Більше прозорості фондовому ринку!

Нещодавно прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства про цінні папери» 4 липня 2012 року № 5042-VI (Закон) привертає увагу черговими покращеннями правового регулювання фондового ринку, які можуть зачепити інтереси інвесторів в цінні папери українських емітентів. На одному з напрямів удосконалення, закладеному в зазначеному Законі, варто зупинитись окремо. Цей напрям стосується розкриття інформації про угоди з цінними паперами.

Законодавець, виклавши у новій редакції частину десяту статті 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» (Закон про цінні папери), зобов’язує торговців цінними паперами подавати до загальнодоступної інформаційної бази даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів (Національна комісія) інформацію про всі вчинені поза фондовою біржею ними або за їх участю правочини щодо емісійних цінних паперів. В переліку відомостей, які повинні надаватись торговцем цінними паперами, міститься, зокрема, найменування емітента цінних паперів, кількість цінних паперів за кожним правочином, ціна цінних паперів. Крім того, в Законі зазначено, що торговці цінними паперами мають також надавати «інші відомості, визначені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку». Цікавим є, чи включить Національна комісія до цих «інших відомостей», наприклад, ідентифікаційні дані сторін правочину, а не тільки емітента. Відзначимо, що, хоча вказані вище відомості вже надаються Національній комісії торговцями цінними паперами щоквартально у складі адміністративних даних щодо їх діяльності, особливістю законодавчих змін, що розглядаються, є надання цим відомостям загальнодоступного характеру. Також поки що не зрозуміло, з якою періодичністю будуть надавати торговці цінними паперами вказані відомості.

Для того, щоб застерегти сторони правочину від порушень вимог про залучення торговця цінних паперів (в тому числі, й з можливою метою  уникнути оприлюднення інформації про правочин), законодавець передбачив у новій редакції частини дев’ятої статті 17 Закону про цінні папери, що правочини щодо цінних паперів, вчинені без участі (посередництва) торговця цінними паперами, крім випадків, передбачених частиною восьмою цієї статті, є нікчемними, тобто немає необхідності оспорювати ці правочини в суді та доводити їх недійсність.

Зазначена вище частина восьма (в новій редакції) Закону про цінні папери містить перелік виключень з правила про обов’язкове залучення торговця цінними паперами при вчиненні правочинів. Цей перелік, окрім передбачених на сьогодні виключень, додатково містить операції з продажу емітентом власних цінних паперів (чинне виключення стосується тільки їх відчуження першому власнику), операції щодо неемісійних цінних паперів (на цей час тільки операції із заставною і векселем прямо передбачені) та випадки правонаступництва цінних паперів (скоріш за все в цьому випадку мова буде йти про правонаступництво в результаті  злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи; поки що невідомо, як регулятор та суди будуть ставитись до переходу прав на цінні папери до учасників юридичної особи в результаті її ліквідації).

Подібний до зазначеного вище обов’язку торговця цінними паперами обов’язок також покладений на фондові біржі новою частиною третьою статті 23 Закону про цінні папери.