Александр

17 января 2024, 12:05

Починаємо даний рік більше з питань, тому що поки немає розуміння щодо фінансування від США та ЄС, що резерви у нас набато більші ніх на 1 січня 2023, і зараз вони на 01 січня 2024 складають 40,5 млрд.дол., це на 10,5 млрд.дол більше ніж рік тому! Облікова ставка зазнала також великих змін, замість 25% вже складає 15%. Хоча в той же Турції вона тільки зростала, і зараз складає 42,5%. Аргентина — 118%. Щодо курсу, так його відпустили, це правильно. Але більше питань, чому його в грудні так відпустили — відповідь проста: не було розумінь по США та ЄС, плюс треба було без друку грошей закривати рік. Підняття курсу виправило ситуацію, плюс великий попит на міжбанку та готівковому ринку зіграв свою роль. Зараз цей «хайп» відпрацювали. Готівка просіла майже на 1,5 грн від піку в 40 грн. ЄС активно працює над виділенням грошей, мають питання за 1-1,5 місяця закрити. В США також плюс-мінус такий термін. Виклик від США — це вибори Президента в листопаді 2024 р. Ставка податку для банків в 50% за 2023 рік принесе чимало коштів в Бюджет, бо большість побили рекорди, це додасть розуміння по надходженню. Трохи інфо від НБУ: — Споживча інфляція в Україні далі сповільнювалася (загальна – до 5.1% р/р, базова – до 5.7% р/р у листопаді) завдяки подальшому зниженню тиску з боку витрат бізнесу, ефектам від більших урожаїв 2023 року, а також стійкій ситуації на валютному ринку. Останнє разом з поліпшенням очікувань послаблювало і фундаментальний інфляційний тиск. За оцінками НБУ, зниження інфляції тривало й у грудні. — У грудні економічна активність послабилася, переважно сезонно. Певну роль зіграло перенесення зимових свят, що, з одного боку, призвело до послаблення активності в секторах послуг, а з іншого – до пожвавлення роздрібної торгівлі. Водночас високі врожаї пізніх культур та їх переробка підтримували харчову промисловість, замовлення оборонного сектору та залізничників – машинобудування, а подальше розширення морських перевезень – роботу транспорту. — Дефіцит бюджету в грудні та загалом за рік сягнув чергового рекорду. Водночас його річний обсяг був дещо нижчим порівняно із затвердженим показником. Основними джерелами фінансування дефіциту були міжнародна допомога та внутрішні запозичення. — У листопаді від’ємне сальдо торгівлі товарами зменшилося через нарощування експортних поставок новим морським шляхом та зниження імпорту під впливом блокади західних кордонів. Однак дефіцит поточного рахунку розширився через затримку з надходженням грантової допомоги від США. Завдяки надходженням міжнародної допомоги резерви в листопаді знизилися лише незначно, а в грудні відновили зростання та становили 40.5 млрд дол. станом на кінець року. — Ситуація на валютному ринку в грудні залишалася контрольованою, попри сезонне зростання попиту на іноземну валюту та невизначеність із надходженням зовнішнього фінансування. У результаті НБУ збільшив обсяги інтервенцій до 3.6 млрд дол. Дохідність гривневих активів у реальному вимірі залишалася додатною попри зниження облікової ставки до 15%. — Світові ціни на нафту. Скорочення видобутку в межах угоди ОПЕК+, додаткові обмеження Саудівської Аравії та росії, побоювання з приводу перебоїв у постачанні через напади на кораблі в Червоному морі тиснули в бік зростання цін. Водночас рекордні обсяги видобування у США, тимчасове зняття нафтових санкцій з Венесуели, вихід Анголи з ОПЕК та слабкий світовий попит стримували зростання цін. — Ціни на газ у Європі. Порівняно тепла погода для цієї пори року, збільшення постачання з Норвегії та стійке виробництво скрапленого природного газу у США на тлі високих запасів газу в Європі тиснули в бік зниження цін. Проте збільшення попиту з боку країн Азії та можливі перебої з постачанням через конфлікти на Близькому Сході стримували зниження цін. — Сталь і залізна руда дорожчали завдяки збільшенню зусиль Китаю щодо підтримки економічного зростання, зокрема державному фінансуванню сектору нерухомості та зниженню банківських ставок. Додатковими чинниками підтримки цін було зниження випуску заготовки в Китаї через зупинку низки потужностей (з огляду на контроль за забрудненням повітря) на тлі відносно стабільного попиту в країнах Перської затоки. — Ціни на пшеницю та кукурудзу коливалися у вузьких межах: поліпшення погодних умов в основних країнах – експортерах цих культур на тлі гарних урожаїв у країнах Чорноморського регіону, Латинській Америці та США повністю задовольняли зростаючий попит з боку країн Азії та Близького Сходу. — Практично завершилися жнива пізніх культур. Обсяги врожаю у 2023 році завдяки сприятливій погоді та високій врожайності перевищили минулорічні: пшениці – на 8%, ячменю – на 5%, соняшнику – на 6%, сої – на 39%, ріпаку – на 21%. Врожай цукрового буряку зріс на 20% завдяки збільшенню площ. Врожай кукурудзи, збирання якої ще не закінчено (зібрано 89% засіяних площ), уже вищий за минулорічний на 8%. — У 2023 році незначно зросло виробництва м’яса, зокрема за рахунок курятини, хоча усе ще залишалося нижчим довоєнного 2021 року; водночас надалі знижувалося виробництво молока. — У грудні зростання цін на сировину та сезонне зниження попиту стримувало молочну переробку; водночас пожвавилася м'ясна переробка через перенесення свят. — Зростала завантаженість потужностей у переробці соняшнику та ріпаку на тлі вищого врожаю, збільшувалися інвестиції у галузь. Завдяки високому врожаю цукрового буряку зростало й виробництво цукру. (https://agroportal.ua/news/ukraina/virobnictvo-sonyashnikovoji-oliji-cogorich-perevishchit-dovoyenni-pokazniki, https://landlord.ua/news/na-ternopilshchyny-tsukrovi-zavody-narostyly-vyrobnytstvo-na-45/ ) — Виробництво вагонів і автобусів, а також нарощування виробництва озброєнь та дронів підтримували завантаження машинобудівних підприємств — Обсяги автомобільних перевезень с/г продукції знижувалися також у грудні (-17% м/м), зокрема через блокування окремих пунктів пропуску на західному кордоні. Водночас завдяки розширенню експортних перевезень через морські шляхи зросла середньодобова кількість вагонів, які рухалися в напрямку чорноморських портів, попри постійні повітряні тривоги та шторми, що сповільнювали відвантаження. — Кількість мігрантів за межами України впродовж грудня очікувано незначно зросла (≈на 30 тис до 6.34 млн осіб, за даними ООН), кількість ВПО стабілізувалася на рівні 3.7 млн осіб (станом на листопад, за даними МОМ). Станом на листопад найбільшу кількість статусів тимчасового захисту в ЄС надали Німеччина (1.2 млн), Польща (0.95 млн) та Чехія (0.4 млн). — Дефіцит у грудні традиційно розширився під впливом надолуження видатків. У 2023 році він перевищив 1330 млрд грн та понад 1750 млрд грн без урахування грантів у доходах. Водночас його обсяг був меншим, ніж плановий показник (2010 млрд грн). — Ключовим джерелом фінансування бюджетних потреб залишилася міжнародна допомога (пряма бюджетна підтримка становила 42.6 млрд дол. США з початку року). — У грудні також збереглася значна активність на ринку ОВДП. За підсумками року внутрішні залучення перевищили минулорічні більш ніж удвічі передусім завдяки розміщенням ОВДП у гривні. Цьому сприяли як приваблива дохідність державних паперів, так і впровадження бенчмарк-ОВДП для виконання нормативів обов’язкових резервів банків. — У грудні видатки сягнули рекордних безпрецедентних обсягів. Загалом у 2023 році видатки зросли на близько 50% р/р попри значну базу порівняння попереднього року. Основними напрямами видатків передбачувано були сфери оборони і безпеки та соціальне забезпечення. Також вірогідно в грудні збільшилися капітальні видатки після їх певного пригальмування у попередньому місяці. Це може бути пов'язано із виконанням інфраструктурних проєктів і ремонтних робіт разом з компенсацією громадянам пошкодженого майна. — Доходи (без урахування грантів) у 2023 році зросли на понад 70% завдяки відновленню економічного зростання, а також адміністративним рішенням, зокрема з повернення оподаткування до умов, що діяли до повномасштабного вторгнення. Проте попри зміцнення ресурсної бази власні доходи покривали лише близько 55% видатків. — У грудні зростання доходів (без урахування грантів) прискорилося до понад 46% р/р, попри негативний вплив блокади кордонів. Також очікувано збільшилися доходи спеціального фонду в листопаді-грудні за рахунок спрямування до нього «військового» ПДФО, що раніше зараховувався до місцевих бюджетів. Також вірогідно значними були й власні надходження бюджетних установ. — У листопаді попри блокаду окремих наземних пунктів пропуску на західних кордонах експорт українських товарів зріс порівняно з попереднім місяцем завдяки активізації роботи тимчасового морського маршруту. Водночас блокада мала суттєвий вплив на скорочення імпорту товарів. — За оцінками НБУ, у листопаді блокада окремих наземних пунктів пропуску через західні кордони України зумовила втрати експорту в сумі 160 млн дол. Найбільше постраждали товари, що експортуються переважно автотранспортом (оброблені харчові продукти, деревина, промислові вироби). Водночас втрати як експорту, так і імпорту товарів за результатами грудня будуть меншими через переорієнтацію торгових потоків на залізничні та інші шляхи. — Проте негативний ефект блокади для експорту товарів був нівельований завдяки активізації поставок продовольства та продукції ГМК новим морським маршрутом. У результаті експорт товарів навіть збільшився порівняно з жовтнем. — У грудні обсяги перевалки товарів морем надалі зростали. За попередніми оцінками, відвантаження перевищили результати найпродуктивніших місяців роботи «зернового коридору». — За оцінками НБУ, втрати імпорту внаслідок блокади найбільших пунктів пропуску через кордон із Польщею та загроза аналогічних дій на кордоні зі Словаччиною були суттєвішими порівняно з експортом та становили близько 700 млн дол. Найбільше постраждали закупівлі неенергетичних товарів: продукції машинобудування (легкові авто, побутова та с/г техніка, окреме промислове обладнання), хімії (добрива, пластмаси, шини) та споживчих товарів (продовольство та промислові вироби). — Водночас імпорт нафтопродуктів не зазнав втрат завдяки переорієнтації перевезень на залізницю. Порівняно з жовтнем фізичні обсяги закупівель збільшилися на 12%. — У грудні завдяки збільшенню надходжень фінансової допомоги, зокрема завдяки отриманому фінансуванню від Японії (2.1 млрд дол.), ЄС (1.8 млрд дол.) та МВФ (0.9 млрд дол.), резерви відновили зростання. Станом на кінець року вони становили 40.5 млрд дол., збільшившись за 2023 рік на 12 млрд дол., або 42%. — Значні бюджетні витрати наприкінці року та посилення невизначеності щодо надходження зовнішнього фінансування зумовили зростання попиту на іноземну валюту. — Збільшився й попит на іноземну валюту з боку імпортерів харчових та побутових товарів, пального, а також електроенергії. — Під впливом цих чинників НБУ збільшив інтервенції до 3.6 млрд дол. Достатні обсяги інтервенцій та додатна дохідність гривневих інструментів у реальному вимірі забезпечили контрольованість валютного ринку. Якщо коротко: — ситуація буде залежить від фін.допомоги партнерів, надання чи не надання цього — зіграє в 2-му кварталі, або раніше в березні. Як в ту чи іншу сторону. — ситуація на полі бою також буде впливати точково, або коли будуть контрнаступи як з нашою сторони, так ы ворога. Наші точно вперед не підуть без F-16 та бажано ракет 300 + км. — наші зробили так, що порти працюють та відвантажують зернопродукцію, метал і т.і. Це дуже допоможе нам в експорті, Ми по суті самі розблокували коридор. — ситуація зі світлом на 17.01.2024 в рази краща ніж рік тому, тоді ми в темряві сиділи днями інколи. Зараз економіка в кращому стані. Ми навчились захищатись в т.ч. інфраструктуру. — аграрії на початок 2024 в кращому стані, ніж рік тому. Добрива на 2-2,5 рази стали нижчими в ціні. Зіграли ціни на Газ і т.і. — ціна на Газ в ЄС та у нас сильно впала за рік, це добре, половину зими пройшли. — нафта не має сильно зростати, поки прогноз тільки на тримання на тому ж рівні +/-, або навіть зниження. — інфляція не повинна перевищити 10%, за час війни інфляція в 2023 році — 5,1% — це рекорд!!! — нам дуже буде потрібна військова допомога Заходу, те ми почали виробляти у себе чи почнемо — це також великий рух вперед щодо незалежності поставок. Плюс власне виробництво дронів — це №1 має бути цілю, бо поки дрони вирішують ситуацію на полі бою значною мірою. — курс має триматись біля 38-39, нижче може легко бути, коли почнуть давати Гроші партнери, вище 39 — коли гроші не будуть надходити. Поки є запаси, все норм. Я поки нічого поганого в цьому не бачу, коли курс зріс на 1-1,4 грн. У нас і близько немає курса 43-45 чи 50. Зростання курса у % дуже мале, навіть смішне — коли хтось «хайпує». Я поки бачу напрям на курс до 38.00. — і до речі, як показує початок 2024 — в світі буде дуже не спокійно! Але ми готові!

15 сентября 2023, 12:31

Гривня досить тривалий час стабільно тримається в коридорі 37,00-38,50, але поки не зрозуміло як довго. Нажаль від НБУ лунають ось такі сигнали: «Нацбанк у випадку ухвалення рішення про повернення до політики гнучкого курсоутворення своїми валютними інтервенціями компенсуватиме структурний дефіцит валюти на ринку, створюючи ситуацію, щоб курс міг коливатися як в одну, так і в іншу сторону. Про це на брифінгу розповів заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук . При цьому, особливо на перших стадіях курсової гнучкості, ми досить істотно обмежуватимемо ці курсові коливання», — сказав заступник голови НБУ . » Про валюту в кінці. Економіка: Споживча інфляція знижувалася швидше, ніж очікувалося, сягнувши у серпні 8,6% у річному вимірі . У серпні економіку підтримували активні польові роботи зі збирання вищого, ніж торік, врожаю ранніх зернових та олійних. Бюджетне фінансування на відновлення інфраструктури та оборонні замовлення стимулювали будівельні роботи та пожвавлення в промисловості. Вагомим був і внесок торгівлі та вантажоперевезень. У липні поточний рахунок повернувся до дефіциту через очікуване скорочення експорту товарів унаслідок припинення роботи «зернового коридору». Водночас приплив капіталу за фінансовим рахунком значно зріс насамперед завдяки збільшенню обсягів кредитів від міжнародних партнерів. У результаті, валові резерви вчергове оновили історичний максимум – 41.7 млрд дол. станом на 1 серпня. Станом на кінець місяця вони залишалися на високому рівні – 40.4 млрд дол. Ціни на нафту в серпні були під тиском суттєвого понадпланового скорочення експорту росією та Саудівською Аравією (продовжиться до кінця вересня) на тлі збільшення авіаперевезень та використання у виробництві електроенергії. Натомість слабкий попит з боку Китаю, нарощування видобування Іраном, пропозиція США щодо пом’якшення санкцій проти нафтового сектору Венесуели та значні обсяги видобування у США стримували зростання цін. Але-але зараз з початку вересня ціни пішли вгору Brent 94, WTI – 90. Ціни на газ у Європі дещо зросли через збільшення попиту з боку країн Азії на тлі обмеження постачання газу з Норвегії та СПГ із росії через сезонні роботи. Зростання, однак, було помірним з огляду на накопичення достатньо високого рівня запасів газу (більше 90%) у сховищах ЄС та набагато раніше встановленого терміну (01 листопада)/ Сталь та залізна руда в серпні дешевшали через сезонне послаблення попиту влітку в більшості регіонів світу на тлі нарощування виробництва в країнах Азії. Проте на тлі збільшення виробництва чавуну в Китаї та очікувань щодо нових стимулюючих економічних заходів від уряду країни підтримало ринок руди наприкінці місяця та призвело до незначного зростання цін на неї. Пшениця та кукурудза дешевшали попри атаки росії на портову та зернову інфраструктуру України, загрози судноплавству в Чорному морі та вимоги Болгарії, Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини щодо продовження заборони ЄС на імпорт українського зерна після 15 вересня. Причини — гарний урожай зернових у країнах Латинської Америки та Європи, а також США (попри посуху). Остання інфо – Болгарія продовжила. ФРС та ЄЦБ у липні підвищили ставки на 25 б.п., наблизившись до завершення циклу. Водночас ЦБ не виключають ймовірність довшого збереження обмежувальної політики. Ринки очікують паузу у вересні та закладають ще одне, останнє в циклі, підвищення ставки ЄЦБ пізніше цього року. Ринки оцінюють шанси у 50/50 щодо ще одного підвищення ставки ФРС у листопаді. Вчора ЄЦБ підвищив ключові ставки на 25 базисних пунктів до 4,5%. Дедалі більше ЦБ ЕМ (Чилі, Бразилії, Уганди, Казахстану) переходять до пом’якшення монетарної політики. Очікується, що ЦБ Мексики (хоча сам ЦБ вважає це малоймовірним) та Перу почнуть зниження ставки до кінця 2023 року, ПАР – на початку 2024 року. ЦБ Чехії розпочне обговорення зниження ставок вже восени, оскільки очікує різке зниження інфляції на початку 2024 року. Водночас Банк Туреччини в серпні більше за очікування підвищив базову ставку на 750 б.п. до 25% «з метою якнайшвидшого встановлення курсу на дезінфляцію, заякорення інфляційних очікувань та контролю над погіршенням цінової поведінки». Банк повторив, що продовжить монетарне посилення. Очікується, що повернення ЦБ до ортодоксальної політики буде стійким. Швидше сповільнення інфляції зумовлювалося більшою пропозицією продуктів харчування, а також подальшим поліпшенням інфляційних очікувань, у тому числі з огляду на сприятливу ситуацію на готівковому валютному ринку. Темпи зростання цін на продовольство далі знижувалися завдяки розширенню пропозиції, послабленню тиску з боку витрат, оптимізації виробничих та логістичних ланцюгі. Оптимістичніші очікування щодо нового урожаю зернових разом з нарощуванням виробництва сприяли зниженню цін на крупи та борошно. Попри зростання зовнішніх цін, подорожчання соняшникової олії на внутрішньому ринку і далі сповільнювалося. Це зокрема зумовлювалося труднощами з її експортуванням. ростання цін на овочі також сповільнилося завдяки розширенню пропозиції. Через більше виробництво також помірніше дорожчали яйця, однак їх вартість і далі перевищувала минулорічний рівень з огляду на вищий експорт. Ціни на пальне в липні зростали поступово завдяки значним запасам пального, сформованим до підвищення акцизу. Стримували зростання цін на пальне і зменшення світових цін на нафту в попередні місяці, а також посилення конкуренції на роздрібному ринку. У серпні зростання цін на пальне тривало в міру вичерпання попередніх запасів. Мораторій на підвищення низки тарифів на житлово-комунальні послуги для населення й далі стримував адміністративну інфляцію. Станом на кінець серпня практично завершено жнива ранніх культур: намолочено 29 млн т зернових та 4 млн т олійних. Завдяки сприятливій погоді врожайність ранніх зернових не лише перевищила минулий, а й рекордний 2021 рік. Однак вологе літо позначилося на якості зерна. Кращою, ніж у минулому сезоні, була й ситуація в овочівництві: зростало виробництво овочів борщового набору; відновилося вирощування кавунів, зокрема за рахунок нарощування площ у контрольованих Україною південних, а також західних та центральних регіонах. Натомість сезонно послабилися показники обсягів виробництва свинини та сирого молока. Скорочення пропозиції сировини стримувало молоко- та м'ясопереробку. Сезонно зростало виробництво борошна, проте подальше його нарощування стримувалося браком якісної сировини. Металургію у серпні підтримали замовлення від армії та залізничників; окремі компанії створюють запас продукції на випадок відключень е/е зимою. Готуючись до зими, вугле- та газовидобувні підприємства інвестують в оновлення та розширення потужностей для збільшення видобутку; окремі рудні підприємства вводили нові потужності. Будівництво вагонів та зерновозів, суден та обладнання для портів та елеваторів, а також нарощування в-ва бронетехніки, боєприпасів та БПЛА сприяли завантаженню машинобудівних підприємств. Пожвавилася робота транспорту, попри припинення роботи «зернового коридору» та обстріли портів. Так, у серпні зросли залізничні вантажні перевезення (+1% м/м і +13.7% р/р) та обсяги передачі зерновозів через західні переходи. Збільшилися порівняно з липнем обсяги експорту автотранспортом, кількість суден та обсяги перевезень дунайськими портами. Інвестиції аграріїв і підприємств харчової промисловості в інфраструктуру та розширення виробничих потужностей підтримували будівництво та зростання торгівлі металом і будматеріалами. Продажі нових легкових автомобілів у серпні зросли на 9.4% м/м та досягли максимуму за останні 20 місяців. Зростали передусім вартісні обсяги імпорту легкових авто. Продажі товарів безперебійного електроживлення та шкільних товарів також підтримали роздрібну торгівлю в серпні. Стабільно зростала заповнюваність ТРЦ і кількість відвідувачів (наразі понад 75% орендарів мають умови, близькі до рівня 2021 року). Кількість мігрантів за межами України незначно скоротилася – за оцінкою ООН на 29 серпня 2023 року за межами України перебувало 6.2 млн осіб (порівняно із 6.3 млн у червні). Схожі результаті і за даними ДПСУ: впродовж серпня в Україну повернулося на 100 тис. осіб більше, ніж виїхало. Найбільші країни-реципієнти – Польща та Німеччина. Згідно з дослідженням PAQ Research (Чехія), у червні 2023 року 67% економічно активних мігрантів мають роботу в Чехії. Також зросла частка тих, хто орендує житло (майже половина біженців). Однак більшість мігрантів працюють на роботах значно нижче своєї кваліфікації. Дві третини мігрантів живуть за межею бідності. Водночас з липня у Чехії зменшилася держпідтримка біженців. Дефіцит державного бюджету в липні-серпні зменшився порівняно з червнем, однак залишався досить значним та істотно більшим, ніж торік. У січні – серпні 2023 року дефіцит перевищив 1031 млрд грн без урахування грантів у доходах (714.6 млрд грн з їх урахуванням). Дефіцит бюджету та погашення боргових зобов’язань переважно профінансовано за рахунок міжнародної допомоги на 6.1 млрд дол. у липні – серпні та 29.7 млрд дол. з початку року, з яких понад 21 млрд дол. становили позики. Роль внутрішніх запозичень цього року суттєво зросла з огляду на привабливу реальну дохідність та включення бенчмарк-ОВДП для виконання нормативів обов’язкових резервів. Ключовим видатковим напрямом залишалася сфера оборони та безпеки (понад 64% усіх видатків). Зокрема ресурси спрямовувалися на грошове утримання військовослужбовців та матеріальнотехнічну підтримку ЗСУ. Також важливим напрямом залишалися видатки соціального спрямування, зокрема соціальний захист та державні гарантії медичних послуг населенню. Натомість тривало нарощування капітальних видатків, що зокрема пов’язано з відновленням та ремонтом інфраструктури. Так, від початку війни їх обсяг в липні поступався лише грудню 2022 року. Поліпшення податкових надходжень пов'язано як з пожвавленням загалом економічної діяльності (обсяги податку на прибуток підприємств, що отримані в серпні, були найбільшими від початку повномасштабної війни), так і певним посиленням адміністрування, а також відновленням з 1 липня оподаткування пального. Проте власні доходи (без урахування грантів) у січні – серпні 2023 року покривали лише 43% видатків загального фонду державного бюджету. У липні дефіцит торгівлі товарами далі розширювався через скорочення експорту товарів за збереження високих обсягів імпорту. Грошові перекази та грантова допомога від США залишалися основними джерелами валютних надходжень за поточним рахунком. Вихід росії із зернової угоди призвів до значного скорочення експорту зернових культур порівняно з попередніми місяцями. Водночас поставки іншими шляхами збільшилися за рахунок дунайських портів, обсяги перевалки в яких сягнули одного з найвищих показників в історії. Додатковим чинником зменшення експорту зернових були нижчі експортні ціни внаслідок гіршої якості пшениці нового врожаю та підвищення вартості фрахту в дунайських портах унаслідок цілеспрямованих терористичних атак агресора на портову інфраструктуру. Другий місяць поспіль тривало і зниження експорту продукції ГМК. Показники липня відобразили зниження виробництва у зв'язку з підривом Каховської ГЕС. Крім того, зберігався слабкий попит з боку європейських металургів. Якщо коротко, ситуація стабільна, все залежить від міжн.фін.допомоги. Новий міністр Оборони сказав, що до кінця року не хватає 250 млрд.грн. Питання, де ці гроші знайдуть. Після цього міністр фінансів висказав свою думку щодо курсу., що потрібно 41,4 грн за дол. В Бюджеті на 2024 закладено підвищення мінімалки до 7100 грн з 01.01.2024, та 8000 з 01.04.2024. Плюс індексація пенсій з березня 2024. В НБУ сказали, що підпустити курс у вільне плавання вони можуть в любий момент , звісно – будуть спочатку заливати і тушити. Але тільки за серпень спалили 2 млрд.дол. Тут питання, по скільки і як будуть тушити?! Думаю курс так чи інакше піде вище. Моя порада – вал.депо з курсом 37,45 зараз гарний варіант від цих можливих дій, плюс до 50 тис.грн купівля онлайн відразу. Не забуваємо про Євро який зараз добре просів – 1,065. Але в Німеччині почалась рецесія, як і в Китаї, також не все добре в США. Тут окремо треба виділити проблеми в будів.галузі Китаю, а також високі ставки як для США щодо фін-ня нерухомості, коли оренда вигідніша. Курс скоріше буде триматись деякий час біля 38,00-38,50, плюс/мінус 40 коп. До того моменту, коли НБУ не почне дії з фіксованим курсом. Нажаль останні повідомлення від НБУ трохи напружили ринок, і не дає курсу піти нижче 38. Тому повторюсь – вкласти по 37,45 чи купити Євро гарна ідея захисту від можливих дій НБУ.

12 июня 2023, 17:50

Ще 17 квітня 2023 р. я давав прогноз, який живе до сих пір, я нагадаю: « ВИСНОВОК: Курс скоріше буде триматись нижче 38,00, тобто від сьогодні повинен знову падати нижче 38. І середній буде 37,00-37,5. Чи впаде нижче 37,00 — так можуть бути знову такі випадки. Те що курс піде вище 38,00 і закріпиться там — малоймовірно, поки станок НБУ не працює на друк, а це заборонив МВФ. Такий курс поки не вигідний вал.дезитчикам, думаю цікавість повернеться, якщо курс колись піде вище 38,5+. » Що змінилось в 2023 році за 5 місяців: — інфляція сповільнилась до 15,3%, очикування НБУ що на кінець року буде до 14,8%. Тут ризик тільки від підвищення цін на електроенергію з 01.06.2023 і можливий ріст інших цін на комун.послуги. — ріст в 1 кв. 2023 р. на 2,4 % порівнюючи 4 кв. 2022 р. — ціни на пальне поступово падали на протязі 5 місяців, зараз ціна 38-42 грн. бензин/дизель, думаю ПДВ на пальне до 20% сильно не вплине на ціни. — Нацбанк перерахував до держбюджету майже 72 млрд грн. — Міжнародні резерви зросли до 37,3 млрд дол. США за підсумками травня, що є найвищим показником із серпня 2011 року. У травні резерви зросли на 4%. В Бюджеті великі зміни: З початку року дефіцит загального фонду державного бюджету склав 401,9 млрд гривень, з яких у травні – 91,3 млрд грн. Видатки загального фонду становили 1,143 трлн грн, з них за травень – 277,4 млрд грн. Основною статтею видатків залишається оборона. За перші 5 місяців 2023 року надходження загального фонду державного бюджету становили 1,481 трлн грн. З них зовнішні джерела склали 723,8 млрд грн (або майже половину), а внутрішні – 757,4 млрд грн. У травні надходження загального фонду державного бюджету становили 328,3 млрд грн, з них внутрішні джерела – 209,2 млрд грн, зовнішні – 119,1 млрд грн. А також у травні податкові надходження чи не вперше за останній час перевищили зовнішні запозичення. Податкові органи зібрали 101,2 млрд грн, зовнішні запозичення склали 73,4 млрд грн, внутрішні запозичення (ОВДП) – 68,6 млрд грн, грант від США – 45,7 млрд грн, а також доходи, що адмініструються митними органами, – 29,6 млрд грн». Війна: Почався контр.наступ ЗСУ, на початку буде не легко, росіяни за рік створили декілька ліній оборони, саме складне — це прорвати ці лінії оборони. І тут звичайно будуть великі втрати техніки, але ключове це люди. Вже бачимо звільнені невеликі селища. Тобто літо буде цікавим. Багато позитиву скажите Ви, але але… є нажаль очикування, що НБУ підніме курс, на скільки — поки не ясно 38,5 чи до 40. Як раз для того, щоб Дефіцит Бюджету зменшити. Є такі чутки, вони нажаль надходять від НБУ. Враховуючи, що зараз готівковий курс практично досяг міжбанка — коливання будуть мінімальними, коли піднімуть курс. Тому моя порада: коли такий зараз привабливий курс, краще купити валюту і спокійно собі чекати Перемогу. Ми всі розуміємо, що курс тримається тільки завдяки міжн.допомозі. Зернова угода не працює, рф виставляю умову запуск аміакупроводу і продаж добрив. Деокупація територій зазвичай потребує ресурсів, і вони будуть збільшуватись. Тому дефіцит держ.бюджету вже потрібно виправляти, і тут у НБУ і Мін.Фін-в вибір не великий. В кого які думки?! Висловлюйте, але до того часу думаю курс буде і далі триматись 37,00-37,50, все інше буде залежати від НБУ!

17 апреля 2023, 10:52

В січні обмінники продавали валюту в середньому по 40,5-40,9 грн/$. В квітні долар можна було купити майже на 3 гривні дешевше. Навіть на деякий час позначки були на рівні 37,00, зараз піднявся курс до 38,00. Резерви станом на 1 квітня вони сягнули майже $31,9 млрд , що є наібільшим за останні 11 років. Це дозволяє НБУ без проблем закривати дефіцит валюти на міжбанку, продаючи її із ЗВР ($1,75 млрд надійшло від Канади, $1,6 млрд (еквівалент) — від ЄС та $1,25 млрд — від США. Крім цього, Україна вже отрималаперший транш у розмірі $2,7 млрд від МВФ в рамках програмизагальним обсягом $15,6 млрд.). Навіть продаж валюти НБУ в березні впав на 783 млн.дол, якщо порівнювати лютий, в квітня повинно ще зменшитись. Аграрії активно продавали валюту в лютому, березні. Це дало результут, на який ніхто не сподівався. Закриття I-Box банку і 95%+ всіх казино — вплинуло на тіньовий ринок, НБУ і Держава дали читкий сигнал. Багато хто питає, чому курс далі не пішов до курса НБУ 36,6-36,9, деякі відповіді я маю: — поведінка населення, курс впав до рівня коли населенню вигідно купувати напряму в касі банку чи обмінці — втрата інтересу до конвертаційних депозитів. З літа минулого року НБУ дозволив банкам продавати українцям безготівковий долар за умови розміщення його на депозитах від 3 місяців. За словами, заступника голови НБУ Юрія Гелетія, населення розмістило майже $1,5 млрд на конвертаційних депозитах і вкладах, які відкривалися під придбання долару за офіційним курсом.Доки різниця між ринковим поточним курсом і курсом, за яким ці вкладники купували валюту, становила декілька гривень, ці люди активно на цьому заробляли, здаючи отриману після закінчення строку депозиту валюту до обмінників за вищим курсом. Це поступово збивало курс і, як наслідок, зменшувало різницю між такими курсами.Нині ж подібні операції стали невигідними для громадян. У результаті, фактор здачі валюти під такі операції практично припинив страхувати гривню. Банкіри ж констатують, що і конвертаційні депозити вже стали нецікаві для їх клієнтів. — разом з цим у міру зближення готівкового та безготівкового курсів звужуються можливості для спекуляцій, що, у свою чергу, сприяє стабілізації ринку. Зокрема, представники Нацбанку раніше заявляли, що різниця між офіційним та готівковим курсами менше ніж 5% робить нерентабельними спекулятивні операції за участю пластикових карток та платіжних систем. На додаток до цього, ліквідація нелегальних схем, у яких брали участь представники грального бізнесу та банки, дозволила перекрити щомісячний відтік валюти на суму у 900 млн.дол. Щодо оновлення монетарної політики НБУ, то запровадження депозитних сертифікатів під 25% стимулюватиме комерційні банки розвивати довгострокові гривневі депозитні програми та піднімати ставки, а українців – зберігати кошти саме на депозитах. Це стане додатковим чинником зміцнення національної валюти у перспективі. З настанням квітня Національний банк відчутно знизив обсяг інтервенцій на міжбанківському валютному ринку. У період із 3 по 7 квітня НБУ продав 126 млн.дол. безготівкової валюти, а з 10 по 14 квітня — 243 млн.дол. Це у рази менше, ніж Нацбанк продавав на міжбанку протягом березня (якщо порівнювати тижневі інтервенції). Активність продавців дозволяє регулятору заощаджувати міжнародні резерви. І хоча експерти вважають, що пік продажу валюти на міжбанку на даний момент пройдено, суттєво обсяги ринку не скоротяться. Якщо підсумувати вище сказане та інше: — чим вище курс, тим буде цікавіше вал.депозитчикам знову займатись своєю справою, курс 38,5+ буде початком як для тих у кого валюта є і скинути її, так і тим у кого Гривня — купити по 37,45. — відновлення військових виплат повинно було підняти курс, але поки блокування цього законопроекту — тормозить цей процес. — кінець зими, люди будуть менше платити по платіжкам і тут буде вибір купувати відразу чи вал.депозит. — мінус нелегальні схеми в т.ч. гральний бізнес і банк який це відмивав. — монетарна політика НБУ в т.ч. нові правила. — немає обстрілів критичної інфраструктури. — ціни на Газ в ЄС на рекордно низькому рівні. Нафта хоть і підскочила, але сам попит впав, плюс надлишки великі в середині країни. ВИСНОВОК: Курс скоріше буде триматись нижче 38,00, тобто від сьогодні повинен знову падати нижче 38. І середній буде 37,00-37,5. Чи впаде нижче 37,00 — так можуть бути знову такі випадки. Те що курс піде вище 38,00 і закріпиться там — малоймовірно, поки станок НБУ не працює на друк, а це заборонив МВФ. Такий курс поки не вигідний вал.дезитчикам, думаю цікавість повернеться, якщо курс колись піде вище 38,5+.

24 февраля 2023, 13:43

Я добре пам'ятаю ранок 24.02.2022 року, о 5-й ранку в робочому в чаті в вайбері вже написали, що почалась війна. Мені позвонив брат, військовий з Харкова, каже «почалось». Ніхто не розумів, що робити, куди тікати: за Київ, на захід.Україну чи за кордон. Були колеги, якій в первий день поїхали в Госмотель з сім'єю до рідних і потім бачили і чули все те, що там відбувалось, деякі колеги були в м. Ірпінь і кілька тижній все бачили і вирішували для себе коли виїжджати звідти. Черги в банкомати, магазини, заправки.... Але ми витримали тоді, витримаємо і зараз! Ми витримали паливну кризу, блекаут. Нас мало що вже здивує! Влітку НБУ підняв курс і досі його не підвищував, не зважаючи на всі прогнози з вересня 2022 року. З того часу курс впав з 43 на готівці і до сих пір, навіть до 41 не може піднятись. Що відбулось з початку року, і чому курс зараз нижче навіть 39,80. 1. США та ЄС погодили в кінці 2022 і на початку 2023 пакет фін.допомоги. 2. Вчора 23.02.2023 була інфо, що Країни G7 виділять $39 мільярдів на фінансову допомогу Україні у 2023 році. 3. Припинився друк грошей від НБУ, коли він купував ОВГЗ МінФіна. НБУ почав давити на банки, в т.ч. щодо норм резервування по поточним рахункам, схиляючи їх як підвищувати ставки по депозитам, так і заходити в ОВГЗ. (Зараз ставка обов'язкових резервів для коштів на поточних рахунках у національній валюті становить 5%, для депозитів – 0%. Для коштів на поточних рахунках в іноземній валюті норма резервування становить 15%, для депозитів – 10%.). 4. Скорочення ЗП на 30 тис. грн для військових, які не знаходяться в зоні бойових дій. 5. Пройшли ракетній обстріли з жовтня, зараз вони практично нічого серьозного не завдають. Світло є вже 2 тижня у більшості без відключень. 6. Кінець зими, газа вистачило. Ціна на Газ в ЄС впала нижче 600 євро. 7. На цьому тижні очикували потужний контрнаступ від рф та обстріли, їх немає. На Донбасі запеклі бої — наші Герої тримаються. 8. Танкова коаліція, Польша сьогодні 24.02.2023 дає нам перші танки Леопард 2. 9. Все нові і нові санкції, які б'ють по рф, їх керівникам. Велика кількість бізнесу припинила там роботу, багато росіян виїхало з рф. Мобілізація/могілізація та мобілізація зеків — показує, що скоро у рф закінчиться людський ресурс. Перемолимо. 10. Вдалось трохи приборкати інфляцію на кінець року і на початку року. Паливо падає в ціні, вже нижче 50. Гречка вже не по 85-100, а по 60-70, інші продукти як макарони і т.і. падає в ціні. 11. Банки витримали 2022 рік. 12. Європа зіскочила з російської енергетичної голки. 13. Думаю ми вже отримали далекобійні ракети на 150 км., Маріуполь тому підтверження пару днів тому. 14. Міжнародні резерви України на початок року зросли до $28,5 мільярдів . 15. НБУ з вересня 2022 року не продає готівкову валюту банкам. 16. Директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва високо оцінила стійкість української економіки в умовах повномасштабного російського вторгнення та запевнила у твердій підтримці України з боку Фонду в подальшому.Про це йдеться в офіційній заяві глави МВФ за результатами візиту до Києва, оприлюдненій у вівторок 21 лютого. По курсу , думаю він буде в межах 39,00-40,00. Те що піде вище 40,50 — шансів мало. Те що піде нижче 39,00 — шанси є. Люди через вал.депозити на 3 міс вже декілька разів прокрутили гроші, отримали норм дивіденди, вище ніж депозити в гривні, при цьому вони захищені в валюті від коливать. Тому я поки не бачу ризиків для Гривні, те що НБУ підвищить курс — малоймовірно. Тільки зараз почали приборкувати інфляцію. Грошей хватає, партнери дають. МВФ позитивно відзвітував по нам. Всім нам терпіння, наснаги в ці не легкі часи. Все буде відносно стабільно. РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ!

3 января 2023, 12:25

1. Рік тому 03.01.2022 року ми зустрічали Новий рік з курсом НБУ 27,50, зараз- 36,6-36,9, тобто ріст на 34%, а готівковий курс досяг 48% — 40,50-40,70. 2. За часи 2014-початку 2015 року курс був впав ще більше, при цьому війна була зовсім інша, зовісім інша окупація, втрати і подальший терор. 3. Інфляція у нас була не тільки через падіння курса, а через паливну кризу, проблеми з логістикою, подорощання її, закриті порти, обстріли в т.ч. по складам (втрати товару) і заводам/фабрикам (найбільші птахофабрики ...) і т.і., тому інфляція у 35-40% зовсім зрозуміла, в Турції вона була вищою. 4. Київ за 3 дні як очикувала росія та навіть західні політики, військові і т.і. — не вийшов, ми показали спротив, силу, вміння швидко адаптуватись. 5. Паливну кризу подолали, її вже і не згадуємо, змінились ланцюги, схеми перевезень. 6. Енергетична криза продовжується, але ми навчились збивати, отримали нові засоби ППО; зробили свої дроні які летять на 700 км і нищать стратегічну авіацію ворога. Генератори продовжують надходити, всі навчились працювати в цих умовах від офісів до кафе/перукарень. 7. Ми стали прикладом для всього світу, наші військові та люди — це приклад не зламності, а наш Президент — найвпливована людина в світі. 8. Ми звільнили Київську, Чернігівську, Сумську, практично Харківську обл., частина Луганської обл та Донецької обл, а ключове частину Херсонської обл з самим Херсоном. 9. Ми отримували допомогу США, Великобританії, ЄС, Світового банку, МВФ, це дало змогу втримати економіку, тримати економ.фронт і платити зарплати, пенсії та інші виплати, в той час коли практично 50% видатків йде на війну. 10. Ми добились декілька пакетів санкцій, в т.ч. потолок цін на російську нафту, ЄС на 90% відмовилось від російської нафти, а також в більшій мірі від газу, вугілля. Заморожування активів рф та олігархів рф. 11. Ціна на газ в ЄС — 791 Євро і продовжує падати, тепла зима та наповнені сховища ЄС — цьому допомогають. 12. Бізнес болісно, але навчився працювати в умовах війни, люди навчились працювати в умовах війни, практично зник страх. 13. НБУ в вересні збив ріст 43+, коли почав банки заливати готівковою валютою. 14. Перекази мігрантів із-за кордону почали трохи падати. Причина в тому, що багато жінок/дітей виїхали за кордон, там почали витрачати кошти, а хтось вирішив повністю там залишитись на невизначений час. 15. Ключове — МИ ПОЧАЛИ ВІРИТИ в ПЕРЕМОГУ, і це було бажання №1 на цей Новий 2023 рік. Що буде в 2023 році: 1. Ключове витримати зиму, далі буде легше. З точки зору обстрілів/блекаутів. 2. ЗСУ продовжать просуватись, ключове це знищення складів та великих скупчень (типу Макіївка), а також подальне здійснення атак по території рф (типу Енгельс). Ключове — це битва за Мелітополь, далі відкриваються великі можливості для просування в т.ч. на Крим. 3. Курс буде і далі триматись довгий час 40-41. Я поки не бачу ознак, коли курс піде вище 42. Якщо буде падати нище 40 — попит збільшується, і тому позначка 39 — малоймовірна, але як завжди можлива. 4. Не виключаю, коли курс раптово піде вище 42,50+, може НБУ почати знову заливати банки валютою. 5. Підвищення курса НБУ можливе, але до 40,0. Вище тільки на осінь. 6. Міжнародну фін. допомогу на 2023 рік вже погодили США, ЄС, Великобританія та інші країни. Тому не повинно бути з фінансами проблем, думаю МВФ та Світовий банк також нададуть допомогу. 7. Інфляція не повинна в 2023 році бути вищою за 25%. 8. Щодо росту економіки, тут розходяться прогнози. Можливе як ще падіння на 5% від 2022 року так і ріст до 10%. Все буде залежати від ситуації на фронті, звільнення земель, можливості роботи портів, кількості обстрілів. 9. Країни Заходу бачать закінчення війни тільки в перемозі України, тому їх фін. і військова підтримка буде і далі. 10. Повторення наступу на Київську, Чернігівську, Сумську та західні області — вважаю малоймовірним, і те що «рб» своїми військами піде проти нас. 11. Щодо курсу не повинно бути різких коливань, які були у вересні. Деякі прогнози 45-50 — викликають сміх, тільки якщо курс офіційний буде 42+, але рано таке прогнозувати, це тільки побачимо в кінці 2023 року. Зараз я не бачу відстав для такого підвищення. 12. Обіцянка НБУ більше не друкувати гроші — теж не малий важіль, від дій НБУ буде і далі залежати курс, а для нього це ключове — втримати інфляцію і курс. 13. Я не бачу ознак, що курс в 2023 році так впаде, як в 2022 році. Як на мене, ми пройшли ту межу і страхи, коли робили спонтанні рішення. Моя порада: якщо Вам потрібна валюта зараз або щоб вона у Вас була в банці закопана в огороді — беріть купляйте по 40,00 +/- 35 коп спіть собі спокійно. Але я вже не в перший раз користуюсь вал.депозитом на 3 міс., отримую 2,5-3,1 грн прибутку кожні 3 міс і сплю спокійно. Мені все віддають і все норм. Хочете погратись — купляйте на низах 39,00-40,00 і продавайте по 40,50+.

3 ноября 2022, 13:55

Коротку спробую сформулювати різні думки, а потім скажу свою власну думку: Наразі підтримку гривні до світових валют забезпечує реструктуризація валютних облігацій та відновлення експорту зернових. За словами економістів, тиск на валютні резерви після того, як термін повернення боргу та сплати за ним відсотків було перенесено на два роки, значно зменшився. Крім того, важливу роль відіграють гранти та кредити від іноземних партнерів. Лише у серпні Україна отримала 3 мільярди доларів таким чином. Попри те, що ця сума виглядає досить великою, вона покриває лише частину запитів Міністерства фінансів та НБУ. До кінця року очікується одержання приблизно 13 млрд. доларів від західних партнерів. Цих грошей вистачить на кілька місяців покриття дефіциту в держбюджеті. Не можна залишити без уваги й хороші новини з лінії фронту, які йдуть на користь гривні. Ще одним важливим фактором впливу варто відзначити зниження попиту на імпорт через ослаблення економіки. Голова департаменту аналітичних досліджень Raiffeisen Bank Олександр Печерицин вважає, що переорієнтація ринку на продукцію українського виробництва може скоротити дисбаланси у фінансовому секторі. Певну роль відіграють негативні сценарії від Мінекономіки. Так, на початку осені засоби масової інформації почали активно розповсюджувати повідомлення про те, що у плані наступного року курс долара закладено на рівні 50 гривень. Ця новина не на жарт схвилювала українців і продовжує залишатися в топі найбільш обговорюваних й досі. Але важливо розуміти, що ці цифри є уособленням найгіршого сценарію, який прорахувало Мінекономіки. Далеко не факт, що його буде реалізовано. Найменшою з причин, чому долар може зміцнитися, є традиційне сезонне зростання. У поточному році цей фактор впливу значно втратив свою актуальність через тривалу війну. Погані новини з фронту можуть збільшити спекулятивний тиск на гривню та спричинити черговий девальваційний вплив. Те саме можна сказати й про газові постачання. Аналітики кажуть, що для того, аби пережити майбутню зиму, Україні необхідно придбати на світовому ринку близько трьох мільярдів кубометрів палива. Цілком імовірно, що такий обсяг постачання буде забезпечений за програмами допомоги. У такому разі долар суттєво не підніметься. Поради експертів щодо вкладень у долар відрізняються між собою, оскільки ринкова ситуація щодня змінюється і точно передбачити, що буде завтра нереально. Загалом усі схиляються до того, що американський долар зростатиме. Але те, наскільки він подорожчає, і як сильно коливатиметься курс, багато в чому залежить від політики Національного Банку та новин. Сьогодні велика кількість українців продовжує зберігати свої грошові запаси у доларах. Якщо ви один із них, краще розділіть кошти на кілька іноземних валют у рівних частинах. Так ви підстрахуєте себе від економічних ризиків, до яких схильний глобальний ринок (відновлення після тривалої пандемії, наслідки військових конфліктів і провокацій у різних країнах тощо). Особливо вигідною ця стратегія виявиться для тих, хто звик зберігати фінанси у гривні. Сьогодні передбачити, яка валюта виявиться найвигіднішою для вкладень важко. Все через те, що інфляція накрила абсолютно всі економічно сильні держави. Крім Сполучених Штатів, це Євросоюз, Великобританія, Данія і Канада. Та що там, навіть стабільна Швейцарія фіксує нові рекорди цін на базові товари. А ТЕПЕР МОЇ ДУМКИ: — далі просування лінії фронту буде більш важче, при деокупації великих міст треба змінювати тактику, а саме брати в облогу такі міста, а не форсувати метр за метром. Наші це розуміють. Тому на сході та півдні так буде відбуватись. Важні бої Бахмутський та Авдіївський напрямок, росіяни несуть велики втрати, через це у нас знову цифри втрат рашистів 500-950. За час повномасштабної агресії захисниками України знищено в два рази більше літаків рф, ніж втрачено радянським союзом за 10 років війни в Афганістані — 278 літаків рф в Україні проти 118 радянських літаків в Афганістані — рф вишла з зернової угоди, але Ердоган поставив їх на місце, простими словами — угоди буде діяти без вас. Показавши нікчемність міноборони рф та самого путіна. Але там термін до 17.11.2022, думаю далі продовжуть. путін вчора офіційно «скиглив» перед своїми, що Україна надала гарантії беспеки для їх Чорноморського флоту, але це брехня. Це показую слабкість рф, це показує чому вони так хочуть переговорів. У них вихід тільки один — бомбити нашу елетрику, змушуючи нас до переговорів. Але їх не буде, якщо рф не покине всі території, включаючи Донбас та Крим!!! — уряд зменшив видатки на армію, переглянули тарифну сітку по ЗП тим хто на передовій і тим, что просто виконує обовязок. Видатки на армію за місяць більше ніж раніше за цілий рік. Тому таке зменшення уже вплинуло на спроможність купувати валюту. — інфляція шалена 50-100% по більшості товарів та послуги, тарифи на комулку тільки не виросли та деякі окремі товари, а так ріст не малий. Треба розуміти йде війна, і такий ріст ще можна сказати нормальний, в Турції яка не воює — більше 85%. — резерви в нормі, через те що вал.кошти дають наші партнери, плюс в останні дні після зміни глави НБУ почали краще проходити аукціони МінФін, новий голова НБУ сказав що 15 млрд.грн в місяць друкарського станка достатьо, і немає потреби друкувати всі 30 млрд.грн, як раніше хотіли. — багато людей оформили вал.депозити на 3 міс по вигідному курсу 37,44-37,50, вже отримали перші валюту. Хто понесе сдасть і розмістить новий, а хто просто збереже. Новий вид вал.депозиту від НБУ на 6 міс. по курсу НБУ, як на мене більш ризикований. Вам вибирати. — НБУ на протязі вересня та початку жовтня продав велику кількість готівкової валюти банкам, це збило курс з 42,50-43,00 до 39,50-40,00. Зараз невеликий ріст на фоні зернового коридору, не суттево. Він вже вчухає. — велике питання, коли НБУ підтягне курс до 39,00-40,00, можуть в кінці року, можуть раніше. Це вплине на курс на готівці, плюс 1-2 грн може підвищитись від того курса що буде на готівці. В більше поки не вірю. — як на мене курс буде залишатись в коридорі 39,50-41,00, плюс мінус 50 коп. Звісно можуть бути випадки як раніше коли курс за 1 тиждень зростав на 2-3 грн., але вже українці менше на це реагують. Чи є шанси впасти нижче 39 — Є, реально є. Якщо буде продовжена зернова угода, звільнять Херсон чи щось подібне. Чи може бути вище 41,50 — так може, на випадок форс-мажора або підвищення курса НБУ. — щодо курса 50-70, як деякі «мазохісти» пишуть — поки не бачу підстав не яких, тільки ядерний удар, але сама рф — каже що це нісенитниця, а США розмістить до кінця цього року в Європі нову оновлену ядерну зброю для стримування, хоча плани були раніше до кінця 1 кв. 2023. — якщо буде війна Іран та Саудити може вплинути на ціну нафти, що потягне ланцюжок. Европа з газом і це добре. В Китаї — ковід не вчухає, закрився навіть завод iPhone на тиждень; впав ріст економіки Китаю до найменшого рівня за 30 років. — Вірю в нашу спільну перемогу! Тримаймося. Сам зараз більшу частину дня без світла, тому працюю в офісі де є генератори. Важкі часи, важка буде зима. Але росія вже програє, вони не стріляють по військовим об'єктам, а тільки по цивільним та енергетичному сектору. Вірю в ЗСУ, в Президента. Якщо є помилки, вибачаюсь, виправлю.

8 сентября 2022, 16:43

21 липня 2022 року НБУ несподівано підняв офіційний курс до 36,6 на міжбанку, що спричинило різку хвилю і готівковий курс, практично весь час тримався біля 40-41. Сьогодні НБУ також можливо прийме рішення, які можуть вплинути на курс, тому обмінки за декілька днів підняли курс на 1-1,5 грн, очикуючи негативних новин від НБУ, які вплинуть на гривню. Хоча не все так погано, резерви виросли на 3 млрд.дол. за серпень місяць, ЄС також планує виділити 5 млрд. євро, інші надходження також від партнерів в процесі. Військова допомога також йде, не так швидко як хотілось в т.ч. ленд-ліз, але вже бачимо результати на фронті. Друк грошей від НБУ продовжується, приблизно 30-45 млрд.грн в місяць, але Уряд скорочує видатки в т.ч. ЗП тим, хто не в зоні бойових дій. Від ПриватБанку повинно надійти 28 млрд.грн прибутку за 2021 рік. Уряд планує запустити з МВФ нову програму на 12-20 млрд.дол., коли це реалізується важко сказати. Проблеми для гривні: Основна частина боїв цього року проходитимуть у промислових районах на сході України, які забезпечували у мирні роки до 25−35% усього промислового експорту країни, та у південних областях, що дають до 35-40% усієї агропродукції. Тому розраховувати на особливе збільшення обсягів експортного виторгу, навіть в умовах розблокування портів, поки шансів мало. Що змінилось на фронті за 1,5 місяця з моменту написання попередньої статті: — ми дістали бази та аеродроми в Криму. Це шок для росіян. Меми «Тут так все классно по домашнему, вообще не хочу уезжать от сюда» розійшлися в т.ч. по іншим містам, де окупанти відступають частково, де росіяни виїжджають в т.ч. з белгорода. — дуже багато накрили штабів рф на окупованих територіях — знищили мости для перекидання техніки і продовжуємо знищувати — почався контрнаступ на Херсонському та Харківському напрямку. — рф складно щось проти нас в останні дні щось протиставити, але треба розуміти — контрнаступ це складний процес — кількість «тривог» і самих обстрилів різко впала, якщо брати всю Україну. Звичайно Харків, Донецька, Луганська, Херсонська, Миколаївська, Запоріжська обл все ще досить сильно страждають, частково Сумська та Чернігівська через артилерію з території рф. Ціни на газ в ЄС впали на фоні високих запасів в Європі, ціни на нафту падають на фоні хвиль Ковид у Китаї, навіть коли ОПЕК погодили зменшення видобутку. Зима буде не проста як України, так і в ЄС. Ціни на газ все ж таки досить високі. Тому будуть економити всі. Повернемося до курса, думаю і далі курс готівки і міжбанку буде дуже різним в умовах фіксованого курсу. Поки мало шансів на зміцнення, ми купляємо багато імпорта, а експортуємо менше ніж раніше через війну. Багато коштів йде на війну, друк грошей, частково компенсація від партнерів, але цим 100% не перекриєш. НБУ від 08.09.2022 року нічого важливого не змінив, тому курс трохи відкочується. Але є велика вирогідність, що курс буде і далі триматися 40,70-41,70 (відхилення в регіонах на 50 коп плюс так і мінус ніхто не відміняв). Тобто по суті курс підвищиться тільки на 70коп від того, що був (40-41). Як на мене такий ріст на фоні друку грошей нормальний, але думаю в подальшому НБУ все таки прийдеться ще піднімати оф.курс через 1-2 місяці десь на 3-4,5 грн. Змінити це може тільки позитивна динаміка війни в нашу сторону. На це є всі шанси. Відповідь, коли закінчиться війна — думаю в 2023 році, коли рф тратить більше 70% своїх боєздатних підрозділів.

22 июля 2022, 14:18

Трішки історії: Як і чому змінював НБУ курс валюти: — 01.01.2014 — 7.993. — лютий 2014, Майдан, початок війни з РФ — 9,6-10,2. — серпень 2014 — 13,90 (втрата Крима та частини Донбасу за цей час). — лютий 2015 (активна фаза війни) — 27,00-28,50, да да в півтори гривні міжбанк. Тоді готівковий теж злітав до 35,00 і більше. — червень 2015 — 21,00. Непоганий спад на більше ніж 6-7 гривень, готівковий ще більше. — лютий 2016 — 26,70-26,95. — листопад-грудень 2019 — 23,74-24,00 — ОВГЗ «наше все». — жовтень 2020 — 28,50. — 01.11.2021 — 26,05 — всі раділи такому відкату. Потім було багато інформації, що РФ нарощує війська і готується до нападу, ніж це було на весні 2021 року і курс тільки зростав. — лютий 2022 — 29,70-30,40 — початок потужного наступу РФ на всю територію України, бомбардування і т.і. Без масок, війська РФ використовують весь всій потенціал, окрім ядерної та хімічної зброї. — 21.07.2022 — 36,6 — рішення НБУ. Шлях у 8,5 років і падіння Гривні на 450%.Але був час, коли курс укріплювався і досить сильно. Зараз падіння курса на 25-30% від початку повномасштабної війни виглядає не таким вже значним падіння нац.валюти, по суті як в проміжок березень-серпень 2014 року. Але тоді війна не велась у більшості областях як зараз, не було стільки зруйновано міст, підприємств, будинків, доріг, скільки забрано життів... По суті, за чей час Україна адаптувалась вцілому. До чого я веду — підвищення курса Доллара, Євро та інших валют є виправданим шляхом в умовах війни, в умовах різкого падіння надходжень в бюджет, великих витрат на війну. Таких витрат ми ніколи не несли. Зараз в місяць на війну йде більше, ніж за 1 рік до цього. Плюси у рішенні НБУ є, і їх чимало: — зростання майбутніх доходів Міністерства фінансів від отриманої міжнародної допомоги та доходів від оподаткування зовнішньоекономічної діяльності. Це впливатиме на збільшення доходів Мінфіну і знизити суми, на які НБУ купуватиме військові ОВДП. — стимули для експортерів, які можуть продавати валюту за вищим курсом. — усунуто можливості для маржинальних операцій між курсами. — НБУ доведеться менше витрачати ЗВР на підтримку ринку. У той же час, і мінусів багато: — ринок відчує прискорення інфляції. Той імпорт, який раніше заходив до України майже 30, сьогодні буде перерахований по 37. — чим більше гривні отримуватиме Мінфін за міжнародну допомогу, тим більше гривні йтиме в обіг, а отже, інфляція може прискорюватись з монетарних причин. — зараз, коли український бізнес майже не має запасу міцності, реакція на дії НБУ буде миттєвою — всі імпортні товари в магазинах найближчими днями зростуть у ціні на 25-30%. — за ними зростуть у вартості і товари українського виробництва, де є складова імпортної сировини та імпортних комплектуючих. Це лише питання часу на переоцінку. А з огляду на те, що більшість товарів загального використання імпортні, це буде досить відчутно. — логіка імпортерів проста. Продавши товар сьогодні за курсом 29,5, завтра за курсу 36 у них просто не вистачить гривні, щоб купити цей імпортний товар знову. — підвищення цін на пальне також відвищить ціни всі товари та послуги. Зараз багато хто втратив роботу, де хто втратив машину/дім/квартиру, а де хто і рідних. У багатьох впали сильно заробітки, плюс ріст цін на пальне 50-100%, харчі 25-100% вимивають гривню з кишень. Тому купляти населення валюту буде дуже мало, в більшості військові (їх сім'ї) та частина бізнесу. Щодо курсу, вчора курс виріс в Києві до 39,00, а в регіонах до 40,00 і більше. Сьогодні друга сброба підняти курс, багато хто продав валюту вчора і обмінки хочуть продати ще дорожче, але шансів мало. Курс буде стабілізуватися і повинен піти до 38,00, а потім до 37,00. Остання новина дає такі надії, навіть шанси до 36,6. Тому що без цього, курс скоріше буде в районі 37,5-38,00. Це середній курс, бо вчора ми були свідками коли курс підвищимся на готівковому ринку на 2,5 грн в Києві і вище в регіонах. Україна домовилася з РФ про розблокування українських портів для експорту зерна — Financial Times. Побачимо як насправді це буде працювати. Від цього сильно виграють аграрії, які тримають ще врожай 2021, виграє логістика, жд, порти і т.і. в т.ч. люди/співробітники. І це може суттево вплинути на курс!!!