Ігор Сабадаха

4 октября 2021, 09:33

Швидкоплинні зміни в суспільстві, пов’язані зі стрімким розвитком інформаційно-комунікаційних технологій, потребують швидкої реакції з боку урядів держав для формування правового поля нових суспільних відносин. Швидкість, з якою сьогодні розповсюджується інформація, масштаби проникнення всесвітньої мережі Інтернет в життя людей (і в першу чергу в особисте життя), технологічні можливості пошуку і обробки даних, які стали доступні переважній більшості населення планети – все це дуже гостро ставить питання про те, яким чином захистити право людини бути непомітною в цій глобальній інформаційній системі, бути відсутнім в ній або ж право бути забутим. Дискурс щодо права на забуття з ` явився задовго до появи Інтернету і проникнення його в усі куточки соціуму. Ще у 1890 році питання про «право залишитись наодинці» було підняте американським юристом, а в майбутньому суддею Верховного суду США Луї Брандейсом в Гарвардському юридичному огляді [1]. Але найбільший поштовх дискусія щодо права на забуття отримала у зв’язку зі справою Маріо Костехи Гонсалеза 2014 року і прийнятим Судом Європейського Союзу рішенням по цій справі [2]. Згідно з постановою Суду ЄС в деяких випадках користувачі мають право вимагати від пошукової системи, такої як Google, видалити результати пошуку за своїм ім’ям. Пошукова система зобов'язана виконати запит, якщо вказані посилання ведуть на сторінки з недостовірною, неактуальною або такою, що втратила актуальність, або надлишковою інформацією, за умови, що ця інформація не представляє інтересу для суспільства і відправник не відіграє важливої ролі в суспільному житті. Оператор пошукової системи виключає такі URL з результатів пошуку у всіх європейських країнах і обмежує доступ до них для користувачів з країни відправника запиту, визначаючи її за даними геолокації. Станом на 28.08.2021 року з 4462633 URL , які користувачі вимагали видалити, Google видалив 2015286 URL [3]. На сьогодні законодавством Європейського Союзу достатньо чітко визначені права громадян щодо видалення їх персональних даних або видалення посилань на ресурси, які містять певні персональні дані. Критерії, які застосовуються операторами пошукових систем при прийнятті рішень щодо видалення даних, достатньо чітко були прописані в Регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/679 від 27 квітня 2016 року про захист фізичних осіб у зв'язку з опрацюванням персональних даних і про вільний рух таких даних, який прийшов на заміну Директиві 95/46/ЄС Європейського Парламенту і Ради «Про захист фізичних осіб при обробці персональних даних і про вільне переміщення таких даних» від 24 жовтня 1995 року [5] . Проте в українському законодавчому полі на сьогодні відсутні не тільки норми, що регулюють відносини, які виникають з можливості реалізації права на забуття, але й саме поняття такого права людини. І хоча на рівні Основного Закону нашої держави декларується заборона на інформаційне втручання в приватне життя, що випливає з норми статті 32 Конституції України, відповідно до якої не може бути зібрана, використана та поширена конфіденційна інформація про особу без її згоди, правореалізація такої заборони на практиці обмежена через відсутність відповідних законодавчих норм. Закон України «Про захист персональних даних» [6], покликаний створити можливості для контролю над інформацією про особу, лише декларує право на захист своїх персональних даних від незаконної обробки та випадкової втрати, знищення, пошкодження у зв'язку з умисним приховуванням, ненаданням чи несвоєчасним їх наданням, а також на захист від надання відомостей, що є недостовірними чи ганьблять честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи. Але, як свідчить практика, переважна більшість запитів на видалення інформації про особу стосується не баз даних державних органів чи підприємств, а інформаційних ресурсів – ЗМІ, сайтів новин, соціальних мереж тощо [3] . Наявне українське законодавство не адаптоване до сучасних умов розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, процедура та критерії щодо видалення посилань на інформацію про особу в мережі Інтернет в Україні на даний час не прописані в жодному законодавчому акті. Процес рекодифікації цивільного законодавства, який стартував в 2019 році з моменту утворення робочої групи щодо рекодифікації (оновлення) цивільного законодавства , дає надію на можливість імплементації норм щодо права на забуття, які вже діють на території Європейського Союзу, в законодавство України, оскільки одним із завдань робочої групи, відповідно до Положення, є пошук найоптимальніших правових норм, а саме європейських та універсальних міжнародних документів для врегулювання необхідних сфер приватноправових відносин в Україні [7]. Отже, українське правове поле потребує чіткого законодавчого визначення критеріїв публічної інформації, яка підлягає видаленню операторами збереження або обробки такої інформації. П раво на забуття у всесвітній мережі Інтернет стоїть на одній сходинці із загальновизнаним правом на свободу вираження поглядів та правом на доступ до інформації. Досягнення балансу у забезпеченні та захисті цифрових прав особи є необхідним для запобігання порушенням вже звичних прав в офлайн середовищі, які у сьогоднішніх реаліях є невід’ємними одні від одних. Використані джерела: Harvard Law Review , Vol . 4, No . 5. ( Dec . 15, 1890), pp . 193-220. URL : links . jstor . org / sici ? sici =0017-811 X %2818901215%294%3 A 5%3 C 193%3 ATRTP %3 E 2.0. CO %3 B 2- C (дата звернення: 26.08.2021) Court of Justice of the European Union . PRESS RELEASE No 70/14 . URL : curia.europa.eu/jcms/upload/docs/application/pdf/2014-05/cp140070en.pdf ( дата звернення : 26.08.2021) . Звіт Google про доступність сервісів і даних . URL : transparencyreport.google.com/eu-privacy/overview (дата звернення : 26.08.2021) . Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/679 від 27 квітня 2016 року про захист фізичних осіб у зв'язку з опрацюванням персональних даних і про вільний рух таких даних, та про скасування Директиви 95/46/ЄС (Загальний регламент про захист даних). URL : zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_008-16 (дата звернення : 26.08.2021) . Директива 95/46/ЄС Європейського Парламенту і Ради «Про захист фізичних осіб при обробці персональних даних і про вільне переміщення таких даних» від 24 жовтня 1995 року. URL : zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_242 (дата звернення : 26.08.2021) . Закон України «Про захист персональних даних» від 01 .06.2010 р. № 2297- VI . URL : zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 (дата звернення : 26.08.2021) . Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2019 р. № 650 «Про утворення робочої групи щодо рекодифікації (оновлення) цивільного законодавства України». URL : zakon . rada . gov . ua / laws / show /650-2019-% D 0% BF

22 декабря 2015, 13:21

У Верховній Раді давно вже є проблема плагіату законопроектів. Це недешеве «задоволення» для нас з вами, платників податків. Ще в 2011 році підготовка законопроекту до розгляду коштувала бюджету більше 10 тис грн — це опрацювання документу експертами, друк сотень примірників законопроекту та інші видатки. Сьогодні ця цифра рази в 4 більша. Це я до того, що не варто було депутату від Радикальної партії, голові Комітету Сергію Рибалка подавати вкрадений законопроект хоча б з цієї точки зору. На цьому відео порівняння текстів двох законопроектів за допомогою програмних засобів Microsoft. В результаті чітко видно всі виправленя, які були внесені в оригінальний документ. Після виправлень цей законопроект був поданий, як власний, депутатом С.Рибалка. (Дивитись із субтитрами. Найважливіше з 1:55).

19 декабря 2015, 10:44

18 грудня у Верховній Раді України був зареєстрований законопроект №3672 «Про діяльність форекс-дилерів». Нажаль народний депутат Сергій Рибалка, який подав цей законопроект, не вирішив за доцільне порадитись із Робочою групою 2290, яка вже давно працює над законопроектом для форекс-ринку і має вже готові і узгоджені напрацювання. Зараз фактично іде завершальна стадія — узагальнення всіх наданих пропозицій, як від органів влади, так і від учасників ринку і громадських організацій. Тож законопроект, який був поданий Serhiy Rudyk та пізніше відкликаний для доопрацювання (знов таки за пропозицією Робочої групи), найближчим часом буде готовий. Думаю, що жодному з членів Робочої групи не хотілося б дізнатись, що час і зусилля, які було витрачено на підготовку якісного закону, були витрачені марно. Отже, думаю, буде дуже доречно в найближчий час зібрати засідання робочої групи, на яке запросити і пана Сергія Рибалка, щоб разом із представниками ринку та представниками дотичних держорганів обговорити положення поданого ним законопроекту і його кореляцію з напрацьованими Робочою групою документами та принциповими положеннями. Текст законопроекту 3672 на сайті Верховної Ради .

28 сентября 2015, 12:23

На минулому тижні Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики розглянув на своєму засіданні проект Закону України № 2208а «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реклами форекс-дилерів», внесений народним депутатом Сергієм Рудиком, і рекомендував Верховній Раді прийняти його в першому читанні. "… На думку членів Комітету відсутність законодавчого врегулювання питання рекламування діяльності форекс-дилерів використовується недобросовісними компаніями, які, під виглядом діяльності на міжнародному валютному ринку, створюють фінансові піраміди, або просто виманюють гроші з довірливих клієнтів, не здійснюючи насправді з цими грошима жодних операцій на фінансових ринках. Одним з основних інструментів діяльності таких шахрайських компаній є саме «агресивна» реклама, завдяки якій забезпечується приріст грошових коштів в фінансову піраміду... "… Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України включити цей законопроект до порядку денного пленарного засідання та за наслідками розгляду в першому читанні прийняти його за основу." — йдеться в рішенні Комітету, опублікованому на сайті Верховної Ради України". Ігор Сабадаха

6 августа 2015, 12:58

Кожний раз, коли все нові й нові люди приєднуються до обговорення законопроекту 2290 і роботи над його вдосконаленням, я радію від усвідомлення того, що зробив правильне рішення, розпочавши роботу над законопроектом рік тому, оскільки необхідність врегулювання форекс-ринку з часом усвідомлює все більше і більше людей. Мені було приємно дізнатись зі сторінок ФБ, що нещодавно до роботи над законопроектом долучилась юридична компанія Parasol, яка вже надала свої пропозиції до трьох статей законопроекту. Нажаль, мені не вдалося дізнатися про досвід роботи цієї юридичної компанії в сфері фінансових ринків чи законотворчої діяльності. Більше того, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців мені не вдалося знайти юридичну компанію з такою назвою. В ЄДР дві Парасолі: ПП «Парасоль», основним видом діяльності якого є посередництво в торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами і є ПАТ «Страхова компанія „Парасоль“, яка зареєстрована в Маріуполі і кінцевим бенефіціаром якої є колишній регіонал, нардеп Хомутиннік В.Ю. Відповідно, основним видом діяльності цієї страхової компанії є „Інші види страхування, крім страхування життя“. В інтернеті вдалося знайти лише декілька відео і оголошення на OLX: www.youtube.com/watch?v=e6BjWQDGN_U www.youtube.com/watch?v=gq10zQ9OkJY https://docs.google.com/forms/d/1_rUdsCETbq-ImeZuotUWiZZ7FVN5g8bC_9aKMoWXmdU/viewform kiev.ko.olx.ua/obyavlenie/besplatnye-yuridicheskie-i-finansovye-uslugi-kompaniya-parasol-IDaRMmw.html Згадували про відпочинок, Єгипет, піраміди), але то таке. Тож, користуючись нагодою, прошу юридичну компанію Parasol розказати про себе і досвід своєї роботи, думаю всім членам робочої групи по законопроекту 2290 буде це корисно і цікаво. Прошу це виключно з міркувань створення більш тісної і якісної співпраці по роботі над законопроектом. Доречи, для всіх бажаючих долучитися до роботи над законопроектом 2290 хочу нагадати, що 28 квітня цього року під час засідання Круглого столу «Шляхи законодавчого врегулювання ринку форекс-послуг в Україні», яке відбулося в Комітеті Верховної Ради України з питань бюджету, була створена робоча група з доопрацювання законопроекту 2290. В рамках підгруп за окремими напрямками вже були напрацьовані зміни, які будуть враховані в кінцевому варіанті законопроекту. Робоча група є відкритою для долучення нових членів, подавайте свої кандидатури до складу РГ і будемо разом працювати. Тепер коротко по пропозиціях Parasol. 1. Запропонований п. 13 статті 6 суперечить погодженому на РГ тексту п. 3 статті 18, в якій повноваження щодо затвердження зразків договорів закріплене за саморегулівною організацією. 2. Не зрозуміло, для чого дублюються зміни в п. 2 і п. 6. Статті 8, тим більше, що п. 6 присвячений питанню джерела походження статутного капіталу. Проте, знов таки на робочій групі ми погодили, що клієнтські кошти взагалі не можуть бути фізично розміщені на рахунках форекс-дилерів для уникнення зловживань, і мають розміщуватись на окремих банківських рахунках. Тому стаття 8 буде відкорегована відповідно до цієї концепції і запропоновані правки втрачають сенс. 3. Щодо запропонованого п. 9 статті 10 законопроекту потрібні пояснення автора, що малося на увазі. Теза „Володіти та підтримувати механізми необхідні для виявлення та уникнення конфліктів інтересів між форекс-дилерами (пов'язаних з ними іншими особами), клієнтами та клієнтами між собою“ не зрозуміла як з точки зору синтаксису речення, так і з точки зору змістовного навантаження. По-перше, сама форекс-індустрія побудована на конфлікті інтересів клієнта і форекс-дилера, оскільки у випадку роботи по схемі B book, яка використовується майже всіма дилерами (як єдина або паралельно з A book) дилер заробляє в тому числі і тоді, коли клієнт втрачає свої гроші, і навпаки – виведені клієнтом гроші з рахунку форекс-дилера – це втрачені форекс-дилером кошти. Також не зрозуміло, що мається на увазі під конфліктом інтересів клієнтів між собою. Впевнений, що формат робочої групи, який ми спільно з учасниками ринку, громадськими і держаними організаціями обрали на початку роботи над законопроектом, є єдиним вірним рішенням, яке дозволяє якісно і ґрунтовно підійти до створення законодавчої бази на ринку форекс в Україні. Зараз, прогнозовано, в роботі групи виникла певна пауза, пов'язана з відпустками і відпочинком, але дуже скоро ми повернемося до роботи і доведемо почату справу до логічного завершення – разом сформуємо законопроект, який дозволить вирішити ключові питання: захист клієнта, податки в Україні, зникнення компаній-шахраїв. З повагою, Ігор Сабадаха

2 июля 2015, 20:51

1 липня у Верховній Раді України був зареєстрований законопроект №2208а «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реклами форекс-дилерів». Відповідно до цього законопроекту форекс-дилер повинен мати ліцензію чи дозвіл на здійснення відповідної діяльності, виданий в Україні, щоб рекламувати свої послуги. Цим законопроектом також вводиться адміністративна відповідальність за порушення цієї вимоги Закону. Даний законопроект був ініційований народним депутатом Сергієм Рудиком та підтримний представниками всіх фракцій коаліції — його також підписали Олександр Опанасенко (Самопоміч), Олена Кондратюк (Батьківщина), Олег Петренко (БПП), Андрій Артеменко (Радикальна партія), Олександр Супруненко (позафракц.), Михайло Головко (ВО Свобода) та Олег Медуниця (Народний фронт). Текст законопроекту: ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реклами форекс-дилерів Верховна Рада України п о с т а н о в л я є: I. Внести до Закону України “Про рекламу” (Відомості Верховної Ради України, 2004 р. № 8, ст. 62 із наступними змінами) такі зміни: 1) у розділі 3 “Особливості рекламування деяких видів товару”: доповнити статтею 25-2 такого змісту: “Стаття 25-2. Реклама послуг форекс-дилерів. 1. Реклама компаній, які надають послуги фізичним особам по здійсненню арбітражних операцій на умовах маржинальної торгівлі на ринку форекс (далі форекс-дилери), дозволяється лише суб’єкту підприємницької діяльності, зареєстрованому на території України, за наявності спеціального дозволу, ліцензії, виданого на території України, що підтверджує право на здійснення такого виду діяльності. Така реклама повинна містити номер дозволу, ліцензії, дату їх видачі та найменування органу, який видав цей дозвіл, ліцензію. Реклама знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими здійснюється діяльність форекс-дилера, в тому числі шляхом надсилання повідомлень невизначеному колу осіб поштою, електронною поштою, засобами мобільного зв'язку, дозволяється лише суб’єкту підприємницької діяльності, зареєстрованому на території України, за наявності спеціального дозволу, ліцензії, виданого на території України, що підтверджує право на здійснення такого виду діяльності. Така реклама повинна містити номер дозволу, ліцензії, дату їх видачі та найменування органу, який видав цей дозвіл, ліцензію. Спонсорування заходів з використанням знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими здійснюється діяльність форекс-дилера, дозволяється лише суб’єкту підприємницької діяльності, зареєстрованому на території України, за наявності спеціального дозволу, ліцензії, виданого на території України, що підтверджує право на здійснення такого виду діяльності. Така реклама повинна містити номер дозволу, ліцензії, дату їх видачі та найменування органу, який видав цей дозвіл, ліцензію. 2. Реклама послуг форекс-дилера, а також знаків для товарів та послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими здійснюється діяльність форекс-дилера, повинна супроводжуватися текстами попередження такого змісту: “Торгівля в системі форекс є високоризикованою і може призвести до втрати внесених грошових коштів у повному обсязі. До здійснення угод на форекс слід ознайомитися з ризиками, з якими вони пов'язані”. Кожному попередженню має бути відведено не менше 15 відсотків площі (обсягу) всієї реклами. Колір тексту попередження має бути чорним, а колір фону попередження — білим.”.2) у статті 26: частину першу доповнити абзацом такого змісту: “Національний Банк України – щодо реклами компаній, які надають послуги фізичним особам по здійсненню арбітражних операцій на умовах маржинальної торгівлі на ринку форекс.”. 2. Внести до Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради Української РСР (ВВР) 1984, додаток до № 51, ст.1122) такі зміни: доповнити главу 12 ”Адміністративні правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницькій діяльності” статтею 156-4 такого змісту: “Стаття 156-4. Порушення встановлених законодавством вимог щодо реклами та спонсорства форекс-дилерів Реклама, а так само будь-яка інша діяльність з рекламування діяльності форекс-дилерів, знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими здійснюється діяльність форекс-дилера, з порушенням вимог чинного законодавства про рекламу - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб рекламодавця та/або розповсюджувача реклами — від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Спонсорування будь-яких заходів з використанням знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими здійснюється діяльність форекс-дилера, з порушенням вимог чинного законодавства про рекламу - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб рекламодавця та/або розповсюджувача реклами від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’ятнадцяти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб рекламодавця та/або розповсюджувача реклами від двохсот до трьохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.”. 3. Внести до Закону України ”Про Національний банк України” (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 29, ст.238 із наступними змінами) такі зміни: у статті 7: доповнити пунктом такого змісту: “31) здійснює контроль за дотриманням вимог законодавства компаніями, які надають послуги фізичним особам по здійсненню арбітражних операцій на умовах маржинальної торгівлі на ринку форекс.”. ІІ. Прикінцеві та перехідні положення 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. 2. Кабінету Міністрів України протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом: 1) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; 2) забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади України у відповідність із цим Законом. 3. Національному банку України протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

22 июня 2015, 00:17

19 червня 2015 року в приміщенні Комітету Верховної Ради України з питань бюджету відбулось чергове засідання робочої групи з питань доопрацювання законопроекту №2290 «Про діяльність форекс-дилерів в Україні». На розгляд робочої групи були винесені пропозиції щодо законодавчого врегулювання діяльності саморегулівних організацій форекс-дилерів та компенсаційного фонду, також були обговорені інші питання. За результатами засідання робочою групою була прийняті наступні рішення: 1. Рекомендувати до включення в проект Закону України «Про діяльність форекс-дилерів» наступні статті: Стаття 17. Саморегулівна організація форекс-дилерів; Стаття 18. Повноваження саморегулівної організації форекс-дилерів; Стаття 19. Припинення членства в саморегулівній організації форекс-дилерів в редакції, що додається. 2. Визначити наступні принципові положення щодо компенсаційного фонду: — компенсаційний фонд створюється при СРО; — на умови участі в компенсаційному фонді розповсюджуються умови участі в СРО; — розмір внесків в компенсаційний фонд залежить від кількості клієнтських коштів в компанії. 3. Визначити в перехідних положеннях законопроекту, що статті щодо діяльності СРО і компенсаційного фонду набирають чинності пізніше набрання чинності Законом (термін буде узгоджено пізніше). 4. Звернутися до учасників робочої групи – координаторів підгруп по окремим розділам законопроекту – щодо пришвидшення надання пропозицій до законопроекту. Звернути увагу учасників робочої групи, що у разі ненадання письмових пропозицій, усні пропозиції можуть бути не враховані при доопрацюванні законопроекту. 5. Наступне засідання робочої групи провести після надання учасниками робочої групи письмових пропозицій до законопроекту. Координатор робочої групи Ігор Сабадаха

27 мая 2015, 15:35

В чора представники форекс-компаній провели круглий стіл, на якому обговорювали законопроект 2290 «Про діяльність форекс-дилерів в Україні», який був ініційований народним депутатом України Сергієм Рудиком. Учасники цього ринку, як і раніше на спільних зустрічах, висловлювалися за регулювання ринку і створення прозорих правил гри. Проте основною знаковою подією круглого столу стала ініціатива щодо підписання учасниками меморандуму про тимчасову відмову від рекламування своїх послуг, до прийняття відповідного законодавства в сфері регулювання роздрібного форексу, і частина з учасників цей меморандум вже підписали. Отже, поданий Сергієм Рудиком законопроект ще тільки обговорюється, але він вже несе позитивний вплив на ринок форекс-послуг в Україні, оскільки вперше за всі роки змусив всі форекс-компанії сідати за один стіл і публічно укладати «джентльменську угоду», відмовляючись на певний час від реклами. А оскільки відомо, що саме неправдива реклама про надприбутковість форексу є важливим елементом шахрайства, приєднання форекс-компаній до цього мораторію стане лакмусовим папірцем в оцінці їх справжніх намірів. Ігор Сабадаха©

26 мая 2015, 00:10

«Бізнес трибуна» В студії Ігор Сабадаха — голова ГО «Фінансова свобода» та Сергій Поплавський — керівник Фібо Україна. Ведучий — Сергій Годний. Відверто говоримо про те, що чекає український ринок роздрібного форексу в найближчій перспективі.