Back to the USSR

Усім бажаючим ненадовго поринути у далеке минуле і подивитись як працювали ощадні каси при СРСР — ласкаво пропоную завітати у Харків до відділення акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро «Площа Конституції». За півгодини перебування у відділенні жодної посмішки, жодного привітання від загалом 7 осіб персоналу. Усі у різноманітному (по типу домашнього, ані натяку на брендовость) одязі. Не бачив ані на ньому, ані на столах жодної ідентифікуючої бірки з іменами та посадами цих людей.
Питання спілкування вирішуються гучним перегукуванням через невелику залу.

Люди дуже нелюб’язні. П’ятеро — відверто. Інші двоє переважно мовчали.

Пишу на сайті Minfin, тому є цікавим, що на запитання до менеджера Олени (ім'я почув виключно через перегукування касира з нею через залу) про Акцію від Minfin «Бонус до депозиту» — отримав байдужу відповідь типу: «Мені про це нічого невідомо». Відповідь була настільки демонстративно байдужою, що перепитувати щось вже не знайшлось бажання.

Усе було б нічого, ми звичні.
Але … тут машинка для перерахування купюр «забракувала» 1 ззовні абсолютно нормальну купюру 200 грн. (ТЕ 7022147 2014 року).
Касиром було мені вказано цю купюру замінити. Але в мене не було зайвої готівки. Тому я запропонував касирові чинити відповідно до регламенту за умов коли у касу подані неплатіжеспроможні грошові знаки, можливо фальшиві. Скласти відповідний Акт, у якому позначити які саме ступені захисту купюри не відповідають вимогам НБУ, якщо потрібно викликати поліцію, бо касир відверто не довіряє ціїй купюрі і т.п.
Додав для скорішого розуміння, що на їх машинку мені байдуже, або відверто плювати.
Натомість нічого офіційного зроблено не було.
Мене чомусь почали колективно принижувати, тиснути, кидатись з різних боків залу фразами із єдиною метою усім ухилитись від виконання банківських процедур для таких випадків та робити мене у чомусь винним. Навіть підло згадали, що зараз час тревоги і мені тут не раді, хоча тривога почалася на середині мого часу перебування у відділенні.

N.B. Зауважу, що у той саме час, але інша машинка у їх іншій касі, через раз, але «прийняла» ту ж саму купюру, як платоспроможну. Але дивно, що це жодним чином не позначилось на подальших діях персоналу, якім вже мабуть було весело погоняти випадкового до них завітавшого єдиного клієнта

Ішні подробиці розповідати ніколи. Були ще 2 не менш цікаві.

Купюру таки прийняли. Вибачень не принесли. Ніхто. Але проводжали з уклінами, мабуть щоб скоріше залишитись на самоті)

Враження від цього совкового банку залишилось гнітюче, чесно хотілося якнайшвидше полишите це місце і ніколи вже не повертатись.

Дуже жалкую, що прийшов туди саме по інформації сайту Minfin, а в банку про Minfin навіть не чули.

Плюсом можна назвати те, що Олена (якщо таки не помиляюсь з ім'ям, перевірити не мав змоги) працювала швидко, не зважаючи на своє повністю недружнє ставлення і особисту невідвертість у спілкуванні (щодо помилки з виданою карткою у банкоматі).