Незламна Україна: 5 головних економічних перемог 2023 року

💱 Гривня встояла і навіть зміцнилася на готівковому ринку

Стабільність нацвалюти, безперечно, одне з основних макроекономічних досягнень минулого року. Багато в чому своєю стабільністю вона завдячує чіткому надходженню міжнародної допомоги. Хоча й дії Нацбанку не можна скидати з рахунків.

Останнім курсом 2023 року на міжбанку стали 38,15 грн/$. Станом на 1 січня офіційний курс було встановлено на рівні 38,002 грн/$. Станом на 1 січня минулого року він становив 36,5686 грн/$. Таким чином, за рік офіційний курс послабився приблизно на 4%, а готівковий навіть зміцнився.

2023 року офіційний курс визначався двома принципово різними підходами.

До середини осені офіційний курс долара був зафіксований на рівні 36,5686 гривень, а міжбанк перебував у межах жорстокого коридору Нацбанку — 36,5686−36,9343 гривні (якір НБУ +1%).

На початку жовтня, маючи 40 млрд золото-валютних резервів, НБУ зважився на введення «керованого гнучкого курсу» на торгах. Через просідання експорту і значне зростання імпорту Нацбанк все одно змушений майже щодня виходити на торги з інтервенціями з продажу валюти, що не вистачає на ринку.

Через своє становище монопольного продавця він своїми цінниками інтервенцій повністю формує курсовий тренд міжбанку. А офіційний та міжбанківський курси долара практично майже ідентичні.

Проте валютне послаблення допомогло згладити диспропорції між готівковим та безготівковим курсом.

Ухваленням ще кількох специфічних послаблень для банків у частині їх роботи на готівковому ринку, а також продажем банкам необхідної валюти на міжбанку для підкріплення ними своєї валютної позиції Нацбанк посилив роль банків у формуванні курсової погоди на готівковому ринку. Хоча обмінники фінкомпаній і зберігають свої лідируючі позиції на цьому сегменті валютного ринку, але тепер їм набагато складніше розгойдувати курс, граючи «на пониження».

Читайте також: Валюта на початку січня: до яких меж може зрости курс долара та євро найближчими днями

Тому підбиваючи підсумки 2023 року, можна із задоволенням відзначити, що валютний ринок України та безпосередньо гривня гідно витримали всі виклики цього військового року.

Наш фінансовий експерт Олексій Козирєв вважає, що курс залишиться стійким і цього року.

За оптимістичного сценарію (отримання всієї міжнародної допомоги та незначного зростання соціальних та військових витрат протягом року понад закладений до бюджету) курс долара на валютному ринку буде в межах коридору 37−39 гривень на міжбанку та від 37 до 40 гривень на готівковому ринку;

За найбільш ймовірного сценарію (скорочення міжнародної допомоги на $6−8 млрд порівняно із закладеними зараз до бюджету і лише частковим їх перекриттям за рахунок підвищення податкових надходжень та отримання фінансування за рахунок довипуску понад заплановані обсяги ОВДП) коридор на міжбанку буде в межах від 37, 30 до 41 гривні, а коридор на готівковому ринку буде в межах від 37,50 до 42 гривень за долар.

При цьому Олексій Козирєв говорить про можливі ситуативні відхилення від прогнозованих коридорів у межах ще додаткових плюс-мінус 0,5−0,9 гривень на доларі як на міжбанку, так і на готівковому ринку в обох варіантах розвитку подій.

Але ці відхилення швидко нівелюватимуться за рахунок проведення Нацбанком відповідних інтервенцій на міжбанку, а також послаблення/посилення валютних обмежень для юридичних та фізичних осіб протягом усього 2024 року.

Курс євро продовжуватиме залишатися заручником двох складових: курсу долара щодо гривні на міжбанку та на готівковому ринку плюс співвідношення пари євро/долар на зовнішніх ринках. Причому, на жаль, НБУ зможе щодо євро опосередковано впливати лише на один із чинників — курс долара щодо гривні.

Поведінка пари євро/долар на зовнішніх майданчиках постійно додаватиме волатильності за курсом євро незалежно від дій Нацбанку. Євро залишиться у 2024 році головним спекулятивним інструментом на валютному ринку України. Особливо в періоди засідань ФРС США та ЄЦБ.

🚜 Українські аграрії встановили новий рекорд врожайності та опанували нові ринки збуту

Минулий рік для українських аграріїв став надскладним. Припинив працювати «зерновий коридор», Єврокомісія заборонила імпорт деяких видів агропродукції з України до сусідніх країн-членів ЄС, польські та словацькі вантажні автоперевізники почали блокувати роботу пунктів пропуску на кордоні з Україною.

До цього можна додати нестачу коштів, здорожчання логістики, забруднення сільськогосподарських земель вибуховими предметами та нахабну крадіжку окупантами українського зерна. у 2023 році близько 7% сільськогосподарських угідь України було занедбано, переважно вздовж лінії фронту, — повідомляє Bloomberg із посиланням на NASA.

За даними видання, на тимчасово окупованих російськими військами територіях України у 2023 році було зібрано і привласнено близько 6,4 млн т пшениці (або близько 11% від обсягу зернових, зібраних на підконтрольних Україні територіях) та майже 1,5 млн т соняшнику (7% зібраних олійних культур).

Генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олег Хоменко оцінив минулорічні втрати нашого АПК мінімум у $3 млрд. Таку ціну заплатив наш АПК через ускладнену логістику.

Але аграрна галузь залишається серед головних українських героїв економічного фронту.

У 2023 році в Україні було встановлено новий рекорд врожайності. Рівень врожайності зернових збільшився до 54,7 ц/га. До цього найбільший рівень врожайності зернових було зафіксовано у 2021-му році — 53,6 ц/га.

Багато в чому таким результатам сприяли хороші погодні умови. Але потрібно враховувати й те, що наші аграрії працювали в умовах війни, під постійними обстрілами та загрозою втратити все.

У таких умовах український АПК продовжує годувати світ. За словами першого заступника міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, станом на 25 грудня минулого року експорт української агропродукції зріс на 7% порівняно з аналогічним періодом 2022 року до $22,9 млрд. Зокрема, експорт зерна зріс до 43 млн т порівняно з 37 млн т. роком раніше.

Попри блокування кордонів для наших вантажів, Україна минулого року посіла третє місце серед найбільших постачальників сільськогосподарської продукції до ЄС, — про це повідомило польське видання farmer.pl з посиланням на звіт Європейської комісії.

Читайте також: НБУ про блокування кордонів: втрати експорту $160 мільйонів, імпорту — $700 млн

«Український імпорт продемонстрував найбільше зростання в період з січня по вересень порівняно з 2022 роком (+891 млн євро, або +11%), головним чином завдяки збільшенню імпорту зернових», — йшлося у повідомленні.

Українська сільськогосподарська продукція стає все більш відомою у світі, йдеться не тільки про зерно. Приміром, за січень-листопад минулого року обсяги постачань заморожених фруктів і ягід з України до Китаю зросли в 4,7 рази до аналогічного періоду 2022 року, що стало рекордом за всю історію.

За даними EastFruit, з січня по листопад 2023 року постачання замороженої малини до Швейцарії зросли на 86%, свіжої лохини — у 16 разів.

«І хоча це, як і раніше, порівняно невеликий обсяг, але важлива хороша динаміка. За темпом приросту постачань на ринок Швейцарії Україна обійшла всіх конкурентів», — зазначають аналітики.

Зокрема, за обсягом постачань до Швейцарії замороженої малини Україна увійшла до п'ятірки найбільших експортерів, обійшовши Чилі. При цьому Польща знизила експорт замороженої малини до Швейцарії за звітний період на 24%.

«Різке зростання постачань ягід на ринок Швейцарії можна вважати дуже важливим для зміцнення репутації України не тільки як постачальника доступної за ціною продукції, але і як постачальника ягоди високої якості», — зазначив економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак.

У тому числі й завдяки досягненням наших аграріїв вже наприкінці року низка аналітиків покращили свої прогнози щодо зростання ВВП у 2023 році.

💣 Виробництво снарядів зросло у 20 разів, дронів — у 100

Україна залишається залежною від постачання західного озброєння та боєприпасів, що суттєво впливає на ситуацію на фронті. Як заявив в середині грудня командувач оперативно-стратегічного угрупування військ «Таврія» Олександр Тарнавський, ЗСУ скоротили деякі військові операції через брак західної допомоги.

Як пише The New York Times, на цьому фоні офіційні особи США закликали Україну наростити власне виробництво зброї, щоб росія бачила посилення нашої держави й укріплення її позицій.

Зробити це непросто — вітчизняний ВПК і до повномасштабного вторгнення не зміг би виробляти необхідний обсяг продукції. Крім цього, за словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, з 2022 р. рф завдала ударів по 37 підприємствах сектору, що також послабило його можливості.

Попри це Україна порівняно із 2022 р. у 20 разів наростила виробництво артилерійських снарядів, повідомив народний депутат Єгор Чернєв. Точну кількість він не назвав, однак представники влади наголошують, що їх виробництво зростатиме і надалі.

Ще активніше наша країна нарощувала виробництво дронів. За словами радника міністра з питань цифрової трансформації Гіоргі Цхакая, зараз їх виробляють у 100−150 разів більше, ніж у 2021 році. Він розповів, що до повномасштабного вторгнення в Україні було 7 виробників БпЛА, а зараз — 150. Переважно це приватні компанії.

«Ми починали війну лише з Байрактаром, а вже влітку 2023 р. офіційно взято на озброєння 28 дронів, з них 9 дронів-камікадзе», — зазначає авіаційний експерт Валерій Романенко. Серед іншого в Україні розпочалось серійне виробництво кількох аналогів іранського шахеду.

В Україні не лише більше збирають дрони, але й нарощують виробництво комплектуючих до них. Ще півтора роки тому 95% комплектуючих для БпЛА вироблялося за межами України, каже Цхакая, а зараз вже половина необхідних матеріалів робиться на території нашої держави. Забезпечити подальше прискорення виробництва дронів має скасування мита на їхні компоненти, що почало діяти влітку.

Читайте також: Світові виробники зброї отримали рекордну кількість замовлень на фоні війни в Україні

Вже в грудні, повідомив міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін, Україна виробить 50 тис. лише FPV дронів. «Окрім FPV дронів ми вже спроможні виробити в наступному році більше 10 тис. ударних дронів середньої дальності (сотні км), та більше 1 тис. дронів з дальністю за тисячу км», — розповів Камишін. За словами президента Володимира Зеленського, у 2024 р. Україна планує виготовити мільйон дронів.

Є зрушення й у виробництві важкої техніки. Так, за словами Зеленського, щомісяця виготовляється шість самохідних артилерійських систем «Богдана». Тобто за рік їх вдасться виготовити 72. Як відзначив президент, це вперше, коли оборонній промисловості вдалося вийти на такий показник, а надалі темп має зростати. Для порівняння: Франція на місяць виготовляє 4−6 САУ Caesar і сподівається наростити виробництво до 8.

Крім цього, розповів військовий експерт Валентин Бадрак, Україна виготовляє бронетранспортери та бойові броньовані машини, хоча обсягів їх виробництва він не повідомив.

Наступного року виробництво зброї має зрости завдяки збільшенню фінансування: в бюджеті на ці потреби закладено 55,8 млрд грн або у 7 разів більше, ніж у 2023 р.

Допомогти має і співпраця з міжнародними оборонними компаніями. Німецький збройовий концерн Rheinmetall планує вже наступного року запустити в Україні виробництво БТР Fuchs, а з літа 2025 р. — БМП Lynx.

«Ми будемо орендувати існуючі заводи, переобладнаємо їх і потім будемо використовувати. І вони, здається, добре захищені», — заявив директор компанії Армін Паппергер.

Британська оборонна компанія BAE Systems вирішила відкрити офіс в Україні та розгорнути тут потужності з виробництва та ремонту озброєння. Міністерство оборони вже уклало з нею рамкову угоду виробництво нових легких гармат L119.

🏭 Опалювальний сезон на власному газі та перша ВЕС у світі, збудована під час війни

Цей опалювальний сезон — перший в історії, який Україна планує пройти без імпортного газу. Ще восени у газових сховищах було накопичено 16 млрд куб. м. блакитного палива власного видобутку.

«Ми збільшуємо газ власного видобутку, ці показники зростають. Цього року „Нафтогаз“ зробив рекордну кількість нових свердловин, і ми продовжимо цей тренд у наступному році. Цю зиму ми плануємо пройти за рахунок газу українського видобутку, і наші розрахунки підтверджують таку можливість», — повідомив очільник «Нафтогазу» Олексій Чернишов.

«Укргазвидобування» планує за підсумками цього року наростити видобуток природного газу на 1 млрд куб. м — до 13,5 млрд. Не збавлятиме темпів компанія і надалі — у 2024 р. видобуток блакитного палива має сягнути 14 млрд куб. м, тобто додасть ще 500 млн.

Для порівняння: у 2021 р. держпідприємство видобуло трохи менше ніж 13,7 млрд куб. м. Тобто зараз цей показник фактично повернувся на той рівень, що був до повномасштабного вторгнення, а вже наступного року має перевершити його.

Очікує збільшення обсягів видобутку газу й інший великий гравець на ринку — «Укрнафта» (на 0,3% порівняно із показниками 2022 р.). Компанія планує поставити на ринок трохи більше ніж 1 млрд куб. м

Разом з тим варто розуміти, що значною мірою пройти опалювальний сезон без імпортного газу дозволяє значне скорочення споживання через падіння промисловості та окупацію частини території України.

Читайте також: Фонд енергетичної підтримки України зібрав вже понад 400 мільйонів євро

Хоча держава залишається залежною від закордонного постачання бензину і дизельного пального, власний видобуток нафти теж йде вгору. За підсумками року «Укрнафта» очікує зростання видобутку на майже на 6%, а у 2024 р. компанія має ввести в експлуатацію ще 30 нових свердловин.

Виходить на нафтовий ринок і «ДТЕК Нафтогаз», який восени почав розробку родовища у Полтавській області, права на яке викупив ще до повномасштабного вторгнення.

Енергетична система не лише уникнула тривалих блекаутів минулої зими, але й зуміла підготуватись до поточного опалювального сезону. Ще на початку осені голова правління «Укренерго» Володимир Кудрицький заявив про те, що ремонт енергосистеми після російських авіаударів майже завершено. Крім цього, було встановлено фізичний захист енергетичних об'єктів, щоб знизити ризик їх пошкодження.

Вже весною 2023 року, коли споживання всередині країни пішло на спад, а сонячна та вітряна погода забезпечували зростання продуктивності альтернативних джерел, Україна відновила експорт електроенергії до країн Європи. Разом з тим, в особливо спекотні літні дні та в холодний початок грудня доводилось її імпортувати з сусідніх держав.

У такій ситуації немає нічого дивного. До повномасштабного вторгнення Україна взимку також закуповувала електроенергію за кордоном, тільки не в західних союзників, а в росії.

Через окупацію частини Херсонської та Запорізької областей, які були привабливі для розвитку вітрової та сонячної енергії, Україна втратила значну частину цих потужностей. Але альтернативна енергетика продовжує розвиватись. Весною почала роботу Тилігульська ВЕС на Миколаївщині, яка стала першою вітровою електростанцією у світі, збудованою в умовах війни.

Ще більш амбітний проєкт — будівництво ВЕС у Чорнобильській зоні відчуження, про що Україна вже домовилася з німецькою компанію NOTUS ENERGY. Наразі вже підготовлено генеральний план проєкту.

Загалом в Україні вся територія придатна для сонячної електрогенерації та близько 40% — для вітряної, що відкриває перспективи розширення цього напряму. Очікується, що значні фінансові вливання під час післявоєнної відбудови підуть в цей сектор.

👔 Новий рекорд за кількістю відкритих ФОП

Найважчим періодом для бізнесу стали перші два місяці після вторгнення агресора. За загальними підрахунками, втрати МСБ (малого та середнього бізнесу) склали понад $83 млрд.

Проте підприємці вистояли, навчились виживати, і вже у 2023-му почали активно розвиватися, і навіть більше — встановлювати рекорди. Так, за даними Опендатабот, у вересні українці відкрили 35 587 нових ФОПів. Це найбільша кількість за останні три роки. Попередній рекорд — 31 477 — було зафіксовано у червні 2023 року.

Загалом з початку 2023 року в Україні відкрилися близько 257 тис. нових ФОПів. Для порівняння: за увесь 2022-й кількість започаткованих справ склала 208 936.

Більшість українців пробують себе у роздрібній торгівлі. У першій половині 2023 року нею офіційно почали займатися понад 38 тисяч українців. Другим за популярністю залишилося комп'ютерне програмування. У цій сфері зареєструвалися 12 тисяч підприємців. У топ-3 також потрапило надання індивідуальних послуг — 3244.

Читайте також: Розмір податків та ЄСВ: що зміниться для ФОП у 2024 році

Щодо регіонального розподілу, то лідером за кількістю новостворених ФОП у першому півріччі став Київ — трохи більше ніж 19 тисяч. Друге та третє місце посіли Дніпропетровська та Львівська області — майже 12 тисяч та понад 10 тисяч ФОП відповідно. Найгірші показники реєстрації, зрозуміло, у тих регіонах, які повністю або частково окуповані та на території яких тривають бойові дії.

За даними дослідження, проведеного Advanter Group та Центром розвитку інновацій у співпраці з низкою державних структур, найбільше заважає бізнесу у відновленні непрогнозованість ситуації в країні та відсутність достатньої кількості платоспроможних клієнтів. Ці проблеми на перше місце поставили відповідно 53,6% і 51,7% респондентів.

У непередбачуваних діях держави, що можуть погіршити стан бізнесу, загрозу для себе вбачають 42,3% підприємців. Ще 32,4% і 31,6% важко справитися із браком кваліфікованих працівників та заважає відсутність достатнього капіталу.

Також представники малого і середнього бізнесу вказують на збільшення тиску з боку державних органів і високе податкове навантаження (по 26,8%).

Попри усі негаразди, представники української бізнес-спільноти налаштовані оптимістично — 39,8% очікує на зростання оборотів у 2023 році, порівняно із 2022-м.

За словами експертів, якщо ситуація у країні, насамперед військова і з фінансовою підтримкою міжнародних партнерів, залишиться принаймні на такому ж рівні, як тепер, справи у бізнесу йтимуть вгору. До того ж, український бізнес, великий чи малий, уже показав свою спроможність долати труднощі, а тому продовжуватиме доводити свою стійкість, що б не трапилося на його шляху.