Минфин - Курсы валют Украины

Установить
43101370

Віталій Андарак

0 подписчиков0 подписок

Был на сайте 21 февраля 2024 в 08:30

Мужской

Чернігів

На Минфине с 16 ноября 2018

Заблокировать

43101370 - блог

Записи

4

7 июня 2022, 02:50

Розвінчання маніпуляції Путіна стосовно незначної кількості зерна, заблокованого в українських портах

Владімір Путін заявив, що проблема з українським зерном перебільшена. За його словами в українських портах заблоковано «всього лише» 22 мільйони тон зерна, що становить 2,5% від світового виробництва пшениці і 0,5% від світового продовольства. Влідімір Путін — великий підрахуй. По перше, він сильно округлив числа. 22 мільйони тон — це 2,84% світової пшениці врожаю 2021 року. По друге, некоректно співвідносити цей об‘єм пшениці з річним врожаєм, так як його мали експортувати приблизно до кінця липня, тобто за півроку, його коректно порівнювати з половиною минулорічного врожаю. Тобто цей об‘єм становить 5,68% світового ринку зерна за півроку і 1,13% світового продовольства за цей період. Здається небагато. На жаль, ринок не працює так, що кожен стане їсти на 1,13% менше в ці півроку. Жителі багатих країн їстимуть стільки ж, як завжди. А мільйони найбідніших будуть змушені скорочувати свій раціон досить помітно. Населення світу вже досягло 8 млрд. ООН і The Economist прогнозують, що голодуватимуть від 250 до 400 млн. людей. Припустимо, що якраз 5,68% або 450 млн. населення будуть змушені скоротити своє споживання хліба. З них половина або 225 млн. більш ніж вдвічі. Це співвідноситься з даними ООНі The Economist. Я сам прожив понад 3 роки в бідній африканській країні і бачив, що хліб становить близько половини раціону у мільйонів найбідніших. І таких людей в світі сотні мільйонів. За моїми відчуттями до 50 мільйонів людей ризикують померти з голоду. І в основному це будуть діти. Так вже склалося, що в країнах найбільшого ризику багатодітні сім‘ї і діти в них не в пріоритеті, батьки будуть годувати в першу чергу себе. Але для людожера Владіміра Путіна десятки мільйонів дітей це ж незначно, менше 1% населення планети. Подумаєш, які дрібниці.

Нет голосов

Комментировать

18 февраля 2022, 17:32

Заходи для скасування правонаступництва РФ в Раді Безпеки ООН

Закликаю всіх підтримувати відповідну петицію. Вжити заходів для скасування правонаступництва РФ в Раді Безпеки ООН — Електронні петиції Рада Безпеки ООН (далі РБ ООН) уповноважена «розслідувати будь-який спір чи будь-яку ситуацію, яка може спричинити міжнародні зіткнення чи викликати спір або будь-яку іншу ситуацію, для визначення того, чи не може продовження цього спору чи ситуації загрожувати підтримці міжнародного миру і безпеки». Стаття 25 Статуту ООН говорить: «Члени Організації погоджуються, відповідно до цього Статуту, підкорятися рішенням Ради Безпеки і виконувати їх». Постійні члени РБ ООН мають право вето на всі рішення РБ ООН. Російська Федерація зайняла місце постійного члена РБ ООН замість СРСР. Російська Федерація є державою агресором, становить загрозу миру і безпеці в Україні та в усьому світі. РФ зловживає правами постійного члена РБ ООН, ускладнюючи вирішення міждержавних конфліктів, залишаючись безкарною за агресію проти інших держав, в тому числі України. Підставою отримання Російською Федерацією місця в РБ ООН є Рішення Ради Глав Держав Співдружності Незалежних Держав від 21 грудня 1991 року, підписане та ратифіковане 11 державами (Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Україна). Пункт 1 рішення стверджує: Держави Співдружності підтримують Росію в тому, щоб вона продовжила членство СРСР в ООН, включаючи постійне членство в Раді Безпеки, та інших міжнародних організаціях. Це рішення можна вважати легітимним, оскільки воно підтримане більш ніж половиною з 15-ти держав, утворених в результаті розпаду СРСР. Якщо частина держав денонсує це рішення, після чого воно залишиться ратифікованим не більше, ніж сімома державами, то його легітимність, як і повноваження РФ в РБ ООН, можливо буде поставити під сумнів. Отже, механізм позбавлення РФ повноважень постійного члена РБ ООН наступний: Публічно заявити про наміри України позбавити РФ статусу постійного члена РБ ООН. Скликати самміт восьми держав, які утворилися в результаті розпаду СРСР, Грузії, України, Азербайджану, Молдови (ГУАМ), Узбекистану (теж колись входив в ГУАМ, яка навіть називалась ГУУАМ, проводить власну політику, не залежну від РФ), Естонії, Латвії, Литви. Прийняти на саміті спільну заяву про наміри позбавити РФ повноважень постійного члена РБ ООН. Україна, Азербайджан, Молдова, Узбекистан повинні денонсувати Рішення Ради Глав Держав Співдружності Незалежних Держав від 21 грудня 1991 року повністю, або в частині, яка надає РФ повноваження постійного члена РБ ООН. Звернутися в секретаріат ООН з заявою про втрату РФ прав постійного членства в РБ ООН, в зв‘язку з чим РФ не повинна допускатися на засідання РБ ООН як постійний член. Виносити дане питання на Генасамблею ООН не слід, поки не буде достатньої його підтримки. Рекомендую Президенту України вжити вищевказаних заходів, можливо, з певними модифікаціями, що дозволить ефективно виконати конституційний обов‘язок гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності України.

Нет голосов

Комментировать

4 января 2021, 22:56

Звітність і податки ФОП 2021, неочевидні нюанси

З 1 січня, як завжди, маємо певні новації для ФОП, як позитивні, так і негативні. Деякі речі залишаються заплутаними і розібратися в них не так просто. Ця замітка покликана допомогти розібратися. Книги обліку Отже в цьому питанні ФОП діляться на 4 категорії, які не співпадають з групами. 1. ФОП на загальній системі оподаткування і які провадять незалежну професійну діяльність: — вони повинні вести облік як доходів, так і витрат, за формою, яку затвердить Міністерство фінансів, в паперовому, електронному вигляді чи через особистий кабінет. Поки форми немає, вони продовжують вести облік у тій самій книзі. Фактично поки для них нічого не змінилося. Хвилинка критики чиновників Міністества фінансів. Тут у нас ще один приклад їх «відмінної роботи». Закон про зміни у веденні книг обліку прийнято в липні, форми нема досі. Good job. Не до якихось там форм їм, поки облігаціями треба торгувати. По хорошому, треба гнати в шию всю вертикаль відповідальних від міністра і директора департаменту, до спеціалістів, які не зробили роботу, а ходять в міністерство пити каву. 2. ФОП І, ІІ груп і ІІІ групи на спрощеній системі оподаткування, які не є платниками ПДВ: -для них книги скасовано. Вони тепер ведуть облік лише доходів у довільній формі в паперовому чи електронному вигляді. 3. ФОП ІІІ групи на спрощеній системі оподаткування, які є платниками ПДВ: -для них книги теж скасовано. Вони ведуть облік не лише доходів, а ще й витрат, у довільній формі в паперовому чи електронному вигляді. 4. ФОП ІV групи: -їм не треба було вести книгу, і зараз нічого не змінилося, теж не треба. Нові рахунки для сплати ЄСВ Що ж це за новий рік, щоб не ввести нові рахунки? Тепер всі платять ЄСВ в Головне управління, в область. Зміни пов’язані з андміністративною реформою, а саме з введенням нових районів. Ось тут опубліковано реєстр рахунків: Реєстр нових рахунків для сплати ЄСВ з 01.01.2021 Символ рахунку для ФОП — 204 за себе, 201 — за найманих працівників. Зверніть увагу: станом на 4 січня в особистому кабінеті в розділі стан розрахунків з бюджетом опубліковано старі рахунки. Ще один приклад «good job» від чиновників. Ну і звісно, кошти, сплачені платниками на старі рахунки по зарахуванню податків, зборів та ЄСВ, не будуть зараховуватись, а повертатимуться платникам, як нез’ясовані надходження. Особливості подання звіту з ЄСВ за 2020 Порядок подання цього звіту не змінився. Але є особливості у зв´язку з звільненням від сплати ЄСВ в березні-травні. До 9 лютого 2021 треба подати звіт з ЄСВ. Стосовно заповнення додатка 1 через звільнення від оплати ЄСВ в березні-травні податкова роз‘яснює наступне (відразу даю посилання на джерело, щоб кожен міг сам почитати і розібратися, адже подання звітності — серйозна справа): Дивимося http://zir.tax.gov.ua/. Запитання відповіді з бази знань — Розділ 201.06 — запитання: Яким чином заповнюються показники графи 3 таблиці 1 Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (Форма № Д5 (річна при визначенні бази нарахування ЄВ за звітний рік платниками, звільненими від сплати ЄВ у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби? Коротко, ті, хто на спрощеній системі, в графі 3 пишуть самостійно визначену суму доходу (зазвичай мінімалку, з січня по серпень — 4723 гривні, з вересня по грудень — 5000 гривень). В графі 4 дублюють ці суми, крім березня-травня. За березень-травень в роз‘ясненні кажуть проставити прочерки. Але електронна форма звіту вимагає цифри. Тут треба проставити нулі. Перевірено, звіт з нулями приймають. Якщо будуть проставлені суми більше нуля, буде донараховано ЄСВ на відповідні суми. Інше Також з 1 січня змінилися прожитковий мінімум і мінімальна зарплата, а отже суми ЄП і ЄСВ. Думаю, розібратися з новими сумами усі зможуть без проблем, тож тут їх не наводжу.

Нет голосов

5

11 октября 2019, 06:43

Ринок землі. Що нам втюхують, що є і як повинно бути

Структура капіталу і частка у ній землі. Чи справді сільськогосподарська земля є нашим основним багатством? Нам розповідають казки, що земля — наше основне національне багатство, основа всього, запорука нашого добробуту. Давайте спробуємо розібратися яка ж в дійсності цінність землі, яка її частка в національному капіталі. Але для початку трохи зазирнемо в історію. Існує свіже дослідження французького економіста Томаса Пікетті, який зібрав статистику стосовно структури капіталу від XVIII століття. Виходячи з його даних, 300 років тому і раніше земля дійсно була основою національного багатства і становила до 80% національного капіталу. Саме землевласники на той час були найбагатшими людьми. З розвитком промисловості, переформатуванням структури економіки, значення землі в структурі капіталу падало і до XXI століття зійшло приблизно до 4-5% національного багатства. Спробуємо порахувати частку землі в національному капіталі України. Точних даних через недоліки статистики ми не отримаємо, але приблизну оцінку побачимо. Отже, до національного капіталу зазвичай включають житлову і комерційну нерухомість, виробничі активи, сільськогосподарську землю, закордонні активи, що належать громадянам країни, інші цінності, такі як інтелектуальна власність, дорогоцінні метали, різне майно. В Україні приблизно 42 млн гектарів сільськогосподарських земель. Ціна одного гектара в середньому складає $2000. Тобто загальна вартість всіх сільськогосподарських земель буде приблизно $84 млрд. Порахуємо житлову нерухомість. На 2019 рік житловий фонд складає майже 1 млрд кв. м. Середня ціна квадратного метра нерухомості приблизно $500. Отже, житлова нерухомість оцінюється приблизно у $500 млрд. Складніше порахувати комерційне майно. Даних по вартості активів у нас немає. Проте ми можемо вивести число з побічних даних. Економіка України генерує $120 млрд номінального ВВП. Середній мультиплікатор у світі для комерційного майна складає 5, тобто активи, які генерують $120 млрд, можемо оцінити п‘ятикратно цій сумі, тобто у $600 млрд. Іноземні активи та інше майно порахувати ще важче, але у нас цього добра небагато. Для країн, схожих на Україну, такі активи складуть приблизно 7% національного капіталу, тобто близько $90 млрд. Отже, ми бачимо, що $84 млрд, у які оцінюються сільськогосподарські землі України складуть приблизно 6,5% від всього національного капіталу у $1,27 трлн. Не земля є нашим основним багатством, а нерухомість і комерційні активи. Саме за них слід переживати. Проте якоїсь значної проблеми з продажем квартир і заводів іноземцям суспільство не бачить, так як це питання, на відміну від питання землі, не роздувається в мас-медіа. Зараз не XVIII століття, земля давно втратила своє значення, і її частка в активах продовжує падати. Чи варто боятися іноземців? Ми чомусь боїмося, що прийдуть іноземці і скуплять всю нашу землю, а нас самих виженуть з хати, залишать ні з чим. Іноземці і справді будуть не проти прикупити трохи української землі, але вона для них має таку ж цінність, як і будь-який інший український актив. І що ми спостерігаємо? Чи стоїть черга з іноземців на скуповування українських активів? Як би не так! Вкладати в ризиковані активи нестабільної країни з масою загроз ніхто не поспішає. Черг інвестувати в Україну ми не спостерігаємо. Якщо, звісно, не враховувати скуповування іноземцями номінованого у гривні державного боргу під скажені відсотки. Не будемо розписувати тут причини, вони добре відомі. Чому ж ми вважаємо, що з землею буде якось інакше? Проблема іноземців сильно надумана. Хто ж буде продавати і купувати землю? А зараз почнемо реальне моделювання подій, що відбудуться після відкриття ринку землі. Законодавство змушує власників паїв укладати довгострокові договори оренди на термін не менше 7 років. Такі норми приймалися в інтересах орендарів, якими в основному виступають агрохолдинги. Норма була введена у 2017 році. Саме тоді було переукладено значну частину договорів оренди. Розірвати такий договір просто за бажанням в односторонньому порядку неможливо. Більшість землі блокована в оренді до 2025-2027 років. Вільна лише та земля, яку обробляють дрібні фермери. Але вони не дуже будуть поспішати продати актив, з якого отримують загалом непоганий прибуток. На вільний ринок надійде кілька сотень тисяч гектарів. Що буде з рештою — поговоримо далі. Чи будуть інвестиції і зростання економіки? Що з цінами на продовольство? Як бачимо, оборот землі, який почнеться відразу після набрання чинності законом, не буде дуже значним, навряд чи він перевищить кілька сотень мільйонів доларів у перший рік. Це не справить суттєвого впливу на українську економіку. Не зайде і значна кількість нових власників. Великим іноземним і українським компаніям цікаві великі масиви, яких не буде. Вийде великий пшик. Значних інвестицій теж чекати не варто. Є значні побоювання стосовно того, що після введення ринку землі відбудеться її концентрація в одних руках і внаслідок утворення монополії виростуть ціни на харчі. Насправді ж концентрація з описаних у даному тексті причин залишиться на тому ж рівні, що і зараз. До того ж регулювання цін на харчі в Україні вже немає. Більшість продуктів у нас мають ціни паритетні імпортним. Зайдіть у будь-який польський супермаркет і переконайтеся. Ця ситуація не зміниться. Спроби сильно задерти ціни миттєво призведуть до заміщення продуктів імпортом. Тобто ситуація з цінами на харчі мало залежить від введення ринку землі. Інтерес агрохолдингів. А тут починається найцікавіше. Вище ми поговорили про заблоковану в оренді землю. Єдиний варіант її легко розблокувати — за обопільною згодою сторін договору. І вуаля, тут і почнеться весь рух. Уважно спостерігайте за руками. До бабусь і дідусів власників паїв у селах прийдуть представники агрохолдингів і запропонують заманливі пропозиції: розірвати договір оренди за обопільною згодою і пакетом відразу підписати договір купівлі-продажу по $1000 за гектар. І ці дідусі і бабусі в більшості випадків погодяться на такий продаж за безцінь, так як для них це великі гроші, а того життя залишилося всього нічого. Цілком можливо, що тут можуть виникнути якісь форми конкуренції, коли по селам будуть їздити представники інших агрохолдингів з намаганнями переконати селян за якісь плюшки утриматися від такого швидкого продажу землі і підписати якісь папери з намірами продажу в майбутньому. Проте успіх такої конкурентної боротьби сумнівний. Тим не менше, агрохолдинги та олігархи думають на перспективу і намагаються відсікти хоча б іноземців, а краще, ввести максимум обмежень, щоб у майбутньому максимально звузити коло учасників ринку і отримати активи дешевше. Що робити? Звісно, ринок землі слід відкривати, хоча і не слід чекати від цього якихось швидких суттєвих ефектів для економіки. Якщо ж ми хочемо щоб він дійсно запрацював як ринок, то слід вводити мінімум обмежень, допускати іноземців, а найголовніше, дозволити орендодавцям в односторонньому порядку розривати укладені раніше договори оренди. Також важливо врегулювати коректну експлуатацію землі, щоб вона не втрачала свою цінність. Штрафи за шкідливі методи екплуатації землі повинні бути драконівськими і невідворотними. Така у нас насправді ситуація з ринком землі. Шкода, що чинна влада проводить зустрічі з агрохолдингами, намагаючись врахувати їх думку, а інтереси селян донести нікому, та й більшість селян самі не дуже добре розуміють в чому їх інтерес. І 70% населення, більшість яких не володіють землею і виступають проти введення ринку землі, — жахливий результат пропаганди агрохолдингів, які в ідеальному для них варіанті взагалі були б не проти заморозити поточну ситуацію і не вводити той ринок землі ніколи, очевидно лише підкреслюють трагізм ситуації, що склалася.

+12

23


Главная/

Віталій Андарак