Консультант порталу «Мінфін»

👋 Форумчани!

Ви вже придбали квиток на FinRetail 2025? Часу до події вже зовсім мало, тож встигніть долучитися: https://surli.cc/zbqnpq

На вас чекає цілоденна програма виступів, живих дискусій та необмежений нетворкінг з колегами по ринку. Це можливість знайти потрібні контакти для розвитку свого бізнесу та заявити про себе.

👉 Обговоримо такі теми:
✅ Фінтех на касі: інноваційні сервіси для клієнтів сьогодні — Володимир Тимченко (ПриватБанк)
✅ Нові фінанси: яким є конкурентне поле сьогодні — Кирило Єжов (Kantar Україна)
✅ Економіка прориву: що зробити державі та бізнесу — Андрій Длігач, (Advanter Group)

Долучайтесь прямо зараз! Ця конференція проходить лише раз на рік.
https://surli.cc/ucqwdj

Богдан Данилишин у своєму фейсбуці пише:

В серпні знову розширився спред між ефективною та номінальною ставкою НБУ.

Ефективна ставка — це середня ставка за операціями НБУ, основні з яких — виплати процентів по депсертифікатах.

В серпні розрив становить +0,8 відс. п., тоді як у січні було лише +0,2 відс.пункти

Хто тоді має найбільшу вигоду з такої монетарної політики?

Ще така цікава інформація по оподаткуванню прибутків банків.

В 2025 р. в Україні поки не планують підвищувати ставку податку на прибуток банків (18%).

А тим часом Польща планує запровадити підвищену ставку податку на прибутки банків (з 19% до 30%). Потім поступове зниження протягом кількох років. Кошти підуть на оборону.

Польські банки теж отримують високу частку процентних доходів від центрального банку Польщі та від держави загалом.

Цікаво порівняти ситуацію в Україні та Польщі.

Польські банки в 2024 р. отримали 30% своїх процентних доходів від центрального банку та мінфіну (в т.ч 13,5% від ЦБ і 16,5% за державні облігації).

Тобто Польща планує встановити ставку корпоративного податку рівно такою (30%), якою є частка держаних коштів у процентних доходах банків.

В Україні банки отримують від держави 51% своїх процентних доходів. (20% за монетарну політику і 31% за ОВДП).

3. 1991 — Україна проголошує незалежність на міжнародній арені

Що сталося: 3 вересня 1991 року Україну офіційно визнала Польща, а трохи пізніше Канада та інші держави. Це стало першим кроком інтеграції у світову економічну систему.

Наслідки: відкрився шлях для створення власних економічних інститутів, валютної системи та залучення іноземних інвестицій.

Сьогодні: міжнародна інтеграція — один із головних драйверів української економіки.

Висновок для України 2025: партнерство та міжнародні союзи залишаються фундаментом виживання й розвитку в умовах війни та відбудови.

Джерело: чат GPT

3 вересня — події в історії фінансів, економіки та України

1. 1929 — Dow Jones на історичному піку перед Великою депресією

Що сталося: 3 вересня 1929 року індекс Dow Jones досяг рекордного рівня — 381 пункт. Це був останній максимум перед обвалом біржі в жовтні й початком Великої депресії.

Наслідки: через місяць почався крах, який знищив мільйони статків і спричинив глобальну кризу.

Сьогодні: цей день нагадує, що ринки схильні до перегріву та ілюзії нескінченного зростання.

Висновок для України 2025: не можна будувати економіку лише на кредитах і спекуляціях. Надмірний оптимізм без фундаменту призводить до краху.

2. 1971 — Введення динара в Об'єднаних Арабських Еміратах

Що сталося: 3 вересня 1971 року ОАЕ ввели національну валюту — дирхам, відмовившись від катарі-риялів і бахрейнських динарів.

Наслідки: це дало країні фінансову незалежність і стало базою для подальшого розвитку нафтової економіки.

Сьогодні: дирхам стабільно прив’язаний до долара США і є символом фінансової стабільності держави.

Висновок для України 2025: як і ОАЕ тоді, Україна потребує фінансової стабільності валюти як інструменту довіри для інвесторів і громадян.

Продовження в коментаря

Економія на комісіях: як платити менше за угоди на криптобіржах

https://minfin.com.ua/ua/crypto/articles/ekonomiya-na-komissiyah-kak-platit-menshe-za-sdelki-na-kriptobirzhah/

Шановні форумчани, залишайте свої коментарі під статтею, нам цікава ваша думка!

REIT-інвестиції вже давно набули популярності у світі та стають помітнішими в Україні. Розповідаємо скільки на них можна заробити, та чому їхньому розвитку не заважає відсутність визначення у законодавстві/

Як інвестувати в українську нерухомість з бюджетом до $3 тис.

https://minfin.com.ua/ua/realty/articles/scho-take-reit-investiciyi-ta-skilki-na-nih-mozhna-zarobiti/

Будемо вдячні за коментування статті та поширення наших публікацій в соц.мережах 💻

Олег Нівʼєвський пише у своєму ФБ:

📈🎋Зеленський затвердив 10% мито на експорт (https://forbes.ua/news/zelenskiy-zatverdiv-10-mito-na-eksport-soi-ta-ripaku-02092025−32337) сої та ріпаку
Президент Володимир Зеленський 2 вересня підписав закон, який запроваджує 10% експортне мито на соєві боби та насіння ріпаку.

Кошти від експортного мита спрямовуватимуться до Державного фонду підтримки сільгоспвиробників. Кабмін має протягом трьох місяців подати законопроєкт про створення цього фонду.

Сільськогосподарські виробники та кооперативи, які вирощують власну продукцію, звільняються від сплати мита.

З 2030 року ставка експортного мита щорічно зменшуватиметься на 1% до рівня 5%.

Яке ж шкідливе і популістичне рішення. У голові ініціаторів законопроекту та Зеленського українські фермери тупі і ненажерливі, тому продають свій ріпак та сою за кордон, замість того, щоб створювати продукцію з доданою вартістю. Чому ж ніхто не ставить запитання: а чи ефективніші українські виробники за іноземних у переробці сировини? якщо ні, то чому? чому бізнес боїться вкладатися в переробку і яка тут роль захисту приватної власності та презумпції вини платника податків?

Це складні запитання, на які влада не хоче шукати рішення. Є лише прості рішення складних проблем, ціну за яку платять усі українці.

Подаруй знання, що приносять прибуток 💰

Обирай сертифікат від Академії Мінфін на будь-який курс: https://surl.li/jpwjco
і даруй цей ключ до фінансової грамотності та незалежності своїм рідним та друзям!

3. 1996 — Продовження грошової реформи в Україні

Що сталося: 2 вересня 1996 року почався офіційний обмін карбованців на гривні у співвідношенні 100 000:1. Це була практична реалізація ухваленого напередодні рішення про введення національної валюти.

Наслідки: Україна отримала власну стабільну валюту, яка стала символом фінансової незалежності.

Сьогодні: гривня, попри виклики війни та інфляції, залишається стрижнем фінансової системи.

Висновок для України 2025: сила гривні напряму залежить від довіри суспільства й міжнародних партнерів. Це означає — жодних хаотичних рішень у монетарній політиці.

Джерело: чат GPT

2 вересня — події в історії фінансів, економіки та України:

1. 1945 — Кінець Другої світової війни та фінансова перебудова світу

Що сталося: 2 вересня 1945 року Японія підписала Акт капітуляції. Це дало старт масштабним економічним реформам у Азії та активізації глобальних фінансових інституцій (Світовий банк, МВФ), створених у Бреттон-Вудсі роком раніше.

Наслідки: почався «японський економічний диво» і новий порядок світових валютних відносин під лідерством США.

Сьогодні: спадщина цих рішень визначає сучасні міжнародні фінансові інституції.
Висновок для України 2025: після війни відбудова має спиратися не тільки на внутрішні ресурси, а й на ефективне залучення міжнародних програм підтримки.

2. 1946 — Націоналізація Банку Англії

Що сталося: 2 вересня 1946 року Банк Англії перейшов у державну власність.

Наслідки: британський уряд отримав прямий контроль над монетарною політикою, що дозволило швидше відбудовувати економіку після війни.

Сьогодні: хоча Банк Англії незалежний у прийнятті рішень, досвід націоналізації показав, що в кризові часи держава має брати на себе ключові ризики.
Висновок для України 2025: незалежність НБУ — критично важлива, але держава мусить гарантувати безперебійність фінансової системи навіть у надзвичайних умовах.

Продовження в коментарях нижче

В Україні набрав чинності новий закон про факторинг (№ 4466-IX від 03.06.2025), який забезпечить бізнесу безпечніший доступ до швидкого фінансування. Тобто підприємство зможе отримати кошти за надані послуги чи товари, не чекаючи на оплати від клієнтів, що особливо актуально в умовах відтермінування платежів.

Бізнесу відкрили доступ до швидкого і безпечного фінансування: як скористатися

https://minfin.com.ua/ua/credits/articles/biznesu-vidkrili-dostup-do-shvidkogo-i-bezpechnogo-finansuvannya-yak-skoristatisya/

Шановні форумчани, залишайте свої коментарі під статтею, нам цікава ваша думка!

Як торгують зіркові криптоблогери: 3 робочі стратегії для криптовалют

«Мінфін» розповість про стратегії популярних блогерів-трейдерів, які вже здобули довіру мільйонів підписників, і про те, що вони можуть порадити початківцям.

https://minfin.com.ua/ua/crypto/articles/yak-torguyut-zirkovi-kriptoblogeri-3-robochi-strategiyi-dlya-kriptovalyut/

Від землі до доходу: покрокова стратегія девелопменту курортної нерухомості в Іспанії

https://minfin.com.ua/ua/realty/articles/vid-zemli-do-dohodu-pokrokova-strategiya-developmentu-kurortnoyi-neruhomosti-v-ispaniyi/

👋 Форумчани!

Ви вже придбали квиток на FinRetail 2025? Часу до події вже зовсім мало, тож встигніть долучитися:

http://bit.ly/3HxmqYq

На вас чекає цілоденна програма виступів, живих дискусій та необмежений нетворкінг з колегами по ринку.
Це можливість знайти потрібні контакти для розвитку свого бізнесу та заявити про себе.
👉 Обговоримо такі теми:

✅ Фінтех на касі: інноваційні сервіси для клієнтів сьогодні — Володимир Тимченко (ПриватБанк)
✅ Нові фінанси: яким є конкурентне поле сьогодні — Кирило Єжов (Kantar Україна)
✅ Економіка прориву: що зробити державі та бізнесу — Андрій Длігач, (Advanter Group)

Долучайтесь прямо зараз! Ця конференція проходить лише раз на рік.
https://specials.minfin.com.ua/finretail?mpl=co_nd&mpr=forum&mcr=finretail08_280825

3. 2017 — Деталізація євроінтеграції: набуття чинності Угоди про Асоціацію
1 вересня 2017 року офіційно набули чинності Угода про асоціацію з ЄС та DCFTA — важливий крок у побудові ринку й інтеграції до глобальної економіки.

Наслідки: українські підприємці отримали доступ до європейських ринків, а країна — стимул структурних реформ у правилах, конкуренції, дерегуляції.

Урок для України 2025: інвестиції й ринки не ростуть у вакуумі. Європейські стандарти — це не бюрократія, це шанс для нашої економіки бути конкурентною.

Усі три події — про гроші, довіру і майбутнє: від перших гривень до євроінтеграції.

Джерело: AI Chat GPT