Отзывы о Дельта Банке

Хочу сказать спасибо Ялтинскому отделению. Сотрудники просто супер. Профессионалы своей работы. Всегда готовы помочь. Всегда все доступно объясняют. проблем с этим банком нет.Всем советую этот банк. К каждому клиенту внимание. Спасибо Вам.

Как депозитный — СОВЕТУЮ ВСЕМ! Исправно платят проценты, которые у них самые высокие -, возвращают их! при чем любые суммы! Снимал 320000 грн и 40000 у.о — БЕЗ ПРОБЛЕМ! Волынское отделение г. луцк! Так держать банк — будут деньги к Вам и только к Вам!!! Увы сейчас покупаю с женой новенькую квартиры и часть заслуга в этом — ваша. Искренне вам Николай Д.

Мажоритарный акционер Дельта Банка Николай Лагун договорился о покупке украинской «дочки» шведского Swedbank. Банкир приобретает 100% акций 34-го по размеру активов финучреждения страны, сумма пока не разглашается.
?????? Зачем ему этот банк.

Это обращение еще одна попытка узнать хоть, какой-то ответ на мои обращения в банк. Писала заявление в отделение банка ( 21.11.2012 г.) экономист нехотя принял заявление и сказал, что через две недели будет ответ, в центр обслуживания клиентов (02.12.2012г.). Оттуда пришел ответ, что письмо выслали 27.11.2012 г. Но до сегодняшнего дня письма нет. Я клиент банка с 2004 года. За все время ни разу не возникало проблем с моей стороны. В начале января оформила кредит на товар через «Дельта банк». Досрочно его погасила уже в сентябре. Но прежде чем заплатить дважды 07.09.2012г. звонила в К.Ц. банк, что бы узнать точную сумму для погашения. Оператор назвал сумму 286 гр. 30 коп. Я поинтересовалась нужно ли перезванивать, что бы узнать закрыт ли кредит. На что она ответила, что такой кредит закрывается автоматически. Спустя 2,5 месяца зашла в отделение банка (хотела посмотреть свою карточку «Чарівний гаманець») заодно и позвонила спросить по погашенному товарному кредиту. И узнаю ошеломляющие новости! Я должна по кредиту еще 59 гр. Как объяснил оператор в тот день был сбой программы и мне назвали не верную сумму. А экономист отделения (г.Запорожье, ул. Лахтинская, 13) в ответ на мой вопрос, что делать сказал, что нужно платить и писать жалобы бесполезно т.к юридически я обязана это сделать. Возникает закономерный вопрос: почему из-за ошибок работников банка я должна расплачиваться. Почему за 2,5 месяца ни кто не уведомил меня о возникшей проблеме? Мой номер телефона, адрес указаны в договоре. Подумать страшно, что было бы если бы я не зашла по делам в банк. Я не отказываюсь заплатить остаток в сумме 29 гр. Но набежавшие проценты? Исходя из сложившейся ситуации их должен заплатить тот кто допустил ошибку. Так делают во всех организациях. Или «Дельта банк» какой — то особенный? И грубо говоря «мелочь по карманам тырит»?

Пользуюсь услугами пару лет, ХОРОШИЙ БАНК! кредитами не поьзовался, только депозиты ложил( с опаской), но вроде все ок пока… Жена долгое время пользовалась кредитами в Дельта банке, тоже вроде довольна, закрыла кредит, прислали письмо что все отлично и будут рады сотрудничеству! Единственно что ненравится по тел горячей линии сотрудники слабенькие… и стараются побыстрее от тебя отделатся не решив сути вопроса, пришлось ехать в отделение и решить все на месте!
Очереди есть, но все сотрудники работают не покладая рук и вежливо в Мариуполе!

У меня был кредит в Укрсибе — передали Дельте. Предлагают разные акции списания кредита, при этом говорят про доп. соглашение, где поменяют валюту с долларов на гривну. Предлагают списать 50% долга. Я читала доп. соглашение. Там полный бред. Ни слова о том, что при оплате предыдущий договор аннулируют. Играют на курсовой разнице, говорят переведут долг на гривну по курсу 4,5. Это законно? Возьмут с меня деньги, а потом скажут — плати?!!! Кто — то сталкивался с такой ситуацией?

Худший банк с которым мне пришлось иметь дело. Деньги зарабатывают только обманом. Деньги пропадают со счета без уведомления, насчитывают на кредитную карту мифические проценты, облагают штрафами непонятно за что, короче, банда мошенников и разводил. В топку такой банк.

Я взял в кредит фотоапарат! Через несколько дней его украли(… заявление написал в милицию! Никакая страховка там ничего не покрывает? А то обидно выплачевать кридит за вещь которой нет! Кто чо подскажет

кредитный продукт готивочка — 76% годовых!!!

подписываем договор о привлечении клиентов в дельта банк, выполняем в полном объеме взятые на себя обязательства на сумму больше 2 000 000 грн.,2 месяц ждем оплату за проделанную работу.все сотрудники мягко говоря не в адеквате!!! как вам такое зам.председателя правления банка общается с партнером смсками!!!!??? самый конченный банк который я встречал!!! лучше бы они остались кредитным союзом «фаворит» и не позорились бы!!!

Банк ужасный.Обслуживание такое же.4 день не могу получить деньги по переводу через интернет банк. Тупо сумма заблокирована. Ни в отделении банка ни через горячую линию вопрос так и не решился. В итоге уйма потраченного времени на выяснение. За 3 дня вопрос так и не выяснился.В итоге зависшая сумма денег не малая. Буду подавать в суд на банк т.к. по вине банка не был проведен платеж. Банк разводилово полное не рекомендую в нем обслуживаться.Также информацию о клиентах сливают третьим лицам.

хочу выразить свое возмущением уровнем обслуживания в этом банке а также крайне низким уровнем квалификации его сотрудников. свой вывод выношу из неоднократного общения с сотрудниками кировоградского отделения. к большому сожалению оно у нас одно и региональное упраление и городское отделение поэтому выбирать не из чего. региональное управление возглавляет некто а. козинский сое время его о хорошему или не очень попросили из ощадбанка региональную дирекцию которого он возглавлял в кировоградской области. так вот такое впечатление что он методы работы которые культивируются в этом гос. учреждении а-ля ссср он пытается перенести в дельту. общий квалификационый уровень сотрудников очень низкий такое впечатление что персонал подбирается не по уровню професионализма, а о каким то другим критериям как минимум по знакомству. наверное в киеве в главном офисе об этом знают какие здесь в кировограде сидят професионалы поэтому ни какой самостоятельности им не предоставляют все только после согласования с киевом. сотрудники на тебя смотрям как на врага народа видно что не работает принцип материальной стимуляции как в приватбанке когда за жалобу клиента с сотрудника снимают премию здесь всем все равно. в конечном итоге мне это все надоело и я снял все депозиты, а кредит взять в этом банке я и врагу не пожелаю. по моим сведениям еще ряд крупных вкладчиков имеет намерения закрыть депозитные счета в кировоградском отделении дельта банка и я не исключу что одной из ричин этого является именно крайне низкий уровень ослуживания и професионализма его сотрудников

Отзыв опубликован в мое блоге. (не хочу плодить копии, а ссылку не пропускает)

оформила кридитку 22.11.12, как скоро прийдут деньги?

Информация для клиентов Дельта Банка

Если Вы согласились оформить пластиковую карту от Дельта Банка, тогда обязательно прочитайте пункт 2.1 договора на обслуживание этой карты!!!
Который официально называется так:
ДОГОВІР № банківського рахунку фізичної особи з випуском платіжної карти

пункт 2.1 звучит так:
2.1. Банк приймає розрахункові документи Клієнта протягом усього робочого дня та виконує їх протягом двох робочих днів в операційний час (операційний час Банку: понеділок — п'ятниця; з 9.00 по 17.00, крім вихідних, святкових і неробочих днів], окрім операцій, які виконуються з використанням платіжної картки та систем дистанційного обслуговування Клієнта.

Это значит, что банк имеет право никогда не зачислять средства на Вашу пластиковую карту без каких либо объяснений согласно этого пункта договора без каких либо последствий для банка!!!

При этом банк на странице Стандарти обслуговування пишет о себе такое:
ДОСТУПНІСТЬ та ОПЕРАТИВНІСТЬ
КОМПЕТЕНТНІСТЬ та ПРОФЕСІОНАЛІЗМ
КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ та НАДІЙНІСТЬ
ЧЕСНІСТЬ та ВІДКРИТІСТЬ
ПОВАГА та ТУРБОТА
ОРІЄНТАЦІЯ НА ПРОДАЖІ та ГАРАНТІЯ ЗАЯВЛЕНОГО РЕЗУЛЬТАТУ

Каким образом оперативность и надёжность могут сочетаться с беспределом предлагаемом клиенту банка в договоре?!

У меня к вам вопрос по «СУПЕР РАССРОЧКА ДО 48 МЕСЯЦЕВ С ДЕЛЬТА-БАНКОМ!» акция в магазине «ЭЛЬДОРАДО»
Вчера хотели оформить «супер рассрочку » Но при оформлении оказалось что ваши сотрудники заставляют делать страховку на 1%
Меня интересует эта страховка обязательна? Если нет то почему ваши сотрудники не хотят оформлять рассрочку без этой страховки, или навязывают кредит на других не выгодных условиях.Эта акция получается обман так как со страховкой переплата за товар составляет 48% от стоимости товара.

Получается реклама — обман?

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»

ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання окремих частин договору недійсними

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

між мною, та представником Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» укладено Кредитний договір № на отримання споживчого кредиту на придбання SAMSUNG.
Відповідно до п. 2.9 Договору, я взяла на себе зобов’язання сплачувати щомісячний платіж у сумі 6 грн. не пізніше кожного 20 числа місяця протягом 10 місяців згідно графіку.
Умови договору про надання споживчого кредиту, мною виконувалися таким чином:

У ……………… на мій мобільний телефон надійшло СМС повідомлення від Дельта-Банку, згідно з яким мені за несвоєчасну сплату щомісячного платежу нараховано штрафну санкцію у розмірі 250 грн.
Спірні відносини між нами виникли на ґрунті різного тлумачення порядку застосування окремих норм цивільного права з питань нарахування штрафної санкції.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ МОЄЇ ПОЗИЦІЇ:

По-перше:
У розумінні ст. 11 ЦК України між мною та Відповідачем з укладанням кредитного договору № виникли цивільно-правові відносини, які передбачають порядок набуття, використання та припинення прав та обов’язків.
Враховуючи, що в нашій країні споживчий кредит – це позичка, яка надається тільки в національній грошовій одиниці фізичним особам – резидентам України на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і повертається в розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору, вказані між нами взаємовідносини носять характер надання банком споживчого кредиту.
Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Під процентами у розумінні пп. «в» пп. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 ПК України слід розуміти платіж за придбання товарів у розстрочку.
Представник ПАТ «Дельта Банку» при оформленні кредиту мені пояснив, що замість щомісячного нарахування процентів за користування кредитними коштами у розмір суми вартості товару при його придбанні, банк включає суму єдиноразового платежу за користування кредитом, при цьому, в разі дострокового погашення кредиту, сума єдиноразового платежу мені не повертається.
Безумовним є той факт, що, відповідно до ст.ст. 526, ч.1 ст.530 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. При цьому, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін (строк).
У разі порушення боржником зобов'язання він відповідно до ст.549 ЦК України зобов'язаний сплатити неустойку (штраф, пеню).
Неустойка (штраф, пеня), як передбачено ч.1 ст. 546 ЦК України, є видом забезпечення виконання зобов'язання і це є безспірним фактом.
Згідно ч.2, ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного чи неналежно виконаного зобов'язання.
У виконання зазначеної норми та частини п. 6.7 Кредитного договору, мною сплачено 10% від несвоєчасно сплаченого платежу, що складає ……………грн.
Разом з цим, у п. 6.7 кредитного договору, крім передбаченого ч.2, ст. 549 ЦК України, зазначено інший від штрафної санкції, який виражений замість відсоткового значення у твердому грошовому еквіваленті, а саме «….нарахувати позичальнику та стягнути з останнього штрафні санкції у розмірі 10 % від суми невиконання зобов’язання, але не більш та/або не менш 250 грн.».
Нараховуючи мені штрафну санкцію у розмірі 250 грн. відповідач виходив із того принципу, що я начебто надала презумпційовану згоду на незаконне нарахування штрафної санкції у розмірі 250 грн. при підписанні кредитного договору.
Проте, цивільне законодавство обмежує свавілля банківських установ наступним чином.
Предметом договору завжди є певна дія, але ця дія може бути тільки правомірною.
Стаття 68 Конституції України передбачає правовий режим Українського суспільства, за яким кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це.
Частиною 1 ст. 203 ЦК передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, які у розумінні ст. 4 ЦК України є Конституція України та інші Закони України.
Порушуючи вимоги ч. 2 ст. 549 ЦК України Відповідач при визначенні змісту п. 6.7 Кредитного договору допустив нарахування мені штрафної санкції у твердій грошовій сумі замість виключно відсоткового значення, чим допустив грубе порушення ч. 1 ст. 203 ЦК України, при цьому навіть враховуючи той факт, що сторони домовилися.
Слід відмітити, що законодавець визначив вищеперераховані ознаки штрафу імперативно, не надавши сторонам зобов'язання, можливості їх змінювати. При цьому поза увагою залишилися неустойки, що визначаються у твердій сумі або у кратному розмірі до суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
До того ж, зміна сторонами тлумачення поняття штраф, яке наведене в ст. 549 ЦК України, не допускається. Саме тому п. 6.7 Кредитного договору суперечить нормам Цивільного законодавства.
Правомірність є конститутивною ознакою правочину, як юридичного факту. Презумпція правомірності правочину закріплена у ст. 204 ЦК України та може бути спростована, насамперед, нормою закону, яка містить відповідну заборону. Фізичні та юридичні особи повинні враховувати межі дозволеності правочинів та призначення їх у суспільстві, дотримуватись вимог цивільного законодавства.
Крім цього, договірні умови, насамперед, повинні відповідати загальним засадам цивільного законодавства, зокрема справедливості, добросовісності та розумності (ст. 3 ЦК України), а також ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо справедливості умов договору.
Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Стаття 217 ЦК України передбачає наслідки недійсності окремої частини правочину, за якими недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Саме з цих підстав, я вважаю, що словосполучення «….але не більш та/або не менш 250 грн.», яке позначено Відповідачем у п. 6.7, є нікчемним.

По-друге:

Якщо припустити, що позиція Банку стосовно моєї презумпційованої згоди може бути використана ним, як спосіб цивільного захисту, виникає питання стосовно законності застосування Відповідачем юридичної відповідальності у відношенні мене з огляду на наступне.

Як зазначено мною вище, п. 6.7 Кредитного договору має такий зміст: «В разі порушення позичальником строків сплати платежів, які включають заборгованість за кредитом заборгованості по сплаті процентів та плати за обслуговування кредитної заборгованості за цим договором, кредитор має право з наступного календарного дня за передбаченим цим договором днем сплати платежу нарахувати позичальнику та стягнути з останнього штрафні санкції у розмірі 10 % від суми невиконання зобов’язання, але не більш та/або не менш 250 грн. Зазначене положення є правом, а не обов’язком кредитора та не звільняє позичальника від відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за цим договором».
Складаючи п. 6.7 вказаного договору, Відповідач передбачив своє право, як кредитора, нарахувати та стягнути за несвоєчасне виконання зобов’язання штрафні санкції.
Перш за все, саме висловлювання «штрафні санкції» має множинний характер, який неможливо використати у інший спосіб, ніж визначений договором. Тобто, цим реченням кредитор надав собі право застосувати не штрафну санкцію, а штрафні санкції, які відповідно до цього пункту передбачають нарахування штрафу у відсотковому еквіваленті (10% від суми невиконаного зобов’язання), але не меш та/або не більш платежу у твердо встановленій сумі (250 грн.)
З викладеного вбачається, що Відповідач у суму 250 грн. включив 10% штрафної санкції від суми несплаченого платежу, що складає 12,60 грн., та штрафну санкцію у розмірі 237,40 грн. (250-12.60), обумовлену умовами кредитного договору (ст.ст. 526, 546 ЦК України). Тобто одна юридична відповідальність у відсотковому значенні випливає із змісту ст. 549 ЦПК України, а інша із умов договору, що в поєднанні складає загальну суму 250 грн.
Якщо до всього вище зазначеного додати правову оцінку реченню Відповідача (п.6.7) про те, що «зазначене положення є правом, а не обов’язком кредитора та не звільняє позичальника від відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за цим договором», то виходить, що право Відповідачем використано, залишається ще виконати обов’язок.
Вирішальним в даному випадку є не стільки факт застосування (використання права та обов’язку), а факт можливості це зробити, оскільки підставою нікчемності правочину є недодержання вимог законодавства в момент його вчинення (ст. 215 ЦК України).
Положеннями ст. 61 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Порушення Відповідачем ст. 61 Конституції України є підставою недійсності правочину з відповідними правовими наслідками, передбаченими ст. 216 ЦК України.
Тобто, цей факт є ще однією правовою підставою для визнання п. 6.7 Кредитного договору нікчемним.
До того ж, Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ст.228 ЦК України).
Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється (ст.236 ЦК України).
По-третє:

Відповідно до п. 9.1 Кредитного договору Відповідач передбачив виключну умову, за якою всі спори між нами повинні вирішуватися виключно у Третейському суді (Третейська угода), я не можу погодитися з викладеним з огляду на наступне.

Рішенням Конституційного Суду України від 10 січня 2008 року у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу VIII “Третейське самоврядування” Закону України “Про третейські суди” (справа про завдання третейського суду) визнано, що відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом, оскільки, гарантуючи право на судовий захист з боку держави, Конституція України водночас визнає право кожного будь-якими, не забороненими законом, засобами захистити свої права та свободи від порушень і протиправних посягань (ч. 5 ст. 55 Конституції України). Це конституційне право не може бути скасовано або обмежене (ч. 2 ст. 22, ст. 64 Конституції України).
Як встановлено ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Пунктом 3 ухвали КСУ від 14.10.97 р. № 44-з встановлено, що правосуддя – це самостійна галузь державної діяльності, яку суди здійснюють шляхом розгляду і вирішення в судових засіданнях в особливій, встановленій законом процесуальній формі цивільних, кримінальних та інших справ. Натомість, третейський розгляд спорів – це вид недержавної юридичної діяльності.
До того ж, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яка діє на момент звернення, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Згідно з ч. 2 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» систему судів загальної юрисдикції складають: місцеві суди, апеляційні суди, Вищі спеціалізовані суди, Верховний суд України.
Таким чином, аналізуючи вищезазначені норми законодавства, я вважаю, що право на судовий захист позивачу гарантовано Основним Законом України — Конституцією та не може бути обмежене

Пользуюсь услугами банка около 5 лет, как физическое лицо (никого из банка лично не знаю). Депозиты и дебетные карты. Кредиты не брал (сам могу дать:)) В целом доволен. Обращался в разные отделения в Киеве, много раз звонил по телефону. Какие-то мелкие неточности бывают, иногда приходится тратить много времени в очереди в кассу, или к операционисту (отделение на Оболони). Один раз карту выпустили с неправильным написанием фамилии — переделали. По телефону не сказали про комиссию, если снимаешь в банкоматах Атмосферы, хотя я подробно расспрашивал. Выяснил после 5-6 снятий, когда посмотрел счет онлайн. В кризис 2009 года депозит снял без проблем. Много раз расчитывался картой за границей и снимал там деньги в банкоматах — проблем не было. Некоторые интересующие меня продукты — лучшие на рынке, особенно по отношению цена/качество. В целом банк на четыре с плюсом или даже пять с минусом.

зашёл в отделение Дельта- Банка по ул. Фрунзе 127, для осуществления ежемесячного погашения кредита предоставленного мне Альфа- Банком. Банковский кассир, по какой-то причине зачислил деньги не на тот счёт (не смотря на то, что кроме идентификационного кода я дал карточку-памятку Альфа-Банка с реквизитами, в том числе для осуществления платежей с других банков). Я не обратил особого внимания на реквизиты квитанции и подписал. Деньги должны были пойти на погашение кредита в другом банке, а оказались на счету уже не существующей моей кредитной карточки этого Дельта-Банка, где я осуществлял платёж.
По истечению нескольких дней, банк кредитор, (Альфа-Банк) в телефонном режиме, поинтересовался, почему не оплачен ежемесячный платёж по кредиту (1500грн.) Я в уверенности, что уже оплатил и деньги должны прийти, заверил в этом своего собеседника. Через несколько дней мне снова позвонили и сказали, что я оштрафован за неуплату (150 грн.). На мои возмущения мне предложили, с квитанцией обратится в то отделение банка, где я платил. 30.09.12г., я обратился с вопросом, о судьбе мною заплаченных денег в отделении Дельта-Банка. Там выяснились вышеизложенные обстоятельства которые я и описал в заявлении к руководству Дельта-Банка с просьбой перевести эти деньги (ошибочно зачисленные их сотрудником не на тот счёт) на счёт погашения кредита в Альфа-Банке (с указанием реквизитов) и так-как это вина кассира а не моя, оплатить штраф.
(Об этой проблеме я также в письменном заявлении уведомил Альфа-Банк).
Ответа от Дельта-Банк не последовало. 02. 11. 12. Я снова зашёл в отделение Дельта-Банк (ул. Фрунзе 127) поинтересоваться, почему они молчат. Консультант банка, который меня принимал первый раз (имя Евгений), предоставил мне №953015 моего заявления, чтобы я по горячей линии, самостоятельно, выяснил решение банка! На горячей линии мне ответили, что моё заявление не удовлетворено. Причина; В моём заявлении указана сумма 1500 грн., а так как за обслуживание счёта идёт ежемесячное списание с моих денег суммы около 10 грн., то у меня остаток уменьшается.
Пока руководство Дельта — Банка принимало решение в Альфа-Банке мне начислили второй штраф 150 грн.
04.11.12. зашёл в Дельта-Банк, получить консультацию; — как мне забрать свои деньги? Какое-то время, поговорив между собой, сотрудники банка решили, что я должен написать новое заявление, чтобы мне остаток денег выдали наличными через кассу. Но так, как на ответ они себе отводят 32!!! дня, то по истечению этих дней Дельта-Банк снимает деньги себе за обслуживание моих денег и снова есть причина для отказа в удовлетворении моего заявления (не совпадает сумма).
Выходит абсурдная ситуация. У меня в Дельта-Банке тоже кредит. Если я просрочу оплату, то мне начислят штраф. Мои деньги они безнаказанно могут не отдавать?

Сегодня был в шоковом состоянии из-за того что платил кредит, а тут мне говорят что комиссия 10 грн.!!! Больше не буду брать в этом банке кредиты!!! Тут типа им одолжение сделал что не у других нормальных банков денег взял в кредит, а тут на тебе! Альфа и ВТБ в этом случае лучшие!!! Ни какой КОМИСИИ!!!