► Читайте «Мінфін» в Instagram: головні новини про інвестиції та фінанси
Інвесторів побільшало, але гроші потрібні надовше
Зростання кількості приватних інвесторів показує, що українці готові вкладати власні кошти у фінансові інструменти навіть в умовах війни. Тепер перед ринком постає інше завдання — перетворити цей інтерес на довгострокові заощадження.
Саме для цього пропонують запровадити особові інвестиційні рахунки (ОІР). Законопроєкти № 15314 та № 15314−1 вже зареєстровані у Верховній Раді. За задумом авторів, ОІР мають спростити доступ громадян до інвестицій та стимулювати вкладення на тривалий строк.
Через такий рахунок можна буде інвестувати у вітчизняні акції, корпоративні та місцеві облігації, а також державні цінні папери, зокрема ОВДП.
Податкова пільга за довгий горизонт
Основний законопроєкт передбачає податкову перевагу для інвестора, який не виводить кошти з рахунку щонайменше три роки. За цих умов інвестиційний дохід пропонують звільнити від оподаткування. У разі дострокового виведення коштів діятимуть загальні правила.
Як раніше писав «Мінфін», ОІР розглядають як інструмент для залучення внутрішніх заощаджень на ринок капіталу. Водночас остаточна модель ще не визначена: альтернативний законопроєкт № 15314−1 пропонує інший підхід — зниження ставки ПДФО для окремих інвестиційних доходів із 18% до 5%.
Для економіки це може означати:
- громадянам — можливість системно накопичувати капітал;
- бізнесу — додаткове джерело внутрішнього фінансування;
- ринку — більше довгострокових коштів;
- державі — меншу залежність від зовнішнього фінансування.
271,3 тис. інвесторів уже формують попит на такі інструменти. Тепер питання у тому, чи зможе законодавство перетворити цей попит на стабільний внутрішній капітал. Саме довгострокові заощадження можуть стати одним із джерел фінансування українського бізнесу та майбутньої відбудови.
Як вже повідомлялося, Міністерство фінансів удвічі скоротило обсяг пропозиції однорічних та 1,7-річних військових ОВДП на аукціоні 11 серпня — до 1 млрд грн кожного випуску.
Таке рішення ухвалили після підвищення облікової ставки до 15,5% річних, щоб стримати зростання вартості державних запозичень.