Третій перегляд програми для наступного траншу за планом має відбутися у березні. Оцінювати його будуть, в тому числі, і за показниками грудня. А тому першочерговою умовою для України було висунуто обов’язкове затвердження Урядом Національної стратегії доходів. Відповідаючи на питання стосовно очікувань, голова місії Фонду в Україні Гевін Грей зазначив, що, насамперед, мова йде про комплексний план зміцнення податкових надходжень.
24 листопада під час брифінгу Міністр фінансів Сергій Марченко заявив: «Драфт стратегії вже розроблений, найближчим часом вона буде представлена уряду. Я сподіваюся, до кінця року уряд підтримає». Та, на жаль, у публічному доступні драфт навряд чи опиниться, а уряд навряд чи проводитиме публічні дискусії до затвердження документу. Однак, орієнтуючись на заяви публічних осіб, ми вже можемо зробити певні висновки стосовно цього документу.
Завдання 1: оновлення митниці та податкової
Передусім, варто відзначити, що сам МВФ просуває нові підходи з державного управління в Україні. Серед заяв пана Грея були відзначені сподівання, що Нацстратегія доходів буде «живим» документом, і з часом може змінюватися, відповідно до умов та потреб України.
Це не просто жорсткі рамки, а комплексний документ, що створює загальну візію доходів в країні і дозволяє змінювати навантаження щодо потреб держави.
Сам міністр фінансів заявляв: «Ми, фактично, змінюватимемо наші органи, і робитимемо їх відповідними до європейських стандартів. У частині законодавства ми вже багато чого зробили, тепер залишається максимально адаптувати наші фіскальні органи до практики роботи відповідних підрозділів податкової й митниці країн Європейського Союзу».
Це вселяє надію, що будуть проведені дійсно структурні реформи відповідних органів. Адже митна і податкова служби давно перебувають без очільників, хоча потреби у проведенні відкритих конкурсів лунали у Верховній Раді ще у квітні цього року.
Тільки за фахових керівників та професійних кадрів можна здійснити якісний перехід від радянської спадщини до сучасних європейських сервісів. Значну роль у цьому відіграє діджиталізація. І вже стає очевидним, що міністр цифрової трансформації не може впоратися з цим самостійно без профільних керівників.
Читайте також: Нові структурні маяки МВФ: Що повинна виконати Україна
Завдання 2: збільшити джерела надходження до бюджету
Серед вимог МВФ відзначає, що Україна має вже до кінця лютого збільшити джерела власних надходжень до бюджету у 2024 році на 0,5% ВВП. А це може означати тільки одне — збільшення податкового навантаження. Адже цілком очевидно, що корупцію ми за два місяці не викоренимо.
В цьому плані всі сподіваються на дуже обережний та збалансований підхід держави. Збільшувати податки рівномірно серед усіх зараз — це лише збільшувати прірву між бідними та багатими, ліквідовуючи середній бізнес. Наразі потрібний передовий досвід США і Європи щодо податкового навантаження, коли дійсно заможні та багаті, насамперед, олігархи, платили б більше, а переважно неплатоспроможні громадяни мали б пільги.
Хто має платити більше
Першим кроком на цьому шляху стало ухвалення Верховною Радою Закону, який запроваджує податок на надприбутки банків. Він тимчасово підвищує податок на прибуток із 18% до 50%, що створить близько 0,3% ВВП для покриття дефіциту у 2024 році. Наступними роками податок становитиме 25%.
Та необхідно розуміти наступні кроки. Вже неодноразово голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев робив натяк на ліквідацію спрощеної системи оподаткування. Основна причина — можливість великих підприємств обходити реальне оподаткування за рахунок ФОПів.
Читайте також: Українські ФОПи на польській моделі податків: вартість послуг зросте на 10−12%
Як перекрити схеми ухиляння від оподаткування через ФОП
Та це не причина ліквідовувати спрощену систему, яка, по суті, є оптимальною для малого та наближеного до середнього бізнесу. Необхідно вже зараз серйозно задумуватися над реальною революційною зміною в українському податковому законодавстві: передачі обов'язку зі сплати податків від роботодавця найманому працівнику.
Цим повністю знищуються мотиви бізнесу щодо оптимізації системи оподаткування праці. А відтак великий бізнес припинить себе поводити, як конгломерат ФОПів, і з легкістю інтегрується у нове європейське законодавство. А ФОПи продовжать виконувати свою позитивну функцію.
Такий сценарій також створить реальну основу для того, щоб запроваджувати податок на виведений капітал. Адже у такому випадку створюються реальні умови для вибору підприємцями одного з двох сценаріїв: багатіти тут і зараз самим, сплачуючи податки державі, або реінвестувати гроші у власний бізнес, збільшуючи його спроможність і створюючи реальні потужні бренди для світової конкуренції.