Як Монобанк допомогає шахраям.

13 лютого 2020 року колишній Міністр Кабінету Міністрів України та один зі співзасновників МОНОБАНКУ з гордістю повідомив на свої сторінці у Facebook про «перемогу тижня»: підключення до сервісу check.gov.ua усіх основних державних органів. Це повинно було означати, що «українцям більше не потрібно буде гаяти час на те, щоб принести в ці органи банківські квитанції про оплату».
Логіка роботи сервісу дуже проста: банк або фінансова установа, яка проводить платежі клієнтів за їхнім розпорядженням, надає кожній транзакції окремий код, який разом з обмеженими даними про транзакцію передає державному сервісу. На жаль, щоправда, перелік підключених до сервісу установ доволі обмежений.
Код квитанції, це 16-значний буквено-цифровий набір символів, який підключені установи вказують у кожному чеку. Насправді, платнику навіть не обов’язково надсилати отримувачу всю квитанцію pdf-документом. Достатньо надіслати лише код.
Начебто дійсно дуже корисно впровадження. І так воно і було. Але хіба міг тоді, у 2019 році пан Дмитро уявити, що він створює інструмент, який в майбутньому стане додатковим інструментом для шахраїв?
Ви заінтриговані, про що йде мова? За пару хвилин зрозумієте.
Дійсно впроваджений сервіс дуже корисний: ввів назву установи, що виконувала платіж, та код квитанції у відповідне поле на сайті, і можеш бути впевненим, що гроші вже у отримувача. Так би мовити «взула та забула». Особливо це було корисно тим платникам, хто дуже активно користувався картками МОНОБАНК для P2P переказів з картки на картку (довідково — МОНОБАНК був одним із перших банків, який було підключено до сервісу check.gov.ua)
Але життя може вносити свої корективи.
У листопаді 2024 року НБУ ввів суттєві тимчасові обмеження на P2P перекази, з метою посилити контроль за рухом грошей. Лімітів не вистачає але перекази робити треба? Тому клієнти МОНОБАНКУ, яким не вистачає місячного ліміту на перекази у розмірі 150 тисяч гривень, мають використовувати платежі з використанням IBAN, через систему міжбанківських платежів НБУ (СЕП).
Але якщо платіж з картки на картку виконувався за личені секунди, міжбанківський платіж через СЕП виконується на протязі 30−60 хвилин (а за регламентом він може виконуватися до 3 діб), то швидкість обігу грошей суттєво зменшується. І здавалось би: маючи під рукою сервіс check.gov.ua можна не чекати, коли гроші, відправлені з МОНОБАНКУ, зайдуть на рахунок отримувача!!! Перевірив квитанцію від платника та віддай йому те, за що чекав оплату. Але все зовсім не так складно, як здається.
Уявляється, що після платежу з використанням IBAN в додатку МОНОБАНК формується квитанція, яка проходить перевірку на вищезгаданому сервісі. Але в цьому ж додатку після виконання платежу за реквізитами IBAN є можливість скасування платежу протягом 10 хвилин!!! Тобто шахрай здійснює міжбанківський переказ з МОНОБАНКУ, формує квитанцію, яка успішно!!! проходить перевірку на державному сервісі, надає отримувачу її номер. Отримувач в свою чергу перевіряє квитанцію і впевнений, що гроші надійдуть протягом години. Потім шахрай скасовує платіж (протягом 10 хвилин), начебто відправлені гроші повертаються на рахунок шахрая і надана раніше отримувачу квитанція зникає з бази державного сервісу.
Звернення до служби підтримки МОНОБАНКУ з питання того, як таке взагалі можливе: появлення платіжних квитанції на державному сайті з перевірки квитанцій до того, як гроші фактично будуть відправлені в банк отримувача, та можливість зникнення платіжних квитанцій після формування документа в додатку МОНОБАНК?, — ні до чого не призвело: фахівці «служби турботи» роблять від, що не розуміють, що в них запитують.
Тому, шановне панство, будьте дуже уважні, коли вам надають квитанцію про оплату з МОНОБАНКУ за реквізитами IBAN. Не ведітеся на прохання пришвидши розрахунки. Чекайте фактичне зарахування коштів на свій рахунок, яке знайде відображення у виписці по рахунку.