Навіщо Україна паралізує російські аеропорти? Економічний ефект

Чергова нічна атака наших БПЛА на москву в липні паралізувала роботу Домодєдова, Внукова та Жуковського: 485 скасованих рейсів, майже дві тисячі затримок, десятки літаків змушені йти на запасні аеродроми. Експерти підрахували – прямі грошові втрати авіакомпаній сягнули 20 мільярдів рублів. І це лише разова статистика.

Від початку року Росавіація вже понад двісті разів вводила тимчасові обмеження на польоти. Новий «повітряний шум» став для російської авіації щоденною рутиною: достатньо одного масованого нальоту – і весь столичний авіавузол зупиняється.

Оцінимо масштаб втрат на друге півріччя: три інциденти класу «A» (повне закриття вузла), дванадцять середніх подій, ще шістдесят коротких перебоїв – усе це складає від 60 до 90 мільярдів рублів ($0,75–1,1 млрд) прямих збитків до кінця року. Якщо додати витрати на відхилення маршрутів, оплату стоянок, рахунок зросте ще мінімум на п’яту частину.

Новий прецедент створило Лондонське комерційне судочинство – страховики зобов’язані виплатити понад мільярд доларів за конфісковані літаки, що автоматично піднімає вартість воєнного страхування для всіх перевізників, які не оминають російський повітряний простір. Оператори вже закладають двозначні воєнні надбавки в ціну покриття, перестраховики посилюють умови.

В оперативній логістиці наслідки вимірюються в хвилинах і тоннах пального: вантажні авіалінії Європи тепер обходять російські ризики через Мінськ і Астрахань, додаючи по 35–55 хвилин і 2–4% витрат на кожен рейс. Перевагу тут отримують компанії Китаю та Близького Сходу, які спокійно користуються власними трансазійськими маршрутами.

Уряд росії вже змушений перекидати десятки мільярдів рублів із резервів на закупівлю мобільних РЕБ-комплексів, модернізацію радарів і ППО довкола столиці – це робиться на тлі одночасного скорочення доходів від перевезень і ПДВ із квитків.

Європейські санкції літа 2025 року ще більше обмежують доступ росіян до авіазапчастин і програмного забезпечення для навігації, що посилює залежність від «сірого» імпорту. Для західних лізингодавців рішення британського суду відкриває двері до нових позовів, які вже обчислюються десятками мільярдів доларів.

Для України ця динаміка має стратегічний ефект: кожна нова атака конвертується на території росії у постійний часовий і фінансовий тиск. Дешеві БПЛА перетворюються на додаткові витрати ворога, відволікають ресурси з фронту на глибокий тил, хронічно тиснуть на ліквідність рубля і поступово руйнують реноме москви як надійного транзитного хабу.