В первом полугодии 2019 года поступления в госбюджет от размещения ОВГЗ составили более 185 млрд гривен, что на 100 млрд гривен больше, чем за аналогичный период прошлого года. Об этом говорится в сообщении Минфина.
9 июля 2019, 12:01
Читати українською
Поступления в госбюджет от ОВГЗ составляют более 185 миллиардов
Как отмечается, по состоянию на утро 8 июля на Едином казначейском счете находилось 18,5 млрд гривен.
На валютных счетах Правительства – свыше 81,2 млрд гривен (в эквиваленте), включая 1 млрд гривен по специальному фонду (на счетах Правительства в НБУ – 1,28 млрд, 1,14 млрд евро).
Заполнить заявку на покупку ОВГЗ от Группы ICU
Также средства в разных валютах находятся на счетах в Ощадбанке и Укрэксимбанке.
«Эти накопления, заметно выросли благодаря успешному размещению евробондов на 1 млрд евро, что полностью удовлетворяют потребности Минфина в ликвидности для выплат по госдолгу, номинированным в иностранной валюте», — отметили в министерстве.
Как удается держать долг под контролем
- Минфин эффективно проводит долговую политику, четко придерживаясь принципов Среднесрочной стратегии управления госдолгом на 2019-2022 годы.
- Эффективность выполнения Стратегии находит отражение и в увеличении спроса на ОВГЗ.
Напомним, что дебютный аукцион по размещению ОВГЗ с погашением в конце февраля 2025 года Минфин провел 11 июня этого года и привлек на нем 3,42 млрд грн под 15,85% годовых.
Спустя две недели он доразместил эти бумаги под такую же ставку на 4,39 млрд грн, доведя общий выпуск примерно до эквивалента 0,3 млрд долл. Продавец отмечал, что более половины покупателей этих ОВГЗ – нерезиденты.
В графике на третий квартал Минфин сократил число аукционов по размещению валютных облигаций. Согласно ему, он планирует ежемесячно проводить первичные аукционы по продаже ОВГЗ в долларах (16 июля, 13 августа и 10 сентября) и один раз – в евро (27 августа), предлагая на них годичные и двухлетние бумаги.
На последних подобных аукционах 25 июня Минфину удалось снизить ставку по годичным долларовым бумагам с 7,25% до 7% годовых, по двухлетним – с 7,75% до 7,5% годовых.
Источник:
Минфин
Комментарии - 46
Тогда пружину не ощутим.
Проте біда ОВГЗ в тому, що їх купують в основному на півроку-рік, дуже рідко заходять на терміни від 3 років...
В валюті апріорі не заробить, бо як продали на міжбанку, наприклад 1 ярд у.е., так їх потрібно буде відкупити + ще й для виплати відсотків десь взяти буде потрібно. Нагадаю, у нас дефіцит платіжного балансу, отже для цього потрібно брати нові позики. Чи може ми вже долари друкуємо?
А скільки «зароблять» в результаті українці при девальвації нац валюти?
Вихід - знову бігти в лобард і брати більшу суму для погашення боргу + %. А якщо він на цей раз відмовить?
Вже на найближчому аукціоні 16 липня відбудеться наступне зниження ставок за ними...
ОВГЗ ж короткі, і в разі різкого падіння попиту на них - пружина вистрілить.
Зростання ВВП складає на рівні 3%, вартість ОВГЗ в валюті - близько 7% і в грн 16-18%.
Де брати кошти для виплати в разі відсутності росту об"єму портфелю ОВГЗ щоб це не спричинило витрат валютних резервів, девальвацію і інфляцію?
Заміна дорогих кредитів на більш дешеві - ОК, це добре. Зростання портфелю дорогих позик - це пружина яка в черговий раз вдарить по нам в вигляді девальвації з всіма послідуючими наслідками.
Цей страх кредиту дуже шкідливий для суспільства. У нас країна боягузів. Якби всі в світі такі були - ми би жили в печерах, бо будуючи будинок можна впасти і зламати шию. Будь-який розвиток пов'язаний з ризиком. Коли піднімаєшся - є ризик упасти, але якщо нічого не робити то все одно помреш.
Але ж річ в тому, що відсотки та самі позики при дефіціті бюджету ми можемо закривати друком коштів або новими позиками. Якщо більш дешевими новими позиками - ОК, це непогано. А якщо на тому ж рівні чи дорожче, то навітьдля виплати відсотків по діючим боргам ми нарощуємо портфель позик без реального надходження коштів для розвитку економіки.
Ну і ще раз повторю основний ризик - в разі відсутності попиту на ОВГЗ - де гроші брати так, щоб не спричинити девальвацію? Вони короткі - тому такий ризик у нас чи не щодня. Наприклад екскалація конфлікту з росією - один із можливих факторів що може спустити пружину.
І як би не ріс наш ВВП, рано чи пізно ми зовнішні борги змушені будемо повернути продаючи валюту для виводу даних інвестицій за кордон.
А де ж гроші брати Зін, при від"ємному сальдо торгового балансу? Знову позичати! А якщо не дають? Оппа!
Тому ж не путайте зовнішній борг США, які є самі емітентами даної валюти (ком структура ФРС яка ще жодного разу не відмовила уряду США в доп емісіях то нових позиках), з нашим — який може покриватися тільки з позитивного сальдо торгового балансу (ну нема його, нема!!!) або з нових запозичень!
Так, купуючи державні облігації, інвестори сприяють зміцненню гривні, однак коли термін дії цих облігацій завершується, то іноземні інвестори забирають номінал облігацій та відсотки за ними, обмінюючи ці кошти на іноземну валюту.
Це несе загрозу стабільності гривні та призводить до зростання курсу валют.
ПЕРЕВКЛАДЕННЯ допоможе і вже допомагає. Терміни погашення збільшуються до 6 років і відсотки знижуються..
закон предусматривающий борьбу с отмыванием денег,
закон об авторизированном экономическом операторе (АЭО),
функционирование системы автоматической системы поверки е-деклараций,
выполнение закона о рынке электроэнергии,
принятие среднесрочного плана реформирования налоговой и таможенной служб.
Збільшенням довгострокових і зменшенням процентів.
У мене один із знайомих йде в ТОП 10 по списку партії Смішка. Він доктор економічних наук, раніше працював в НБУ, ТОП менеджер в банку.
Одним із законопроектів що він хоче винести — це легалізація коштів зароблених з-за кордону (бо сьогодні заробітчанам стає все складніше пройти перевірку фінмону при купівлі активів, особливо нерухомості), врахування років офіційної роботи за кордоном в трудовий стаж, з можливістю в подальшому отримання пенсії (Обовязково тільки в разі офіційного працевлаштування за кордоном та прозорого переказу зароблених коштів в Україну). При цьому такі кошти не оподатковуюються. Це досягається за рахунок прийняття Закону про зняття подвійного оподаткування. Бо сьогодні для Ю.О. такий формат працює, особливо для офшорів. Тобто наші олігархи та інші офшорники забезпечили собі можливість не сплачувати податки реєструючі фіктивні фірми за кордоном, а бідний заробітчанин має сплатити. Це дасть можливість реально бачити надходження валютних коштів від даного сегменту українців. А податки будуть сплачені в вигліді непрямих податків (ПДВ) при купівлі товарів та послуг.
В будь-якому випадку, з коштів що зароблені за кордоном і використовуються в Україні сплачуються непрямі податки, що впливають на ВВП.
Як бичимо, там все значно складніше. І не можна точно сказати хто кого перекриває.
Ну-ну, розмішили:)
Ну да, у нас імпортні товари купують сугубо заробітчани:)
Ви не думали що значну частину товару вони купують вже за кордоном, бо там воно дешевше хоча б по причині відсутності митних зборів?