Игорь Коляда

22 февраля 2025, 12:12

Після прочитання цього https://minfin.com.ua/ua/2025/02/21/145753557/ «ОВДП vs Депозити: що обрати інвестору в умовах високої інфляції (відео)» та деяких коментарів знову виникло враження, що у нас в країні не тільки з фінансовою грамотністю, а й з економічною великі проблеми. Я вже писав на Мінфіні про проблеми з фінансовою грамотністю раніше https://minfin.com.ua/blogs/igor68/164990/ та https://minfin.com.ua/ua/blogs/igor68/165372/ , але мабуть треба трохи доповнити. В нас продовжують називати інвестиціями грошові вкладення в ОВДП та депозити.Та такі вкладення не інвестиції, а — лихварство, це не інвестори, а — лихварі. Інвестиції приносять прибуток або дивіденди, а лихварство — боргові відсотки . «інвестиціями» можна вважати вкладення, пов'язані з ГОСПОДАРСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ і саме в СУБ'ЄКТИ ГОСПОДАРСТВА — купівля права власності на суб'єкт господарювання, купівля засобів виробництва з метою розширення чи модернізації господарської діяльності тощо. Решта вкладень типу депозити, ОВДП, вкладення з некомерційними цілями і не в рамках господарської діяльності, і так далі — «інвестиціями» не є. А зараз про лихварство — це надання грошей у борг з умовою сплати відсотків при погашенні боргу. Особа, яка займається лихварством називається лихварем.(це визначення не я видумав) Це визначення лихварства, як різновиду ДІЯЛЬНОСТІ поряд з праця, мистецтво, гра, тощо. І це не залежно від осіб — юридична чи фізична, навіть від того, який відсоток бере. А знаєте який різновид діяльності є основним фактором економіки? — ПРАЦЯ, поряд з землею (природними ресурсами) та капіталом. Я думаю не треба приводити визначення праці. А хто може пояснити скільки праці у лихварстві? Проблема сучасної економіки полягає якраз в тому, що праця серед інших різновидів діяльності втрачає свої позиції. І якщо в розвинених країнах це розуміють та стримуванням відсоткових ставок на низькому рівні намагаються якось підняти значення праці поруч з лихварством, то в таких країнах як наша ми бачимо протилежне. Тобто таким чином вони утримують прибутковість виробництва та фінансового сектора у певній пропорційності. Це економічна проблема МАСШТАБУВАННЯ , виробництво набагато важче масштабувати, аніж фінансовий сектор, механізм грошового мультиплікатора набагато простіший. Я не проти лихварства у сучасній економіці як явища, особливо зараз, коли у банківській сфері зменшується процентний дохід та зростає операційний.Але все повинно мати міру . Я проти тої НЕ пропорційності , яка не дає нашій країні розвиватися та нівелює значимість ПРАЦІ(виробництва) поряд з іншими різновидами діяльності. А це вже проблема ЕКЗИСТЕНЦІЙНА.

29 января 2025, 20:13

Навіяло цією новиною — «Е-гривня: НБУ готує пілотний проєкт із запровадження цифрової валюти» https://minfin.com.ua/ua/2025/01/29/144364889/ І як завжди перше питання виникло «для чого». Попри пояснення Олексія Шабан, заступника голови НБУ, https://epravda.com.ua/experts/e-grivnya-yaki-zapitannya-naychastishe-otrimuye-nacionalniy-bank-802561/ навіщо це потрібно, перше, що спало на думку — «данина моді» на криптовалюти. Друге, що це фактично «плодіння зайвих сутностей» та дублювання вже наявної системи безготівкового обігу, яке окрім зайвих витрат та задоволення чийогось честолюбства користі національній економіці не принесе. Для того, щоб робити якісь нововведення, треба попередньо виявити та сформулювати ПРОБЛЕМУ наявного механізму грошового обігу, а з пояснень НБУ цього не видно. Ну то давайте поміркуємо яка найголовніша проблема грошового обігу взагалі. На мій погляд, проблема ця виникла з появою БОРГОВИХ зобов'язань, що й можна вважати народженням безготівкового обігу. Проблема грошового обігу взагалі криється у НЕ еквівалентності обмінів, коли при взаємодії готівкового та безготівкового обігу АКТИВИ перетворюються у ПАСИВИ та навпаки. Адже при натуральному обміні чи готівковому обігу АКТИВИ мінялися на АКТИВИ (А=А) за згодою сторін та вважалися РІВНОЦІННИМИ,і тому у свій час у грошей з'явилася функція еквіваленції обміну. З появою БОРГОВИХ зобов'язань окрім таких обмінів (А=А) виникли обміни АКТИВІВ на ці зобов'язання, які по суті є ПАСИВАМИ — (А — П) та навпаки (П — А), але ці обміни в принципі не можуть бути рівноцінними. Так, ці обміни намагалися й намагаються урівнювати завдяки так званому «борговому відсотку», також механізму «застав», які у свою чергу лежать у основі діяльності банків та державних або міжнародних банківських систем. Але ці механізми, окрім математичних обґрунтувань потребують також обґрунтувань правових, тобто від якості правової системи залежить функціонування грошового обігу держави, бо всі ці операції обміну також включають ПЕРЕХІД ПРАВА ВЛАСНОСТІ. А з появою все нових і нових фінансових інструментів залежність функціонування грошового обігу від якості правової системи тільки посилюється. НБУ, як відомо,є частиною національної правової системи і його пряма функція РЕГУЛЮВАННЯ грошового обігу. Отже, сучасний грошовий обіг у готівковій та безготівковій формах це обіг АКТИВІВ та ПАСИВІВ, а проблема криється у НЕ еквівалентності обмінів, коли при взаємодії готівкового та безготівкового обігу АКТИВИ перетворюються у ПАСИВИ та навпаки. Я б ще назвав це « проблема цінних паперів ». Тепер повернімося до цифрових технологій та валют, як на мене, то їх поява пов'язана якраз з намаганням вирішення описаної проблеми та убезпечення АКТИВІВ у ході трансформацій на ПАСИВИ, адже такі трансформації останнім часом дуже часто призводять до повного зникнення АКТИВІВ(доткоми, криза 2008, зокрема в Україні з останніх це криза забудовників). Але чи вирішує поява криптовалют, цих квазі-грошей описану проблему? Ні, навпаки надмірна зацікавленість до них робить їх черговою фінансовою пірамідою. Чогось мені це нагадало казку «Буратіно», коли лиса Аліса та кіт Базиліо пропонувало Буратіно посадити в землю монети і чекати врожаю. Що стосується використання самої технології «блокчейн» — так,її використання покращує функціонування правової системи, створення усіляких реєстрів тощо. Але знову — чи вирішує використання цієї технології описану проблему повною мірою? І знову ні, тільки частково, бо ця технологія підсилює функцію КОНТРОЛЮ грошового обігу. Тоді виникає питання що може вирішити цю проблему? У Національних банків одна функція — РЕГУЛЮВАННЯ грошового обігу, а одним з інструментів регулювання є ПРАВИЛА БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ, які якраз і покликані відтворювати всі трансформації АКТИВІВ на ПАСИВИ та навпаки. А отже зміна ПРАВИЛ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ дозволить змінювати і тенденції в національній економіці. Але про це може якось іншим разом.

4 марта 2022, 12:04

Я не прорицатель, но особенно православных прошу обратить внимание на мою фамилию и вспомнить значение этого слова в старославянской и православной культуре. Всем влажно-мечтателям «демонтажа Украины» и сторонникам прочей лабуды типа «денацификации» и «демилитаризации», которые устроили и продолжают уничтожение Украины и геноцид украинского народа, сделавших звание «русский» синонимом слова НЕРУСЬ и НЕЛЮДЬ для всего мира. Единственное что ждёт «большую, сильную и богатую» Россию — это демонтаж и депутинизация. Объясняю почему — потому что «большой, сильной и богатой» России * СТАЛО МАЛО * того, что имеет и она позарилась на «маленькую, слабую и небогатую» страну.(причём не в первый раз). * Как у вас говорят — «Бог не фраер, он всё видит». * Вы будете гореть в аду вместе со своим фюрером, как пылают уничтожаемые вами города Украины. А остальным россиянам, с чьего молчаливого согласия это происходит, будет стыдно, горько и трудно отмыться от этого ПОЗОРА. Киевская Русь вас породила — она с вами и покончит. Позор России! * СЛАВА УКРАИНЕ! *

18 января 2022, 20:48

Оце закінчив читати на Українській Правді https://www.epravda.com.ua/rus/columns/2022/01/18/681521/ , що, цитую — " на Конференції «Міжнародний та український досвід реформування прямих податків» голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев анонсував головні аспекти податкової реформи, яку планується реалізувати у 2022 році." Особисто в мене, після цього склалося враження, що добитися ДЕТЕНІЗАЦІЇ економіки держава намагається як оті лікарі, що намагаються зробити видалення гландів через… дупу. Доходи фізичних осіб це завжди витрати юридичних осіб , то замість того, шоб посилити контроль за доходами та витратами юридичних осіб, держава намагається посилити контроль за доходами фізичних осіб. Так само, аби досягнути детенізації економіки треба намагатися виводити з тіні не доходи фізичних осіб, а доходи та витрати юридичних осіб, власники яких і стають олігархами. Мало того, олігархам замість підвищення навантаження на тіньові доходи та витрати пропонують «цукерочку» у вигляді… зниження навантаження на фонд оплати праці Що, у податковій не розуміють, що фонд оплати праці це всього СКЛАДОВА частина витрат,і що зменшуючи навантаження на оплату праці вони зменшують витрати та збільшують доходи юридичної особи , з чого й формується прибуток, а з ним і доходи олігархів? Цікаво виходить, доходи ЮР-осіб, які ЗОБОВ*ЯЗАНІ вести податкову документацію, лержава контролювати — НЕ хоче, а доходи ФІЗ-осіб, які НЕ зобов*язані вести податкову документацію, держава ХОЧЕ контролювати . Де тут логіка? І все це в межах оголошеної боротьби з цими самими олігархами!!!! А потім вони дивуються, чому ж прірва між бідними та багатими — РОСТЕ, а не зменшується, а народ зубожіє, а не збагачується. То може просто не треба «видаляти гланди через… дупу»?

10 января 2022, 22:04

На мой взгляд, борьба с инфляцией в Украине напоминает «хождение по граблям», и что самое плохое — этот процесс будет длиться ещё долго. НБУ, как тот плохой доктор, который кроме «аспирина» в виде изменения учётной ставки других средств не знает для воздействия на инфляцию. Во-первых, если у инфляции — НЕмонетарные причины, то зачем применять монетарные инструменты в виде повышения учётной ставки? Ведь через трансмиссионный механизм финансовый сектор трансмиттирует и инфляцию, повышая стоимость денег для реального сектора экономики. Производители наоборот нуждаются в дополнительном финансировании и поддержке со стороны финансового сектора в такой ситуации, а не ужесточении монетарной политики и снижении объёмов финансирования. Во-вторых, кроме монетарной политики, у НБУ в арсенале имеется МАКРОПРУДЕНЦИАЛЬНАЯ политика, инструментами которой в принципе и нужно воздействовать на инфляцию, имеющую НЕмонетарные причины. Хоть макропруденциальная политика и направлена на достижение финансовой стабильности, но она прямо влияет на ценовую стабильность, ведь в основном рост цен это результат… финансовой НЕстабильности субъектов экономики, которые ростом цен на свою продукцию и пытаются достичь финансовой стабильности. Лично у меня складывается такое впечатление, что НБУ просто «копирует» действия центральных банков развитых стран, но не до конца понимает силу их воздействия на денежное обращение и национальную экономику в целом. Непонимание видно и из этого документа «Стратегія макропруденційної політики Національного банку України»  — стратегия должна охватывать финансовую СИСТЕМУ , а не только финансовый СЕКТОР экономики.

21 марта 2021, 20:21

Треба припинити «схрещувати бульдога з носорогом» та не змішувати поняття «іпотека» та «проєктне фінансування будівництва». Це РІЗНІ речі. Поняття «іпотека» передбачає купівлю ГОТОВОЇ(придатної до користування) нерухомості. Саме так визначається термін «іпотека» у Законі України «Про іпотеку» : «іпотека — вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця». Також там же написано, що «ПРЕДМЕТОМ іпотеки може вважатися нерухоме майно за таких умов: » нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об’єкт права власності," ГОТОВА (придатна до користування) нерухомість має СТАЛУ вартість, що дозволяє корректно та прозоро зкалькулювати вартість ЗОБОВ*ЯЗАНЬ по заставі. Банк купує у забудовника обрану боржником нерухомість та стає іпотекодержателем, а боржник — іпотекодавцем. Так працює іпотека у Европі. «Проєктне фінансування будівництва» каже саме за себе — це НЕ Є «іпотека», тому що передбачає «володіння» та НЕ ДАЄ «користування», бо об*єкт нерухомості до користування — НЕ ГОТОВИЙ . А предметом договору виступає НЕ МАЙНО, а «пропозиція права власності» на ПРОЄКТ майбутнього об*єкту нерухомості. І тільки після закінчення будівництва та реєстрації цей об*єкт нерухомості може стати «ПРЕДМЕТОМ іпотеки». Ескроу-рахунки й використовують для зниження ризиків НЕДОБУДОВИ. Ризики такого фінансування на відміну від іпотеки в тому, що проєктне фінансування НЕ МАЄ СТАЛОЇ вартості, бо залежить від багатьох факторів у період будівництва — інфляція, зміни до проєкту, та інше, аж до природніх катаклізмів. А тому НЕ ДАЄ можливості коректно та прозоро зкалькулювати вартість зобов*язань по заставі. Аби розвивати іпотечне кредитування, треба спершу внести зміни до Закону України «Про іпотеку» — розрізнити ці поняття та перерозподілити правовідносини-ризики сторін.

12 марта 2021, 13:54

В продолжение темы «О финансовой грамотности» https://minfin.com.ua/blogs/igor68/164990/ хочу рассказать об «инвестициях». Самое распространённое определение инвестиций выглядит так — это размещение капитала с целью получения прибыли. Поэтому чтобы разобраться с понятием «инвестиции» — нужно сначала разобраться с понятием «прибыль». В экономике понятие «прибыль» определяется как ФИНАНСОВЫЙ РЕЗУЛЬТАТ ХОЗЯЙСТВЕННОЙ деятельности. Нужно выделить, что это именно ПОЛОЖИТЕЛЬНЫЙ результат. То есть, термин «прибыль» можно употреблять относительно СУБЪЕКТОВ ХОЗЯЙСТВОВАНИЯ(суб*єктів господарювання) https://i.factor.ua/ukr/law-56/section-329/article-7311/ : 1.юридических лиц — предприятий, фирм разных форм собственности, зарегистрированных в установленном законом порядке. 2.физических лиц, зарегистрированных согласно закону как предприниматели. Соответственно и «инвестициями» можно считать вложения, связанные с ХОЗЯЙСТВЕННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬЮ и именно в СУБЪЕКТЫ ХОЗЯЙСТВОВАНИЯ — покупка права собственности на субъект хозяйствования, покупка средств производства с целью расширения или модернизации хозяйственной деятельности, и тому подобное. Все остальные вложения типа депозиты, ОВГЗ, вложения с некоммерческими целями и не в рамках хозяйственной деятельности, и так далее — «инвестициями» не являются. А пропаганда таких «инвестиций» не более чем профанация. Хуже всего, что такая профанация стала частью экономической политики государства, а потому у нашей страны и нет экономического развития — сплошное НЕДОразвитие.

5 марта 2021, 09:21

Очень часто приходится слышать или читать такие выражения — « заработать » на депозитах, облигациях, акциях и прочих финансовых инструментах. Так начинать повышать финансовую грамотность населения нужно в первую очередь с ПРАВИЛЬНОЙ ТРАКТОВКИ терминов. Слово «заработок» происходит от слова «работа», которое считается синонимом слова «труд». Поэтому «заработком» называется доход от ТРУДА и считается АКТИВНЫМ доходом. ТРУД — это основа экономики, тот самый «первый кирпичик», который эволюционировал вместе с человеком и перерос в ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСТВО и ХОЗЯЙСТВЕННУЮ деятельность современной экономики. Поэтому доходы от ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСТВА и ХОЗЯЙСТВЕННОЙ деятельности также считаются — АКТИВНЫМ доходом и можно считать «заработком», но при одном условии — НЕПОСРЕДСТВЕННОЕ УЧАСТИЕ бенефициара дохода в этих процессах. Если же человек не принимает непосредственного участия в этих процессах — ТРУД, ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСТВО или ХОЗЯЙСТВЕННАЯ деятельность, а является СОБСТВЕННИКОМ «капитала» и получает доход от ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ПРАВА СОБСТВЕННОСТИ на этот «капитал» — такой доход считается ПАССИВНЫМ и в экономической теории называется РЕНТА. А доходы с депозитов, облигаций, акций и прочих финансовых инструментов именно к такому типу доходов относятся. Поэтому их нельзя называть «заработком», а кто продолжает так называть распространяет финансовое НЕВЕЖЕСТВО, а не повышает финансовую грамотность.

4 февраля 2021, 21:01

Уже не в первый раз приходится обращать внимание на недостаточность мер только монетарной политики НБУ по борьбе с инфляцией. Основным средством борьбы с инфляцией всё-таки являются меры НАЛОГОВО-БЮДЖЕТНОЙ политики. Очень часто НБУ в качестве фактора роста инфляции представляет увеличение количества денег в экономике в том или ином виде – увеличение размеров зарплат, социальных выплат, переводы заробитчан, кредитование и тому подобное. Это, мол, приводит к увеличению потребительского спроса, что в свою очередь приводит к РОСТУ ЦЕН(росту инфляции) Но так ли это на самом деле или это всего лишь стереотип, которым НБУ и правительству выгодно прикрывать более глубокую проблему и ошибочность своих действий? Давайте посмотрим статистику США и ЕС, в которых при беспрецедентных «вливаниях» денег около 3 триллионов долларов в США и около 2 триллионов евро в ЕС, инфляция не только не выросла, а – СНИЗИЛАСЬ с 2,29% в 2019 году до 1,36% в 2020 году США https://www.statbureau.org/ru/united-states/inflation и с 1,57% в 2019 году до 0,25% в 2020 году Европейский Союз https://www.statbureau.org/ru/european-union/inflation Ну почему у нас любое увеличение количества денег обязательно приводит к росту цен, а у других – нет? Да потому, что в развитых странах на увеличение потребительского спроса производители реагируют увеличением ПРЕДЛОЖЕНИЯ продукта, а не увеличением цены. Потому что там производители стараются УДОВЛЕТВОРИТЬ спрос потребителей, а не «убить» спрос повышением цены. Потому что в менеджменте государства понимают, что именно таким способом достигается МАКРОЭКОНОМИЧЕСКОЕ РАВНОВЕСИЕ, и строят свою НАЛОГОВО-БЮДЖЕТНУЮ политику таким образом, чтобы такое состояние экономики стало цикличным и стабильным. А фискальные меры позволяют увеличение цены только обоснованное на ПРОПОРЦИОНАЛЬНОСТИ роста расходов и доходов субъекта экономики. Не «от балды», как у нас, когда при неизменившихся расходах, доходы субъекта экономики могут изменяться ПРОИЗВОЛЬНО. Именно установление такой ПРОПОРЦИОНАЛЬНОСТИ и является инструментом ГОСУДАРСТВЕННОГО РЕГУЛИРОВАНИЯ рыночной экономики, который позволяет стабилизировать цены и снизить инфляцию. Установление такой ПРОПОРЦИОНАЛЬНОСТИ сделает хозяйственные отношения ПРОЗРАЧНЫМИ, а национальную экономику наконец-то – ПРОГНОЗИРУЕМОЙ, и что самое важное — ПРИВЛЕКАТЕЛЬНОЙ для ИНВЕСТИЦИЙ. Без таких изменений, экономику Украины ждёт «хождение по кругу» и те же «грабли», когда НБУ будет вынужден начать(уже не за горами) повышением учётной ставки бороться с растущей инфляцией, которая имеет НЕ монетарные причины. Это соответственно приведёт к удорожанию кредитных ресурсов для бизнеса и снижению деловой активности. Потом опять таргетирование инфляции с зажатием денежной массы и опять борьба с инфляцией, имеющей НЕмонетарные причины. Так и будем болтаться в болоте экономического НЕДОразвития.