bonv

Влада провалила будівництво оборонних споруд.
Критичні втрати наших військ на фронті та захоплення нашої землі росіянами значною мірою відбуваються через відсутність будівництва ліній оборони
1 грудня 2023 року Верховний головнокомандувач В. Зеленський наказав почати будівництво оборонних споруд на фронті. Але крім промови влада досі нічого не зробила для справи. На цей час на більшій частині обʼєктів, які були намічені для будівництва, навіть не розпочато інженерних робіт, а там, де розпочали, є тільки початковий рівень. Не завершено жодного обʼєкта. Темпи просто мізерні.
У той час як верховний головнокомандувач Зеленський та його підлеглі міністри та генерали розповідають, що треба берегти життя солдатів, насправді не робиться пріоритетне та найважливіше для збереження життя воїнів — оборонні споруди.
Уся наша оборона — це те, що встигла викопати піхота своїми лопатами, і якісь деревця, які піхота сама собі зробила для перекриття в сусідній посадці. Тому втрати у нас шалені від гранат з дронів та гранатометів, від мінометів. Тому так швидко ворог нас вибиває вогнем, вбиває, бере у полон тих, хто вижив.
Так, заміна Залужного на Сирського у побудові ліній оборони нічого не змінила та змінити не може — як я і писав, виділення матеріалів для будівництва, мобілізація будівельних організацій з технікою та персоналом — все це не питання військових.

«Ми ламаємо спини, копаючи вдень і вночі»: військові спішно риють укріплення на Донеччині.
У прифронтовій зоні українські військові інженери змагаються з часом, щоб перешкодити просуванню російських окупантів на Донеччині.
«У нас немає запчастин. Нам потрібні менші машини, які менш помітні та які легше сховати під кронами дерев. Потрібні відбійні молотки, вантажівки з крановими стрілами, колісні машини, які можуть швидко пересуватися і ховатися від безпілотників, і роботи, здатні транспортувати будівельні матеріали на передову, щоб не ризикувати життями», — пояснив військовий.
Більшість бригад, які воюють на Донбасі, визнають, що у них взагалі немає спеціальних військових інженерних підрозділів, і ще менше землерийної техніки. Усе робиться за допомогою лопат, або ж за допомогою сусідніх бригад чи невеликих будівельних компаній, які часто не бажають піддавати своїх працівників чи техніку ризикам на полі бою.
«Ми ламаємо спину, копаючи постійно, вдень і вночі, за Бахмутом, а тим часом землерийна техніка будує гарні дороги на заході країни», — наголосив 40-річний Павло, який воює у 114-й бригаді територіальної оборони.
Ці слова підтверджує і «Сатана», командир роти Національної гвардії, яка воювала під Часовим Яром неподалік від Бахмута: «Ми все будуємо і все обладнання закуповуємо самі. Тільки тим бригадам, які відповідають за довгу лінію фронту, щастить мати техніку».

Тим часом зростання імпорту відбулося в основному коштом харчових продуктів, круп’яних виробів, борошна, цукру, ріпакової олії, кормів для тварин.
На тлі блокади кордону виробники молочної продукції обох країн звернулися до урядів України та Польщі із закликом забезпечити, щоб молочна галузь не стала жертвою суперечки. Україна є третім експортним ринком для польських молочних продуктів після Великої Британії та Алжиру.
Президентка Польської молочної палати Агнешка Малішевська стверджувала, що закриття кордону для польських молочних продуктів або обмеження обміну між країнами означатиме величезні проблеми, особливо для польського молочного сектору та виробників молока в Польщі.
Так, експорт польської молочної продукції в Україну становить 3% від загальної кількості. Поляки продають в Україну найбільше стиглих сирів (8% від загального експорту), сиру (3%) та йогуртів (16%). З України натомість імпортують сухе молоко та масло. Імпорт з України теж зріс, але сальдо цієї торгівлі є позитивним для Польщі та становить 96,7 млн ​​євро щорічно.

Вартість усього польського експорту до України досягла рекордних 51,7 мільярда злотих у 2023 році. Вартість імпорту становить 20,3 мільярда злотих. Тобто позитивне сальдо торгівлі з Україною становить 31,4 мільярда злотих. Про це пише Rzeczpospolita із посиланням на дані Центрального статистичного управління Польщі, повідомляє «Громадське».
У 2020 році польський експорт в Україну трохи перевищив 23 мільярди злотих, а через рік зріс майже до 29 мільярдів. У 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення, експорт уже сягнув 45,6 млрд злотих, а у 2023 році — піднявся до майже 52 млрд злотих. У 2021 році Україна була на 15 місці за експортом Польщі, а торік піднялася на сьоме місце, випередивши США.
Вартість імпорту українських товарів до Польщі також зросла, хоча не так разюче. У 2020 році він становив 11,5 млрд злотих, 2021-му — 19,5 млрд злотих, у 2022 році — 28,1 млрд злотих, а у 2023-му становив 20,3 млрд злотих.
У такий спосіб Україна опинилася серед топ-20 найважливіших постачальників для Польщі. Проте рекордне позитивне сальдо торгівлі Польщі з Україною минулого року було більш як утричі вище, ніж до початку великої війни, у 2021 році.
Видання зазначає, що багато в чому такі показники пов’язані зі збільшенням польського експорту зброї та боєприпасів, машин і обладнання, автотранспорту, а також харчових продуктів, напоїв та добрив.

Україна готова виробляти понад мільйон дронів, — Шмигаль.
Готові на зе-словах чи виробляє? Шашлички заважали готуватися до війни чи асфальт?
«Ми зробили доволі значні кроки щодо посилення власного виробництва. Президент Володимир Зеленський ставив завдання — один мільйон дронів. Ми розуміємо, що український ринок готовий виробляти більш, ніж 1 млн дронів», — заявив він.

Законопроєкт про мобілізацію — це вирок для влади: політолог висловився щодо ухвалювання рішень в Україні.
В умовах війни рішення мають ухвалюватися надзвичайно швидко, проте вони затягуються на місяці, що є провалом для влади. І ситуація із законопроєктом про мобілізацію наочно це доводить.
Про це сказав політолог Олексій Кошель в ефірі Radio NV.
«Цей законопроєкт, як на мене, це вирок для виконавчої і законодавчої влади. Історія з законопроєктом триває вже чотири місяці. Я не говорю про те, що він мав бути ухвалений ще півтора року тому, як мінімум», — додав він.
Олексій Кошель назвав документ законопроєктом з багатьма невідомими.
«І ми не уявляємо, що буде на виході. Але в умовах війни чотири місяці — це не просто забагато. Це показник того, як не потрібно ухвалювати рішення. Показник того, що в умовах війни рішення, які мали б ухвалюватись надзвичайно швидко, затягуються на місяці. І цей законопроект — один з багатьох. До речі, в профільному комітеті не розглянуто близько 700 проєктів законодавчих актів. Це просто уявити достатньо складно», — зазначив Олексій Кошель.
За його словами, існує проблема низької ефективності роботи влади в умовах війни. Ба більше, ця проблема просто колосальна.
У нас не працює сам механізм. От він працює з затримками, з перебоями, недосконалий, в ручному форматі. Це погано. Не може бути ефективною влада саме за таких обставин", — сказав експерт.

А як же «просто перестати стріляти і гірше не буде»? © Нехай Квартал95 воює!
Якщо головний ідол і бог країни в свій час проігнорував чотири повістки, люди мають підстави вважати, що в праві робити так само…

Саме тому команда «Батьківщини» вимагає негайно ухвалити законопроєкт про зупинення продажу землі під час війни. Також Юлія Тимошенко вкотре наголосила на необхідності розвитку в Україні сімейного фермерства, покрокову програму запровадження якого вже розробила «Батьківщина». Українська земля мусить належати українцям, які на ній живуть і працюють.
«Ми все ще здатні після закінчення війни побудувати найсильнішу на Європейському континенті державу, але потрібно докорінно замінити стратегію та негайно виправити всі помилки. І зараз самий час це починати», — підсумувала Юлія Тимошенко.

Юлія Тимошенко попереджає про повторення катастрофи «ваучерної» приватизації - вимагає не допустити розпродаж української землі під час війни.
«Я не хочу, щоб наші воїни повернулися з війни і побачили, що країна, за яку вони віддавали своє життя, обібрана до нитки й кинута на поталу, — заявила Юлія Тимошенко.
Поки люди проливають кров і захищають нашу землю можновладці намагаються незаконно віддати 72% всіх українських земель тим, хто на вкрадені від корупційних схем в Міноборони гроші зможе її скупити за копійки, попереджає вона.
Вона нагадала, що з 1 січня 2024 року розпочався другий етап так званої «земельної реформи», що дозволяє продаж землі по 10 тисяч гектарів в одні руки, в тому числі і юридичним особам. На переконання лідерки «Батьківщини», вітчизняні фермери не в змозі конкурувати з земельними спекулянтами та олігархічними структурами, тому це рішення влади — прямий шлях до втрати Україною сільськогосподарської землі.
Юлія Тимошенко наголошує, що йдеться фактично про повторення приватизації на світанку незалежності, коли людям роздали ваучери начебто на володіння державними підприємствами, але їх за безцінь скупили декілька наближених до влади людей. Як результат — вся промисловість України опинилась у власності декількох олігархічних родин, а людей викинули на вулицю. Теж саме відбувається і сьогодні - українську землю куплять за безцінь, а люди залишаться ні з чим.

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль під час прес-конференції заявив, що Україна в 2024 році потребує щонайменше 37 млрд доларів фінансової допомоги.
«Загалом за попередні два роки повномасштабної війни ми залучили понад 75 млрд доларів США зовнішньої допомоги. Фактично на потреби безпеки оборони ми витрачаємо виключно внутрішній ресурс», — сказав він.
За його словами, ключовими донорами прямої бюджетної підтримки є Євросоюз, США, МВФ, Японія, Канада, а також інші країни G7.
«Порядку 37 млрд доларів ми залучили у 2022 році. Більше 42 млрд доларів ми залучили у 2023 році. План на цей рік залучити щонайменше 37 млрд дол. допомоги від наших партнерів», — повідомив Шмигаль.
Він додав, що дефіцит українського бюджету цього року становить понад 20% від ВВП України — 37 млрд дол.

Бізнес по-російськи. Україна витрачає купу грошей заходу на контрнаступ, а всі плани вже на столі у кремлі. І ніхто не підозрює чому? Єрмаки зливають Україну!
Рецепт маніпуляції Зеленським з боку Єрмака та Татарова дуже простий — його треба постійно лякати заколотами та замахами, побільше стресів. На початку війни Зеленського лякали замахами диверсантів — в інтервʼю Фокс ньюс президент заявив, що на нього 6 разів готували замахи. Все це не підтверджується жодними фактами. Жодних доказів дій хоча б одної російської диверсійної групи у Києві, яка б намагалась наблизитись до президента нема. Жодних.
Так само нема жодних ознак організації кимось «Майдану-3», жодних масових організованих протестів та масових закликів до повалення влади. Жодних.
А темами протестів, замахів та заколотів Зеленським дуже зручно маніпулювати та розгойдувати його психіку, щоб він не заважав Єрмаку з Татаровим і далі правити країною від його імені.
Юрій Бутусов, журналіст, воїн ЗСУ.

«Складно сказати. Законопроєкт, який розроблявся Міністерством оборони за спеціальною процедурою, він не надходив до нас для ретельного аналізу, тобто правового висновку наш не отримав. Нам точно потрібно вживати дієвих заходів, щоб унеможливити ухилення від виконання військового обов’язку, з одного боку. З іншого боку, обмеження, що накладаються, повинні мати певне логічне обґрунтування. Блокування рахунків у банку — це найсенситивніше. Я переконаний, що за певних умов таке блокування можна було допускати, воно було б конституційним. Чи є ці умови в конкретно нашій ситуації, у нашому законопроєкті? Утримуюся від коментаря. Оцінимо, якщо буде звернення», — додав Малюська.
І хочеться, і колеться. Народу бояться нелохи з непрофанами…

Міністр юстиції Денис Малюська висловився щодо норм проєкту про мобілізацію, зокрема щодо обмеження ухильників у користуванні їхніми рахунками або в операціях із майном.
«Я б не говорив про те, що якісь норми законопроєкту однозначно неконституційні. Немає рішення Конституційного суду у подібних справах або з подібних питань. І практики ЄСПЛ так само. У період воєнного стану безліч прав і свобод громадян можуть бути обмежені. Інша справа, що таке обмеження має бути обґрунтованим, і це дуже сенситивне і тонке питання оцінки, наскільки дотримано балансу між суспільним інтересом і радикальністю в обмежених правах», — сказав він РБК-Україна.
За його словами, кожне конкретне положення законопроєкту підлягає ретельній зваженій оцінці.
«Прямого й однозначного порушення Конституції я там не бачу. Це не означає, що його там узагалі немає. Це означає, що в більшості випадків ті положення, які, скажімо так, викликають обурення, їх слід оцінювати з точки зору балансу інтересів. Але не більше того. Там немає чогось, що б прямо порушувало Конституцію», — сказав міністр.
Він відповів на запитання, чи можна буде блокувати рахунки й обмежувати якісь операції з нерухомістю.

«Поточне зростання курсу долара, зокрема, відбувається на тлі затримки у фінансовій підтримці України з боку США, що створює певні негативні настрої та ризики для бюджету. Додаткового негативу додають події на польсько-українському кордоні. Говорити про стійку тенденцію щодо знецінення гривні поки не варто, але за поточних обставин зростання курсу цілком відповідає ситуації», — каже експерт, керівник служби продажу казначейських продуктів банку «Авангард» Юрій Крохмаль.
Приводів для хвилювання немає, як каже 006:) Чим менше паніки — тим стабільніший курс. І більше попадалово!:)

Палата представників може проголосувати за виділення допомоги Україні до кінця березня або вже у квітні, пише CNN.