Страхові компанії замість Фонду гарантування вкладів

Мене давно цікавить, чому в Україні діє одна установа, що гарантує вкладення в банках? Мова йде про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

За 9 років я прочитав всі Закони, в рамках яких існує Фонд, і все одно не розумію до кінця — що це за організація і чому вона вимагає право власності на майно ПАТ «Укрінком».

Мені зрозумілий принцип гарантування вкладів, але не зрозуміла наявність на цьому ринку монополіста.

Гарантування вкладів — це ще й робота для страхових компаній. Це може бути добровільне страхування депозитів. Банк сплачує відсоток від депозита страхувальнику, а гарантує його заставним майном. В разі неможливості повернення депозитів вкладнику, їх повертає страхувальник. Він отримує право власності на заставне майно.

Взаємовідносини між регулятором (Національний банк України), банком та страхувальником вирішуються в судовому порядку. Аналогічно — рішення про ліквідацію банку ухвалюється Судом, а не НБУ та Фондом.

Існуюча модель, в якій НБУ та Фонд виводять банки з ринку керуючись власними мотивами, обмежує розвиток банківського ринку.

Кажучи про закордонний досвід, подібні організації існують. Зокрема — у Великобританії є FSCS. Вона подібна до нашого Фонду. Але!

FSCS займається гарантуванням вкладів, а не процесом виведення банків з ринку. Ліквідація банківської установи у Великобританії можлива виключно за рішенням Суду! В Україні Фонд і гарантує вклади, і приймає участь у ліквідації банків, і реалізовує заставне майно.

Це неправильно, коли у однієї організації сконцентровані такі повноваження. Неправильно, що банки зобов‘язані працювати тільки з нею, як з гарантом вкладень (робити регулярні внески). Тим паче, що в Законі написано, що всі зобов‘язані.

То всі, чи не всі?

Мої пропозиції:

Страхування депозитів (гарантування вкладів) окрім фонду займаються і страхові компанії. Банки самостійно обирають страхові компанії, з якими вони працюють. Створюється ринок. Монополія закривається.

Рішення про ліквідацію банків приймає Суд, в який звертається НБУ. Виключно Суд, а не декілька чиновників на власний розсуд.

Банки, які виконали вимоги (розрахувались за зобов‘язаннями) можуть повернутись на ринок. Так само згідно рішення Суду.

Банкрутство банків відбувається на загальних підставах. Аналогічно — як інших комерційних компаній.
Навіть, якщо фонд потрібен, то він може займатись поверненням грошей вкладникам збанкрутілих банків.

А ось з активами цього банку має працювати інша установа. Або декілька інших установ, що працюють в рамках вільного ринку. Тому що там, окрім стягнення боргів, є питання управління активами, інвестування, оренди тощо.

Ймовірно, це мають бути інвестиційні фонди або — сліпі трасти.