ballistic
ballistic
Зарегистрирован:
19 декабря 2010

Последний раз был на сайте:
26 мая 2017 в 10:49
Просмотров профиля:
Сегодня: 9
Всего: 20653
Подписчики (49):
Allin
Allin
38 лет
AleksandrBank
AleksandrBank
leo123
leo123
Aqaz123
Aqaz123
Khort
Khort
Запорожье
BEZE
BEZE
zazazazazazazaz
ZanoZa :)
maxL
maxL
1On
1On
Запорожье
niko555
niko 555
25 лет, Киев
14049793
Все Хорошо
30 лет, Украина, Кривой Рог
Vlavr
Vlavr
все подписчики

ballistic - блог

RSS блога
«Правду слід подавати як пальто, а не жбурляти в обличчя, як мокрий рушник» ©
Блог
Комментарии
Валютный форум
Отзывы
Горячая линия

Депоставки впадуть до 10% в гривні на рік

11 января 2017, 14:54   + 35 голосов 64 комментария

Владислав Рашкован прогнозує, що ставки по депозитам в гривні на рік впадуть до 10%(!) на кінець 2017-го.

Як на мене, звучить нереально. Не пам'ятаю, чи було колись таке в історії України?
Але Рашкован заслуговує на довіру, тому варто прислухатись.

Крім цього, ще цікаві моменти з прогнозу:

  • на кінець року залишиться 75-80 банок (зараз 95)
  • очікується максимум 5-6 угод злиття банок
  • доля найбільших 20 банков збільшиться до 92-93%
  • доля іноземних (без російських!) та державних банок збільшиться до 82-85%
  • ставки по корпоративним кредитам в гривні на рік 13-15%
  • очікувана інфляція 8-9%

Якщо все справдиться, то це будуть дійсно позитивні зміни.
Хоча прийдеться шукати альтернативу депозитним вкладам :)

 

Собівартість карткових операцій :)

11 октября 2016, 13:10   + 67 голосов 71 комментарий

Деякі банкіри вирішили встановити справедливість і зайнялися підрахуйством собівартості карткових операцій, щоб розділити важку ношу обслуговування карток разом зі своїми клієнтами.

Експерт Василь Невмержицький запевняє, що БУДЬ-ЯКА операція має собівартість, наприклад:

  • собівартість зміни ПІН-коду складає від 80 коп до 1 грн
  • собівартість невірного введення коду – 40-50 коп
  • виведення залишку коштів на рахунку – 30 коп
  • видача паперового чека – 3 грн

Як пояснив експерт Невмержицький, утримання «інтелектуального заліза» недешеве, папір та електроенергія виросли в ціні. І взагалі, банкомат – це ж не автономна зона обслуговування.

Тому намагання банкірів здерти з клієнта компенсацію за кожну операцію – це не що інше, як відновлення справедливості.

Пропоную допомогти банкірам в прагненні встановити справедливість і скласти список операцій, собівартість яких банкіри досі несправедливо оплачують замість своїх клієнтів:

  • приймання картки банкоматом (75 коп)
  • авторизація по ПІН-коду (від 80 коп до гривні)
  • зміна мови інтерфейсу в банкоматі (20 коп)
  • відмова прийняти рекламну пропозицію (50 коп)
  • демонстрація корисного попередження про можливе шахрайство (2 грн)
  • корекція введених даних (10 коп/символ)
  • відмова завершити обрану операцію (1 грн)
  • повернення картки банкоматом (1.5 грн)
  • видача готівки банкоматом (2 грн за купюру)

Останній пункт мені найбільше подобається своєю прогресивною справедливістю. Я пропоную відмовитися від дискримінаційної фіксованої комісії за видачу готівки (яка у справедливих банків складає ~1%) на користь нової, більш справедливої політики.

Поясню на прикладі. Зараз клієнт, що отримав 500 грн однією купюрою платить таку саму комісію, що і клієнт, який отримав 500 грн купюрами по 5 грн. Ще означає, що у другому випадку собівартість операції в 100 раз (!!!) вища, ніж у першому, але обидва клієнти платять однакову комісію. Різницю звісно безкоштовно компенсує банк.

Якщо ж прив’язати комісію за видачу готівки не до суми, а до купюри, що отримує клієнт, то матимемо більш справедливу схему компенсації за операції.

Може в кого є ще думки, для яких операцій з картками досі не порахована собівартість?

P.S.: Текст напевне видався занадто серйозним, то прийшлося добавити смайлік в заголовок :)

 
 

НБУ грається з курсом по-новому?

19 сентября 2016, 14:10   + 15 голосов 15 комментариев

Вже третій тиждень курс доллара від НБУ перевищує курс продажу на чорному ринку. Хтось може пригадати, щоб НБУ колись раніше таке дозволяв?

Курсове ралі почалося в середині серпня, коли стало відомо про зрив запуску системи електронного декларування чиновників. Це означало автоматичний зрив траншу від МВФ, тому ринок природньо відреагував ростом курсу. НБУ при цьому не поспішав підвищувати курс, кволо повзучи за ринком — так, як він це завжди робив в таких випадках.

Ближче до початку вересня ринковий курс почав знижуватися, бо Ґарант запевняв, що з вересня система Е-декларування запрацює. Але як тільки з'явилися новини, що перепон для запуску Е-декларування нема, то НБУ раптом змінює курсову стратегію — різко підвищує курс, наздоганяючи ринковий рівень. Ринок відреагував розворотом на такий неочікуваний фінт. Але регулятор виявився дуже спритним і вже за третій день курс НБУ випереджав ринок — в той самий день, коли офіційно повідомили про запуск Е-декларування.

* Історичні дані чорного ринку від Мінфін

З моменту запуску Е-декларування до позитивного рішення по траншу МВФ пройшло два тижні — увесь цей час курс НБУ впевнено тримався на вершині, при цьому старанно повторюючи ринкові коливання.

Після офіційного повідомлення про позитивне рішення по траншу МВФ ринок розвернувся і курс почав стрімко падати. Падає і досі, але регулятор чомусь не спішить знижувати офіційний курс, а лише слідує за ринком.

То виходить, що ринок більше вірить у гривню, ніж НБУ? Чи це така гра, яку раніше ми ще не бачили?

 

Недооцінена капіталізація

15 апреля 2013, 14:17   + 52 голоса 68 комментариев

Типова задачка для вкладника (взято з життєвої ситуації).

Потрібно відкрити депозит на рік для отримання максимального доходу в кінці терміну.
(Поповнення, зняття відсотків чи частково вкладу — все це неважливо.)

Вам пропонується два вклади на вибір:

Депозит Термін % ставка Виплата відсотків Поповнення
Класичний 12 міс. 24.0% в кінці терміну без права поповнення
Накопичувальний 12 міс. 22.5% щомісячно або капіталізація з правом поповнення

Який депозит ви оберете?

Так як потрібен максимальний дохід і нічого іншого, то я автоматично обираю Класичний під 24%.
Ви теж? Ще б пак — різниця в півтора відсотки! Що тут думати?
Так, усім відомо, що капіталізація підвищує кінцевий (ефективний) відсоток. Але ж тут різниця аж в півтора відсотки!
Да і на сайті банку прямо написано, що "Класичний депозит призначений для отримання максимального доходу".
А Накопичувальний має більш лояльні умови (можливість поповнення), тому й відсоток очікувано нижчий.

«Думати тут нічого, все логічно», вважав я, поки звідкілясь не спала думка зайнятися підрахуйством.
Нескладні розрахунки в Екселі, відсоток на відсоток… і тут я прозрів.
Щомісячна капіталізація для 22.5% дає додатковий відсотковий приріст за рік аж в 2.32%!
Тобто ефективний відсоток у Накопичувального депо складає всі 24.82%!!
А це ж без малого на 1% більше, ніж у найдоходнішого Класичного!!!

Після перевірки пропозицій від інших банків виявилося, що це явище доволі поширене (оновлено 20.06.2013):


Назва
банку
Вклади з виплатою
відсотків у кінці терміну
Вклади з виплатою
відсотків щомісячно
Різниця
ефект.
відсотків

Додаткова
перевага
Назва депозиту % еф. % Назва депозиту % еф. %
Терра Банк Добробут 21.5% 21.38% Скарбниця 21.0% 23.00% 1.62% поповнення
Авант-Банк Стабіл. прибуток 22.0% 21.88% Стабіл. прибуток 21.25% 23.31% 1.43% .
Златобанк Класичний 19.0% 18.9% Капітал 18.75% 20.33% 1.43% .
БТА Рекордний 19.0% 18.9% Універсальний 18.5% 20.03% 1.13% поповнення
Форум В нац. валюті 19.5% 19.39% В нац. валюті 18.8% 20.39% 0.99% .
Рускій Стандарт Максимум 20.5% 20.39% Рантьє 19.5% 21.21% 0.82% поповнення
Укрексімбанк Класичний 16.4% 16.31% Накопичувальний 15.7% 16.78% 0.47% поповнення
Альфа-Банк Мегаприбуток плюс 20.0% 19.89% Рантьє плюс 18.5% 20.03% 0.14% .
Credit Agricole Строковий 16.0% 15.91% Накопичувальний 15.0% 15.98% 0.07% поповнення
Сбєрбанк Росії Традиційний 17.2% 17.11% Стабільний 16.0% 17.13% 0.02% поповнення

* еф. % — це реальний ефективний відсоток, який враховує капіталізацію (при щомісячних виплатах) та відкидання першого і останнього дня (для обох типів вкладів). Розраховано для терміну в 1 рік (365 днів).

Було перевірено пропозиції від ~2 десятків банків. В наведений вище список включено лише ті, де описаний ефект досягається без додаткових умов.
В Авалі при звичайних умовах такий ефект неможливий. Але для власників «пакетів банківських послуг» є програма лояльності за якою депозит Ощадний з щомісячною виплатою відсотків пропонується під 14.25%. Це менше, ніж у Класичного з 14.75%, але за рахунок капіталізації матимемо ефективні 15.13%.

Гадаю, що вищенаведених прикладів достатньо, щоб говорити про якусь нелогічність банківських пропозицій.

Як же так могло статися, що «максимально-доходні» депозити з жорстики умовами мають гірший відсоток, ніж більш лояльні депозити, що не носять титул найдоходніших? І якщо міркувати логічно, то для вкладника немає жодної розумної причини обирати вклад з виплатою відсотків в кінці терміну.

Можливі варіанти, що пояснюють цю нелогічність:

  • банкіри розівчилися рахувати
  • процес визначення/зміни депо-відсотків настільки шаблонний, що ніхто не аналізує складні відсотки
  • в банках рулять маркетологи, що швиденько продавлюють красиві цифри, які ніхто потім не контролює
  • чи може навпаки — це такий новомодний маркетинговий хід виявляти вкладників, які погано рахують

Хотілося б почути коментар на цю тему від банківських працівників.


Які ж висновки може зробити вкладник?

По перше, треба завжди враховувати ефективні відсотки. Навіть якщо вклад носить титул найдоходнішого, це ще не значить, що він справді найдоходніший.

По друге, вклад з щомісячною виплатою може бути більш доходнішим, навіть якщо банк не пропонує капіталізацію.
Наприклад в Дельті депозит Найкращий пропонується в двох варіантах 19.5% (в кінці терміну) і 19% (щомісячно). Капіталізація не дозволяється. Але якщо щомісячні відсотки будуть виплачуватись на Ощадну картку №1 (де 13% на залишок), то сумарно ефективна ставка складе 20.06%.

 

Чому ми почали любити гривню

14 марта 2013, 19:09   + 73 голоса 14 комментариев

Чому ж ми почали любити гривню?



Невже ми нарешті зачарувались світлим ликом Лесі Українки на 200 грн банкноті?
Чи може ми прониклися історичним походженням гривні і вирішили долучитися до древньоруського минулого?
Чи може нам так набрид долларовий Вашингтон, що були вимушені віддатися національному Володимиру?
Чи може ми (не дай Боже!) так зачарувалися гімном Наша гривня, що тепер просто життя не уявляємо без гривні?
Чи може (чорт забирай!) нас приворожив до гривні бородатий економіст з таємничого аналітичного центру?

Ні! Не з цих причин ми зрадили баксу.
Нас таки звабив алогічний стабілізєц, приправлений депозитними 25%.
Але це не шлюб, а так, весняне помутніння.
І ця любов ненадовго.
Як тільки стабілізєц захитається чи депозитні 25% почнуть танути, то ми одразу побіжимо до перевіреної часом долларової фортеці.


Ось така любов з розрахунку.

 
×