► Читайте сторінку «Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини
Націоналізація Сенс Банку
Підстави націоналізації Сенс Банку були чітко озвучені під час оголошення цього рішення — загроза фінанасовій стабільності та інтересам вкладників чи інших кредиторів банку через накладення санкцій на акціонерів.
Через застосування санкцій до власників істотної участі банку, вони були нездатні виконувати свої зобов’язання щодо підтримання постійного рівня капіталу, достатнього для дотримання нормативних значень, установлених Національним банком, та вжиття своєчасних заходів для запобігання настанню неплатоспроможності.
НБУ нагадав, що такі ризики мали негативний вплив на діяльність Сенс Банку. Зокрема, через погіршення платіжної дисципліни позичальників його регулятивний капітал за період із 1 березня 2022 року до 1 липня 2023 року зменшився на 50%, водночас в інших системно важливих банків він у цілому збільшився на 29%.
«Обставини, які наразі розглядаються ТСК ВРУ жодним чином не можуть бути пов’язані з націоналізацією Сенс Банку. Хибні судження та небезпечні домисли, які прозвучали від деяких учасників ТСК ВРУ, не лише ставлять під сумнів інституційну незалежність Національного банку, а й створюють загрози національним інтересам України, підважуючи законність кроків держави щодо націоналізації та створюючи ризики для розгляду справи в міжнародному арбітражі», — заявив регулятор.
Читайте також: Уряд планує продати Сенс Банк до кінця 2026 року
Президент України Володимир Зеленський заявив про потребу лібералізації банківської сфери та окремо виділив Сенс Банк. Він наголосив, що банк має бути приватизований уже цього року.
Роль НБУ в процедурі призначення членів наглядової ради Сенс Банку
У Нацбанку пояснили, що пошук і відбір незалежних директорів відбувається за конкурсною процедурою, визначеною Кабінетом Міністрів України, з чітким розподілом повноважень. Цим займаються Номінаційний комітет Кабінету Міністрів України та обрана за конкурсом рекрутингова компанія. До процесу пошуку та відбору кандидатів НБУ не залучений.
Вже після призначення кандидатів урядом Національний банк перевіряє їх на відповідність кваліфікаційним вимогам, у тому числі їх професійну придатність, ділову репутацію та незалежність. На цьому етапі залучаються Служба безпеки України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, інші органи та іноземні партнери (за потреби).
Для оцінки колективної придатності наглядової ради Сенс Банку Національний банк звертався до Міністерства фінансів України із запитом для отримання матриці компетенцій наглядової ради Сенс Банку та профілю кандидатів, де зазначена сфера відповідальності кожного окремого незалежного директора. На момент погодження всі кандидати відповідали встановленим критеріям; підстав для відмови не було, за винятком одного кандидата, документи щодо якого були повернуті у вересні 2025 року.
Ключове — відповідність цим вимогам має бути постійною. Наразі з урахуванням виявленої інформації триває оцінка відповідності наглядової ради Сенс Банку цим вимогам, за результатами якої регулятор реагуватиме на обґрунтовані сумніви щодо такої невідповідності в порядку, передбаченому законодавством. Національний банк ініціює проведення моніторингу відповідності критеріям незалежності голови наглядової ради Банку Миколи Гладишенка.
«Крім того, зауважуємо, що високі стандарти корпоративного управління, яких має неухильно дотримуватися будь-який банк, у поєднанні з вимогами українського законодавства формують обґрунтоване очікування, що член наглядової ради в разі виникнення сумнівів щодо його відповідності встановленим критеріям здатен добровільно відсторонитися від виконання своїх повноважень або зробить це за ініціативою інших членів наглядової ради або власника на час проведення розслідування всіх обставин», — пояснили в НБУ.
Наглядові дії в Сенс Банку
З огляду на важливість банку для системи, а також потенційні ризики неправомірних дій попередніх власників та менеджменту, протягом всього періоду після націоналізації Національний банк здійснював посилений нагляд за Сенс Банком.
Національний банк провів три інспекційні перевірки Сенс Банку з питань банківського законодавства, одна з яких стосувалась оцінки якості активів, дві інші — контролю виконання наданих ним рекомендацій. Також Нацбанк здійснив численні поглиблені безвиїзні вивчення з питань корпоративного кредитування, ціноутворення в трансакційному бізнесі, внутрішнього контролю в сенситивних операційних процесах, здійснив перевірки з питань фінансового моніторингу.
За їх результатами НБУ застосовував до Сенс Банку заходи впливу, про що повідомляв публічно, а також звертався з результатами наглядових висновків до правління, наглядової ради банку. Також у період 2023−2026 років Національний банк надіслав 13 звернень до правоохоронних органів та Державної податкової служби України, а також чотири листи Державній службі фінансового моніторингу України.
Результатом посиленого нагляду з боку Національного банку стало, зокрема, виявлення ознак наявності в минулому прихованої паралельної структури управління Банком представниками колишніх підсанкційних власників.
За результатами перевірки Сенс Банк замовив проведення незалежного аналізу виявлених таємних протоколів у юридичної компанії з подальшим проведенням forensic-перевірки із залученням авторитетної спеціалізованої компанії.
За даними звітів, досліджено функціонування органів управління Сенс Банку за період із 2012 року до 2022 року. Цей період роботи характеризувався, зокрема, практикою подвійного протоколювання рішень колегіальних органів Сенс Банку шляхом оформлення прихованих протоколів; паралельним існуванням прихованих внутрішніх документів, складів комітетів наглядової ради, неофіційних органів управління, у яких були власні бюджети, та «тіньових керівників» Сенс Банку; прийняттям прихованих рішень щодо операцій з підозрілими особами для поліпшення показників діяльності банку.
На основі отриманої інформації НБУ здійснив такі кроки:
- дослідив виявлені порушення минулих періодів, які, зокрема, вказують на суттєве фальшування звітності Сенс Банку, масштабні операції з пов’язаними особами, нестачу капіталу, який мав бути поповнений колишніми власниками, а також можливе завдання шкоди Сенс Банку та порушення санкційного законодавства;
- ініціював моніторинг ділової репутації представників керівництва Сенс Банку, які безпосередньо брали участь у таких колегіальних органах. На сьогодні вже ухвалене рішення про початок адміністративного провадження з метою оцінки відповідності кваліфікаційним вимогам, передбаченим законодавством України та нормативно-правовими актами Національного банку, щодо СЕО банку Олексія Ступака.
Читайте також: Сенс Банк прокоментував ситуацію навколо «плівок Міндіча» та можливі ризики для приватизації
Звинувачення у бездіяльності
«Озвучені головою Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим звинувачення на адресу Національного банку в „мовчазній згоді“ та відсутності заходів впливу щодо Сенс Банку, завдяки яким начебто стало можливим створення „організованої злочинної групи, яка використовує посади в банку для обслуговування нелегальних платежів ігорного бізнесу“ є маніпулятивними та безпідставними», — зазначили в Нацбанку.
За словами НБУ, звинувачення спрямовані на дискредитацію діяльності регулятора та суперечать наявним фактам. А саме:
- загальна кількість перевірок банків у 2022−2026 роках, проведених Національним банком тільки з питань фінансового моніторингу, становила 261, небанківських установ — 447;
- за період з 2022 року до кінця І кварталу 2026 року Національний банк застосував понад 1,6 млрд грн штрафних санкцій за порушення законодавства з питань фінансового моніторингу, зокрема, до банків — 1,182 млрд грн, до небанківських фінансових установ — 475 млн грн;
- щодо перевірок банків та небанківських установ з питань фінансового моніторингу під час надання ними послуг з електронної комерції зазначаємо, що в результаті Національний банк відкликав ліцензії двом банкам, та двом небанківським установам. На 11 банків було накладено штрафи на загальну суму 527,1 млн грн, на 18 небанківських установ — на загальну суму 239,6 млн грн;
- упродовж останніх чотирьох років було проведено п’ять перевірок Сенс Банку в частині дотримання вимог законодавства з питань фінансового моніторингу (виїзні / безвиїзні), на банк було двічі накладено штрафи: у 2023 році — у розмірі 47,7 млн грн, у 2025 році — у розмірі 4,1 млн грн;
- додатково Сенс Банку були надані обов’язкові до виконання рекомендації з метою підвищення ефективності внутрішньобанківської системи фінансового моніторингу та рекомендації щодо посилення системи управління кредитним ризиками.
«Отже, наглядові функції реалізуються Національним банком системно і прозоро, з відповідним реагуванням на виявлені ризики та ідентичними вимогами щодо всіх учасників системи. Національний банк регулярно публічно звітує про це через свої офіційні канали комунікацій», — підкреслили у НБУ.
Встановлення тарифів на обслуговування клієнтів банком
Національний банк заперечує будь-який вплив на формування тарифної політики банку. Важливо відзначити, що тарифна політика банку як щодо окремих послуг, так і щодо таких специфічних галузей, як гральний бізнес, є предметом виключних повноважень органів управління банку, зокрема Правління, у межах повноважень, делегованих йому наглядовою радою та акціонером Сенс Банку. Національний банк не має повноважень втручатися в операційну діяльність банків.
Водночас рішення щодо обслуговування окремих клієнтських сегментів є питанням реалізації стратегії банку, яка затверджується наглядовою радою для реалізації завдання акціонера банку. Також питання ризик-апетиту під час обслуговування окремих сегментів, а також збалансованість вигоди для банку порівняно з ризиками, які приймає банк, має бути предметом оцінки правління та наглядової ради в межах їхнього мандата.
Розподіл прибутку Сенс Банку
За даними НБУ, у 2023−2024 роках прибуток Сенс Банку не розподілявся. Прибуток за 2023 рік дорівнював 2 704 млн грн, за 2024 рік — 1 761 млн грн. Прибутки залишаються в капіталі банку і покривають потребу в капіталі, виявлену після переходу банку у власність держави, а також за результатами проведеної оцінки стійкості.
У 2025 році прибуток у розмірі 3 670 млн грн був розподілено в такий спосіб:
- 183 млн грн, що становить 5 відсотків від суми прибутку Банку за 2025 рік — на формування резервного фонду Банку;
- 3 487 млн грн, що становить 95 відсотків — на покриття накопичених збитків минулих років.
- Банк продовжує діяти відповідно до програми докапіталізації, згідно із якою він сплатить дивіденди державі вперше у 2028 році.
«Національний банк наголошує, що якість публічних інституційних дискусій має ґрунтуватися виключно на фактах, правових підставах та дотриманні встановлених процедур. Від цього безпосередньо залежить довіра до державних рішень, особливо в умовах воєнного стану. Зі свого боку Національний банк шляхом публікації цієї офіційної позиції надав вичерпні та розгорнуті пояснення по суті всіх питань, які прозвучали під час засідання ТСК ВРУ», — підсумував НБУ.
Скандал з «плівками Міндіча»
Як стало відомо з нових «плівок Міндіча», опублікованих УП, склад наглядової ради державного Сенс Банку, призначений 18 червня 2025 року, за понад місяць до цього обговорювали фігуранти справи «Мідас».
На плівках зафіксована розмова Олександра Цукермана та Василя Веселого, який став радником керівника Сенс Банку після його націоналізації від російських власників у 2023 році.
Раніше співрозмовники УП у бізнесових колах називали Веселого «наглядачем» від Офісу президента за Сенс Банком, де без нього не ухвалювалося жодне рішення.
У телефонній розмові від 9 травня 2025 року Веселий озвучив список бажаних членів наглядової ради банку.
Наразі відомо, що Міністерство фінансів України вже розпочало процедуру відбору радника з приватизації. Як йдеться у коментарі для «Інтерфакс-Україна», керівництво Сенс Банку вже здійснює необхідні дії для підготовки до продажу.