Венчурні маргінали

В Україні поняття «венчур» частіше всього асоціюється з капіталістом, або так званим інвестором, який готовий вкладати гроші в «ризиковану інноваційну ідею». Такий феномен як венчурний бізнес зародився в середині ХХ століття в США та забезпечував реалізацію проектів малого бізнесу за рахунок приватних, або державних коштів. За останні десятиліття даний вид економічної діяльності почав стрімко розвиватися та став основою для реалізації інноваційних проектів.

Інновації – рушійна сила посилення міжнародної конкурентоспроможності товару, компанії, галузі та країни в цілому. І, як зазначалось, що будь – яка новаторська ідея «просувається» сьогодні за рахунок венчура. На жаль, в нашій країні він не набув такої актуальності. Постає логічне питання – чому? По – перше, цей вид бізнесу дуже ризикований. Вкладаючи гроші, ніхто Вам не дає гарантії не тільки отримання прибутку, а загалом повернення хоча б частки коштів. По – друге, ми звикли отримувати «швидкий» прибуток – ЗАРАЗ І ВСЕ ОДРАЗУ, краще менше, але швидко! Для венчурного бізнесу мінімальний термін моніторингу та реалізації проекту – до 3 років. Ми чекати так довго не будемо. По – третє, «відбір» проектів та наявність спеціалістів, які б могли передбачити їх успішність. По – четверте, недосконалість законодавчої бази та неналежна участь держави в венчурах. Так, деякі проекти все ж таки у нас реалізуються, але в більшості випадків за рахунок приватних коштів. Держава має стимулювати створенню та розвитку бізнес – інкубаторів, технопарків, науково – дослідницьких інститутів, які є базою для даної сфери діяльності.