► Читайте «Мінфін» в Instagram: головні новини про інвестиції та фінанси
Для порівняння, у першому півріччі 2025 року галузь скоротилася на 2,9%. Тобто нинішній результат виглядає начебто краще за торішній, але значною мірою це ефект низької бази порівняння після попереднього спаду.
Головним фактором, який погіршив загальний показник, стала енергетика. Після масштабних атак на енергетичну інфраструктуру на початку року виробництво в цьому секторі скоротилося на 13% у річному вимірі.
Водночас частина промисловості продемонструвала зростання. Добувна та переробна галузі разом збільшили виробництво приблизно на 2%. Зокрема, видобуток нафти й газу зріс на 13%, хоча частково це також пов’язано з ефектом низької бази минулого року.
ОПК підтримує машинобудування, але інші галузі залишаються аутсайдерами
Окремі сегменти машинобудування показали значний приріст, хоча загальний результат галузі був майже нульовим — лише +0,3%.
Державна статистика не розкриває окремі показники виробництва зброї, боєприпасів, військового транспорту, суден та авіатехніки.
Водночас серед відкритих даних видно сильне зростання окремих напрямів:
- виробництво електронних компонентів і плат збільшилося на 252,7%;
- випуск приладів для вимірювання, досліджень і навігації зріс на 179,7%;
- виробництво машин спеціального призначення додало 186,4%.
На думку Шевчишина, ці показники можуть свідчити про поступове зміщення промисловості у бік оборонного виробництва.
Водночас загальна ситуація залишається складною. Попри номінальне падіння промисловості лише на 0,2%, ціни у промисловості зросли на 39,1%. Це означає, що бізнес стикається з подорожчанням ресурсів, але не має достатніх можливостей для масштабного збільшення виробництва.
Друге півріччя може стати новим випробуванням для промисловості
За оцінкою економіста, у другій половині року промисловість зіткнеться з додатковими ризиками.
Серед них:
- скорочення квот ЄС на безмитний експорт української сталі;
- зупинка частини портової інфраструктури;
- підвищення тарифів «Укрзалізниці» на вантажні перевезення на 30%;
- ризики втрати видобутку вуглеводнів через російські атаки;
- високі ціни на електроенергію та паливо;
- дефіцит працівників і пошкодження виробничих об'єктів.
Окремо Шевчишин звертає увагу на зміну структури попиту. У першому півріччі виробництво інвестиційних товарів зросло на 6,7%, тоді як випуск товарів проміжного споживання скоротився на 4,2%. Це може свідчити про переорієнтацію частини ресурсів на оборонний сектор.
Водночас виробництво короткострокових споживчих товарів зросло на 1,6%, а довгострокових товарів скоротилося на 5,5%. Тобто підприємства краще почуваються там, де продукцію можна швидко виготовити та реалізувати.
За базовим прогнозом економіста, промисловість може завершити 2026 рік зі зниженням близько 0,5%. За негативного сценарію, у разі нових ударів по енергетиці, логістиці та промислових центрах, падіння може бути значно більшим.
Таким чином, українська промисловість зараз перебуває у проміжному стані: вона вже не падає такими темпами, як раніше, але ще не має достатніх умов для стійкого зростання. Основним викликом стає не лише відновлення виробництва, а й збереження різноманітної структури промисловості після завершення війни.
Нагадаємо
Провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень Ірина Коссе також попереджає, що зупинка портів б'є не лише по зерну, а є загрозою для всієї економіки, яка наразі знаходиться в кризі. Море залишається головним маршрутом для зовнішньої торгівлі України. Замінити його не можливо. Можна лише частково розвантажити.