Відтік депозитів та довіра до банків в Україні. Що робити?

Українські громадяни в січні 2024 року вивели рекордну суму заощаджень з депозитних рахунків, загалом 27 мільярдів гривень, що стало найбільшим виведенням з моменту введення воєнного стану в 2022 році. Загальна сума депозитів, що утримується резидентами в банках, зменшилася на 2,5% в січні 2024 року, склавши 1,05 трильйона гривень, що було зниженням на 49,2 мільярда гривень порівняно з кінцем 2023 року.

Одна з причин рекорду, ймовірно, полягає в публічному обговоренні можливих обмежень для «ухилянтів». Серед яких — блокування банківських рахунків та арешт особистого майна.

Зменшення банківських депозитів було більш вираженим серед населення порівняно з депозитами бізнесу, що свідчить про різний вплив на фізичних та юридичних осіб. Цей тренд відображає відсутність довіри до економічної стабільності або очікування вищих відсотків від альтернативних інвестицій порівняно з традиційними банківськими заощадженнями.

У відповідь на економічні виклики, бюджетні асигнування українського уряду в січні 2024 року були переважно зосереджені на соціальних та військових витратах, що відображає триваючий пріоритет оборони та соціального благополуччя на тлі фінансових обмежень. Цей вибір бюджетування підкреслює зусилля уряду зберегти соціальну стабільність та обороноздатність, незважаючи на обмежені ресурси.

Для стимулюванню економічної активності та підтримки бізнесу уряд запровадив програми доступного кредитування, зокрема ініціативу «Доступні кредити 5-7-9%». Ця програма має на меті сприяти економічному зростанню, роблячи кредитування більш доступним для бізнесу, тим самим заохочуючи інвестиції та зусилля щодо розширення. Ефективність таких програм є ключовою для оживлення економіки та забезпечення сталого розвитку.

Рух товарів та логістичні операції також постраждали, з блокадами кордону польськими перевізниками, що спонукало до пошуку альтернативних логістичних маршрутів. Ця ситуація висвітлює ширші виклики, з якими стикається Україна в сфері міжнародної торгівлі, та важливість підтримки міцних та гнучких ланцюгів постачання.

Обговорення між Україною та Міжнародним валютним фондом (МВФ) щодо програми Extended Fund Facility були спрямовані на підтримку економіки країни. Ці обговорення є критично важливими для забезпечення фінансової допомоги та впровадження економічних реформ, які є необхідними для стабілізації та зростання української економіки.

Попит на іноземну валюту на валютному ринку був домінуючим, з інтервенціями Національного банку для вирішення дефіциту. Такі інтервенції є індикатором зусиль щодо стабілізації валютного ринку та забезпечення економічної стабільності.

Ми розуміємо, що ці інтервенції можливі за рахунок отримання іноземної фінансової допомоги. У вигляді кредитів чи пожертв. Але цей процес не безкінечний і рано чи пізно допомога закінчиться.

За попередніми даними, українські банки зафіксували чистий прибуток у розмірі 86,5 мільярда гривень у 2023 році. Рівень непрацюючих кредитів у банківському секторі зменшився на 0,8% у 2023 році, із співвідношенням на рівні 37,4% станом на 1 січня.

Щоб відновити довіру до банків та збільшити кількість депозитів, уряд України міг би розглянути можливість реалізації комбінації стратегій, зосереджених на підвищенні прозорості, взаємній лояльності та покращенні особистих відносин з клієнтами.

Фінансові установи повинні прийняти вищий рівень прозорості. Це означає відкрите ділення інформацією про їхнє фінансове здоров'я та діяльність з громадськістю для побудови довіри. Прикладом цього є підхід банку U.S. Bank, де генеральний директор відкрив фінанси банку для громадського контролю. Роблячи це, банки можуть продемонструвати свою стабільність та зобов'язання до справедливого обслуговування, відновлюючи громадську довіру.

Банкам потрібно показати, що вони цінують своїх клієнтів, вважаючи довгострокових клієнтів цінними активами. Це включає в себе визнання та винагородження лояльності клієнтів, яке може бути через кращі відсоткові ставки, зниження комісій для довгострокових клієнтів або більш вигідні умови позик. Показуючи, що банки не лише прагнуть до прибутку, а й зобов'язані своїм клієнтам, можна допомогти відновити довіру та лояльність.

Вирішення основних причин нестабільності в банківській системі, таких як зниження кількості непрацюючих кредитів та забезпечення адекватної ліквідності, є життєво важливим. Це вимагає обережного управління ризиками та дотримання міцних стандартів кредитування, тим самим запобігаючи накопиченню поганих боргів та забезпечуючи загальне здоров'я фінансової системи.

Основна маса грошей генерується комерційними банками, а не центральними банками. Це відбувається, коли банки видають кредити, створюючи відповідний депозит на своїх балансах. Наприклад, використання кредитної картки для оплати покупок, по суті, створює переказний вексель банку, який приймається в якості платежу так само, як і готівка.

Банки створюють гроші на основі активів, а не з нічого. Створення грошей банками обмежується кількома факторами, в тому числі потребою у забезпеченні активами та резервами центрального банку.

Якщо людина намагається розплатитися векселем, його прийняття залежить від надійності емітента та забезпеченості активами. Так само, коли банки видають гроші, вони спираються на майбутні виплати позичальника, тобто на активи. Якби банки необачно випускали векселі без надійних активів чи достатніх резервів, їхні векселі швидко б знецінилися, що призвело б до потенційної банківської паніки, як це сталося під час глобальної кризи в 2008 році, і ледь не сталось в 2023 році.