bonv

Війна обумовила стрімке падіння добробуту в Україні. За даними демографів У 2023 році близько 67% українців опинились за межею бідності. Гірше ж точно не буде? ©

«Гойдалки» з макрофіном мають спонукати до більш активного впровадження реформ, що стосуються насамперед розвитку малого та середнього бізнесу, розвитку експорту, залучення необхідних інвестицій в розвиток стратегічних галузей економіки тощо", — сказав Мамедов.
За його словами, у 2025 році, порівняно з 2024 роком, рівень міжнародної фінансової допомоги може скоротитися орієнтовно в 1,5 рази — до $25 млрд, а в 2026 році міжнародна допомога складе до $12,6 млрд. Відтак внутрішні надходження до бюджету через податки та збори мають суттєво зрости, а це можливо лише природним шляхом, в умовах «здорової» економіки, наголосив банкір.
«Вже до кінця березня ситуація з отриманням міжнародної фіндопомоги стане більш-менш осяжною, відтак є всі шанси, що надходження від партнерів будуть своєчасними та в необхідному обсязі, що позитивно вплине не лише на економіку, національну валюту, це також дасть змогу комерційним банкам активно розвивати кредитні та депозитні програми», — резюмував Мамедов.

«Можна вважати, що у 2024 році обсяг міжнародної допомоги остаточно розв’яже питання покриття видатків держбюджету, а відтак ситуація в економіці та в банківському секторі зокрема збігатимуться із загальними прогнозами та очікуваннями», — наголосив очільник «Глобус Банку».
Водночас експерт пояснив, що могло б чекати країну у випадку суттєвого скорочення макрофіну в 2024 році. Це, зокрема, секвестр бюджету та вимушене зниження видаткової частини. Разом з тим податкове навантаження на бізнес могло б значно посилитися.
Також можливим було б збільшення облікової ставки як засобу для стримування знецінення національної валюти, зростання курсів валют щодо гривні через інфляцію, а також зменшення довіри громадян до гривні і переорієнтація вкладників на іноземну валюту.
Інший наслідок недостатнього обсягу допомоги — збільшення відсотків за банківськими кредитними та депозитними програмами (у найгіршому випадку — призупинення чи заморожування основних банківських продуктів). В цілому, у зоні ризику могла б опинитися вся банківська сфера: рівень стабільності частини банків міг би значно знизитися (головним чином через збільшення відсотка проблемних кредитів).
«У 2024 році такий апокаліптичний розвиток подій майже неможливий. Хоча, на мій погляд, конспірологія про те, що було б, є цілком доречною.

Розвиток банківської системи у 2024 році можливий лише за умов системної та достатньої макрофінансової допомоги, яка фактично покриє більшу частину видатків державного бюджету. Таку думку висловив голова правління «Глобус Банку» Сергій Мамедов.
За словами Мамедова, хоч макрофінансова підтримка лише опосередковано впливає на банківський сектор, проте вона вкрай важлива для стабільності національної валюти, а відтак і для розвитку депозитних і кредитних програм.
«Січень і лютий виявилися досить „нервовими“ не лише з огляду на недоотримані кошти від міжнародних партнерів, які заздалегідь „вписані“ в бюджет, а ще й тому, що відсутність системи зовнішнього фінансування посилює тиск на національну валюту, що своєю чергою позначається на валютному ринку, на депозитних та кредитних програмах», — підкреслив він.
Мамедов зазначив, що з огляду на вже оприлюднену інформацію, станом на початок березня очікуваний обсяг макрофіну в 2024 році може досягти $36 млрд. Зокрема це понад $5 млрд від Японії, гранти Світового банку на $760 млн, €18 млрд, передбачених 4-річною програмою підтримки від ЄС, а також новий транш від МВФ на $900 млн. Крім того, очікується, що в програмі фінансування від США на $61 млрд фінансова підтримка економіки України складе $9,6 млрд ($7,9 млрд — пряме фінансування бюджету України).

Секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко заявив, що перша за понад півтора року втрата високомобільної реактивної системи залпового вогню HIMARS потребує ретельного розслідування.
В ефірі «Свобода.Live» він висловив упевненість, що «такі засоби втрачати не можна». За його словами, для того, щоб навівся так «Іскандер», потрібно, щоб багато часу пройшло.
Як пише Forbes на основі аналізу відео росіян, установку помітив безпілотник біля лісосмуги у Никанорівці Донецької області, приблизно за 40 км від лінії фронту. Згодом на HIMARS націлили ракету «Іскандер».
Ракета впала поблизу HIMARS та уразила її. Доля екіпажу невідома. Видання зазначає, що також незрозуміло, чому HIMARS стояв просто неба серед білого дня.

Суд рф визнав Коломойського екстремістом та конфіскував бізнес активи.
Унаслідок цього російський суд постановив конфіскувати їхні активи в росії, зокрема підприємство паливно-енергетичного комплексу «Южгазенерджі», яке займається видобутком газу на Кошехабльському газоконденсатному родовищі. Зазначено, що основний власник компанії — зареєстрована в Нідерландах Adygea Gas BV і лондонська Page Gas Ltd, які перебувають у власності JKX Oil. Adygea Gas BV також володіла компанією «Кейтеринг-Юг». Слідство оцінило частку відповідачів у цих компаніях у 5,1 мільярда рублів.
Крім того, конфісковано нерухомість, якою володіли резиденти JFX Oil та інші відповідачі. Таким чином, під контроль росіян перейшли шість приміщень у бізнес-центрі в 3-му Самопливному провулку в Москві та будинок у Звонарському провулку. Крім того, під контроль держави відійшли 494 земельні ділянки сільгосппризначення площею 5573 гектари в Московській, Володимирській, Калінінградській і Смоленській областях, вартість яких оцінюють у понад шість мільярдів рублів.

Очільник ГУР Міноборони України Кирило Буданов у коментарі виданню відмовився сказати, чи відправлялися війська до Судану, водночас виклав обґрунтування такої відправки.
«Війна — це ризикована справа. Ми ведемо повноцінну війну з Росією… У них є підрозділи в різних частинах світу, і ми іноді намагаємося завдати їм удару там», — сказав Буданов.
За інформацією WSJ, українці допомогли передати в лютому до Судану турецькі безпілотники Bayraktar TB2, здатні завдавати високоточних авіаударів.

Українські спецпризначенці воюють в Судані проти повстанців та формувань РФ — WSJ.
За інформацією видання, голова суверенної ради республіки Судан Абдель Фаттах аль-Бурган звернувся по допомогу до Президента України Володимира Зеленського після того, як ця африканська держава 2022 року негласно постачала Києву зброю.
Видання посилається на кількох українських солдатів-учасників операції, які розповіли, що за кілька тижнів після виклику спецпризначенці висадилися в Судані і почали бойові дії, щоб витіснити сили повстанців зі столиці - Хартума.
«Лінія фронту у війні між Україною та Росією тепер простягається до Африки», — зазначається у матеріалі.
Водночас автори статті звернули увагу, що «ця операція пов’язана зі значним політичним ризиком у момент, коли підтримка України з боку Заходу хитається».
«У Судані Україна втручається у внутрішній конфлікт у чужій країні, де загинули десятки тисяч мирних жителів, а США заявляють, що обидві сторони скоїли воєнні злочини. Держсекретар США Ентоні Блінкен попередив, що будь-яка країна, яка надає матеріальну підтримку, «несе відповідальність за розпалювання звірств проти суданського народу», — йдеться в публікації.

Тобто, якщо президент підпише ухвалений у Раді закон, постане питання про відповідність Магомедова посаді.
Головна проблема полягає в тому, що ухвалення закону про регулювання ринків капіталу — це одна із вимог Світового банку в рамках реалізації програми DPL. Ця програма передбачає виділення Україні позики на 1,5 млрд доларів за умови ухвалення до 5 березня 2024 року та набрання чинності трьома законами:
про електронні аграрні розписки,
про корпоративне управління,
про регулювання ринків капіталу.
Гроші з цієї позики планується спрямувати, зокрема на виплати ВПО та пенсіонерам.
Перші два закони зі списку вже підписано президентом. Третій очікує на підписання Зеленським, але Ярослав Железняк припускає, що глава держави скористається своїм правом вето. Якщо очікування нардепа виправдаються, 1,5 мільярда доларів до бюджету України у березні не надійдуть.

Україна може не отримати позику на 1,5 мільярда доларів, якщо Володимир Зеленський задовольнить прохання топ-чиновника Руслана Магомедова.
Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) Руслан Магомедов звернувся до президента України Володимира Зеленського з проханням накласти вето на закон «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків», який Верховна Рада ухвалила 22 лютого.
Про це повідомило видання «Економічна правда».
Глава НКЦПФР висловив незгоду з деякими положеннями ухваленого закону. Видання зазначає, що Магомедов хоче самостійно затверджувати штатний розпис та зарплати своїх співробітників. Нині це перебуває у компетенції уряду, а необхідні витрати закладено до держбюджету.
Також голова НКЦПФР просить виключити із закону норму про конфлікт інтересів, згідно з якою співробітники комісії з цінних паперів та члени їхніх сімей «не можуть мати частку в підконтрольних учасниках ринку, отримувати від них матеріальну винагороду або просто обіймати там будь-яку посаду».
З посиланням на думку народних депутатів Ярослава Железняка та Ольги Василевської-Смаглюк, видання пише, що друге зауваження Магомедова викликане тим, що такий конфлікт інтересів є в нього особисто.
У декларації за 2022 рік голова НКЦПФР зазначив, що проживає з Євгенією Грищенко, яка очолює департамент брокерського обслуговування клієнтів «Інвестиційний капітал Україна».

Після незаконної анексії півострова росією у 2014 році він залишився у Сімферополі, отримав російське громадянство та перереєстрував свій бізнес за законодавством рф.
«Схеми» документально відстежили увесь шлях та обставини, за якими зарядні станції українського виробництва потрапили з Харкова на окупований півострів, та наводять докази, які ставлять під сумнів твердження керівництва Autoenterprise, що їм не було відомо кінцеве місце призначення їхньої продукції.
Після анексії росією Криму українські закони лише деякий період дозволяли торгувати з Кримом і лише між українськими компаніями. І тільки напряму через українські пункти пропуску. Але не через росію.
Що ж до європейських санкцій, то від 2014 року існувала пряма заборона постачати для Криму певні категорії товарів. Участь в розвитку транспортної інфраструктури окупованого півострова — серед забороненої діяльності. Зе-бізнес на крові…

Нардеп від «Слуги народу» Куницький причетний до торгівлі з рф і окупованим Кримом — «Схеми».
Великий український завод Autoenterprise, прямий стосунок до якого має народний депутат України від партії «Слуга народу» Олександр Куницький, попри російське вторгнення, починаючи від 2016 року, постачав свою продукції у російську федерацію, в тому числі для державної структури «Россети».
Про це йдеться у розслідуванні проєкту «Схеми».
Завод Autoenterprise розташований у Харкові і займається випуском зарядних станцій для електромобілів. Це властиво українська розробка, успішний бізнес харківських інженерів із локальним виробництвом.
Отримавши мандат, Куницький зробив офіційного власника Autoenterprise Дмитра Ніконова своїм помічником, а свою депутатську приймальню розмістив безпосередньо на харківському заводі.
Молода і успішна українська компанія не погребувала співпрацювати з країною-агресором, активно поширивши свій ринок збуту на російську федерацію. Туди холдинг Autoenterprise почав постачати свою продукцію щонайменше від 2016 року.
У 2021 році це харківське підприємство розпочало партнерство із кримським бізнесменом Русланом Дєвлєчаєвим, який на базі харківської продукції розбудував мережу заправних станцій в Криму під егідою окупаційної влади півострова.

Другий етап тестування е-гривні пройде вже в другій половині цього року. До цього процесу зможуть долучитися банки, небанківські фінансові установи та їхні клієнти.
У Національному банку України у Facebook зазначили, що перший етап тестування е-гривні провели у 2018 році, але в закритому середовищі. Для цього передбачалося впровадження платформи «Електронна гривня», випуск в обіг обмеженої кількості цифрової гривні та тестування операцій з е-гривнею винятково працівниками НБУ та кількома компаніями-учасницями проєкту.
Директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Андрій Поддєрьогін заявив, що всі платіжні операції з е-гривнею під час тестування відбуватимуться на єдиній технологічній платформі, оператором якої буде НБУ.
«Під час тестування ми плануємо дослідити ефективність обраної технологічної платформи та зручність використання е-гривні для здійснення платіжних операцій, її переваги на практиці, що допоможе ухвалити рішення щодо доцільності широкомасштабного її випуску в Україні», — пояснив Поддєрьогін.

Юрій Бутусов, журналіст, воїн ЗСУ. А ти хто зе-прихвостень?

В Україні банківська таємниця полягає в тому, що ніхто не знає, чи вдасться повернути свій вклад.