Фінансова грамотність. Частина 1.

Оскільки багато разів доводиться повторювати очевидні речі, вирішив зібрати їх до купи, щоб можна було просто відправити людину почитати, замість пояснювати те й саме знову і знову. Отже.

1. Курс, як і ціна будь якого товару, залежить від попиту і пропозиції.
Якщо попит перевищує пропозицію — курс зростає, якщо пропозиція перевищує — падає.
Часто від «кабанчиків» можна почути «аргумент», що під час війни курс має зростати, бо війна ж і з економікою проблеми! Але виходячи з правила №1, якщо попит і пропозиція врівноважені, то ніякого зростання не буде.
Щодо МБ, недостача експортної виручки компенсується допомогою від Заходу та ЗВР. Об'єми торгів настільки невеликі (100-250млн на день у порівнянні з 400-800 до війни, https://index.minfin.com.ua/ua/banks/mb/), що це легко компенсувати. І тут є ще один фактор — притримування валюти експортерами, тому там ще накопичується солідний доларовий навіс, який рано чи пізно опиниться на МБ, як це бачили 25.07, коли підняли офіційний курс і за день були торги на $727млн, за той тиждень $683млн викупив НБУ (https://index.minfin.com.ua/ua/banks/nbu/intervention/). Валюта є, її є багато, але її притримують через різницю з готівковим курсом. Якби її не притримували, то і ЗВР не довелося б зливати. Тобто, справа тут не у економіці, а у людях і їх психології.
У готівковому сегменті ситуація трохи інша, але про нього пізніше.

2. Якщо не буде бажаючих брати долар вище 40, курс долара ніколи не може стати вище 40. Правило справедливе для будь-якої цифри.
«Справедливий курс» — він лише у думках людей. Кожен сам вирішує що таке «дорого» і що таке «дешево» і на основі цих думок ми маємо попит і пропозицію, від яких і залежить курс. Війна чи криза — неважливо, якщо не буде бажаючих брати валюту по 40, її курс ніколи не буде вище 40. В історії існує немало прикладів дисципліни населення, як то Польща чи Південня Корея, коли через відсутність паніки у населення країна спокійно пройшла кризу і отримала чудові економічні позиції для розвитку, чим вони і скористались. В Україні ж історично населення біжить за валютою, чим створює девальвацію, а потім з полегшенням вважає, що «правильно встиг купити, бо курс виріс же!». І не виникає ніяких думок щодо причинно-наслідкових зв'язків, але про це також буде пізніше.

3. Девальвація завжди спричиняє інфляцію.
З імпортними товарами усе і так зрозуміло. Стосовно іншого — енергоресурси у нас у більшості імпорт, тому при девальвації автоматично збільшується собівартість виробницства, а також транспортні послуги. Працівникам стає дорожче добиратись на роботу, потрібно підвищувати їм зарплату, комунальні послуги дорожчають, тому потрібно підвищувати ціни на кінцеву продукцію чи послуги. Через підвищення цін падає купівельна спроможніть і тому згортається ділова активніть і бізнес занепадає. Девальвація — це погано. Для всіх.

4. Якщо все населення України буде на всю вільну гривню купувати валюту — девальвація буде постійна.
Сподіваюсь, тут і так все зрозуміло, згідно правила №1, якщо усе населення буде усю гривню конвертувати у долар, і здавати його лише «на хліб», девальвація буде постійна. А що відбуватиметься при постійній девальвації — почитайте історію про економічну кризу в Аргентині. Можете загуглити самі.

5. Кожна людина впливає на курс.
Багато хто вважає, що його купівля $1000 ні на що не впливає. Розглянемо приклад ринку, маємо $800 000 пропозиції і $770 000 попиту. Згідно правила №1 при такому розкладі матимемо зниження курсу. Але якщо в цей момент на ринок вийде 30 людей, кожен з яких захоче купити по $1-2к, то курс піде угору. А при зростаючому тренді ті, хто хотів продати валюту, почнуть її притримувати, вичікуючи піку, чим знизять пропозицію і спровокують ще більше зростання. Ці 30 людей сумарно мають лише 2-3% поточного ринку, але вони є «золотою акцією», яка визначає тренд. Числа можуть бути різні, але правило «золотої акції» діє завжди.

6. Прибуток обмінок залежить від обороту, оборот залежить від тренду.
При різкому зростанні курсу у багатьох людей з населення виникає паніка і вони починають якомога швидше бігти купляти валюту «поки ще дешево». Таких оленів немало і вони доволі сильно піднімають загальні оберти в обмінках, що суттєво збільшує їх прибуток.
Прибуток обмінок має перекривати витрати на оренду приміщення та оплату праці касирів, тому щоб мати солідний прибуток, оберти повинні бути відповідні. Таким чином, обмінки зацікавлені у стрімкому зростанні курсу (або «загін оленів»), бо тоді оберти максимальні. Чого нема при стрімкому падінні, бо в паніці люди лише купують валюту, назад на гривню вони її обмінюють обережно і обдуманно.

7. «Кабанчики та олені».
Олень — термін, що визначає людину, котра фінансово неграмотна (не розуміє базових правил вище), що дозволяє маніпулювати нею.
«Кабанчики» — різновид людей, метою яких є інформаційна обробка оленів, щоб ті бігти купляти валюту, порушивши базове правило №2. Цей термін придумав я, він походить від юзернейму однієї особи з даної категорії з певного ресурсу, який став загальновідомим (хоч потім і перетворився на Зебру).
Я поділяю «кабанчиків» на декілька категорій:
— пани з обмінок (ну тут зрозуміло, їм потрібні оберти)
— ті, хто накупили дорогого долару і хочуть, щоб курс зріс, щоб їх рішення не виявилось помилковим (а чому воно все ж було помилковим — розберемо пізніше)
— представники експортерів (їм також вигідне зростання)
— агенти росії (девальвація гривні і наближення аргентинського сценарію в Україні — їх очевидна ціль на економічному фронті)
Головна задача «кабанчиків» — змусити оленів вірити у те, що купівля валюти зараз — це найкраще рішення, їх «аргументи» ми розберемо окремо пізніше, але усі вони базуються на нерозумінні оленями базових правил вище.

Далі буде...