Высший антикоррупционный суд продлил срок содержания под стражей бывшему председателю Государственной фискальной службы Роману Насирову, который обвиняется в получении взятки более чем на 722 млн грн. Об этом сообщает пресс-служба Специализированной антикоррупционной прокуратуры.
28 марта 2024, 18:03
Читати українською
Суд оставил Насирова под стражей еще на два месяца и снизил залог
► Читайте страницу «Минфина» в фейсбуке: главные финансовые новости
Коллегия судей частично удовлетворила ходатайство защиты и применила к обвиняемому меру пресечения в виде содержания под стражей до 26 мая 2024 года.
Уменьшение залога
Суд также в очередной раз уменьшил обвиняемому размер залога как альтернативной меры пресечения — с 70 млн грн до 65 млн грн. Первоочередной размер залога составил 523,2 млн. грн.
Читайте также: Взятка на 722 миллиона. НАБУ завершило расследование против эксглавы налоговой Насирова
Напомним
Действия бывшего главы ГФС Украины квалифицированы по ч. 4 ст. 368
В рамках досудебного расследования установлено, что в течение 2015 — 2016 годов глава ГФС Украины получил в свою пользу и в пользу третьих лиц свыше 722 млн грн неправомерной выгоды за совершение действий, связанных с обеспечением возмещения НДС подконтрольным владельцу агрохолдинга юридическим лицам в размере свыше 2 млрд грн.
Источник:
Минфин
Комментарии - 2
Перші найгучніші дзвіночки про зе-корупцію в керівництві Міноборони залунали, коли в українському виданні «Дзеркало тижня» вийшла стаття про завищенні закупівельні ціни на продукти харчування для військових Збройних сил України. Зокрема, йшлося про те, що Міністерство начебто закуповує для солдатів курячі яйця по 17 гривень за штуку.
Тоді чинний міністр Олексій Резніков спростовував ці закиди, але вже невдовзі його заступники та очільники профільного департаменту, відповідальні за цей напрям, подали у відставку. Невдовзі їх заарештували і оголосили підозру про зловживання.
У заявах на підпис була, зокрема, і заява В’ячеслава Шаповалова. Його викрили на розтраті майже 1 млрд гривень.
На початку великої війни з Росією Міноборони придбало в іноземного постачальника бронежилети та шоломи для ЗСУ. Протягом весни та літа 2022 року постачальник передавав товар належної якості. Однак наступні партії, які надходили восени та взимку 2022 року, не проходили балістичні випробування. З’ясувалося, що вони не відповідають українським вимогам до якості.
Крім того, наприкінці 2022 року у Мережу потрапили документи, за якими чиновники Міноборони уклали угоду на 13,16 млрд грн на закупівлю харчів для ЗСУ у двічі-тричі дорожче, ніж у магазинах Києва.
Тоді у відставку подав і директор департаменту закупівель Богдан Хмельницький. 1 лютого СБУ вручила їм обом підозри. Як виявилося, розслідування НАБУ щодо цього почалося ще до публікації матеріалів у ЗМІ.
У жовтні відбувся черговий суд у справі Шаповалова, але його й надалі не випустили з-під варти, але зменшили розмір застави до 50 мільйонів гривень.
Загалом це найпопулярніша схема нині, якою користуються топкорупціонери — чекати зменшення застави до рівня, який «по кишені», аби потім вийти і компенсувати «витрати» награбованим.