Артем Ляшанов

27 апреля 2026, 12:32

Артем Ляшанов — фінтех-підприємець, інвестор, експерт у сфері транзакційного бізнесу. Понад 80% нових бізнесів ніколи не отримають венчурний капітал чи ангельські інвестиції. І знаєте що? Це зовсім непогано. Адже венчурні капіталісти розраховують на дев'ять провалів заради одного успіху – така особливість бізнес-моделі. І вони можуть собі це дозволити, а от ви – ні. У деяких випадках є сенс відмовилися від гонитви за інвестиціями, щоб не втратити контроль. До того ж, історія знає занадто багато компаній, де великі гроші приховували проблеми, які рано чи пізно все одно спливали. Я – Артем Ляшанов, фінтех-експерт та інвестор. Після десятків консультацій компаній по всьому світу я сформував власне бачення, як побудувати бізнес без зовнішнього фінансування. Ділюся ним з вами у цьому матеріалі. Бутстрепінг тільки для «бідних»? Перша ілюзія, яку треба розвіяти: нібито bootstrapping (запуск бізнесу за власні кошти) – це лише для тих, хто не зміг залучити інвестиції. Насправді дуже часто це цілком свідомий вибір на користь незалежності. Венчурні інвестиції – це не «безплатні» гроші. Це нові, набагато вимогливіші боси. Чимало підприємців йдуть з корпорацій, бо хочуть бути самі собі господарями, а потім виявляють, що раунд інвестицій приніс їм ще більш жорсткого начальника з правом голосу у ключових рішеннях. Друга річ, про яку мало хто говорить: великі гроші маскують проблеми. Часто великі гроші на рахунку розслабляють: компанії дозволяють собі роздутий штат, розмиті ролі, дорогі інструменти та експерименти, які ніколи не валідуються. Гроші згладжують кожну неефективність, аж допоки поки не закінчаться. Bootstrapped-компанії не мають такої розкоші. Кожен найм має значення, кожна витрата має виправдати себе, а кожне рішення одразу видно у звіті про прибутки та збитки. Це вимагає точності та ефективності. Три джерела капіталу замість венчурних грошей Найбільше питання, яке ставлять підприємці: звідки брати гроші на розвиток, якщо не залучати інвестиції? Ось три робочі моделі. Консалтинг та аутсорс на старті Джейсон Фрід та Девід Хайнемаєр Ханссон створили Basecamp (один із найуспішніших інструментів управління проєктами у світі) саме так. Вони вели веб-студію та робили сайти для клієнтів. А Basecamp народився як їхній внутрішній інструмент для координації цих самих клієнтських проєктів. Консалтинг давав стабільний дохід, а вільний час йшов на розвиток продукту. Зараз Basecamp – це мільйони користувачів і стабільний прибутковий бізнес. Жодного долара венчурного капіталу за всю історію. Це працює, бо дозволяє не квапитися. Ви не витрачаєте чужі гроші під тиском часу та очікувань. Ви будуєте тоді, коли готові, тестуєте гіпотези на реальних клієнтах і вчитеся на їхніх кейсах. Коли я консультую міжнародні фінтех-проєкти, я бачу типові помилки та успішні стратегії на різних ринках. Цей досвід неможливо купити за гроші. Він формує розуміння, яке потім застосовується у власних проєктах або інвестиціях. Передоплата від ранніх клієнтів Майкл Делл побудував Dell Computer зі студентського гуртожитку завдяки простій схемі: клієнт платить, потім ти збираєш комп'ютер під його потреби. Йому вдалося стартувати без запасів, складів і – що важливо – без кредитів. Передоплата – це непоганий спосіб отримати початкове фінансування, але також це ще й валідація. Якщо клієнт готовий платити ще до того, як ти створив продукт, значить, ідея працює. Якщо ніхто не хоче платити, краще дізнатися про це зараз, а не після року розробки на інвесторські гроші. Реінвестиція прибутку А є ще третій шлях – найпростіший концептуально і найскладніший практично. Заробив гривню – вклав її назад у бізнес, заробив десять – вклав десять. Жодних дивідендів на ранніх етапах, жодних винагород собі за успіхи. Весь прибуток йде на зростання. Це найчистіша модель зростання, але вона вимагає неймовірної дисципліни. Бо коли ти нарешті почав заробляти після місяців чи років інвестицій, спокуса взяти гроші величезна. Але якщо хочеш будувати щось довгострокове, гроші мають працювати далі: прибуток народжує нові можливості, які народжують більший прибуток. Де не економити, коли бюджет обмежений Bootstrapping насправді не означає, що потрібно економити на всьому. Що справді важливо – це витрачати кошти розумно. Є речі, на яких економія вб'є ваш бізнес. Сертифікації та стандарти Якщо ви будуєте платіжну систему, RegTech-рішення чи будь-що, що працює з чутливими даними, сертифікації – це не опція. Так, це довго і дорого, але сертифікація відкриває двері до корпоративних клієнтів, які ніколи не працюватимуть з несертифікованим постачальником. Це інвестиція, яка окупається багаторазово. Коли ми отримавали PCI DSS Level 1 – найвищий рівень сертифікації у платіжній індустрії – це було складно та дорого, але це стало конкурентною перевагою. Це було складно та дорого, але це стало конкурентною перевагою. Банки почали сприймати нас як рівного технологічного партнера, а не як черговий стартап. Системи та бізнес-процеси Багато стартапів будують операції на «скотчі та добрій волі». Поки команда маленька, це якось працює, але коли починається зростання, все розсипається. І тоді виправлення коштує у рази дорожче. Bootstrapped-компанії не можуть собі дозволити таку розкіш, бо хаос – це неприйнятно дорого. Треба будувати справжні системи з самого початку: робочі процеси, контроль витрат, compliance та HR-процеси. Венчурні фонди можуть дозволити собі дев'ять провалів на один успіх. У вас такого запасу міцності немає. Тому системна робота і дисципліна для вас важливіші за швидкість. Якість команди Коли витрачаєш власні гроші, є спокуса наймати дешевше. Але це найбільша помилка. Середній фахівець коштує дорожче, ніж сильний, навіть якщо його зарплата нижча, бо він працює повільніше, робить більше помилок та потребує більше контролю. Сильна людина може закривавати три ролі одночасно, адже приймає рішення самостійно та бере за них відповідальність. Коли ви будуєте на власні гроші, у вас формується особлива культура: всі відчувають кожну витрату і розуміють наслідки кожного рішення. І в такій культурі сильні люди не просто приносять більше цінності, а стають тією силою, яка тримає все разом. Коли все ж таки час шукати інвестиції Іноді зовнішній капітал має сенс, але тільки коли ви вже довели, що модель працює. Інвестиції мають сенс, коли у вас є: Підтверджена юніт-економіка. Ви точно знаєте, скільки коштує залучити клієнта і скільки він приносить. Математика сходиться – залишилось тільки масштабувати. Повторювана модель продажів. Ви не залежите від одного великого клієнта чи разової удачі. У вас є процес, який стабільно генерує нових клієнтів. Зрозуміла точка масштабування. Гроші підуть на конкретні речі: відкриття нових ринків, запуск другого продукту, побудову sales-команди тощо. Побудувати IT-компанію без інвесторів не просто важко. Це вимагає іншого мислення: замість «як швидше вирости» – «як вистояти і зміцніти». А замість «вразити інвестора» ключовим має бути «як створити цінність для клієнта».

18 февраля 2026, 12:25

Якщо ще п'ять років тому «платіжна екосистема» означала картку, термінал і банк, то у 2025-му цей термін охоплює значно більше. Стейблкоїни конкурують з Visa за обсягами транзакцій. Децентралізовані біржі працюють без єдиного посередника. А Україна посідає перше місце у світі за використанням стейблкоїнів відносно ВВП — 3.60%, згідно з World Crypto Rankings 2025. Платіжна екосистема 2025–2026 — це не вибір між старим і новим. Це їхнє співіснування, конкуренція та поступова інтеграція. Розберемося заром з Артемом Ляшановим, засновником bill_line, що відбувається на перетині традиційних фінансів і Web3. Стейблкоїни: від експерименту до масового інструменту Уявіть: ви підприємець, який працює з постачальниками, наприклад, з Китаю. Банківський переказ займатиме 3-5 днів, комісія складе 3-5%, курс буде невигідним. Натомість стейблкоїн USDT — 10 хвилин, комісія $1-5, курс ринковий. Саме тому малий і середній бізнес масово переходить на стейблкоїни — 18% МСП використовують їх у 2025 році проти 8% рік тому. У грудні 2024 року місячний обсяг транзакцій зі стейблкоїнами досяг рекордних $719 млрд, а у квітні 2025-го — $717.1 млрд, за даними дослідження Visa та Stellar Development Foundation. Це вже не нішевий інструмент, а глобальна платіжна інфраструктура, яка конкурує з традиційними мережами. Visa це розуміє. Компанія збільшила обіг стейблкоїнів учетверо порівняно з минулим роком — місячний обіг перевищив $2.5 млрд. З 2020 року Visa провела понад $140 млрд крипто- та стейблкоїн-платежів. Ви можете мати картку Visa, прив'язану до стейблкоїн-гаманця, і платити в магазині як завжди, а розрахунок іде через USDC. Регулятори реагують відповідно. Наприклад, Велика Британія оголосила розвиток платежів у стейблкоїнах одним зі стратегічних пріоритетів на 2026 рік. Україна своєю чергою готує законопроєкт з податком 18% + 5% військовий збір, але з пільговою амністією 5% у перший рік для тих, хто легалізує раніше куплену криптовалюту. DeFi: децентралізовані фінанси стають реальністю Децентралізовані фінанси (DeFi) — це фінансові послуги без банків, побудовані на смартконтрактах. Як це може працювати? Скажімо, вам потрібен кредит під 10% річних у доларах. Традиційний банк попросить купу документів, а чекати доведеться тижнями. DeFi-протокол типу Aave або Compound дасть кредит за 5 хвилин під заставу криптовалюти без тонни паперів. Токенізація реальних активів (RWA) — наступний крок. Компанія Securitize анонсувала запуск повністю onchain торгівлі справжніми акціями публічних компаній на початку 2026 року. Це означає, що ви купуєте токен, який можна прирівняти до акції Tesla, з правом голосу та дивідендами, але торгувати можете 24/7, а не лише під час біржової сесії. Розглянемо уявний кейс: у вас є $10,000, які ви хочете покласти під відсоток. Банк дає 5% річних у гривні або 2% у доларах. DeFi-протокол дає 8-12% у стейблкоїнах, і можна вивести будь-коли за 10 хвилин. Ризик є — смартконтракт може мати вразливості. Але для тих, хто розуміє механіку, це робочий інструмент. Україна: швидка адаптація Україна стала унікальним кейсом швидкої адаптації криптовалют. З 2022 року країна отримала понад $250 млн у криптопожертвах, ставши однією з перших держав, яка офіційно прийняла цифрові активи для оборони та гуманітарної підтримки. Влітку 2025 року Україна зайняла 4 місце серед держав світу за кількістю біткоїнів та 6 місце за обсягом річних покупок біткоїна — майже $1 млрд. Війна, нестабільність гривні, потреба у швидких міжнародних переказах, $250+ млн криптодонатів з 2022 року. Люди навчилися користуватися інструментами, які раніше здавалися складними. Зараз в Україні простіше знайти когось, хто користується USDT для переказів, ніж в більшості європейських країн. Київ, Львів та Дніпро стають регіональними хабами блокчейну, де працюють стартапи, що спеціалізуються на Web3, DeFi, токенізації та фінансових продуктах з інтегрованим штучним інтелектом. Національний банк України розробляє власний пілотний проєкт цифрової гривні (е-гривня) за підтримки Stellar Development Foundation, маючи на меті протестувати платежі CBDC до 2026 року. З 1 січня 2026 року в Україні має запрацювати нове регулювання криптовалют. Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт, який встановлює ставку 18% ПДФО + 5% військовий збір на прибуток від продажу віртуальних активів. Передбачена податкова амністія: власники, які придбали криптовалюту до набрання чинності закону, зможуть легалізувати її за пільговою ставкою 5% у 2026 році без підтвердження джерел походження. Що означає ця трансформація Платіжна екосистема 2025–2026 — це не заміна карток на криптовалюту, а скоріше розширення можливостей. Для звичайного користувача: ви можете, наприклад, отримувати зарплату частково в стейблкоїнах, переказувати гроші за кордон за 10 хвилин, класти під відсотки в DeFi замість банку. Але треба розуміти ризики та механіку. Для бізнесу — швидші міжнародні розрахунки, нижчі комісії, доступ до глобальної ліквідності без банків-посередників. 18% малого та середнього бізнесу вже використовують стейблкоїни, і це число зростатиме. Для банків це також означає трансформацію. Банки інтегрують стейблкоїни, тестують токенізацію депозитів, створюють мости між традиційними фінансами та DeFi. Інвестиційна компанія Andreessen Horowitz визначила 17 ключових трендів на 2026 рік, серед них: стейблкоїни як базовий платіжний шар, інтеграція ШІ з блокчейном, токенізація активів, розвиток прогнозних ринків. Британська Juniper Research прогнозує, що стейблкоїни конкуруватимуть з традиційними міжбанківськими розрахунками. Європа впроваджує PSD3 та новий Регламент про платіжні послуги — Open Banking розшириться на страхові компанії, пенсійні фонди, інвестиційні сервіси. З жовтня 2025-го банки ЄС зобов'язані забезпечувати миттєві перекази в євро 24/7. Не стоїть питання, хто переможе — банки чи DeFi, картки чи криптовалюта. А те, як швидко ці світи навчаться працювати разом. І Україна з її першим місцем за використанням стейблкоїнів має всі шанси стати повноцінним учасником формування цих правил.