Податок на операції з криптою може з'явитися вже у 2024 році: названо умови його запровадження

Законопроєкт доопрацювали

Під час публічного обговорення законопроєкт доопрацьовувався разом із профільними експертами, представниками держорганів та депутатського корпусу. Майданчиком для дискусій стала Консультаційна рада з питань регулювання віртуальних активів.

За тиждень до повномасштабного вторгнення, 17 лютого 2022 року, Верховна Рада ухвалила Закон «Про віртуальні активи» № 2074-IX, який Президент підписав у березні того ж року, — це одна з вимог євроінтеграції нашої країни. Проте, документ так і не запрацював, оскільки не була виконана головна умова — не визначено порядок оподаткування операцій з криптовалютою.

«У зв'язку з тим, що Закон „Про віртуальні активи“ не набув чинності, наразі фактично відсутнє регулювання ринку», — підтвердили «Мінфіну» на запит у Національному банку.

У НКЦПФР уточнили, що у червні 2023 року Комісія презентувала представникам профільних державних органів та ринковій спільноті новий документ, який регулює обіг віртуальних активів.

«Документ, серед іншого, визначає концепцію оподаткування, а також питання захисту прав інвесторів від шахрайства та інших неправомірних дій на ринку», — пояснили в Нацкомісії.

Там кажуть, що за основу було взято профільний європейський закон про регулювання криптоактивів, що нещодавно набув чинності, — так званий MiCA (Markets in Crypto assets).

«Проаналізувавши текст MiCA, ми побачили, що така модель регулювання ринку загалом є прийнятною для нас. Безумовно, при розробці законопроєкту Комісія працювала над трансформацією всіх європейських підходів під українські реалії, де враховуються вітчизняні законодавчі нюанси та правила фінансової системи», — уточнили в Нацкомісії.

Що у новому законі

НКЦПФР «Мінфіну» розкрила деталі нового документа. В останній (доопрацьованій) версії законопроєкту віртуальні активи розбиті на три категорії:

• Токен електронних грошей чи токен е-грошей — віртуальний актив, прив'язаний до вартості однієї офіційної валюти.
• Токен із прив'язкою до активів — віртуальний актив, що не є токеном е-грошей, прив'язаний до вартості будь-якого іншого активу або права вимоги на актив. Цей токен може бути прив'язаний до кошика різних активів або офіційних валют.
• Інші віртуальні активи, які не належать до перерахованих категорій, серед яких виділяється сервісний токен, призначений виключно для надання права вимоги передачі товару або надання послуги.

До перерахованих категорій віртуальних активів, а також компаній-постачальників послуг, які забезпечують їх обіг, прописані базові вимоги. У тому числі визначено правила роботи криптобірж, продажу віртуальних активів за гроші або інші токени, їх розміщення, переказу (у тому числі від імені третіх осіб), управління портфелем активів тощо.

Вимоги не лише для вітчизняних емітентів/операторів, а й для іноземців. Якщо юридична особа створена за законодавством іншої країни, то від неї все одно вимагатимуть виконання базових вимог українського законодавства. У тому числі, оформлення маркетингових повідомлень та «білої» книги з інформацією про творця та емітованих ним віртуальних активів. Ця інформація має подаватись і затверджуватись у НКЦПФР, її зобов'яжуть публікувати на вебсайтах.

Наявність базових вимог має захистити споживачів, які інвестують у криптоактиви. Наприклад, до емітентів стейблкоїнів встановлюються вимоги щодо розміру власних коштів та резервів, ще потрібно буде публікувати дані про кількість активів в обігу та затверджену НКЦПФР актуальну «білу» книгу, інформувати Комісію про внесення до неї суттєвих змін.

Якщо говорити про токени е-грошей, то розміщувати їх та подавати заявку для торгів на майданчиках зможе лише емітент. А бути емітентом, згідно із законопроєктом, дозволяється лише банку, установі електронних грошей чи філії іноземної платіжної структури. Їх також зобов'яжуть оприлюднити свою «білу» книгу, а також надати її до Національного банку. Користувачам дозволять отримувати/користуватися токенами е-грошей, номінованими в інвалюті, випущеними іноземними емітентами. Їх використання має вкладатися в валютне законодавство, що діє в Україні.

За законопроєктом, Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку створює та забезпечує ведення чотирьох нових реєстрів:

• «білих» книг інших віртуальних активів;
• емітентів токенів із прив'язкою до активів;
• емітентів токенів е-грошей;
• постачальників послуг.

«Зону відповідальності регулювання ринку віртуальних активів розподілено між двома регуляторами — НКЦПФР та Національним банком. Комісією здійснюється нагляд емісії, публічної пропозиції та допуску віртуальних активів та токенів до торгів на майданчику, а також нагляд за роботою криптобірж та постачальників послуг, пов'язаних із обігом віртуальних активів. НБУ, зі свого боку, відповідає за емісію, публічну пропозицію та допуск токенів е-грошей до торгів на майданчику та нагляду за їх діяльністю», — пояснили «Мінфіну» у НКЦПФР.

Що НБУ готує щодо крипти

Залучення Нацбанку до процесу законодавчого оформлення роботи крипторинку поки що не сильно відчувається. Спостерігачі відзначають загальну пасивність НБУ у цьому питанні. Вона підтверджується і даними, наданими банківським регулятором на запит «Мінфіну», — ми намагалися навести довідки про роботу регулятора в цьому секторі.

«Національний банк підтримує необхідність створення цивілізованих умов розвитку ринку віртуальних активів в Україні, готовий до співпраці та спрямовуватиме зусилля для побудови прозорого та зрозумілого правового режиму відповідного ринку», — йдеться в офіційній відповіді НБУ.

Нам не вдалося з'ясувати, що на практиці робить Нацбанк для легалізації крипторинку, посадовці обійшлися загальними формулюваннями.

«У рамках свого мандата НБУ докладатиме зусиль, щоб регулювання та функціонування ринку віртуальних активів відповідало цілям щодо забезпечення цінової та фінансової стабільності в Україні, захисту прав споживачів фінансових послуг, адже все це є запорукою сталого економічного зростання», — зазначили у Нацбанку, без поглиблення у деталі своєї роботи у цьому напрямі.

Натомість, банки поділилися листуванням зі своїм регулятором. Нещодавно НБУ почав збирати інформацію з цього приводу у своєму листі № 24−0006/54169 — просив надати реєстр за всіма проводками, здійсненими на 5-ці криптосайтів, надати результати аналізу банкірів щодо них, а також ID/назву еквайрів із розшифровкою та анкетами на власників вебресурсів.

Посадовців цікавили проводки за такими ресурсами:

• Kuna Fintech Limited (Англія) — kuna.io;
• ТОВ «Коінпей ЮА» (Україна) — coinpay.ua;
• Geo Development OU (Естонія) — geo-pay.net;
• UAB Qmall (Литва) — qmall.io.

У своїй відповіді «Мінфіну» Нацбанк пояснив цей інтерес наглядом за банками та небанківськими фінустановами. А підсумками опитування не поділився, посилаючись на банківську таємницю.

Куди пішли українські криптобіржі

Учасники крипторинку розповіли, що бізнес із купівлею біткоїну через банкомати, які ще були у Києві 5−6 років тому, був повністю згорнутий у 2018—2019 роках. Після подорожчання Bitcoin стало зрозуміло, що інкасація та інше обслуговування апаратів не окупається: купюроприймач банкомату розрахований на 500 аркушів, а ціна битка є настільки високою, що касетниці швидко забиваються навіть при купівлі десятої частини монети.

А з початку повномасштабного вторгнення та запровадження обмежень Нацбанку (Постанова № 18 та наступні зміни/доповнення до неї) українці більше не можуть з гривневих та валютних рахунків купувати/продавати криптовалюти на відкритих майданчиках. Залишився шанс перекуповувати крипту в інших власників у форматі p2p (person-to-person).

У нашій країні не залишилося власників криптобізнесу, більшість уже в Європі чи на Аравійському півострові. Чотири основні локації — Португалія, Іспанія, Лондон і Дубай. Де і живуть, і працюють криптоактивісти.

Наприклад, власник криптовалютної біржі Kuna.io отримав ліцензію в Литві, і працює в Європі. Він більше не розвиває свого бізнесу в Україні.

Облави на криптообмінники та позиція БЕБ

Весь технологічний процес колишньої української криптоіндустрії проходить повз нашу країну. Наші розробники та інвестори працюють за кордоном.

Реальний стан справ багато учасників ринку розповіли «Мінфіну» на правах анонімності, в тому числі через правоохоронців, що активізувалися.

«У липні було декілька рейдів БЕБ (Бюро економічної безпеки) разом із Нацполіцією, які відкрито кошмарили криптообмінники. Починалося все під прикриттям боротьби з відмиванням грошей та незаконних проводок на користь ворога. Але потім відбулося відверте обіліковування. В Україні залишилася різноманітна публіка: хтось просто підприємець, який намагається заробляти на нелегалізованому крипторинку, хтось представляє відверто чорний бізнес, за яким стоять бандитські структури, які „кришуються“ силовиками. Цивілізованого ринку на такому не побудуєш», — розповів «Мінфіну» один із криптоактивістів.

До речі, частково ця інформація підтверджується офіційним релізом ВЕБ від 2 серпня. У ньому Бюро заявило, що за останні 10 років (із 2013 до 2023 року) український держбюджет втратив щонайменше 3 млрд грн податків від діяльності криптобірж. Силовики вийшли на цю суму, виходячи з оцінки біржової торгівлі $55 млрд трьома активами (BTC, ETH, USDT), а також відштовхуючись від торгової комісії 0,1−1,5% (середньої 0,8%).

Силовики могли б дорікнути конкретним представникам влади за повільну легалізацію крипторинку, проте у своїй заяві вони обійшлися загальними словами.

«Існують різні точки зору на те, як мають оподатковуватись ці операції, і БЕБ діятиме, відповідно до ухвалених депутатами положень. Але, очевидно, доки питання затягується, держава продовжує втрачати десятки мільйонів податків щомісяця. Крім того, операції з криптовалютою можуть використовуватися для обходу санкцій, виведення коштів за кордон, незаконного грального бізнесу та вчинення кримінальних правопорушень», — повідомив заступник директора Бюро економічної безпеки Андрій Пащук.

Коли в Україні буде цивілізований крипторинок

Джерела «Мінфіну» кажуть, що зараз у влади небагато шансів швидко дійти компромісу і запустити процес легалізації крипторинку в Україні. Одним із основних каменів спотикання є оподаткування доходів, отриманих у цій сфері.

«Ми не вийшли на компроміс із цього питання на робочих нарадах, які проходили ще до війни. Там були представники всіх основних органів: Міністерства фінансів, Державної податкової служби, Мінцифри, Нацбанку. Найнепримиреннішу позицію займали Мінфін та ДПС, які наполягали на оподаткуванні за ставкою 19,5% — це 18% ПДФО та 1,5% військового збору. Вони не хочуть чути про ставку 5%, яку пропонує ринок, не готові йти назустріч. Їхня позиція: для всіх мають бути єдині ставки, і для крипти не повинно бути жодних винятків», — розповіло «Мінфіну» джерело, знайоме з ходлм переговорів.

При цьому мало хто зміг описати можливу модель оподаткування доходів від операцій з криптовалютами. Лише одиниці робили конкретні пропозиції.

«Не треба тут вигадувати велосипед. Логічно застосувати ту ж саму систему визначення прибутку та оподаткування, що й при операціях із цінними паперами. Копіювати її та застосувати до віртуальних активів. У ЦП є методологія, побудована система, яка нормально ляже в криптовалютну площину. Можна назвати це Оподаткуванням 2.0», — запропонував у розмові з «Мінфіном» фінансовий аналітик Анатолій Гулей.

Момент істини може настати до середини вересня, у розпал бюджетного процесу. Влада намагатиметься максимально наростити дохідну частину проєкту бюджету-2024, у тому числі, щоб задовольнити вимоги міжнародних партнерів, від яких під час війни сильно залежить фінансування нашої країни.

За приблизною оцінкою, можливі податкові надходження від ринку віртуальних активів у перший рік після їх легалізації можуть становити близько $2 млрд. Вважається, що якщо їх закладуть до держбюджету-2024, то все профільне законодавство під крипторинок буде ухвалено вже до кінця 2023-го.

«Для багатьох це може виявитися справжнім шоком та жахом. Не всі чиновники зможуть це відразу переварити, але, якщо буде потрібно, проведуть ротацію та наберуть нових. Легалізація крипторинку розпочнеться, і все зроблять на образ та подобу європейської MiCA. Швидко приймуть й зміни до Податкового кодексу, та до інших законів. Але якщо горезвісні $2 млрд не закладуть до дохідної частини держбюджету, тоді процес може затягнутися», — пояснив те, що відбувається, один із криптоактивістів.

Очікується, що першими легальними учасниками ринку віртуальних активів в Україні стануть платіжні системи, які забезпечуватимуть перехід інвесторів зі звичної (фіатної) гривні до криптовалют. Можуть виникати нові монети — coins, цифрові гроші.

З'явиться потреба у виході на крипторинок українських банків, що може вийти не відразу. Багато хто чекає на складнощі та не виключає перешкод із боку Національного банку, які з часом долатимуться. На цьому ґрунті очікується поява в Україні криптовалютних бірж, які спрощуватимуть перехід інвесторів із фіатної гривні до цифрової.

«За найоптимістичнішими оцінками, формування в Україні ринку віртуальних активів може зайняти близько 5 років, за найпесимістичнішими — 10», — спрогнозував «Мінфіну» Анатолій Гулей.

При цьому мало хто вірить в активне повернення до країни мігрованих криптоактивістів, очікується, що вони залишаться в Європі та на інших ринках. Відбудовуватимуть наш ринок, найімовірніше, гравці нового покоління.

Автор:

Фінансовий журналіст Лисенко Олена