов в українських підприємців не залишається іншого виходу крім обʼєднання зусиль для організованого спротиву. Просимо бізнес обʼєднання України залучити всі наявні ресурси, щоб зупинити фактичну ліквідацію права на підприємницьку діяльність», — йдеться у заяві.
Відповіді від керівництва держави чекають до 12:00 1 лютого 2024 року. «Маніфест 42» також звертається до президента України Володимира Зеленського «безпосередньо розібратися у проблемі свавілля тилових силовиків».

Іноземні інвестори зацікавилися приватизацією двох українських державних банків. Мова йде про «Укргазбанк» та «Сенс банк» — заступник міністра фінансів Юрій Драганчук.
«Держава має стратегію зменшення банківського сектору, присутності та своєї участі в ньому. Але треба реально дивитись на речі. Ринок зараз такий, що ви самі розумієте, „Приватбанк“ — це той банк, у який готова вкладати гроші держава, і банк, який генерує мільярд доларів доходу державного бюджету», — сказав Юрій Драганчук.
За його словами, наша держава наразі не готова продавати цей банк. Проте цього не виключено в майбутньому.
«У нас є зацікавленість іноземних інвесторів у двох державних банках. Це Укргазбанк і Сенс Банк і ми активно готуємо їх до продажу. Ці сигнали ми отримали наприкінці минулого року, починаючи з осені», — розповів заступник міністра фінансів.
Вже незабаром Мінфін буде брати фінансових радників для цих банків. Крім того, Мінфін разом зі Світовим банком напрацьовують зміни до законів про продаж цих банків, для того, щоб зробити це якомога прозоріше і продати справді серйозному потенційному інвестору.
«Більше скажу, ці потенційні інвестори нас підганяють… Паралельно ці банки готуються всередині і я досить позитивно налаштований і хочеться в цьому році продати ці два банки. А той банк, який генерує найбільше доходів у цій державі, поки що неготовий до продажу», — підкреслив Юрій Драганчук.

Літак Іл-76 у Бєлгородській області могла збити російська система ППО. Таку думку з цього приводу в ефірі телеканалу Welt висловив військовий експерт, старший науковий співробітник Мюнхенської конференції з безпеки Ніко Ланге.
Те, що літак був збитий, є фактом, це видно з відео, поширюваних в мережах, заявив експерт: «Це виглядає як робота ППО, яка викликала такий вибух».
За його словами, у цьому районі російська сторона постійно використовує систему «С-300» , а про використання там систем Iris-T і Patriot Україною не було відомостей:
«Досі не було ніяких ознак, що Україна могла б розмістити у Харкові, що сильно обстрілюється, такі системи. Отже, все виглядає так, що це міг бути так званий friendly fire (дружній вогонь)».
Ланге впевнений, що, якщо літак збила російська ППО, РФ буде наполегливо стверджувати що-небудь інше. Він нагадав, що в подібних випадках Росія дуже швидко починає «вкидати» якісь свої наративи, які дуже важко перевірити, і акцентував, що інформацію, яка надходить від російської сторони, потрібно сприймати дуже обережно.

Європейський Союз навряд чи конфіскує заморожені активи російського Центрального банку, бо побоюється фінансових та юридичних ризиків. Про це з посиланням на високопосадовців ЄС, повідомляє Reuters.
«Конфіскації капіталу російських активів не відбудеться. Між країнами-членами ЄС немає угоди з цього приводу», — заявив на умовах анонімності високопосадовець, знайомий із перебігом переговорів.
У Євросоюзі є сумніви щодо того, чи вдасться знайти законні підстави конфіскації. Крім цього чиновники побоюються, що такі дії можуть негативно вплинути на стабільність євро, адже інвестори можуть забрати активи в європейській валюті, якщо буде ризик їхньої конфіскації.
На додачу Європейський Союз стурбований через погрози Москви конфіскувати західні активи в Росії, які, за оцінками спеціалістів, можуть складати приблизно 288 мільярдів доларів.
Замість конфіскації активів Євросоюз може підтримати пропозицію Єврокомісії, якою пропонується забрати лише прибуток, отриманий від активів.
Євросоюз, США, Японія та Канада заморозили активи російського Центрального банку на суму близько 300 мільярдів доларів після початку повномасштабної війни. 200 мільярдів з цієї суми знаходяться в Європі, переважно в міжнародному депозитарії Euroclear.

Україна втратила третину ВВП через вторгнення Росії. За словами голови Нацбанку, критична залежність України від міжнародної фінансової допомоги залишається…

«Війна — такий період, коли всі біднішають»: заява Гетманцева розлютила Мережу.
Рівень безробіття та бідності в Україні істотно збільшився через війну. Це було «абсолютно передбачувано». Таку заяву в інтерв'ю РБК-Україна зробив голова фінансового комітету Верховної ради Данило Гетманцев.
Так, на запитання журналіста про те, чи зросла купівельна спроможність людей після минулорічного підвищення соцвиплат, нардеп зауважив, що в Україні триває найбільша за останні 80 років війна.
«Під час війни люди бідніють. І немає жодного уряду, який помахом чарівної палички взяв і зробив би їх багатшими. Війна — це такий період, коли всі біднішають. Через війну у нас суттєво зросло безробіття та рівень бідності. Це абсолютно передбачувано», — заявив він.
Заява Гетманцева викликала хвилю обурення в соцмережах. Приміром, керівний партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній у своєму фейсбуці зауважив, що тут є «нюанси»:
«Банкірів, фінансистів, олігархів та чинуш, які хочуть перекинути витрати на війну на більшість українців, це не стосується».

Правила багатих людей.
https://minfin.com.ua/blogs/bonv/232907/