Про співпрацю з МВФ і альтернативні варіанти фінансування
За підсумками зустрічі з представниками МВФ минулої середи прем'єр повідомив, що Україні «вдалося значно просунутися у виконанні своїх зобов’язань». Що із домашнього завдання вже виконала Україна?
Ми вже виконали чотири із десяти структурних маяків. Тобто всі, термін виконання яких настав. Проведено роботу зі скорочення непрацюючих кредитів. Приміром, у вересні частка проблемних кредитів (NPL) у банківському секторі зменшилась з 48% до 45,6%.
Нарешті запущено ринок газу для приватних споживачів, які тепер можуть самостійно обирати постачальника газу. Також виконані завдання з реформування митниці і податкової - створені єдині юридичні особи, вдосконалено статут НАК «Нафтогаз» і внесені зміни в положення, яким регулювалися заробітні плати наглядових рад і правлінь державних компаній.
Це, до речі, було одним із проблемних питань, і зараз воно знято (прийнято постанову КМУ від 26 жовтня 2020 р. № 996 «Деякі питання оплати праці керівників, членів виконавчих органів та винагороди членів наглядових рад суб'єктів господарювання державного сектору економіки»).
Виконання ще двох структурних маяків фіналізуються.
Про що йде мова?
Найближчим часом Нацбанк внесе до парламенту законопроект про банки і банківську діяльність. А ще МВФ цікавить кошти фонду covid — яким чином і на які потреби вони використовуються. Тому ми вже почали аудит цього фонду, хоча це не є структурною умовою 2020 року. В цілому, ми максимально дотримуємося всіх строків щодо виконання наших зобов’язань.
Читайте також: Червоне світло для розширення пільг «спрощенцям» і зниження пенсійного віку
Чи залишилися питання, які ще не закриті, але без яких ми не зможемо розраховувати на транш?
Звичайно, такі питання залишаються. Але їх вирішення не пов’язане зі сферою діяльності Мінфіну і уряду. Йдеться про антикорупційну сферу, реформу судової гілки влади. Є питання щодо Нацбанку, щодо конфігурації правління. Але, думаю, це питання суто технічне і НБУ його швидко вирішить.
Іншими словами, рішення Конституційного суду про часткове скасування антикорупційної реформи може мати визначальне значення у подальшій співпраці з МВФ?
Це рішення абсолютно негативно впливає на наші перемовини з МВФ, з Європейським союзом, із Світовим банком. І ризик не тільки в тому, що ми можемо не отримати кошти за цими програмами. Є ризик того, що нас можуть поставити перед необхідністю достроково повернути раніше взяті позики.
Ви сказали, що у МВФ є питання щодо конфігурації правління НБУ, чи малася на увазі історія з замами Шевченка — Рожковою і Сологубом, чи може стати їх звільнення причиною згортання програми співпраці з нашим основним кредитором?
Це питання в сфері компетенції НБУ. Уряд ніяким чином не втручається.
Читайте також: Що відбувається в НБУ: як Шевченко вчинить з опальними заступниками
Втім, виходячи із кількості проблемних питань, що залишилися незакритими, вірогідність заморожування співпраці з МВФ залишається доволі високою. Чи буде це критичним для наших держфінансів?
На сьогодні ми бачимо фіскальний розрив, який умовно може складати орієнтовно $3,5 млрд в цьому році. Це той дефіцит бюджету, який ми планували, який ми передбачали фінансувати. Через такі рішення Конституційного суду у нас виникне необхідність скорочувати видатки і рухатись іншим чином.
фото: Сергій Владикін
До речі, а як кредитори оцінили сам проект бюджету на наступний рік, зокрема, 6-відсотковий до ВВП дефіцит?
В «маяк», який закладений в травні на 2021 рік, орієнтир по дефіциту бюджету для нас складав 5,3% ВВП. Ми заклали в бюджет 6%. Але зараз ми рухаємся на зближення по показниках. Ми фактично узгодили всі інші параметри бюджету з Фондом і домовляємося про показник дефіциту.
З іншого боку, є сподівання, що МВФ піде нам назустріч, і ми вийдемо на параметри дефіциту. Не думаю, що це є проблемою, яка може ускладнити перемовини з МВФ. Це питання технічне, я б так сказав.
Говорячи про зближення по показниках дефіциту бюджету, про яку цифру йдеться?
Зараз поки рано говорити про цифру, але ми йдемо на зниження, тобто менше 6%.
За рахунок чого буде скорочення?
Тут два варіанти: або за рахунок скорочення видатків, або за рахунок збільшення джерел доходів. Поки про це зарано говорити. Ми отримаємо проект бюджету з парламенту після першого читання, далі вже зможемо запропонувати наше бачення.
Чи врахований в проекті бюджету майбутній транш МВФ?
Так, у проекті бюджету на 2021 рік кошти МВФ враховані. Ми заклали $1,5 млрд і сподіваємося їх отримати. Ще цього року планувалося два транші по $700 млн. Є сподівання, що ми отримаємо кошти ще у 2020-му, принаймні ми робимо все для цього можливе.
Якщо ж транш відбудеться у 2021 році, це збільшить нашу вибірку наступного року і зменшить необхідність запозичувати на внутрішньому чи зовнішньому ринку капіталу.
Читайте також: В останні роки зовнішні кредитори «вимели» з України $25 млрд
Що робитиме Мінфін, якщо траншу не буде?
Я такий сценарій навіть не розглядаю. Під кошти МВФ підв'язані інші ресурси. Це і фінансова допомога ЄС, і Світового банку, і наші євробонди, і інші кредитні ресурси.
У нас внутрішній ринок дуже обмежений. Як діятимемо? Ми, звичайно, розробляємо альтернативні сценарії фінансування, але можливості України є обмеженими і умови таких сценаріїв набагато менш привабливі для України.
Є й ще одна загроза нормального фінансування бюджету. Продажі ОВДП на первинних аукціонах вже обвалилися до 0,4 млрд грн. Що робитиме Мінфін, аби відновити інтерес інвесторів до українських держоблігацій?
Подібний висновок за підсумками одного аукціону є некоректним. На цьому тижні Мінфін розмістив ОВДП на суму 2 млрд гривень. А протягом жовтня на попередніх аукціонах Мінфін щотижня розміщував ОВДП на 6−7 млрд гривень.
Мінфін щовівторка проводить аукціони з розміщення ОВДП з урахуванням попиту банків — первинних дилерів та їх клієнтів на певні інструменти боргового ринку. Обсяг вільної ліквідності банків та їх клієнтів, що може бути розміщена в ОВДП, не є стабільним та коливається залежно від багатьох факторів.
Чи можливо зараз зробити якісь прогнози щодо запитів ринку?
Ні. Це питання кон’юнктури. Ми робимо все можливе, щоб ОВДП залишались привабливими та зручними інструментами для інвестування.
Ми вже пройшли пікові виплати, скільки в наступному році країна має віддати боргів?
Погашення державного боргу передбачається в розмірі 439 млрд грн, а обслуговування боргу біля 160 млрд грн. Якщо перше — це стаття фінансування, то друге проводиться за рахунок видатків. Для порівняння, в цьому році на обслуговування державного боргу закладено близько 136 млрд грн, тоді як на погашення державного боргу — 355 млрд грн.
І звідки візьмете кошти, якщо все-таки нових запозичень не буде?
Як я вже говорив, ми розробляємо альтернативні сценарії фінансування, але вони — менш вигідні для країни, порівняно з нашим базовим сценарієм. Ринок капіталу завжди може запропонувати варіанти фінансування, питання тільки в їх ціні.
фото: Сергій Владикін
Про курс гривні
В проекті бюджету закладено середньорічний курс 29 грн за долар. Чи не занадто це оптимістично з огляду на дефіцит бюджету і непрості стосунки з МВФ?
По-перше, станом на сьогодні, консультації з МВФ, що стосуються виконання Програми, продовжуються.
По-друге, курсова динаміка, окрім безпосередньо монетарної політики, формується під дією низки зовнішніх та внутрішніх чинників, як фундаментальних, так і ситуативних. При цьому, відповідно до положень чинного законодавства, відповідальним за валютно-курсову політику є Нацбанк, який не протидіє фундаментальним ринковим чинникам, а лише згладжує надмірні курсові коливання та забезпечує підтримку цінової стабільності.
Для Мінфіну курс гривні до долара США є виключно технічним показником, який використовується для розрахунків бюджетних показників. У мене немає страхів щодо коливань обмінного курсу гривні до долару США і я не бачу ризиків суттєвої девальвації до кінця року. Немає й фундаментальних макроекономічних чинників щодо цього. Але знову ж таки, з огляду на важко передбачуваний глобальний ефект для економіки внаслідок поширення пандемії covid-19, прогнозувати значення високоволатильних показників доволі складно.
фото: Сергій Владикін
Про доступні кредити
З моменту старту програми «Доступні кредити 5−7-9%» уповноважені банки вже видали близько 5 тис. позик на загальну суму близько 11,6 млрд грн. Але бізнес скаржаться, що реально отримати пільговий кредит практично неможливо. Чому програма не «злетіла»?
Ми не роздаємо гроші, це — кредит. Відповідно, банки оцінюють кредитну репутацію позичальників і на основі цього приймають рішення. Майже 70% відмов викликано незадовільними діловою репутацією позичальників і фінансовим станом їхніх підприємств.
Попри це, ті обсяги, які ми зараз видаємо, вважаю прийнятними. Звичайно, більша частина йде на рефінансування попередніх кредитів. Але значна частка також припадає на видачу нових позик. Я бачу тільки позитив в цій програмі і вважаю, що вона діє.
Читайте також: Що зробить НБУ, аби банки почали роздавати дешеві кредити
Чи діятиме ця програма в наступному році і скільки грошей на неї буде виділено?
Наступного року на програму «5−7-9» передбачено 2 млрд грн. Скажу більше: позичальникам доступний інструмент портфельних гарантій. Там менші зобов’язання щодо застав й інших суто банківських речей. Крім того, гарантії йдуть на портфель, що допоможе розширити можливості кредитування. Тобто ті підприємці, які не змогли отримати кредит за програмою 5−7-9, можливо, матимуть змогу скористатися програмою портфельних гарантій.
Держава анонсувала ще одну програму пільгового кредитування — «доступна іпотека». Коли вона стане справді доступною? Чи закладено кошти на це в проекті бюджету на наступний рік?
Передбачається зовсім нова історія в доступності громадян до купівлі житла. Створюється спеціальна компанія, яка буде докапіталізована урядом і зможе забезпечити створення фінансово-кредитних механізмів, а саме запустити іпотечне кредитування і фінансовий лізинг на житло на прийнятних умовах.
Планується, що такі кредити будуть надаватися у сумі до 2 млн грн за низькими відсотковими ставками, приблизно від 5 до 7% річних на строк від 60 до 240 місяців.
Перший внесок — не менше 20%. Передбачено певні вимоги до житла і обмеження по площі: на одну особу не більше 52 кв м. Йдеться, в першу чергу, про первинний ринок житла.
Другий напрям — фінансовий лізинг на строк до 20 років з відсотковою ставкою близько 5% річних і без сплати першого внеску. Зазначений напрямок фінансування буде спрямований для збереження робочих місць, сприяння в забезпечені житлом військових, поліцейських та інших службовців.
Загалом, на першому етапі передбачається надати 12,5 тис. іпотечних кредитів і придбати 18,8 тис. квартир у фінансовий лізинг. Надалі ми будемо розвивати та шукати додаткові джерела фінансування для розширення програм.
Читайте також: Скільки реально коштує «дешева іпотека під 10%»
Низькі ставки будуть фіксовані протягом усього періоду кредитування?
Так, держава бере на себе ризики, у тому числі інфляційні. Ми плануємо вже в цьому році провести докапіталізацію компанії і започаткувати старт програм.
фото: Сергій Владикін
Про податкові новації
Нещодавно президент пообіцяв повернутися до питання запровадження податку на виведений капітал (ПнВК). Яка робота зараз ведеться у цьому напрямку?
Ця ідея не нова, вона вже обговорюється впродовж 4 років, але ключовими питаннями залишаються: перше — погодження з МВФ і друге — пошук компенсаторів.
Податок на виведений капітал залишається однією з ключових червоних ліній співпраці з Фондом. Поки що вони не сприймають конфігурацію ПнВК, тому що це суттєві втрати бюджету. Але якщо буде розуміння з компенсаторами, думаю, МВФ підтримає цю ідею.
Ви, як міністр фінансів, прихильник запровадження ПнВК?
Я можу бути прихильником тільки тих пропозицій, строки виконання яких я чітко розумію. Говорити давайте приймемо, а потім не мати можливості реалізувати, — це буде безвідповідально. Має бути реально прорахована історія, чітко зрозуміла і з мінімальними втратами для бюджету. Тоді можна думати про запровадження. Якщо це ідея, яка несе великі ризики і просто розриває бюджет, то я таку ідею не підтримаю.
Наступного року має бути проведена податкова амністія. Цю ініціативу ви оцінюєте позитивно?
Планується запровадження одноразового декларування. Швидше, назвав би себе прихильником саме цієї ініціативи. Але вважаю за необхідне запровадити методи, які дозволяли б нам відслідковувати способи незаконного збагачення у майбутньому.
Ця Концепція, головними розробниками якої ми є, на мою думку, має право на життя.
Тобто ставки, за якими сплачуєш 5%, якщо несеш кошти в банк, і 18%, якщо залишаєш кеш при собі, справедливі?
Поясню чому 18%. Саме стільки відсотків становить ставка ПДФО. Теоретично, якщо б це була менша ставка, це був би спосіб ухилення від сплати податків у майбутньому. Умовно, я сказав, що у мене є доходи на 1 млрд грн, я заплатив нижчу ставку і в майбутньому вже не плачу ПДФО за ставкою 18%. Тож для того, щоб упередити таку ситуацію, в концепції закладено ставку саме 18%. Хочеш тримати гроші в кеші, сплати 18% з цієї суми, і все в тебе буде гаразд.
В Україні хочуть змінити податок на нерухомість. Відповідні зміни готують у ВР. Розкажіть про цю ініціативу, як зміняться правила і чому?
Ідея непогана, вона сучасна. І полягає вона у тому, щоб рахувати податок від вартості нерухомості, а не від квадратури. Єдине питання — хто і як буде формувати ціну на житло і де вона буде визначатися.
Оцінити ринкову вартість об'єкту нерухомості зараз можна тільки в процесі купівлі-продажу. І залежить ціна від величезної кількості факторів — району, поверховості, інфраструктури, навіть панорами з вікна. Хто займатиметься цим питанням? Як варіант — органи місцевого самоврядування створюватимуть окремі установи, які визначатимуть вартість житла. В цілому, я цю історію підтримую, тому що на сьогодні в Україні ринок нерухомості майже не оподатковується. Змінювати підхід треба однозначно.
Ще одна податкова новація, яка наробила багато галасу, — запуск нових правил роботи з РРО. Як ви оцінюєте цю ініціативу? Чи плануються тут якісь зміни?
Я позитивно ставлюся до впровадження нових правил РРО. Всім, хто висловлює невдоволення з цього приводу, кажу: розкрийте структуру свого бізнеса, чим ви займаєтеся. Поставити додаток на свій телефон і здійснювати розрахунково-касове обслуговування за рахунок свого телефону — де тут проблема?
На сьогодні на фіскальний сервер ДПС вже передано більше 50 млн чеків, 46 тис. програмних апаратів зареєстровано, 2,2 тис. суб'єктів господарювання, з них 82% ФОПи і 18% юрособи. Казати, що програмні РРО комусь заважають? Хіба тому, хто хоче працювати в тіні.
Читайте також: Рада відкладе введення касових апаратів для ФОП до 2022 року
Загалом, чи ще розглядається питання проведення податкової реформи?
Зміни до податкового законодавства — це постійний процес. А отже, цілком справедливо буде стверджувати, що реформування в цій сфері у нас не завершувалось.
Як приклад — всі ті суттєві зміни законодавства, які були прийняті в цьому році. Мінфін брав активну участь у підготовці ряду новацій в податковій сфері, які спрямовані на спрощення умов ведення бізнесу, порядку сплати податків, недопущення ухилення від сплати податків і зборів, встановлення рівних умов діяльності для суб'єктів господарювання та недопущення зниження економічної активності платників податків на період встановлених карантинних обмежень, у зв’язку із поширенням коронавірусної хвороби.
Тобто цей процес постійний і Мінфін докладає максимум зусиль, щоб податкові ініціативи всіх заінтересованих сторін відгукувались у законодавстві на виклики часу.
Спілкувалася Ірина Рибніцька