Роз'яснення щодо практичного застосування окремих вимог порядку проведення валютно-обмінних операцій

     У зв'язку  із  запитами  банків щодо практичного застосування
деяких норм  Інструкції  про  порядок  організації  та  здійснення
валютно-обмінних   операцій  на  території  України,  затвердженої
постановою Правління Національного банку  України  від  12.12.2002
N 502 ( z0021-03 ),  зареєстрованої в Міністерстві юстиції України
14.01.2003 за N 21/7342 (далі  -  Інструкція),  Національний  банк
України надає такі роз'яснення.
 

     1. Щодо   переліку   документів,  які  посвідчують  особу  та
підтверджують  її  резидентність  під  час  проведення   операцій,
зазначених в  абзацах  третьому  -  шостому  пункту 1.2 Інструкції
( z0021-03 ).

     Резидентність підтверджується:

     для фізичної особи — резидента паспортом громадянина України,
паспортом  громадянина  України для виїзду за кордон без відмітки,
що підтверджує постійне проживання за кордоном, посвідченням особи
без  громадянства  для  виїзду  за  кордон,  що  видане в Україні,
посвідченням біженця,  що видане в Україні, національним паспортом
громадянина  іншої  держави  з  відміткою про наявність дозволу на
постійне проживання разом з посвідкою на постійне проживання;

     для фізичної  особи  -  нерезидента  — національним паспортом
громадянина  іншої  держави,  паспортом  громадянина  України  для
виїзду за кордон з відміткою в паспорті про постійне проживання за
кордоном.

     З метою  забезпечення  контролю  за  дотриманням  цієї вимоги
касовий працівник під час здійснення валютно-обмінної операції  на
суму,  що не дорівнює і не перевищує 150000 гривень,  знімає копію
першої і другої сторінки паспорта громадянина України.

     У разі  пред'явлення  паспорта громадянина України для виїзду
за кордон або національного  паспорта  громадянина  іншої  держави
касовий  працівник  знімає  копію  першої сторінки та за наявності
відмітки про постійне місце проживання також і цю сторінку.
 

     2. Щодо  документів,  які  повинні  надавати   малолітня   та
неповнолітня особа у випадку здійснення валютно-обмінної операції.

     Під час  здійснення  валютно-обмінної  операції   малолітньою
особою  у  кожному  окремому випадку уповноважений банк (фінансова
установа) повинен вирішувати  це  питання  з  батьками  (законними
представниками) цієї малолітньої особи.

     Неповнолітньою особою,  згідно  зі  статтею   32   Цивільного
кодексу  України  (  435-15 ),  є особа у віці від чотирнадцяти до
вісімнадцяти років. Така особа має право самостійно розпоряджатись
своїм заробітком, стипендією або іншими доходами, у тому числі і в
іноземній валюті.  Відповідно до Положення про паспорт громадянина
України, затвердженого   Постановою  Верховної  Ради  України  від
26 червня 1992 року N 2503-XII ( 2503-12  ),  паспорт  громадянина
України видається кожному громадянинові України паспортною службою
органів внутрішніх справ після досягнення 16-річного віку.  Тобто,
резидентність  неповнолітньої особи,  яка досягла 16-річного віку,
може бути підтверджена паспортом громадянина України.

     При цьому,  зважаючи на вимоги пункту 3 Положення про паспорт
громадянина України  для  виїзду  за  кордон  (  2503-12  ),  який
передбачає  можливість  оформлення паспорта громадянам України для
виїзду  за  кордон  особам,  які  не  досягли   16-річного   віку,
визначення   резидентності  такої  особи,  може  здійснюватись  на
підставі паспорту громадянина України для виїзду за кордон.
 

     3. Щодо   проведення   валютно-обмінної   операції   у   разі
відсутності у паспорті даних про реєстрацію місця проживання.

     Інструкція ( z0021-03 ) не ставить можливість фізичної  особи
здійснити валютно-обмінну операцію у залежність від наявності у її
паспорті громадянина України відмітки  про  реєстрацію  постійного
місця проживання.
 

     4. Під  час здійснення валютно-обмінних операцій на суму,  що
дорівнює  або  перевищує  150000  гривень,  копії  документів,  на
підставі    яких    банком    (фінансовою   установою)   здійснена
ідентифікація фізичної особи,  мають зберігатися в документах  дня
банку.
 

     5. Щодо  проведення  валютно-обмінної  операції  на  підставі
паспорта громадянина України,  в якому не вклеєна  фотокартка  при
досягненні  громадянином  25-  і  45-річного  віку зазначаємо,  що
відповідно до пункту 8 Положення про паспорт громадянина  України,
затвердженого постановою  Верховної  Ради  України  від  26 червня
1992 року N 2503-XII ( 2503-12 ),  паспорт,  в  якому  не  вклеєно
нових фотокарток, вважається недійсним.
 

     6. Щодо проведення повторної ідентифікації клієнта.

     Відповідно до частини 13 статті 9 розділу  I  Закону  України
«Про  запобігання  та  протидію  легалізації (відмиванню) доходів,
одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» ( 249-15 )
ідентифікація   клієнта   не  є  обов'язковою  у  разі  проведення
фінансової операції особами,  які раніше були ідентифіковані. Якщо
фізична  особа,  яка  звернулась  до банку (фінансової установи) з
метою   проведення   валютно-обмінної   операції,   раніше    була
ідентифікована  банком (фінансовою установою),  то банк (фінансова
установа) проводить валютно-обмінну операцію  для  такої  фізичної
особи  без  додаткової ідентифікації.  Працівник банку (фінансової
установи)  має  забезпечити  наявність  в  документах  дня   банку
(фінансової   установи)   копії  документа  особи,  яка  здійснила
валютно-обмінну операцію, без додаткової ідентифікації.
 

     7. Щодо оформлення довідки за формою N 377  (  z0021-03  )  у
разі  купівлі  банком  (фінансовою  установою) залишку в іноземній
валюті, меншого ніж номінальна вартість мінімальної банкноти.

     Відповідно до  пункту  5.2 Інструкції довідка за формою N 377
( z0021-03 )  видається  банком  (фінансовою  установою)  фізичній
особі — нерезиденту як підтвердження проведення операції з купівлі
в неї готівкової іноземної валюти і дорожніх  чеків  за  готівкові
гривні.

     Під час  здійснення  касової  операції   з   видачі   клієнту
іноземної валюти (наприклад, при виплаті переказу), залишок суми в
іноземній валюті,  номінальна вартість якої менша,  ніж номінальна
вартість   мінімальної   банкноти  відповідної  іноземної  валюти,
викуповується банком (фінансовою установою) у клієнта за гривні. З
огляду  на  те,  що  по  суті банк викуповує іноземну валюту,  яка
фактично не видається фізичній особі,  у  даному  випадку  фізична
особа  -  нерезидент  зворотній обмін здійснювати не буде,  і тому
довідка за формою N 377 ( z0021-03 ) не оформлюється.
 

     8. Щодо курсу,  який повинен застосовуватись  при  визначенні
гривневого  еквіваленту  суми  валютно-обмінної  операції  під час
купівлі-продажу готівкової іноземної валюти.

     Операції з   купівлі-продажу   готівкової   іноземної  валюти
здійснюються  за  курсом,  що  установлюється  банком  (фінансовою
установою).   Під   час  розрахунку  гривневого  еквіваленту  суми
операцій   з   купівлі-продажу   готівкової    іноземної    валюти
використовується встановлений банком (фінансовою установою) курс.
 

     9. Щодо  проведення  операцій  сторно  та  зворотного  обміну
невикористаних коштів у гривнях на готівкову іноземну валюту через
банківські  автомати  самообслуговування зазначаємо,  що зазначені
операції через банкомати не здійснюються.
 

 Перший заступник Голови                               Ю.В.Колобов