Як оптимізувати реалізацію майна банків, що ліквідуються?

Аграрна біржа та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб обговорили питання вдосконалення існуючого механізму продажу майна (активів) неплатоспроможних банків та проблеми, з якими доводиться стикатися організатору торгів

За останні два роки в Україні припинило свою діяльність понад 60 банків. Для порівняння, у період з 1998 до 2013 рр. неплатоспроможними було визнано 34 фінансові установи. Майно банків, що ліквідуються, згідно із законодавством України має бути розпроданим. В умовах стрімкого згасання життєдіяльності українських банків і слабкого механізму реалізації їх майна, у структурі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб створено Департамент консолідованого продажу та управління активами.

На сьогодні завдяки зусиллям новоствореної команди вже маємо наступні результати, – значно скоротилися строки розгляду та погодження активів, які підлягають реалізації, визначення організаторів торгів здійснюється без надання будь-яких переваг у порядку черговості, підготовлено відповідні нормативно-правові документи, ведеться робота у інших напрямках.

Для виведення існуючих механізмів відчуження активів неплатоспроможних банків на новий рівень, часу потрібно чимало. Тому Аграрна біржа, як один із учасників ринку електронних торгів, приєдналась до співпраці та ініціювала зустріч із представниками Департаменту консолідованого продажу та управління активами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Власний досвід Аграрної біржі і проблеми, з якими доводиться стикатися, дозволяють піднімати чимало питань, серед яких наступні.

Оціночна вартість активів неплатоспроможних банків. На сьогодні процедура продажу вже на початковому етапі стає неефективною через часто завищену експертну оцінку активів, зокрема з метою збільшення ліквідаційної маси. Як результат – майно з перших та других торгів не продається, а покупці чекають на відповідне зниження стартової ціни принаймні до ринкової. Потрібно насамперед розуміти, що вартість проблемного активу є нижчим, ніж ціна аналогічних товарів, стосовно яких рівень ризиковості незначний або дорівнює нулю. На думку Аграрної біржі, для подолання зазначеної проблеми кожен оціночний проект обов’язково повинен проходити попереднє погодження зі спеціалістами Фонду, які мають відповідні знання та досвід у галузі оцінки. Таким чином, вирішивши проблему з ціноутворенням на початковому етапі реалізації – вирішується питання щодо скорочення часу продажу майна та здійснення відповідних виплат кредиторам фінансових установ.

У свою чергу, Департамент консолідованого продажу та управління активами Фонду гарантування наголошує, що дана проблема існує з причин відсутності на державному рівні єдиної методики визначення вартості активів неплатоспроможних банків. Відповідно, на сьогодні для уніфікації загальних правил та підходів з оцінки потрібна підтримка профільного регулятора, яким є Фонд державного майна України. І змістовна робота у цьому напрямку ведеться.

Необгрунтовані витрати на публікацію оголошень про електронні торги у друкованих ЗМІ. Під час зустрічі також обговорено питання публікації оголошень та зазначено, що виконання цієї вимоги жодним чином не впливає на процедуру реалізації та пошук покупців, які відслідковують інформацію за допомогою офіційного порталу Фонду гарантування та відповідного банку. Натомість такі дії є черговою статтею витрат у проведенні електронних торгів. Аналогічної позиції дотримуються і більшість організаторів та самі банки.

І наразі приємно відмітити, що фахівцями Фонду гарантування вже підготовлено проекти відповідних нормативних документів, які відміняють друк зазначених оголошень в ЗМІ, обмежившись їх розміщенням на профільних електронних ресурсах. У свою чергу, до внесення зміни до чинного законодавства, текст оголошення буде скорочено до мінімуму.

Уніфікація правил торгів та удосконалення механізмів реалізації активів. Учасники робочої групи також не оминули питання створення єдиних вимог до правил проведення торгів, а також самого процесу реалізації майна (активів) банків, що ліквідуються. Серед них процедури, які побудовані на принципах зустрічної пропозиції (як це може відбуватись під час продажу нафти і скрапленого газу, чи на біржових торгах). Представники Аграрної біржі вважають, що така можливість дозволить продавати неліквідні активи у максимально зручний спосіб та застосовувати її, наприклад, для автомобілів, банківського обладнання тощо. У свою чергу, після проведення першої торгової сесії можливо відразу розпочати другу сесію терміном, скажімо, 1–2 тижні, суть якої полягатиме у публічному зборі цінових пропозиції. Саме такий підхід має вирішити ряд питань, пов’язаних із самою процедурою реалізації, уцінки активів і т.і.

Фінансова відповідальність у процедурі реалізації активів. Окрему увагу також було приділено виконавцям торгів та їх надійності. Оскільки торгові майданчики оперують вагомими гарантійними внесками, то залишається ризикованим обирати торговців, що не мають фінансової історії, мають заборгованість перед бюджетом, невеликий статутний капітал тощо. У зв’язку з відповідним учасники зустрічі погодилися з відсутністю гарантій, що на кошти третіх осіб не буде накладено арешт або здійснено їх примусове списання по боргам чи зобов’язанням організатора торгів.

Позитивні зрушення є і у цьому напрямку, де представниками Фонду гарантування проведено змістовну роботу та повідомлено, що наразі доопрацьовується новий механізми відбору організаторів торгів та критерії їх відповідності, що у свою чергу дозволить зменшити фінансові ризики до мінімуму.

Від зустрічі та результатів проведеної Департаментом консолідованого продажу та управління активами роботи склалися виключно позитивні враження. Можу тільки побажати новій команді терпіння та наснаги у нелегкій справі модернізації процесів продажу майна банків, ну і, звісно, подякувати!