Чому МВФ проти війни з криптовалютами: боротися неефективно — краще очолити цифровий ринок

Знадобилися роки на усвідомлення світовою фінансовою спільнотою важливості криптовалют. Але це все-таки сталося. Що підтверджує червнева аналітика Міжнародного валютного фонду.

У МВФ чітко і ясно зробили висновок, що забороняти криптовалюти/криптоактиви неефективно. Центробанкам корисніше створювати свої власні цифрові інструменти і конкурувати з ними.

МВФівці проаналізували зростання інтересу до крипти в Латинській Америці і Карибському басейні, і висновок зробили правильний – замість того, щоб щось забороняти людям, їм потрібно пропонувати нові механізми і технології, в даному випадку, в частині цифрових платежів. Суспільству потрібно надати вибір, після чого воно саме обере найзручніший і найвигідніший для себе інструмент.

Треба сказати, Латинська Америка активно користується криптовалютами вже не перший рік, і в цій частині перебуває попереду багатьох регіонів:

• Сальвадор, наприклад, ще два роки тому став першою державою у світі, яка офіційно прийняла криптовалюту. Біткоїн у цій країні став офіційним платіжним засобом нарівні з доларом, і його використання законодавчо врегульовано.
• Мексика – 2021 року в цій державі з'явився перший у регіоні криптоєдиноріг. Це біржа Bitso. А вже за рік через нього пройшло на $1 млрд платежів зі США. Популярність крипти у Мексиці стрімко зростає, що підтверджується місцевими дослідженнями. Опитування Finder засвідчило, що біткоїном та іншими монетами користується до 13% мексиканців, а 66% назвали їх «хорошою альтернативою для інвестицій». Влада країни працює над тим, щоб почати регулювати ринок криптовалют і ухвалити біткоїн як засіб платежу.
• У Колумбії група депутатів рік тому заявила про підготовку законопроекту, який регулюватиме роботу криптовалютних бірж. А президентом цієї країни було обрано Густаво Петро, який агітував за легалізацію і розвиток криптогалузі ще під час своєї передвиборчої кампанії. Тому напевно підтримає ухвалення потрібних законодавчих актів. Найбільший же колумбійський банк Bancolombia вже відкрив фізособам можливість купувати різні монети (Bitcoin, Ethereum тощо) через криптобіржі – найчастіше рекомендується Bybit через невисокі торгові комісії (від 0,1%), а також через можливість швидко й безкоштовно відкривати депозити.
• Чилі став лідером Латинської Америки щодо роботи різних DeFi-платформ для криптовалютних операцій. Конгресмени цієї країни восени 2022 року законодавчо відрегулювали ринок цифрових активів. Ухвалили закон, у якому виписали правила роботи для блокчейн-компаній. Він характеризує криптовалюти як цифрове представлення грошових одиниць, товарів або послуг. Завдяки тому, що крипта в Чилі – це «нематеріальний актив», він не обкладається ПДВ. Однак усі зобов'язані платити податки, отримані від операцій з нею, що вимагається місцевим податковим відомством – Службою внутрішніх доходів (Servicio de Impuestos Internos, SII). За ставкою 40% для фізосіб і 17% для юросіб.

Звісно, список не повний, і я пробігся по найяскравіших прикладах. До того ж є латиноамериканці, які ще не готові до легалізації криптовалют – як та ж Аргентина і Домініканська Республіка, наголошуючи на тому, що це високоризиковий актив. Ще є над чим працювати, але загалом прогрес у регіоні значний. Це і ставлення влади, і сприйняття суспільством. Що не може не впливати на сприйняття з боку світових фінансових інститутів, МВФ і провідних країн.

Наприклад, у США криптовалюти було легалізовано ще 2017 року, однак у Штатах досі немає всеосяжної законодавчої бази для криптовалют і цифрових активів. Натомість є різні регулятори фінансового ринку на центральному рівні (Комісія з торгівлі ф'ючерсами – CFTC, Комісії з цінних паперів і бірж –SEC) і на місцях, і різний підхід до оцінки активів. Десь криптовалюти – це цінні папери, а десь – товари або валюти, залежно від обставин. Усе це не допомагає розвиватися гравцям та інвесторам і ускладнює завдання регуляторів. Тому американський Сенат і Палата представників зараз працюють над дуже важливим криптовалютним законопроектом, на який покладають великі надії. Робота йде серйозна і ґрунтовна, і є надія на ухвалення документа до кінця 2023 року, у що хочеться вірити.

Паралельно йде інший процес, той, про який говорять зараз у МВФ –створення альтернативи крипті. Її бачать у національних цифрових валютах центральних банків (CBDC) різних країн. Західні функціонери вважають їх надійнішими з погляду вкладень, функціонально зручним (у частині грошових переказів тощо) і вигідним інвестактивом. Думаю, що багато хто з часом захоче посперечатися з цими характеристиками, але всі крапки над «i» зможе розставити тільки практика.

Поки ж можна говорити, що розвиток нових інструментів – це добре, особливо, коли влада не намагається заборонити/усунути наявні криптовалюти. Які інструменти сприймуть профучасники і суспільство, побачимо пізніше. Що трохи засмучує – це затягування процесу розробки та впровадження CBDC, причому навіть у тій же Латинській Америці. Наприклад, Банк Мексики зрушив терміни запуску своєї цифрової валюти з 2024 на 2025 рік. А Центральний банк Республіки Чилі (BCC) минулого року відклав запуск цифрового песо і заявив, що йому потрібно провести додатковий аналіз.

У Старому Світі справа теж затягується. Європейський Центробанк ще 2021 року завершив громадські слухання щодо цього, і пообіцяв громадськості запустити цифровий євро протягом 4 років після політичного схвалення. Але поки що ідея перебуває в передпроєктній підготовці. Також вивчає можливість запуску своєї цифрової валюти й американська Федеральна резервна система.

Реалізованих CBDC-проектів поки що не дуже багато і в невеликих країнах –Нігерія, Багамські острови і Ямайка. Китай наразі перебуває на етапі пробних запусків. Залишається сподіватися, що запущених проєктів ставатиме тільки більше, а інструменти будуть один цікавіший за інший. До цього, до речі, закликає і вищезгаданий МВФ, і до цього поступово дозріває суспільство і профучасники.