За словами голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, головною задачею стане зміна підходу до оподаткування доходів пересічних громадян. Українцям не залишать іншого виходу, як показувати перед державою всі свої заробітки і чесно та вчасно сплачувати з них податки.

Більшість законопроектів депутати планують проголосувати до 1 липня 2020 року, щоб нововведення набрали чинності вже у 2021 році.

«Мінфін» проаналізував плани влади щодо змін в податковому законодавстві, з якими українцям доведеться зіткнутися вже зовсім скоро.

Читайте також: Данило Гетманцев: Ніхто не полізе до вас під матрац рахувати гроші

Що готують ФОПам

Малому і середньому бізнесу у 2019 році було приділено особливу увагу. Закрутивши гайки законами про РРО, влада пообіцяла подальші реформи для полегшення підприємницької діяльності. І ось збулося: вже в січні депутати проголосували за підвищення річних лімітів граничного доходу для ФОПів:

  • для 1-ї групи — з 300 тис. до 1 млн грн;

  • для 2-ї групи – з 1,5 млн до 5 млн;

  • для 3-ї групи – з 5 млн до 7 млн.

Експерти одноголосно позитивно оцінили цю норму. «Підняття лімітів – цілком логічне і справедливе рішення. Нарешті чесні ФОПи зітхнуть з полегшенням. Вони зможуть спокійно показувати свої обороти і не боятися, що перейшли допустиму межу і до них прийдуть з перевіркою», – упевнений старший економіст CASE-Ukraine, головний експерт групи Податкова і бюджетна реформа РПР Володимир Дубровський.

Хоча є й такі, хто незадоволений таким кроком. Серед них і сам автор реформи. «Збільшувати ліміти ФОПам потрібно було, але в комплексі з прийняттям норм, спрямованих на протидію ухиленню від оподаткування великим бізнесом з використанням єдиного податку. Тому вважаю це рішення половинчастим», – заявив «Мінфіну» голова парламентського комітету Данило Гетманцев.

Перспективи 5-ої групи

Ідея створити 5-у групу ФОП для ІТ-спеціалістів обговорюється не перший місяць. Мінцифри шукає шляхи, як зробити прозорою діяльність 158 тис. підприємців, які працюють в ІТ-галузі. Останньою пропозицією було введення єдиного податку у розмірі 4-7% для компаній без обмеження обігу.

Крім того, айтішників хочуть зобов’язати платити ЄСВ з двох мінімальних зарплат і 1,5% військового збору.

Експерименти з податком на виведений капітал

Законодавці планують повернутися до питання про введення податку на виведений капітал (ПнВК). Колись його хотіли ввести замість податку на прибуток. Проте не знали, як перекрити «діру», яка після цього утвориться в бюджеті. За різними оцінками, вона може скласти 26-50 млрд грн.

«З точки зору бізнесу податок на виведений капітал є зручнішим для власників компаній, оскільки акумульовані кошти можна інвестувати далі, і примножувати капітал.

Але з точки зору довготривалих стратегій країни, він загрожує значними втратами податкових надходжень. Зароблений прибуток оподатковується податком тільки тоді, коли виплачується власникам у вигляді дивідендів і прирівняних до них платежів. Це створює додатковий стимул для власників бізнесу відстрочити розподіл прибутку або знайти інші способи уникнення сплати податків», – пояснює директор юридичної компанії HLP Group Віта Шкарапута.

До того ж введення в Україні нового податку не підтримує МВФ. У Фонді переконані, що проблеми можна вирішити, в тому числі, шляхом удосконалення процедури адміністрування податків.

Зважаючи на всі «за» і «проти», у депутатів виникла компромісна ідея: ввести одночасно два податки. «Запровадити ПнВК для підприємств, але в обмежених обсягах, встановивши планку за показником обігу. Тобто, підприємства, які не сягатимуть її, зможуть платити ПнВК. Хто перелімітить – залишатиметься платником податку на прибуток», — розповідає голова профільного комітету Гетманцев.

Такий підхід дозволить, по-перше, зменшити негативні наслідки для бюджету. А по-друге, стане свого роду тестовим етапом. За результатами такого тестування буде прийнято рішення: поширити на весь бізнес ПнВК чи ліквідувати його взагалі.

На якому з варіантів зупиниться влада – не відомо.

Рента, екоподаток і акциз: високий старт

Грандіозні новації передбачені для металургів та виробників тютюнових виробів. Їх очікує підвищення рентних платежів, екоподатку та акцизних ставок.

Законопроект №1210, за який депутати проголосовали в січні, збільшує на 50% ставку рентної плати на видобуток залізної руди. За словами президента Асоціації платників податків України Грігола Катамадзе, спочатку передбачалось розширити базу оподаткування на весь обсяг виробництва гірничо-збагачувальних комбінатів. Але бізнес стверджував, що це суттєво збільшить податковий тиск на галузь і зробить її неконкурентоспроможною.

Читайте також: Деофшоризація або демонізація: про спірні норми законопроекту №1210

«В результаті із законопроекту було виключено спірну норму, і Верховна Рада зберегла діючу податкову базу для ренти на видобуток залізної руди та збільшила її ставку з 8% до 11-12% залежно від цін на руду. Це врешті-решт задовільнило на даному етапі як бізнес, так і державу», — зазначає Грігол Катамадзе.

Повного реформування зазнає екологічний податок. Депутати стверджують, що в існуючому вигляді він неефективний і створює базу для корупційних дій. Тому законотворці мають намір змінити і ставку, і механізм оподаткування, а кошти від його надходження спрямувати на охорону здоров'я.

Справжній стрес-тест передбачено для тютюнової галузі. Закон № 1210 передбачає, що з 1 січня 2021 року акциз на тютюнові вироби буде зрівняно з акцизом на сигарети з фільтром. Тобто підвищення акцизних ставок торкнеться усіх типів тютюнових і тютюновмісних виробів. Всі сигарети будуть оподатковуватися в однаковому обсязі. Це суттєво відобразиться на їх вартості.

Оподаткування нерухомості: зміна підходів

Депутати мають намір змінити базу оподаткування нерухомого майна, яке відмінне від земельної ділянки. На думку Данила Гетманцева, оподаткування метрів несправедливе, адже один і той самий метраж може коштувати по-різному. «Більш справедливим є підхід, який сьогодні діє при оподаткуванні землі, коли є певна нормативно-грошова оцінка землі і відповідно від цієї оцінки власник сплачує податок до бюджету», — зазначає голова профільного комітету.

З його слів, оцінювати об`єкти нерухомого майна планують за допомогою бази, яка є в Фонді держмайна. Зараз її наповнюють і вдосконалюють.

Заплатять усі

Амністія капіталів

Один із першочергових кроків, які планує влада, — проведення податкової амністії. Громадянам запропонують розповісти про всі «ліві» заробітки та активи і заплатити з них мінімальний податок. Фіскали обіцяють не цікавитися, звідки у декларантів взялися будинки, квартири, машини та інше цінне майно або солідна кубушка. Легалізувавши це добро, власник зможе уникнути відповідальності за ухилення від сплати податків.

Керуючий партнер HLP Group Лада Кримерман вважає, що податкова амністія стане точкою відліку, яка необхідна для запуску загального декларування. Адже не можна почати контролювати і притягнути людей до відповідальності за надмірні витрати, якщо у них не було безпечної можливості показати всі свої доходи.

Водночас юрист наголошує, що податкову амністію у тому вигляді, який був запропонований в законопроекті №1232, краще не проводити. Інакше доведеться готуватися до масових спорів з податковою, а перевірки з боку контролюючих органів ризикують перетворитися на механізм тиску.

Лада Кримерман також ставить під сумнів ставку оподаткування амністованого капіталу: «Запропоновані в законопроекті ставки 5% і 2,5%, як мінімум, не є справедливими по відношенню до платників податків, які до цього чесно їх платили. На мою думку, оптимальною є ставка 10%».

Читайте також: Податкова амністія. Чи варто грати з державою

Багаті заплатять більше

Ядром податкової реформи стане зміна оподаткування доходів громадян. Законодавці мають намір запровадити кілька ставок податку на дохід: базову, підвищену і знижену. Варто зазначити, що цей етап Україна вже проходила: до 2004 року в країні діяла прогресивна шкала податку на доходи. Згодом її замінили на фіксований податок. Тепер знову хочуть повернутись до пропорційного підходу. Він передбачає, що чим вищий дохід має людина, тим більший податок вона сплачуватиме.

Голова ради директорів «Аксьонова та партнери» Олена Макеєва вважає, що такий підхід – це крок у минуле. «Я би порекомендувала законодавцям обмежитися певними податковими звільненнями (пільгами, відрахуваннями) для платників податків з низьким рівнем доходу і при цьому зберегти існуючу фіксовану ставку податку на доходи фізичних осіб», — висловилася експерт.

Наразі в Мінфіні готуються необхідні розрахунки доцільності введення прогресивної шкали. Поки що відомий тільки розмір мінімальної ставки. Зі слів Данила Гетманцева, він становитиме 15%.

Читайте також: Податок на доходи: фіксований vs прогресивний

Але в парламенті вже з'являються альтернативні законопроекти. Наприклад, минулого тижня депутат від партії «Слуга народу» Олександр Дубинський зареєстрував законопроект №2758. Він пропонує ввести прогресивне оподаткування залежно від суми нарахованого доходу. Мінімальна ставка, передбачена в документі — 18% — буде діяти для доходу в розмірі до 10 «мінімалок». Максимальна — 54% — для доходу від 20 мінімальних зарплат і більше. 

Декларувати стане вигідно

Від ідеї обов’язкового декларування влада поки що відмовилась. Але держава буде спонукати громадян «світити» свої статки. Важливу роль при цьому відіграватиме саме пропорційний підхід до оподаткування доходів. Так, якщо громадянин платитиме податок за базовою ставкою, він зможе не подавати податкову декларацію. Але якщо він її подасть, то йому перерахують податок за мінімальною ставкою і виплатять різницю у вигляді «кешбеку».

Поняття податкової пільги стане більш широким. Як пояснив Данило Гетманцев, влада ставить собі за мету максимально наблизити оподатковуваний дохід до чистого доходу, щоб зробити оподаткування максимально справедливим. Наприклад, від доходу планують віднімати витрати на оренду житла, лікування, відпочинок в межах України, утримання батьків старше 80 років і т.ін.

Від малого до великого

Змінювати податкове поле влада розпочала одразу у різних напрямках. Ініціативи для дрібного підприємництва щодо обов'язкового використання РРО були прийняті минулого року. Великий бізнес донедавна перебував у режимі очікування. І ось 16 січня у другому читанні і в цілому схвалено законопроект № 1210. Документ містить низку новацій, які кардинально вплинуть на подальшу діяльність великих компаній.

Активи – іноземні, податки – українські

Антиофшорний законопроект № 1210 має знищити всі потенційні схеми ухилення від оподаткування у міжнародній торгівлі. Для цього впроваджується декілька кроків плану BEPS.

Зокрема, в законодавство вводиться поняття «контрольованої іноземної компанії» (КІК). Українських підприємців, які мають підконтрольну іноземну компанію, змусять показати прибуток від її діяльності і заплатити з нього дохід. Закон вводить дві ставки оподаткування для КІК. Перша — 9% при розподілі прибутку, друга – 18%, якщо прибуток розподілятися не буде.

Впровадження змін, передбачених законопроектом, має перекрити основні схеми оптимізації податків великими корпораціями, а саме:

1. Виведення прибутку за кордон без сплати податку в Україні.

2. Отримання пасивного доходу за кордоном без розподілу цього доходу тут.

3. Купівлю-продаж об'єктів нерухомого майна і підприємств, що знаходяться в Україні, через компанії, зареєстровані за кордоном.

4. Виведення заробітку за кордон під виглядом будь-яких платежів, наприклад, роялті, оплати за товари.

На думку юристів, ініціативи законопроекту занадто жорсткі. Тим більше, що багато норм уже прописані в міжнародних угодах, учасницями яких є Україна.

Як зауважує керуючий партнер Juscutum-аudit Сергій Поліщук, з приєднанням у 2019 році до міжнародної конвенції МLI в України з’явилась можливість змінити двосторонні угоди з більшістю країн в частині принципу ділової цілі, оподаткування представництв та оподаткування продажу нерухомості.

Крім того, ратифікація закону про FATCA у парі з прийняттям двох законопроектів № 2102 та № 2103 робить банківську таємницю зовсім навіть не таємницею. А тому є реальні перспективи автоматичного обміну інформацією в рамках AEOI (Automatic exchange of information). Отримання даних щодо стану рахунків резидентів України за кордоном чи документації з ТЦУ по країнах унеможливить схеми зловживання. «Міжнародна податкова транспарентність (прозорість) робить набагато більше, аніж спроби імплементації в національне податкове законодавство термінів «розумної економічної причини» чи «конструктивних дивідендів», — констатує юрист.

Ірина Рибніцька