Консультант порталу «Мінфін»

Чи залишатиметься американський BigTech лідером ринку

https://minfin.com.ua/ua/invest/articles/chi-zalishatimetsya-amerikanskiy-bigtech-liderom-na-rinku/

Стислий підсумок

1. Битва при Сан-Хасінто (Техас, 1836) — незалежність як умова для майбутнього «нафтового» прориву і включення до потужної економіки США.


2. «Переворот полковників» (Греція, 1967) — встановлення диктатури відштовхує інвестиції, попри короткочасну відкритість для туристичного сегмента.


3. Теракти у Шрі-Ланці (2019) — миттєвий обвал туристичної галузі, довготривале відновлення після репутаційної шкоди і втрат надходжень у бюджет.



Усі три кейси підтверджують, що політичні чи безпекові ризики (війни, перевороти, теракти) істотно трансформують інвестиційний ландшафт, торгівлю та розвиток ключових секторів економіки.

3. 21 квітня 2019 року — Терористичні атаки у Шрі-Ланці

Серія вибухів у церквах і готелях (Коломбо й інші міста) спричинила сотні жертв.

Економічний ефект: миттєвий спад туризму — одна з провідних галузей острова. Готельні бронювання масово скасовувалися, а міжнародні туроператори на деякий час виключили Шрі-Ланку з напрямків подорожей.

Відновлення: згодом держава та приватний сектор запустили програми безпеки й промо-кампанії, але репутаційна шкода лишилася помітною на кілька сезонів.


Висновок: теракти можуть підірвати привабливість цілого регіону, коли він залежить від туризму. Повернути довіру туристів і інвесторів складніше, ніж втратити.

2. 21 квітня 1967 року — «Переворот полковників» у Греції

Група військових на чолі з Георгіосом Пападопулосом захопила владу й установила авторитарний режим.

Вплив на туризм і фінанси: за перших кілька років диктатури Греція залишалася відкритою для туристів, але політична невизначеність зменшила прихід довгострокових інвестицій, особливо в промисловий сектор.

Міжнародні відносини: режим намагався зберегти партнерство з деякими західними країнами, щоб отримувати кредити й технічну допомогу, однак підвищений політичний ризик стримував великих інвесторів.


Висновок: військові перевороти майже завжди підривають довготривалу довіру іноземного капіталу, навіть якщо короткочасно для туристичного сектора не виникає очевидних бар'єрів.

Короткий огляд трьох економічно значущих подій, що відбулися 21 квітня в різні роки:



1. 21 квітня 1836 року — Битва при Сан-Хасінто і незалежність Техасу

Перемога техаських сил над мексиканською армією генерала Санта-Анни закріпила незалежність Техасу (Республіка Техас).

Економічний вимір: Техас отримав змогу самостійно розпоряджатися природними ресурсами (зокрема майбутніми нафтовими родовищами).

Подальші наслідки: у 1845 році Техас приєднався до США, що згодом сприяло «нафтовому буму» в регіоні й розвитку сільського господарства.


Висновок: геополітична незалежність часто визначає, хто контролює ресурси і як залучаються іноземні інвестиції. Перехід Техасу до США врешті допоміг регіону стати «нафтовим» центром з величезними надходженнями від енергетики.

Валютний ринок України з 21 до 25 квітня: чому стрибки євро трохи знизяться

https://minfin.com.ua/ua/currency/articles/valyutnyy-rynok-ukrainy-s-21-po-25-aprelya-pochemu-skachki-po-evro-nemnogo-snizyatsya/

Стислий підсумок

1. Відправлення Жака Картьє (1534): розбудова французької торгівлі хутром та іншими ресурсами в Північній Америці, посилення колоніальної конкуренції та економічних відносин.


2. Deepwater Horizon (2010): масштабна нафтова катастрофа, що обійшлася в багатомільярдні штрафи, ініціювала жорсткішу екологічну політику та страхові вимоги в офшорній видобувній індустрії.


3. Негативні ціни на нафту WTI (2020): безпрецедентний випадок через кризи зберігання й падіння попиту під час пандемії, що змінив уявлення про ризики в торгівлі сировинними ф’ючерсами.

3. 20 квітня 2020 року — Ф’ючерси на нафту WTI вперше стали «від'ємними»

Передумови: на піку пандемії COVID-19 попит на нафту різко впав. Запаси нафтосховищ у США й світі швидко заповнилися, трейдери не мали де зберігати «фізичну» нафту.

Ціна нижче нуля: ф’ючерси на американську нафту WTI (West Texas Intermediate) із поставкою в травні 2020-го на короткий час пішли до -37,63 дол. за барель. Трейдери фактично «доплачували», аби хтось узяв сировину.

Урок для ринку: надлишок пропозиції без резервних сховищ спричинив унікальний колапс на біржі. Це прискорило домовленості країн OPEC+ про скорочення видобутку й дало зрозуміти, наскільки залежний ринок від збалансованого попиту й логістики.


Висновок: «негативні ціни» стали історичним феноменом, що підтвердив роль глобальних шоків (пандемія) та обмежень із зберігання сировини у визначенні вартості нафти.

2. 20 квітня 2010 року — Аварія на нафтовій платформі Deepwater Horizon (Mексиканська затока)

Катастрофа: вибух та пожежа на морській свердловині спричинили найбільший витік нафти в історії США.

Негативний вплив: акції оператора (BP) і партнерів миттєво впали, втрати компанії обчислювалися в десятках мільярдів доларів через штрафи та компенсації.

Посилення регулювання: уряд США переглянув політику щодо глибинного буріння. Страхові й екологічні стандарти стали жорсткішими, впливаючи на плани нафтових корпорацій у всьому світі.


Висновок: аварія показала, що технологічні збої у видобутку на морських родовищах тягнуть за собою колосальні збитки та репутаційні ризики, стимулюючи уряди й громадськість вимагати прозоріших правил екобезпеки.

Короткий огляд трьох економічно значущих подій, що відбулися 20 квітня в різні роки:




1. 20 квітня 1534 року — Експедиція Жака Картьє з Франції до Північної Америки

Старт колонізації Канади: Картьє вирушив із порту Сен-Мало в пошуках шляхів до Азії, однак фактично поклав початок французькому освоєнню земель уздовж річки Святого Лаврентія.

Економічне значення: формування мережі торгівлі хутром, рибою, деревиною та ін. Французька колонія пізніше розвивала винятково прибуткову індустрію хутрових товарів.

Тривалий вплив: конкуренція між європейськими державами (Франція, Англія) за ресурси Північної Америки зумовила появу перших митниць, торговельних портів і великих компаній (наприклад, французьких «компаньйонств»).


Висновок: колонізація Північної Америки через «експедиції» започаткувала багаторічну торгівлю хутром і сировиною, що дала європейським країнам відчутний економічний зиск, але й заклала підвалини майбутніх суперечок за території.

50% житла українців — у податковій тіні: які об`єкти знайдуть за допомогою дронів

https://minfin.com.ua/ua/realty/articles/50-zhilya-ukraincev--v-nalogovoy-teni-kakie-obekty-naydut-s-pomoschyu-dronov/

Держава майже не має інформації щодо половини об'єктів нерухомості в Україні. Що необхідно зробити, щоб вивести її з тіні, ЕП розповіла експертка з питань оподаткування Growford Institute Тетяна Кощук. «Мінфін» вибрав головне.

4. (Бонус) Перспектива квітня 2025 року

Глобальне тло: ринок частково відновлюється після пандемії, війна в Україні затяжна, ЄС шукає «зелених» енергопостачальників. США та Китай продовжують «холодну торговельну війну».

Можливості для України: реконструкція інфраструктури, відбудова зруйнованого Сходу та Півдня за участю міжнародних донорів і приватних проєктів (концесії у морських портах, «зелені» облігації).

Що варто робити інвесторам:

1. Диверсифікувати активи (не тримати все в одній валюті або одній галузі).
2. Враховувати ризики логістики й політичної нестабільності.
3. Слідкувати за змінами в податковому законодавстві та програмами державних гарантій для післявоєнної відбудови.

Висновок коротко

1. Інфляція та «революції цін» виникають, коли різко зростає грошова маса чи порушуються ланцюги постачання — важливо диверсифікуватися й реагувати на монетарну політику.

2. Торговельні конфлікти можуть «затиснути» експортно орієнтовані галузі й пришвидшити появу нових геоекономічних союзів — шукайте партнерів і альтернативні логістичні шляхи.

3. Війни і блокади змінюють баланс на ринках сировини, обтяжують державні фінанси, але водночас створюють запит на інфраструктурне відновлення, куди можна інвестувати.

Вивчаючи історичні приклади і порівнюючи їх із сучасними викликами, український бізнес і приватні вкладники можуть краще розуміти циклічність ринків, передбачати «сюрпризи» й готуватися до різних сценаріїв.

3. Військові конфлікти й кардинальні перебудови ринків (аналогії з минулого)

Що сталося: Коли відбувається військовий конфлікт у ресурсно важливому регіоні (наприклад, Близький Схід у 1970-х — «нафтові шоки», або війна в Україні 2022—2025), глобальні ціни на енергоносії/сировину коливаються. Це спричиняє інфляційний тиск і зміщення логістики.

Чому це важливо нині: Для України війна «перекроїла» ланцюги постачань зернових, металів, ІТ-послуг тощо, а закордонні інвестори переоцінюють ризики. З іншого боку, триває допомога Заходу (фінансова, військова), що вливається в економіку.

Урок для українського інвестора: Враховувати геополітичну карту; якщо ви орієнтуєтеся на експорт, продумувати альтернативні маршрути, страхування ризиків; якщо інвестуєте в компанії — цікавитися, як вони диверсифікують логістику та сировину.

2. Торговельні війни та «ланцюгові» наслідки (приклад із XX століття)

Що сталося: Після світових конфліктів чи під час глобальних рецесій країни запроваджували мита й обмеження. У 1930-х роках (Велика депресія) підписали «Smoot-Hawley Tariff Act» у США, що призвело до відповідних мит із боку партнерів, і міжнародна торгівля різко скоротилася.

Чому це важливо нині: У 2025-му все ще відчутні наслідки «торговельних воєн» між великими економіками (США — Китай, ЄС — Велика Британія після Brexit тощо). Для України, яка постачає металопродукцію, аграрні товари й прагне відновити експорт, будь-які нові бар'єри на ринку можуть ускладнити вихід на міжнародні майданчики.

Урок для українського інвестора: Дивитися на зовнішні ринки з урахуванням мит і геополітичних ризиків, шукати нових партнерів (особливо у сфері високих технологій, «зеленого» енергоринку, IT). Якщо існує ризик зменшення експорту металів через торгівельні обмеження, варто оцінювати перспективи інших секторів.

Історичні уроки для інвесторів: як минуле пояснює наші теперішні фінансові виклики

Зміни в геополітиці, торгівельні війни й коливання бірж — це не унікальні явища. Історія багата на приклади, коли «шоки» у політиці чи приплив/відплив капіталу спричиняли бум або кризу на ринках. Нижче — кілька «паралелей» між історичними подіями та сьогоденням, які можуть бути корисними для українського читача, що прагне примножити кошти й не повторити чужих помилок.

1. «Революція цін» у Європі XVI століття (приклад для інфляційних процесів)

Що сталося: Після відкриття Америки іспанці масово ввозили золоті та срібні запаси з Нового Світу. Різке збільшення кількості дорогоцінних металів у Європі призвело до зростання грошової маси — й ціни на товари та послуги стрімко полетіли вгору.

Чому це важливо нині: Коли в економіку «заливають» великі обсяги грошей (наприклад, у періоди агресивного друку банкнот або масштабних фіскальних стимулів), інфляція підвищується. Для інвестора це означає, що заощадження в «чистому» кеші ризикують знецінитися. Краща стратегія — шукати активи, що здатні зберігати чи примножувати вартість у періоди інфляції (наприклад, нерухомість, золото, збалансований портфель цінних паперів).

Урок для українського інвестора: у час, коли центральні банки (у тому числі НБУ) можуть посилювати або послаблювати монетарну політику, важливо стежити за інфляційними трендами й вчас