Економіка України: що втримає від глибокого падіння

– Міжнародні аналітики і уряд вже суттєво погіршили прогнози розвитку економіки у цьому році. На які макропоказники, за вашими розрахунками, ми вийдемо до кінця року?

– Точний прогноз наша аналітична організація Ukraine Economic Outlook зможе зробити, коли будуть показники виконання бюджету та стану економіки хоча б за один повний карантинний місяць.

Поки що все вказує на те, що загальний спад економіки може втриматися в межах менше 5% ВВП.

Читайте також: Як Україна розплачуватиметься за карантин — прогноз

– Враховуючи масштаб кризи, це доволі оптимістичне передбачення…

– Так, але попри виробничі втрати та падіння доходів населення країна зберігає або нульовий, або навіть трохи позитивний платіжний баланс. Такий феномен забезпечують кілька чинників:

Перший - заробітчани. Їх є 3 млн осіб, в Україну повернулося 320 тисяч, тобто 10%. Заробітчани дають нам $14 млрд «плюса» за платіжним балансом. Допустимо, за 2-3 місяці локдауну і простою ми втратимо $4 млрд. Але $10 млрд залишається.

Другий — торгівельний баланс. Він був від’ємний –$5 млрд. Цей «мінус» зменшиться до $3 млрд. По-перше, по платіжному балансу ми на $12 млрд закуповуємо щороку нафти, газу та енергетичного вугілля по імпорту. Згідно наших обрахунків по ціні енергетичних фьючерсів до кінця року - ми вже економимо $5,7 млрд. Вважайте ще один транш МВФ! Крім того, на 20% впала купівельна спроможність населення на імпорт. За результатами року це ще плюс $4 млрд.

Третій — туризм. Українці щороку вивозять $10 млрд, подорожуючи світом. Принаймні на пів року міжнародний туризм буде заморожений, це вже економія $5 млрд.

І так з будь-якою статтею витрат. Тобто цього року однозначно ми знаходимося в коридорі позитивного платіжного балансу.

– Як це позначиться на курсі?

– Щодо курсу, то це питання ручного управління НБУ. Гадаю, що рік ми закінчимо в курсовому значенні 27 грн.+/-50 коп. Хоча, знаючи потяг НБУ до інфляційного таргетування, не виключено, що з нами зіграють в минулорічну ревальвацію і зміцнять курс до 25 грн/$ на літо і осінь. Графік платіжного балансу дозволяє це зробити.

Сподіваюся, до цього не дійде. Помилки минулого року, коли таким чином придушили експортне і промислове виробництво на 7-10%, надіюсь, будуть враховані. Бо не економіка існує заради інфляції, а низька інфляція – заради економічного зростання.

Читайте також: Аналітики спрогнозували курс гривні в травні. Що визначатиме «погоду» на ринку

– Тобто, наслідки кризи для економіки будуть не настільки сильними, як прогнозують зараз?

– Поточні цифри говорять про те, що глибина падіння буде набагато меншою, принаймні дані березня не дають навіть п’ятивідсоткового падіння. А потрібно ще зважати на подальше зростання в 3-4 кварталі. Країна, як я вже казав, збереже позитивний платіжний баланс. А отже, якогось серйозного курсового ризику на цей рік не буде. Прогноз Мінекономіки, за яким середній курс на рік становитиме 29,5 грн/$, а до кінця року 31,5 грн/$, ми однозначно спростовуємо.

– Так, але у рівнянні результатів роботи економіки не вистачає ще однієї важливої складової – розуміння наших перспектив співпраці з МВФ.

– На головній сторінці МВФ повідомляється, що цього літа Фонд виділяє $1 трлн всім країнам, які постраждали від коронавірусу. Україна понесла великі збитки від коронакризи.

Загалом, на мою думку, МВФ більш м’яко даватиме гроші цього року. І це не залежить від України чи наших стосунків з Фондом. Це стосується зміни глобальної стратегії МВФ.

В мене немає сумнівів, що ми отримаємо обіцяні транші і справимося із зовнішніми виплатами. Хоча зовнішні державні виплати – це $8 млрд., з яких $3 млрд ми вже заплатили. При цьому резерви НБУ – $25 млрд. Тому ми б справилися, навіть якщо б МВФ нас не кредитував. Проте не брати дешеві гроші в кризу, щоб пом’якшити удар для бюджету, теж було б дурістю.

Читайте також: Два сценарії для України: кредит МВФ або запуск друкарського верстата

– Уряд, НБУ і президент оголосили комплекс заходів на підтримку населення і бізнесу. Наскільки, на вашу думку, ефективні ці заходи?

– Ukraine Economic Outlook було розроблено розширений перелік рекомендованих кроків на підтримку економіки.

Перше і головне – кредитні канікули. Це раціональна міра, яку втілили всі індустріально розвинуті країни як відповідь на кризу. За нашими підрахунками, цей крок коштував би державі $4,5 млрд. На жаль, цього не було зроблено.

Багато банків в якості приватної ініціативи запроваджують такі канікули, але вони недосконалі. Мінфіну та НБУ належало б звільнити і фізосіб, і юридичних осіб від усіх виплат – і відсотків, і тіла по кредиту. Це було б шалене пом’якшення, особливо для малого бізнесу.

Тому що в МСБ від 25 до 35% щомісячних видатків – це сплата за кредитами. І хтось може не вижити до кінця травня лише через те, що йому не дали цих два місяці канікул.

Читайте також: Кредитні канікули українцям надають 30 банків — НБУ

Другий крок – допомога тимчасово безробітним. Один із варіантів – виплачувати мінімальну зарплату 4750 грн усім 1-2 мільйонам вимушено безробітним. Цього вистачило їм хоча б на їжу та медикаменти. До того ж таким чином вдалося б серйозно підтримати внутрішній попит, спад якого неодмінно позначиться на падінні ВВП за квітень-травень.

Третій – зменшити податкове навантаження. До цього вдавалися всі уряди в кризу, подекуди не тільки прощаючи податки, але й даючи прямі дотації. Ми собі цього дозволити не можемо.

Але хоча б звільнити від орендних платежів до кінця локдауну весь МСБ, що орендує державне майно, можна було. На щастя таке рішення, наскільки мені відомо, мужньо прийняв Голова Фонду Держмайна Дмитро Сениченко. Я щиро вітаю це рішення, бо для когось саме ця підтримка є суттєвою, і за ефективністю вона прирівнюється до кредитних канікул.

Читайте також: Які бізнеси найбільше постраждали від карантину

Насправді, крім цього поодинокого рішення окремого чиновника, нічого з очікуваного не було зроблено. Парламентський комітет з податків Данила Гетьманцева, якому Президент особисто доручив ще на початку локдауну розробити міри пом’якшення удару для вітчизняного бізнесу, подав законопроект, що по-суті зводився лише до зняття штрафів за несплачені податки в цей час і відміну сплати ЄСВ для непрацюючих ФОПів. Ось це і все стимулювання.

– Коли можна буде не сподіватися милості від держави, а повернутися до нормальної роботи?

– Світова статистика «математичних хвиль» епідемії показує, що для України безпечне часткове відкриття локауту – 1 червня, і повне – в липні.
Україна передчасно ввела карантин. Британія зробила це спочатку м’яко, а потім тотально. І їхня економіка дуже багато на цьому втратила.

Сильно поспішати зі зняттям, з огляду на світовий досвід, теж є вкрай небезпечним. Якщо у нас повне закінчення хвилі епідемії прогнозується на 1 червня, то треба орієнтуватися на цю дату.

Читайте також: Чи змусять підприємці владу пришвидшити послаблення карантину

Наслідки кризи: золота пора для наших агропідприємств

– Всі аналітики сходяться в одному – після локдауну світ вже не буде таким, як раніше. Чи є у нас шанс скористатися такими масштабними змінами?

– Під час карантину всі розмітали продукти. Це не лише українцям притаманно скуповувати мішки з гречкою та мукою. Так робило населення всіх індустріально розвинутих країн. Зараз товарні залишки на продовольчих складах у всьому світі найнижчі за останні 10 років. Це означає, що всі найбагатші країни знову цього року будуть формувати стратегічні запаси продовольства.

Читайте також: Яким буде світ після карантину

– Тобто, Україна як агроекспортер буде в «плюсі»?

– Попит на продовольчі товари восени буде посилений, ціни на Чиказькій зерновій біржі підуть вгору. Для українських експортерів аграрки це супер-гарна новина.

Крім того, у нас є інформація про посуху під час посівної у наших конкурентних регіонах – Пакистані та Латинській Америці. Україна опинилася у дуже вигідному становищі: ми маємо отримати гарний врожай і продати за високою ціною.

– Хто ще буде у виграші?

– Починаючи з червня, стрімко зростатиме внутрішній туризм. $5 мільярдів з $10 млрд, які щороку вивозяться за кордон, залишаться у нас на руках і ми витратимо їх в середині України.

Мало хто ризикне полетіти з сім’єю туди, де є навіть 20 хворих. Багато хто прийматиме рішення на користь Одеси, Карпат та зеленого туризму. Тому всі, хто вкладав гроші в місцеві готелі, ресторани, відчують цього літа зростання продажів та цін.

Вже грає на користь України дефіцит чорних металів. Він зумовлений простоєм промисловості Китаю, який є одним із ключових експортерів в першому кварталі. Що цікаво, навіть в кризовий березень українські металурги виплавили на 15% більше, ніж в березні попереднього року. Настільки посилився експортний попит.

А взагалі, після двомісячної ізоляції армія покупців буде купувати все, як шалена. Абсолютно точно за літо ми вийдемо на позитивний баланс. А увесь четвертий квартал нас чекає стрімкий ріст. Хто б чим не займався, українська економіка буде летіти вверх. І по більшості галузей це однозначно двозначна цифра росту.

– Чи є у нас шанси на цьому фоні змінити статус сировинного придатку на експортера продукції з високою доданою вартістю?

– Зараз формується загальний тренд – диференціація поставок. Весь світ присів на китайське виробництво. Через локдаун виникла нестача китайських комплектуючих. Ситуація не вирішиться, як мінімум, наступних три місяці. Тому всі, хто уміє робити щось «не китайське», отримають в рази більше замовлень.

За останні 4 роки в Україні відкрилось близько 600 підприємств, які початково орієнтовані на експорт в європейські країни. Здебільшого вони займаються крупновузловою зборкою. Це нескладні деталі, але це продукція другої і третьої переробки. На все це зросте попит. Для цих підприємств настане золотий час.

Читайте також: Україна скоротила дефіцит зовнішньої торгівлі. Найбільший партнер — Китай

Не будемо забувати також 20-відсоткову девальвацію, при якій посилюється попит на товари вітчизняного виробництва. Вони стають більш конкурентними, ніж дешеві імпортні, і це теж гарна новина абсолютно для всіх виробників.

Правда багато виробників дуже залежні від поставок китайських комплектуючих. І тут можуть виникати проблеми.

Втім, чіткішу картину ми побачимо до кінця літа. Але поки всі ці фактори працюють більше на нас.

Особисті фінанси: депозити, ОВДП чи нерухомість

– Криза суттєво вдарила по особистих фінансах населення. Але чимало інвесторів називають кризу періодом можливостей. Як ними скористатися?

– Все залежить від того, про які особисті заощадження йдеться. Почнемо з невеликих заощаджень в гривні. На початку кризи вони були під великим ризиком. Зараз зрозуміло, що «курсового ралі» більше не буде, а отже, ці вклади не будуть дешевшати.

Немає загроз і діяльності банків, їх резерви сформовані у повному обсягу. Система підійшла до цієї кризи в досить непоганому стані. Тому нікому виходити з гривні і входити в долари я б зараз не радив.

– Так, а як щодо знецінення гривневих вкладів?

– При наявній інфляції ефективні ставки за гривневими депозитами в українських банках сягають понад 10 %. Щоб девальвувати гривню на 10%, курс має сягнути 30,2 грн/$.

Таких коливань вже не буде. Курс досить щільно знаходиться в коридорі 27-28 грн/ $. Відтак тримати гривневі вклади в банках відносно безпечно. Це найбільш дохідний тип пасивного інвестування. Ставки за валютними депозитах впали менше 1%. І платити по них більше ніхто не буде.

Читайте також: Банки почали знижувати дохідність за гривневими депозитами

– Але багато хто з відомих інвесторів зустрів кризу, сидячі на кеші…

– Це золоте правило: завжди виграє той, хто зустрічає кризу на кеші — з готівкою на руках, або банківськими депозитами. Особливо власники валютних заощаджень.
Як показує досвід минулих криз, під час спаду економіки відбувається феномен доларової дефляції. Іншими словами, фактична вартість однієї 100-доларової купюри в купівельній спроможності на товари та послуги в Україні зростає.

За кризу у 2014-15 рр. доларова дефляція сягнула 45%. Це означає, що кожен, хто ввійшов в кризу зі $100, на етапі її завершення міг купити товарів та послуг на $145. Тому долар тримаємо, адже завтра купимо за нього ще більше.

–А якщо купувати не завтра а прямо зараз, тобто інвестувати?

– Під час кризи завжди знаходяться інвестори, власники бізнесів і нерухомості, які панікують. І вони готові з більшими, часто недоречними дисконтами скидати свою власність.

Це вже спостерігалося в перші три тижні карантину, коли почалося курсове ралі з 25 до 28 грн/$. Багато власників українських ОВДП, номінованих в гривнях, скидали їх з ефективною дохідністю 23-25% річних, хоча на первинному ринку вони коштують 10-11%.

Тепер той, хто купив папери з погашенням через 3-6 місяців під ефективну ставку 25%, володіє фантастичним активом. У нього через три місяці грошей збільшиться на чверть.

Інвестиції в ОВДП від ICU: 13,5% річних +0,2% від «Мінфіну»

– Чи варто зараз скуповувати інші активи, що стрімко падають в ціні?

– Зараз ще не всі переконалися в глибині кризи, але вже скоро й інші прийматимуть ірраціональні рішення. Так, власники нерухомості будуть продавати квадратні метри з надмірними дисконтами.

Якщо зараз на ринку фактично є чинними дисконти до 15%, то вже на початку літа по окремих сегментах житлової нерухомості в Києві вони сягатимуть 20-25 %. Найбільш вдалими місяцями для купівлі нерухомості з кризовими знижками будуть червень і липень. Вже з серпня на ринку відбуватиметься певне пожвавлення.

Читайте також: Які квартири будуть купувати після кризи

Ще краща ситуація у тих, хто хоче придбати бізнес конкурентів. Пам’ятаю настрої 2014 року, коли багато хто був готовий продати свій бізнес за чверть його вартості.
До таких крайнощів, думаю, не дійде, але півціни багато рестораторів вже готові уступити. Така ситуація зараз спостерігається в США, Англії. А що вже говорити про українських рестораторів, багато з яких економічно не доживуть до кінця травня.

Як відомо, оптимально інвестувати, коли криза досягла дна. Чекати недовго. Найкращим місяцем для вигідної покупки з великим дисконтом буде червень.

Розмовляла Ірина Рибніцька