Минфин - Курсы валют Украины

Установить
Khmara

Марина Хмара

0 подписчиков0 подписок

Был на сайте 11 октября 2023 в 21:33

Женский

7 июля 1983

Киев

О себе

Хмара Марина Петрівна (01.07.1983, м. Київ), кандидат економічних наук. Закінчила в 2007 році Інститут міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. У Київському національному університеті з 2011 року: співробітник науково дослідної частини. Кандидатська дисертація на тему “Розвиток високотехнологічних кластерів в країнах ЄС” (2010 р.). Сфера наукових інтересів: європейська інтеграція, кластерізація української економіки, кластерні угруповання, інноваційна економіка. Автор понад 40 наукових праць. Основні праці: Теоретичні основи формування високотехнологічних кластерів// Стратегія розвитку України. №6. К., 2007; Direction of optimization innovation and technology cluster, 2010; Інноваційні пріоритети розвитку світового господарства: Монографія. К., 2011 (за заг. ред. А.П. Румянцева) (у співавт.); Управління у сфері малого і середнього бізнесу в умовах економічної кризи. Монографія. К., 2011 (за ред. Н.А. Тітової, В.Д. Рожка) (у співавт.); ”Високотехнологічні кластери Європйського Союзу”. Монографія. К., 2011, Cluster de tecnología para aumentar la competitividad de la ciencia y la tecnología en Ucrania, 2011. Член Всеукраїнської громадської організації “Українська асоціація економістів-міжнародників.

На Минфине с 6 августа 2012

Заблокировать

Khmara - блог

Записи

6

17 августа 2012, 17:43

Венчурні маргінали

В Україні поняття «венчур» частіше всього асоціюється з капіталістом, або так званим інвестором, який готовий вкладати гроші в «ризиковану інноваційну ідею». Такий феномен як венчурний бізнес зародився в середині ХХ століття в США та забезпечував реалізацію проектів малого бізнесу за рахунок приватних, або державних коштів. За останні десятиліття даний вид економічної діяльності почав стрімко розвиватися та став основою для реалізації інноваційних проектів. Інновації – рушійна сила посилення міжнародної конкурентоспроможності товару, компанії, галузі та країни в цілому. І, як зазначалось, що будь – яка новаторська ідея «просувається» сьогодні за рахунок венчура. На жаль, в нашій країні він не набув такої актуальності. Постає логічне питання – чому? По – перше, цей вид бізнесу дуже ризикований. Вкладаючи гроші, ніхто Вам не дає гарантії не тільки отримання прибутку, а загалом повернення хоча б частки коштів. По – друге, ми звикли отримувати «швидкий» прибуток – ЗАРАЗ І ВСЕ ОДРАЗУ, краще менше, але швидко! Для венчурного бізнесу мінімальний термін моніторингу та реалізації проекту – до 3 років. Ми чекати так довго не будемо. По – третє, «відбір» проектів та наявність спеціалістів, які б могли передбачити їх успішність. По – четверте, недосконалість законодавчої бази та неналежна участь держави в венчурах. Так, деякі проекти все ж таки у нас реалізуються, але в більшості випадків за рахунок приватних коштів. Держава має стимулювати створенню та розвитку бізнес – інкубаторів, технопарків, науково – дослідницьких інститутів, які є базою для даної сфери діяльності.

Нет голосов

Комментировать

15 августа 2012, 17:25

НедоУкраїна чи НаноУкраїна?

За останнє століття рушійною силою розвитку людства є інновації. Вони визначають роль та місце країни на світовій арені не тільки за економічним фактором, а й за соціальним, політичним, демографічним та навіть культурним. В умовах інтенсифікації глобальних процесів, будь – яка країна намагається підвищувати, або утримувати свій науково – технологічний потенціал на відповідному рівні за для зростання її міжнародної конкурентоспроможності. Сьогодні для України дане питання є особливо важливим та пріоритетним.             Хотілось би зазначити, що рівень розвитку техніко – технологічного  та науково – інноваційного сектору нашої держави є досить високим. Не дивлячись на висловлювання експертів та заяв деяких економістів на неспроможність України утримувати свої інноваційні позиції, що відповідають глобальним стандартам, більшість вітчизняних вчених – новаторів не погоджуються з цим.             Для України, в світлі  глобальних перетворень, є безальтернативним впроваджувати та розвивати інноваційні технології. Було прийнято ряд програм та нормативно – правових актів, які вже декілька років регулюють даний процес. Серед них варто зазначити Програму розвитку інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні, Стратегію інноваційного розвитку України 2010 – 2020 рр., Закон України «Про венчурні фонди інноваційного розвитку», Закон України «Про інноваційну діяльність», Державну цільову науково – технічну програму «Нанотехнології та наноматеріали» 2010 – 2014 рр.             На особливу увагу заслуговують нанотехнології, які стали основою для становлення нової глобально – інноваційної парадигми. Перші спогади про «нано» були зафіксовані ще всередині ХХ століття, відомим вченим та батьком нанотехнологічних інновацій Дж. Фрідманом. На той час вони були чимось фантастичним та недосяжним для людського розуму. Сьогодні ж, всього через 60 років, стали основою його діяльності. «За цими інноваціями майбутнє!». І це не перебільшення. Сучасний світовий ринок нанотехнологій складає більше, ніж 1 трлн. долл. США. Розвинуті держави та об’єднання складають та приймають програми і ініціативи, які координують напрями розвитку, впровадження, кооперації на національному, міждержавному та міжнародному рівнях в даному секторі. (а саме США, ЄС, Японія, Росія). Україна не залишається осторонь цих подій. За даними голови Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України В.П. Семиноженка, обсяги національних нанотехнологічних інновацій на 2012 – 2013 рр. складатимуть 1% від світового обігу наноінновацій, а це 200 млн. долл. США.             Дана сфера в Україні є дуже перспективною. Це підтверджує той факт, що на національному ринку інновацій  існує досить значна кількість іноземних та вітчизняних компаній, які  реалізують нанотехнологічну продукцію. Серед них: Наносвіт та Нанонео, які отримали більше ніж 500 патентів на відповідні інновації. В цьому ракурсі, можна сміливо стверджувати, що ми маємо розвивати національний науково – технологічний потенціал, з метою успішної інтеграції у глобальний інноваційний простір.

Нет голосов

Комментировать

13 августа 2012, 17:32

Юань vs Долар

Ні для кого не секрет, що китайська економіка орієнтована значною мірою на експорт продукції на ринки США. Водночас КНР очолює трійку країн, які мають найбільші доларові резерви (у складі трійки ще Гонконг, Росія), тому вона не зацікавлена у знеціненні американської валюти, а змушена коригувати курс юаня з урахуванням інтересів власних експортерів. Протягом   останніх років постійно точаться дискусії щодо переходу до нової світової резервної валюти. В умовах останньої кризи, яка показала слабкі місця світового валютного устрою, ці настрої посилилися. Не залишається осторонь в цьому пиатнні Китай, намагаючись зменшити залежність від американської валюти шляхом здійснення частини розрахунків за допомогою юаня. Для прикладу — не так давно КНР та Росія підписали угоду щодо використання у взаємних розрахунках китайського юаню та російського рубля. У зв«язку з цим останні заяви про потенційне п оповнення золотого запасу Китаю за рахунок доларових резервів забезпечить посилення юаня, покращить його статус на міжнародному ринку та нагадає США про необхідність шанобливого ставлення до власних кредиторів. Такі дії справлять позитивний вплив на китайську економіку, вимагатимуть від уряду США певних дій щодо стабілізації долара, вплинуть на зростання попиту на світовому ринку золота та структуру світового попиту на золото. Вирішення даного питання з боку США, на мою думку, відбуватиметься за рахунок розширення обсягів кредитів та фінансової допомоги країнам, що розвиваються, наприклад, Україні. Для економіки США ця «акція» є дуже невигідною. По – перше, більшість продукції, яка обертається на глобальному ринку – виробляється в Китаї. По – друге, виходячи з цього, ця держава може сама встановлювати правила та валюту розрахунків. По – третє, Китай може стати взірцем відмови від долара для інших країн  відмови. 

Нет голосов

3

9 августа 2012, 14:02

Кілька слів про фінансовий лікбез

В цьому пості хотілось би підійти до питання фінансів не в ролі фахівця, вченого чи аналітика, а як звичайний обиватель. Тим паче, для простих українців фінансових сегментів в житті більш ніж достатньо — Пенсійний фонд, банк, страхова компанія, податкова – з ними, хотіли б вони того чи ні, контактуємо регулярно. Якщо ж відійти від цих установ, а сконцентруватись виключно на фінансах однієї людини чи однієї родини, виникає питання – чи вміємо ми обходитись з нашими приватними фінансами, тобто наскільки ми фінансово грамотні? І хоча у нас в будь-яких аспектах, хай це будуть економічні чи моральні, Росію не люблять ставити в приклад (з чим я нерідко погоджуюсь), в цьому питанні її досвід якраз згодиться. Наші східні сусіди давно зрозуміли, що економічна реалія російського життя, де  «курсове коливання = черга в обміннику», адже будь-яка зміна курсу валют в Росії (як, власне, і в Україні) відразу провокувала людей бігти міняти гроші, не є нормальною практикою, що  свідчить про фінансову безграмотність громадян. Вже років 5 як сусіди зайнялись фінансовим лікбезом населення. Так, у 2008 році 50% респондентів, які брали участь в дослідженні рівня фінансової грамотності населення, яке проводило Національне агентство фінансових досліджень, не мали достатніх знань про фінансову сфері, щоб вважати себе фінансово грамотною людиною, або ці знання були малозначними. Аналогічне опитування навесні 2012 року показало, що даний показник знизився вдвічі і тепер становить лише 23%. Досягти таких результатів росіяни змогли завдяки відкриттю спеціалізованих організацій, наприклад, Фонду сприяння фінансової грамотності, а також державних програм, таких як програма підвищення фінансової грамотності Фінансового університету при уряді РФ.   Кому не до вподоби приклад сусідів, можна звернутись до досвіду країн Заходу, де також проблема фінансової грамотності населення знайшла розуміння на державному рівні. Подібні Національні програми розроблені в США, Великобританії,  Австралії, Індії. Є інформація, що в Бразилії нині йде розробка аналогічної національної стратегії. Подібні кроки вже вживаються і у нас, хоча поки що на початковому етапі.   Водночас варто зазначити, що фінансова грамотність кожного українця складається з ряду факторів. І профільна освіта, а також роль держави не є найголовнішим. Потрібно привчати себе управляти своїми особистими і позиковими коштами, вести бухгалтерію, контролювати витрати, активніше використовувати можливості Інтернет-банкінгу і безготівкових розрахунків. Важливо знайомити і своїх дітей з управлінням коштами. Звісно, можна тільки вітати появу в школах курсу «Фінансової грамотності». Все це необхідно для досягнення цілей і завдань як в короткостроковому, так і в довгостроковому періоді. Для грамотного управління своїми фінансами необхідно збирати, оцінювати і аналізувати фінансову інформацію, а також правильно застосовувати отримані знання.

+7

1

8 августа 2012, 17:24

Кластеризація української економіки

Незважаючи на всі проблеми й труднощі, які переживала Україна за останні роки, процес кластеризації був досить динамічним та має успіх у певних регіонах країни. Тільки за рахунок координування дій в об’єднанні зусиль державних установ, освітніх та наукових закладів, малого й середнього бізнесу можна досягти успіху, підвищити конкурентоспроможність економіки та життєвий рівень населення України в умовах жорсткої конкуренції у міжнародному поділі праці. Ознайомлення зі світовим досвідом розвитку високотехнологічних кластерів, особливо в країнах-членах Європейського Союзу, дає приклад Україні щодо необхідності проведення ефективної реструктуризації конкурентоспроможності великих державних комплексів та переходу до формування нових мережевих структур. Зокрема це стосується авіакосмічної промисловості, яку віднесено до стратегічних секторів пріоритетного розвитку згідно проекту діючої структури залучення прямих іноземних інвестицій – трирічному плану (2007-2010 рр.) Українського центру сприяння іноземному інвестуванню InvestUkraine. Держава має сприяти максимізації притоку іноземного капіталу саме в стратегічні сектори національної економіки, оскільки від їх діяльності залежить зростання доброботу регіонів. Галузевий інноваційний кластер матиме позитивний вплив на розмір потоку іноземних інвестицій, оскільки характеризується такими важливими чинниками, як значний експортний потенціал, потенціал технологій та інновацій, потенціал модернізації.

Нет голосов

Комментировать

6 августа 2012, 16:45

Збільшення золотовалютних резервів як шлях до стабільної гривні

Остання заява НБУ про збільшення золотовалютних резервів на 761 млн. доларів в сьогоднішніх умовах повернення зовнішніх боргів - непогане підґрунтя для очікувань стабільності національної валюти. І хоча цьому причиною не стали якісь стратегічні кроки державних фінансових установ, адже поповнення ЗВР відбулося здебільшого за рахунок надходження коштів на рахунки уряду від розміщення п'ятирічних єврооблігацій, все ж маховик по збільшенню резервних запасів золота запущений. Експертне середовище не має одностайної думки відносно цього питання. Одні стверджують, що така тенденція не є стабільною, інші впевнені, що уряд і НБУ проводять політику часткової дедоларизації ЗВР, що свідчить про підтримку гривні та стабілізації курсу національної валюти. На мою думку, і перші, і другі праві.Варто взяти до уваги, що в червні поточного року золотовалютні резерви НБУ зменшилися на 4,7% і на 1 липня 2012 р. склали 29 млрд 317,66 млн дол., що на 1,439 млрд дол. (4,7%) менше, ніж на кінець травня 2012 р. Найбільше скорочення, яке спостерігалось в червні, НБУ пояснює виплатами уряду за зовнішніми зобов'язаннями України. Даний процес є необхідним та підтверджує яку – не яку, а платоспроможність нашої держави та певну економічну стабілізацію. З іншої сторони, держава нині активно взялась до дедоларизації економіки. Підписання Президентом закону, що дозволяє випуск казначейських зобовязань в іноземній валюті зайве тому підтвердження. Цей крок з однієї сторонни задовольнить потребу держави в валюті для зовнішніх розрахунків, а з іншої – вилучить величезну кількість валюти, зокрема доларів, яке населення тримає на руках. На мою думку, незважаючи на різке зростання ЗВР у липні, стан платіжного балансу може незначним чином погіршитися у жовтні та листопаді у зв’язку з розрахунками по зовнішньому боргу, але якщо НБУ і Мінфін до цього часу утримуватимуть, а то і збільшуватимуть обсяги ЗВР, то до кінця року проблем з ними не виникне.

+12

20


Главная/

Марина Хмара