19 років лояльності проти абсолютної байдужості: як ПриватБанк «підтримує» підприємців, ВПО та родини ветеранів

Я є клієнткою ПриватБанку з 2007 року. З 2014 року — ВПО з Криму, працюю у Львові як ФОП. Маю відкриті рахунки, щоденні зарахування, термінал у магазині, завжди вчасно оновлювала дані та заздалегідь надавала податкову звітність. Моя робота — єдине зараз джерело фінансування лікування мого чоловіка (ветерана НГУ з інвалідністю) та утримання 18 врятованих тварин.Через затримку видачі ID-картки Державною міграційною службою (через кримську прописку) я опинилася в ситуації, коли фізично не могла пройти актуалізацію даних вчасно. Факт порушення моїх прав з боку ДМС офіційно підтверджено Уповноваженим з прав людини, про що відкрито провадження. Лист-підтвердження та офіційне прохання про відтермінування на 30 днів я направила банку. Реакція ПриватБанку? Офіційний лист через «Приват24 для бізнесу» просто проігнорували, а на гарячій лінії 3700 та в чаті отримала сухі відмови. Апогей непрофесіоналізму стався цими днями. 24 травня я потрапила до лікарні з гострим тромбофлебітом (довго ходити, стояти чи сидіти мені протипоказано). 25 травня нова ID-картка нарешті з’явилася в застосунку «Дія». О 23:19 я звернулася в чат підтримки із чітким питанням: чи можу я актуалізувати дані у відділенні по паспорту в дії, адже мій телефон не підтримує NFC і я не маю «Дія.Підпису». Оператор запевнив, що я можу звернутись з паспортом в дії і без дія-підпису. Наступного дня, 26 травня, долаючи гострий біль, я вистояла півтори години в черзі у відділенні у Львові на вул. Личаківській, щоб почути: «Ні, потрібен тільки Дія.Підпис». На моє зауваження про нічну консультацію в чаті мені відповіли, що я «щось не так зрозуміла».Справжня зневага, тотальний непрофесіоналізм та відсутність базової людської емпатії — ось з чим тепер асоціюється ПриватБанк. Дуже шкода стільки років співпраці.