Нарис про стабільність банківської системи України

За останні роки Національний банк України (НБУ) пережив низку змін керівництва. Ці часті зміни у вищих ешелонах влади викликали занепокоєння щодо стабільності та напряму розвитку банківської системи України. Зміна керівництва в центральних банках може призвести до зміни напряму політики, невизначеності на ринку та вплинути на довіру міжнародних інвесторів і вітчизняних стейкхолдерів до банківської системи.

Нестабільності додає те, що кілька колишніх голів НБУ перебувають під слідством у кримінальних справах. Наприклад, Кирило Шевченко, колишній голова НБУ, зіткнувся зі звинуваченнями у шахрайстві. Такі кримінальні провадження проти високопосадовців центрального банку можуть заплямувати репутацію установи, що призведе до втрати суспільної довіри до банківської системи.

Часта зміна керівництва може призвести до непослідовності у формуванні політики. Така непослідовність може зашкодити довгостроковому стратегічному плануванню та підірвати ефективність політики банку.

Банківський сектор процвітає завдяки стабільності та передбачуваності. Зміна керівництва та кримінальні розслідування створюють невизначеність, що може призвести до волатильності ринку та негативно вплинути на інвестиційний клімат.

Довіра є наріжним каменем банківської індустрії. Кримінальні звинувачення проти колишніх керівників можуть призвести до втрати довіри серед вкладників, інвесторів та міжнародних партнерів.

Які існують критерії стабільності банку?

Достатність капіталу: Це показник капіталу банку, який виступає в якості подушки на випадок збитків. Згідно з регуляторними вимогами, банки повинні підтримувати певний рівень коефіцієнта адекватності капіталу. Цей показник гарантує, що банк може покрити розумну суму збитків і дотримується встановлених законодавством вимог до капіталу.

Якість активів: Якість активів банку має вирішальне значення для його стабільності. Це передбачає оцінку ризику дефолту за кредитами та іншими активами. Особливе занепокоєння викликають непрацюючі активи (NPA), оскільки високий рівень непрацюючих активів може свідчити про потенційні фінансові труднощі.

Якість управління: Ефективний та виважений менеджмент є запорукою стабільності банку. Це включає в себе структури управління, політику, практику управління ризиками та загальну компетентність управлінської команди банку.

Доходи та прибутковість: Здатність банку стабільно генерувати прибутки є ознакою його фінансового здоров'я. Такі показники прибутковості, як рентабельність активів (ROA) та рентабельність капіталу (ROE), ретельно відстежуються. Стабільні прибутки допомагають нарощувати капітал і резерви, які підтримують стабільність.

Ліквідність: Банки повинні мати достатньо ліквідності для виконання своїх короткострокових зобов'язань. Це означає здатність фінансувати збільшення активів і виконувати зобов'язання в міру настання строку їх погашення, не зазнаючи при цьому неприйнятних втрат. Ліквідність вимірюється такими коефіцієнтами, як співвідношення кредитів до депозитів та коефіцієнт покриття ліквідності.

Чутливість до ринкових ризиків: Банки повинні управляти своїми ринковими ризиками, включаючи процентний ризик, валютний ризик та інші ринкові ризики. Це передбачає оцінку того, як зміни ринкових умов можуть вплинути на фінансовий стан банку.

Операційна ефективність: Передбачає оцінку операційних процесів та інфраструктури банку. Ефективні операції можуть зменшити витрати та помилки, сприяючи загальній стабільності.

Комплаєнс та нормативно-правова база: Дотримання регуляторних вимог і дотримання правових норм має вирішальне значення. Це включає дотримання вимог до капіталу, стандартів звітності, правил боротьби з відмиванням грошей (AML) та інших відповідних законів і керівних принципів.

Частка та позиція на ринку: Позиція банку на ринку, включаючи його частку на ринку, клієнтську базу та репутацію, може вплинути на його стабільність. Сильна ринкова позиція може забезпечити конкурентні переваги та фінансову стабільність.

Зовнішні фактори: Зовнішні економічні та політичні умови також можуть впливати на стабільність банку. Сюди входять економічне середовище, політична стабільність та регуляторні зміни.

Міжнародна спільнота уважно стежить за стабільністю центрального банку країни. Часті зміни та кримінальні провадження можуть зашкодити іміджу України за кордоном, вплинути на іноземні інвестиції та міжнародну фінансову підтримку.

Стабільність банківського сектору, поряд з економічною та фіскальною стабільністю, відіграє вирішальну роль у визначенні інвестиційної привабливості України.

Тим паче, що ми маємо виклики для української економіки, причиною яких є війна та корупція. А саме — загрози для енергетичної системи, затримки у фінансовій допомозі від західних партнерів, порушену логістику імпорту-експорту та нестачу робочої сили.

Богдан Данилишин, колишній міністр економіки та голова Ради Національного банку України (НБУ) зазначає, що за час його роботи в НБУ відбулися значні зміни, включаючи призначення чотирьох різних голів. Він критикує скорочення повноважень Ради НБУ і висловлює занепокоєння тим, що НБУ стає неконтрольованим органом.

Що створює ризики для банківської системи України загалом. Адже одноосібне управління центральним банком призведе до дисбалансу. Це коли одні отримують все — і надприбутки, і рефінансування. А інші — змушені виживати в умовах падіння української економіки.

Зараз Україна потребує 42 млрд доларів для покриття дефіциту державного бюджету. Для чого потрібно мобілізувати внутрішні ресурси, такі як банківські кредити та державні облігації в іноземній валюті, для фінансування цього дефіциту. Найбільшими донорами міжнародної допомоги для України стали Євросоюз та Європейський інвестиційний банк ($24,9 млрд), США ($22,9 млрд), МВФ ($6,3 млрд), Канада ($3,6 млрд), Світовий банк ($2,0 млрд). 84% усіх отриманих Україною грантів надали США.

Кредити від МВФ є найдорожчими та коштують 8% від суми. Що також є симптомом стану банківського сектору та економіки загалом. Бо в медіа МВФ показують ледь не месією, що рятує у Україну, і наш банківський сектор. Де факто — кредити від них найдорожчі. В умовах дефіциту бюджету та падіння економіки нам не по кишені сплачувати такі відсотки.

Для порівняння: кредит від Франції, отриманий Україною у листопаді 2022 року, має фіксовану дохідність у 1,04% річних, кредит від Японії у червні 2022 року – 1% річних, кредит від Канади у квітні 2023 року – 1,5% річних.