Артем Ляшанов: Що означає «платіжна екосистема» у 2025-2026? Від карток до Web3, від банків до DeFi

Якщо ще п'ять років тому «платіжна екосистема» означала картку, термінал і банк, то у 2025-му цей термін охоплює значно більше. Стейблкоїни конкурують з Visa за обсягами транзакцій. Децентралізовані біржі працюють без єдиного посередника. А Україна посідає перше місце у світі за використанням стейблкоїнів відносно ВВП — 3.60%, згідно з World Crypto Rankings 2025.

Платіжна екосистема 2025–2026 — це не вибір між старим і новим. Це їхнє співіснування, конкуренція та поступова інтеграція.

Розберемося заром з Артемом Ляшановим, засновником bill_line, що відбувається на перетині традиційних фінансів і Web3.

Стейблкоїни: від експерименту до масового інструменту

Уявіть: ви підприємець, який працює з постачальниками, наприклад, з Китаю. Банківський переказ займатиме 3-5 днів, комісія складе 3-5%, курс буде невигідним. Натомість стейблкоїн USDT — 10 хвилин, комісія $1-5, курс ринковий. Саме тому малий і середній бізнес масово переходить на стейблкоїни — 18% МСП використовують їх у 2025 році проти 8% рік тому.

У грудні 2024 року місячний обсяг транзакцій зі стейблкоїнами досяг рекордних $719 млрд, а у квітні 2025-го — $717.1 млрд, за даними дослідження Visa та Stellar Development Foundation. Це вже не нішевий інструмент, а глобальна платіжна інфраструктура, яка конкурує з традиційними мережами.

Visa це розуміє. Компанія збільшила обіг стейблкоїнів учетверо порівняно з минулим роком — місячний обіг перевищив $2.5 млрд. З 2020 року Visa провела понад $140 млрд крипто- та стейблкоїн-платежів. Ви можете мати картку Visa, прив'язану до стейблкоїн-гаманця, і платити в магазині як завжди, а розрахунок іде через USDC.

Регулятори реагують відповідно. Наприклад, Велика Британія оголосила розвиток платежів у стейблкоїнах одним зі стратегічних пріоритетів на 2026 рік. Україна своєю чергою готує законопроєкт з податком 18% + 5% військовий збір, але з пільговою амністією 5% у перший рік для тих, хто легалізує раніше куплену криптовалюту.

DeFi: децентралізовані фінанси стають реальністю

Децентралізовані фінанси (DeFi) — це фінансові послуги без банків, побудовані на смартконтрактах. Як це може працювати? Скажімо, вам потрібен кредит під 10% річних у доларах. Традиційний банк попросить купу документів, а чекати доведеться тижнями. DeFi-протокол типу Aave або Compound дасть кредит за 5 хвилин під заставу криптовалюти без тонни паперів.

Токенізація реальних активів (RWA) — наступний крок. Компанія Securitize анонсувала запуск повністю onchain торгівлі справжніми акціями публічних компаній на початку 2026 року. Це означає, що ви купуєте токен, який можна прирівняти до акції Tesla, з правом голосу та дивідендами, але торгувати можете 24/7, а не лише під час біржової сесії.

Розглянемо уявний кейс: у вас є $10,000, які ви хочете покласти під відсоток. Банк дає 5% річних у гривні або 2% у доларах. DeFi-протокол дає 8-12% у стейблкоїнах, і можна вивести будь-коли за 10 хвилин. Ризик є — смартконтракт може мати вразливості. Але для тих, хто розуміє механіку, це робочий інструмент.

Україна: швидка адаптація

Україна стала унікальним кейсом швидкої адаптації криптовалют. З 2022 року країна отримала понад $250 млн у криптопожертвах, ставши однією з перших держав, яка офіційно прийняла цифрові активи для оборони та гуманітарної підтримки. Влітку 2025 року Україна зайняла 4 місце серед держав світу за кількістю біткоїнів та 6 місце за обсягом річних покупок біткоїна — майже $1 млрд.

Війна, нестабільність гривні, потреба у швидких міжнародних переказах, $250+ млн криптодонатів з 2022 року. Люди навчилися користуватися інструментами, які раніше здавалися складними. Зараз в Україні простіше знайти когось, хто користується USDT для переказів, ніж в більшості європейських країн.

Київ, Львів та Дніпро стають регіональними хабами блокчейну, де працюють стартапи, що спеціалізуються на Web3, DeFi, токенізації та фінансових продуктах з інтегрованим штучним інтелектом. Національний банк України розробляє власний пілотний проєкт цифрової гривні (е-гривня) за підтримки Stellar Development Foundation, маючи на меті протестувати платежі CBDC до 2026 року.

З 1 січня 2026 року в Україні має запрацювати нове регулювання криптовалют. Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт, який встановлює ставку 18% ПДФО + 5% військовий збір на прибуток від продажу віртуальних активів. Передбачена податкова амністія: власники, які придбали криптовалюту до набрання чинності закону, зможуть легалізувати її за пільговою ставкою 5% у 2026 році без підтвердження джерел походження.

Що означає ця трансформація

Платіжна екосистема 2025–2026 — це не заміна карток на криптовалюту, а скоріше розширення можливостей.

Для звичайного користувача: ви можете, наприклад, отримувати зарплату частково в стейблкоїнах, переказувати гроші за кордон за 10 хвилин, класти під відсотки в DeFi замість банку. Але треба розуміти ризики та механіку.

Для бізнесу — швидші міжнародні розрахунки, нижчі комісії, доступ до глобальної ліквідності без банків-посередників. 18% малого та середнього бізнесу вже використовують стейблкоїни, і це число зростатиме.

Для банків це також означає трансформацію. Банки інтегрують стейблкоїни, тестують токенізацію депозитів, створюють мости між традиційними фінансами та DeFi.

Інвестиційна компанія Andreessen Horowitz визначила 17 ключових трендів на 2026 рік, серед них: стейблкоїни як базовий платіжний шар, інтеграція ШІ з блокчейном, токенізація активів, розвиток прогнозних ринків. Британська Juniper Research прогнозує, що стейблкоїни конкуруватимуть з традиційними міжбанківськими розрахунками.

Європа впроваджує PSD3 та новий Регламент про платіжні послуги — Open Banking розшириться на страхові компанії, пенсійні фонди, інвестиційні сервіси. З жовтня 2025-го банки ЄС зобов'язані забезпечувати миттєві перекази в євро 24/7.

Не стоїть питання, хто переможе — банки чи DeFi, картки чи криптовалюта. А те, як швидко ці світи навчаться працювати разом. І Україна з її першим місцем за використанням стейблкоїнів має всі шанси стати повноцінним учасником формування цих правил.