kornellio
Роман Корнилюк про банки та фінанси
Зарегистрирован:
3 марта 2011

Последний раз был на сайте:
18 ноября 2017 в 11:19
Просмотров профиля:
Сегодня: 7
Всего: 12407

Роман Корнилюк - блог

RSS блога
Пол:
мужской
День рождения:
24 октября 1985
Город:
Київ
Место работы:
Ph.D, фінансовий аналітик YouControl
E-mail:
info@bankografo.com
автор проекту Bankografo
Блог
Комментарии
Валютный форум
Отзывы
Горячая линия

Приватбанк: «чому?» і «що далі?»

19 декабря 2016, 19:14   + 15 голосов 7 комментариев

100% націоналізація системного Приватбанку, в якому сконцентровано понад третини вкладів населення і переважна більшість безготівкових платежів — складний технологічний та економічний процес, що для уникнення проблем в обслуговуванні клієнтів вимагає узгодженості дій усіх зацікавлених сторін — Мінфіну, НБУ, старих власників і менеджменту, а також відповідальності позичальників та вкладників.

Якщо подальші дії старих приватних власників і менеджменту не йтимуть у розріз з наданими ними зобов'язаннями і сприятимуть м'якому переходу системи під управління новій команді, а клієнти банку зберігатимуть спокій, складнощі для клієнтів будуть мінімальними.

Ключові виклики на сьогодні:

  • забезпечення безперебійності функціонування системи інтернет-банкінгу Приват-24;
  • недопущення витоку і нецільового використання інформації про персональні дані і транзакції малого і середнього бізнесу;
  • підтримка ліквідності для забезпечення усіх бажаючих зняти кошти з поточних рахунків та депозитів із можливістю дострокового розірвання.

У наступному році ключові задачі перед новим менеджментом такі:

  • реструктуризація гігантського інсайдерського кредитного портфелю, формування резервів під кредитні ризики;
  • пошук нового відповідального інвестора для компенсації втрат платників податків, за чий рахунок проводиться націоналізація;
  • зміна бізнес-моделі, яку на даний момент можна охарактеризувати як «банк-пилесос» чи «банківська піраміда».

Сьогоднішні заяви очільників держави, наявність давно прописаного сценарію націоналізації в законодавчих актах та меморандумі з МВФ свідчать, що ситуація знаходиться під постійним контролем, а рішення про вхід держави було необхідним та зваженим.

За збереженість і якість обслуговування поточних та депозитних рахунків у Приватбанку відсьогодні взяла відповідальність держава, про що свідчать синхронні заяви вищого керівництва в особі міністра фінансів, голови НБУ, прем'єр-міністра і президента країни.

Головні причини проблем, які привели до добровільної націоналізації Приватбанку:

  • різке падіння здатності Приватбанку генерувати чистий процентний дохід протягом 2015-2016 р.р., пов'язане зі значними процентними витратами через вимушене утримання депозитних ставок на максимальному рівні для утримання лояльності клієнтів;
  • погіршення фінансового стану через надмірне зростання витрат, необхідних для функціонування бізнес-моделі «банка-пилесоса»;
  • високоризикове кредитування компаній, через ланцюжки офшорних компаній пов'язаних зі старими власниками;
  • відсутність бажання або можливості старих приватних власників збільшити капітал для формування адекватних резервів під кредитні ризики;
  • наявність простроченої заборгованості перед НБУ за кредитами рефінансування;
  • падіння кредитного рейтингу Приватбанка та незадовільні результати стрес-тестування НБУ;
  • інформаційні атаки, які хоч могли підштовхнути власників піти на умови влади, важко назвати самодостатніми причинами націоналізації, оскільки мали під собою глибинні підстави.

Подальше збереження status quo було неможливим і загрожувало фінансовій стійкості системи через подальше збільшення обсягу кредитного ризику, загрози набігу на банк зі сторони вкладників після падіння ставок чи перебоїв з ліквідністю, а також з огляду на ймовірність загострення політичного протистояння влади зі старими власниками.

Роман Корнилюк,

фінансовий аналітик YouControl

 

9 кризових уроків для банківського клієнта

2 марта 2015, 18:59   + 35 голосов Написать комментарий

На перший погляд нижче — перелік банальностей від «копітана очевидності». Однак, якщо згадати фінансові дискусії дворічної давнини, стає зрозуміло, що це дещо більше — ілюстрація hindsight bias — коли наші твердження «я так і думав!» насправді розбивається об протилежні факти минулого. Адже те, що є очевидним зараз під час паніки, у мирні дні було предметом буремних дискусій та контраверсійних течій суспільної свідомості. Буде смішно наступити на ці ж самі граблі під час наступної системної кризи.

1. Matсh your cash flows: не варто брати дешевий валютний кредит, якщо Ваші доходи номіновані в національній валюті. Істеричні крики валютних позичальників свідчать про безсилля перед девальвацією та економічною логікою. Важко заставити вкладників, банків і владу оплачувати індивідуальні помилки в фінансових рішеннях. І причина не в їхній жадібності чи відсутності альтруїзму — а банальному інстинкті самозбереження: коштів і без валютних позичальників нікому не вистачає.

Інший спосіб використання matching-принципу: не довіряти валютні депозити банкам, які не мають надійних каналів поповнення валютної ліквідності.

2. Не гнатися за вищою дохідністю депозитів. А якщо гнатися — то з розумом і диверсифікацією. Адже проблемними стали банки з високими депозитними ставками (якщо вилучити кептиви з вибірки дослідження). Можна було іти на ризик, якщо був ранній вхід (4-6 років тому) по 25% річних і вкладення розподілялися по мінімум 5 банках. У разі дефолту одного банку з 5 обраних — Ви все одно компенсували втрачені кошти сумарними процентами по решті успішних депозитів навіть без врахування виплат ФГВФО.

Але тут є не одне, а цілих два але:
— девальвація нацвалюти може з’їсти депозитний заробіток, якщо перевести його у доларах;
— ймовірність дефолту може виявитись вищою за 1/5, особливо в період системної кризи, такої як зараз.

3. Не віддавайте банкам увесь кеш. Тримайте частину коштів в надійному готівковому мультивалютному резерві. Готівковий резерв в ідеалі повинен задовольнити екстраординарні споживчі потреби у разі тимчасової втрати джерел доходів на запланований Вами «аварійний» період.

4. Не варто довіряти банкам правлячих політиків чи знайомих в головному офісі. Час мінливий. «Минає усе», як було написано на перстні царя Соломона. Півтори роки тому ніхто й подумати не міг про можливі проблеми в «сімейних» банках. Зв’язуватися з банками, що належать нинішній політичній еліті — може бути так само небезпечно. І справа не в якості дій тих чи інших можновладців, а в тому, що ми поки не доросли до розуміння шкідливості поєднання політики і бізнесу в одних руках.

5. Проводити розрахункові операції в ненадійних банках — також ризиковано. Зафіксовано численні випадки, коли у збанкрутілих банках кошти не-вкладників зависли в процесі виконання транзакцій і процес їхнього повернення через ФГВФО складніший, ніж повернення строкових вкладів.

6. Системність банку — не критерій надійності. Після проблем у банках Форум, Брокбізнесбанк, Надра та Дельта принцип «Too big to fail» в Україні, як бачимо, не виконується.

7. Банки з агресивною кредитною політикою не є надійними. Банк нарощує портфель кредитів? Масово відкриває відділення у кожному кварталі і супермаркеті? Скуповує кредити у проблемних колег? Хизується чудовим політичним лобі та колекторським потенціалом? Прикриває агресивність інноваційністю, скорингами, системністю бізнес-процесів та іншими бла-бла-бла гуру фінансового шарлатанізма і при цьому не має індивідуального кредитного рейтингу? Ми уже знаємо що це значить для вкладника…

8. Банки зі справжнім іноземним капіталом і справжні державні банки надійніші за приватні вітчизняні. Жоден банк з дійсним мажоритарним іноземним капіталом не зазнав дефолту протягом 2014 року. Державні банки зі 100% держкапіталом поки тримаються і мають джерела підтримки з боку уряду та нацбанку (виносимо за дужки банки з державним капіталом Київ та Родовід — рекапіталізовані рештки кризи 2009-го). Єдине, що слід пам’ятати: російські банки хоч і поки тримаються, гарна мішень для політичних ризиків неекономічного характеру.

9. Рейтинги мають імовірнісний характер. Хороші рейтинги. Тобто високий показник банку навіть в найкращому рейтингу не застрахує банк від дефолту. «Чорні лебеді» водяться скрізь і полюбляють AAA-банки. Просто в хороших рейтингах дефолти торкаються вищого відсотока ССС-банків, і менше трапляються серед AAA. А в поганих публічних рейтингах та агенціях інколи буває і навпаки. Благо, нинішній банкопад став прекрасним тестом для оцінки історичної точності рейтингів від усіх провайдерів аналітики.

Роман Корнилюк

 

Індикатори страху: валюти нема, валютні депозити падають, валютні ставки ростуть

21 октября 2014, 14:25   + 21 голос Написать комментарий

2014-SEP_FX Dep Structure_Bankografo

Доларизація депозитного портфелю посилюється, але тільки за рахунок перерахунку валютних вкладів за новим курсом.

2014-SEP_Dep Dynamics_FX_BankografoОбсяг валютних депозитів у системі падає набагато швидше в порівнянні з гривневими. Це помітно, якщо статистику НБУ по валютним вкладам перевести у долари США за офіційним курсом на відповідні дати. 2014-SEP_Dep Dynamics_FX_USD_BankografoТОП-25 банків, що контролюють 80% ринку депозитів фізичних осіб, за останні 4 місяці в основному підвищували ставки на доларові класичні депозити, тоді як середня ставка по гривневим вкладам лишилась незмінною. 2014-OCT_Deposit Rates Dynamics_Bankografo

Обсяг нинішнього відтоку гривневих вкладів не є критичним для банківської системи, оскільки основна гривнева маса була знята ще у 1 кварталі, а високі ставки не втратили гіпнотичної дії.

А от з валютою ситуація навіть гірша, ніж показує офіційна статистика: падіння було б навіть глибшим, якби усі банки справно виконували свої зобов'язання (що є нереальним в умовах тотального дефіциту долара по «коридорному» курсу).

Джерело: «Аналітичний огляд банків України. Депозити» — Bankografo.com

P.S. Інформація НБУ за вересень підтверджує тренд, що намітився на початку осені:

Загальний обсяг депозитів у національній валюті у вересні порівняно з попереднім місяцем збільшився на 2,5% (з початку року зменшився на 7,8%).

Гривневі депозити юридичних осіб +11,1% (з початку року +7,5%)

Гривневі депозити фізичних осіб –3,9% (з початку року –18,0%)

Загальний обсяг депозитів в іноземній валюті у вересні знизився на 4,2% (з початку року – на 21,9%)

Валютні депозити юридичних осіб –3,3% (з початку року –13,8%)

Валютні депозити фізичних осіб –4,8% (з початку року –34,1%)

 

Думки про Концепцію реформи банківської системи до 2020 р.

11 июня 2014, 3:50   + 46 голосов 5 комментариев

Сьогодні Інтерфакс-Україна та Finmaidan відкрили завісу таїни з концепції реформування банківської системи, яку підготував НБУ. Заплановано революційні структурні зміни. Головні питання, які викликала інформація в умах експертів:

— Які передбачені механізми реалізації реформ і наскільки вони болісні для банків?

— Чи знайдеться політична воля в парламенті для законодавчої фіксації змін?

— Чи не лишаться ідеї буквами на папері за давньою традицією?

— Якщо все піде по задуму розробників, які наслідки матимуть новації для клієнтів банків?

Не вдаючись глибоко в критичний аналіз трьох перших питань, спробую відповісти на останнє.

Отже, автори стратегії готують клієнтам банків такі зміни:

1. Підвищення вимог до капіталу банків

НБУ планує збільшити норматив мінімального регулятивного капіталу з 120 до 500 млн. грн. до 2018 р. та 750 до 2020 року. До 2018 року планується завершити впровадження вимог Базель ІІІ.

Це призведе до скорочення кількості банків. Невеликі за розміром банки покинуть ринок. Теоретично шляхом серії злиттів і поглинань. НБУ прагне збільшення активів ТОП-25 банків з 77% до 95%.

Масштаб діяльності — досить простий і зрозумілий критерій, але не слід забувати, що серед маси маленьких кептивних і відмивних контор є деякі цілком класичні інституції, які будуть вимушені зникнути, що не є позитивом для ринкової конкуренції. Збільшення концентрації БСУ може стати як благом, так і злом в залежності від пропорції стимуляційних vs адміністративних методів, які використовуватимуться для досягнення мети.

В ідеалі слід дивитися не на розмір капіталу, а на повноцінність виконання банками своїх основних функцій (залучення депозитів-надання кредитів-розрахунки, а головне не тільки для інсайдерів) та якості відображення реалій у звітності — це був би найкращий фільтр для відсіювання кишенькових «кас», що не гідні називатися банками.

Проте, НБУ має бути видніше. Відкрита дискусія та чітка аргументація з цього приводу дала би шанс регулятору позбавитись елементів іміджу лобіста крупних банків і шукача простих рішень типу «рубанути з плеча» новим лімітом.

Вкладникам, у яких кошти в маленьких банках, можна трішки задуматись.

2. Скорочення можливостей щодо дострокового вилучення депозитів

З метою формування довгострокової ресурсної бази для кредитування, концепцією пропонується ввести на законодавчому рівні заборону на дострокове розірвання депозитних угод. При цьому як виняток окремими нормами можуть бути створені “ощадні депозити”, за якими буде можливо дострокове отримання коштів.

Таким чином, усім бажаючим отримувати високі проценти по депозиту пропонується забути про свої гроші на термін дії строкового вкладу — забрати вклад можна буде лише після закінчення погодженого строку. Новація, якщо реалізується, суттєво знизить ризик втрати ліквідності і залишить в історії такий інструмент як «мораторій на зняття вкладів» від НБУ під час криз, оскільки де-факто цей мораторій буде прописаний у самій суті строкового депозиту, як це традиційно практикується на Заході.

Для банків така ситуація — суцільний позитив, якщо би вирішити проблему з довірою клієнтів — варто прорахувати еластичність обсягу вкладів щодо цієї регуляторної норми, щоб не отримати небажаного і неконтрольованого масового відтоку. Якщо ж буде відкрите вікно ощадних депозитів — банки, які боятимуться за відтік пасивів, можуть скористатись ними як лазівкою — підвищити відсоток, а класичні строкові депозити лишити «для годиться» на папері юристам.

Вкладникам, які не мають достатнього резерву у кеші, в таких умовах варто подумати над строковим перебалансуванням вкладів на різні часові періоди та диверсифікацію за різними типами депозитів, щоб не зіткнутися з неочікуваним дефіцитом ліквідності.

3. Сприяння дедоларизації вкладів

У планах НБУ збільшення суми і частки депозитів гривні до 80% всіх депозитів фізичних осіб. Як це буде реалізовуватись на практиці не зрозуміло. До цього часу ми вже бачили такі методи як:

1) підвищення норми обов’язкового резервування валютних вкладів;

2) паспортизація валюто-обмінних операцій;

3) дозвіл на видачу депозитних валютних вкладів у гривні по поточному курсу.

Ставки за валютними депозитами традиційно в 2-3 рази нижчі за гривневі, а до планового показника у 80% навіть в найсприятливіші часи було дуже далеко (63% гривневих депо максимум і це при фіксованому курсі протягом 5 років). Як бачимо норми заборонного характеру тут безсилі. Відтак, орієнтир чудовий, але потребує революції свідомості у сторону довіри вкладників до нацвалюти, яка не можлива при аномальних стрибках курсу.

Власникам валютних вкладів рекомендую ретельно слідкувати за ініціативами регуляторів, які можуть прямо стосуватися реальної норми дохідності ваших заощаджень.

4. Радикальне зниження відсоткових ставок за кредитами і депозитами

Очікується, що реальні відсоткові ставки будуть підтримуватися на позитивному рівні за депозитами (на рівні 3-4%) і за кредитами (на рівні 7-9%). НБУ також вживатиме заходів для зниження коливань відсоткових ставок у національній валюті та контролю банківських спредів.

Дуже потрібне, а одночасно сміливе очікування. Не можливе без знаходження надійного і дешевого джерела формування пасивів, нереальне без істотного зниження ризику країни і, відповідно, різкого підвищення суверенного рейтингу. Тут первинними мають стати зрушення в реальному секторі. Якщо ж прогрес у бізнесі ставити в залежність від низьких ставок — отримуємо класичне зачароване коло.

Тому, шановні вкладники — дочасно не лякайтесь. Шановні позичальними — дочасно не радійте. На виконання такого дійсно благого наміру необхідний час і, як мінімум, стабілізація воєнно-політичної ситуації.

5. Пріоритетні напрями кредитування

Пріоритетними напрями для розвитку кредитування стануть інвестиційні кредити, кредитування малого и середнього бізнесу та іпотечне кредитування.

Останнє на словах є пріоритетом вже не один рік. Поки що крім пільгових кредитів за відкатами, пустопорожніх соцініціатив минулого гаранта і злих на весь світ позичальників, що взяли кредит у валюті при курсі 5,05 до 2008 року. Себто регулятору прийдеться зіткнутися з масштабною проблемою обгрунтованого скептицизму від бажаючих позичити гроші під купівлю житла.

Полегшення доступу до кредитування виробництва і МСБ потребує зусиль інших органів державної влади, на яких НБУ не має впливу. Структурні економічні реформи, інвестклімат, правові стимули розвитку конкуренції і навіть у найпримітивнішому варінті — бюджетна держпідтримка цієї ініціативи — все це виходить далеко за рамки повноважень НБУ.

Чекаємо. Або діємо. Поки самостійно.

6. Формування мегарегулятора для усього фінансового ринку

Кредитні спілки, кредитні бюро та ломбарди планується залучити під крило нагляду НБУ до кінця 2014 року, страхових компаній — до сер. 2015 р, ринок цп — до сер. 2016-го.

Позитив у тому, що вирішиться проблема відверто слабких стандартизації, відкритості і нагляду за парабанківським сектором, значна частина інституцій якого неефективно виконують притаманні ринковим структурам функції. Закриті і венчурні інвестфонди, кептивні страхові компанії, технічні угоди на біржах — це просто маса фінансових прокладок у тіньових схемах з відмиву капіталів та уникнення оподаткування. При цьому реальні клієнти часто бідкаються про незахищеність своїх прав.

Але виникає природне питання: що робити з Держфінпослуг та НКЦПФР? Як практично стримати тиск лобістів і існуючого апарату даних структур, котрі висловлюють аргументи проти:

— Ідею мегарегулятора Захід похоронив після кризи 2007-09. Зараз в США, Великобританії та Євросоюзі навпаки відбувається процес роздроблення регуляторів (правда, якщо не брати до уваги банківський союз — але він з дещо іншої опери)

— Ринок цінних паперів у більшості країн має окремого регулятора, аналог американського SEC.

— Поєднання функцій емісії, нагляду та кредитора останньої інстанції для усього фінринку закладає суттєві моральні ризики і робить з НБУ бюрократичного монстра без перехресного контролю з боку інших фінансових регуляторів.

Клієнтів небанківських фінансових установ дана ініціатива може як порадувати, так і засмутити. Дивлячись яких.

7. Особливий режим регулювання, моніторингу і підтримки системно-важливих банків

Системно-важливі банки підпадуть під посилений нагляд з огляду на свою роль у генерації системного ризику. На практиці це означатиме вищі вимоги до капіталу і ліквідності (в дусі Базель 3), але й кращий доступ до фінансової підтримки.

Клієнти системно-важливих банків отримають переваги перед тими, хто обиратиме дрібніші установи. Єдиний спосіб вижити для малих банків стане вужча спеціалізація і краща цінова політика.

8. Стрес-тестування банків

У 2014 році відбувається масштабне сстрес-тестування і перевірка якості активів. В результаті яких клієнти і партнери краще зрозуміють реальний фінансовий стан своїх банків і їхню здатність протистояти ризикам під час екстремальних, але вірогідних сценаріїв. Для банків, що зазнаватимуть гіпотетичного скорочення регуляторного капіталу нижче нормативного рівня, будуть застосовуватись вимоги подання планів реструктуризації та рекапіталізації.

Лишається відкритим питання в якості методики стрес-тестування та механізмів застосування санкцій для слабких банків.

9. Розкриття інформації про власників

Невиконання вимоги про розкриття відомостей про власників істотної участі в банку і набрання законної сили обвинувальним вироком щодо діянь у фінансовій сфері контролерів та керівників банку вже зараз є достатнім критерієм для віднесення банку до категорії проблемних (Постанова НБУ №332 від 03.06.14). Концепція передбачає зниження межі розкриття інформації про власників, які мають прямо або опосередковано частки в банках із нинішніх 10% до 2% статутного капіталу.

Вкладники отримають кращу інформацію про власників банків, що дозволить більш точно оцінювати їхню надійність. Нагадаємо, що до приходу Кубіва і його ініціативи з розкриття кінцевих бенефіціарів, навіть інформація про номінальних власників на сайті НБУ не обновлялась протягом 2-х років.

10. Нарощування частки іноземного капіталу

НБУ ставить на меті нарощування частки іноземного капіталу в банківській системі до 50% і зменшення ролі держави в банківському секторі до рівня нижче за 10% до 2020 року.

Зниження частки державних банків — позитивний тренд, а от наскільки сильно регулятор втрутиться в ринковий процес для стимулювання приходу іноземного капіталу — набагато цікавіше питання. Адже іноземні банки можуть кардинально різнитися за своїм ризик-профілем, репутацією та масштабом діяльності. Більше того, не весь іноземний капітал насправді є іноземним. Відтак, нарощення іноземного капіталу без огляду на його географічну структуру, якість та ризикованість — дуже дискусійне питання, як і методи для цієї стимуляції.

Менше з тим, за умови реалізації цього пункту, клієнти іноземних банків зможуть не переживати за повторення сценарію масового виходу іноземних інвесторів, як це було у Сведбанку, СЕБ, Форум, Ерсте, Фольксбанку, Кредит Європа, Хоум Кредит…

Висновок

Добре, що в НБУ задумались над серйозними змінами і на 6 років вперед.

Головне, щоб ці банківські реформи:

1) стали відкритими для конструктивної критики і гнучкими до пріоритетних суспільних потреб;

2) були екологічними: щоб методи їх досягення не наламали критичної маси зайвих дров у процесі;

3) не зазнали долі стратегій часів Кучми — тобто довгого і глибокого ящика. Хоча, якщо не будуть виконані п.1 і п.2, можливо, буде краще, якщо вони там і лишаться?

Як би там не було — не помиляється лиш той, хто нічого не робить. Суспільство зачекалось на структурних реформаторів. Як вірно підмітивКаха Бендукідзе:

«надо либо лечить, тогда можно спасти, а если не лечить, тогда больной умирает. Такая дилемма стоит перед новой украинской властью. Понятно, что люди боятся радикально действовать. Кажется, что вроде лежит сейчас больной спокойно, не орет от боли, а надрежешь – будет орать. А с другой стороны, что делать?»

Джерело: Bankografo.com

 

З яких банків зняли найбільше депозитів за 1 квартал 2014 року ?

15 мая 2014, 19:36   + 30 голосов Написать комментарий

Здавалося б банальне питання: зайди на сайт НБУ, відніми від суми депозитного портфеля на 1 квітня суму портфеля на 1 січня і отримаєш результат.

Але не все так просто — отримані цифри не будуть інформативними.

Проблема в тому, що курс гривні серйозно обвалився, а статистика ведеться в гривнях. Як наслідок вийшов парадокс: валютні депозити через переоцінку у більшості банків показали ріст у гривневому виразі, хоча насправді вкладники їх забирали мішками.

Тому щоб побачити реальну картину депозитних змін нам прийдеться відділити мухи від котлет — гривневі вклади від валютних.

З гривневими вкладами все зрозуміло:

ТОП-10 банків з притоку/відтоку вкладів у національній валюті за 1-й квартал 2014-го, в млн. ГРН.

приріст гривневих депозитів за 1 квартал 2014

Як бачимо, реальна ситуація не райдужна — у більшості банків відтік вкладів у нацвалюті, в тому числі і в лідера депозитного ринку.

Якщо порахувати прирости валютних вкладів у гривні — ситуація буде не така сумна. Але ми знаємо причину цього — банальний перерахунок по новому курсу…

ТОП-10 банків за зміною обсягу вкладів в іноземній валюті за 1-й квартал 2014-го, в млн. ГРН.

приріст валютних депозитів в ГРН за 1 квартал 2014

Суми валютних вкладів у банках НБУ подає лише в гривні. Щоб побачити істинну картину: скільки де-факто доларів і євро було в кінцевому підсумку забрано вкладниками за період 1 кварталу 2014 року, нам прийдеться зробити одне припущення — виразити усі валютні вклади в доларах США. (Хоча деяка частина валютних депозитів це євро, курс пари EUR-USD не так скакав, тому похибка буде невеликою).

Для цього поділимо відомі нам обсяги депозитів в іноземній валюті на відповідний офіційний курс долара (01.01.2014 курс=7,9930 грн/долар; 01.04.2014 курс=10,9981/долар) і порахуємо фактичний приріст номінованих у доларах валютних депозитів.

Приклад: У Приватбанка станом на 01.01.2014 валютний депозитний портфель = 57 281 млн. грн., а станом на 01.04.2014 = 73 159 млн. грн.

Якщо порахувати приріст вартості портфелю в гривнях, то все наче супер:

= 73 159 млн. грн. — 57 281 млн. грн. = +15 878 млн. грн.

АЛЕ: спробуємо спочатку перевести ці суми у долари

Валютні депозити 01.01.2014 = 57 281 млн. грн. / 7,9930 грн/долар = 7 166 млн. дол.

Валютні депозити 01.04.2014 = 73 159 млн. грн. / 10,9981 грн/долар = 6 652 млн. дол.

Таким чином, фактичний приріст валютних депозитів за квартал

= 6 652 млн. дол. — 7 166 млн. дол. = — 514 млн. дол.

Тобто насправді відбувся відтік доларових вкладів, хоча у гривневому виразі ми бачили приріст.

Таким чином, справжня ситуація з валютними вкладами така:

Зміна вкладів в іноземній валюті за 1-й квартал 2014-го, в перерахунку на млн. ДОЛАРІВ США

приріст валютних депозитів у ДОЛАРАХ за 1 квартал 2014

Також не слід забувати, що великі суми відтоків у системних банків — наслідок їх значної частки на ринку. Тому для коректності аналізу, отримані суми треба порівнювати з загальним обсягом депозитного портфелю і не спішити хаяти лідера ринку депозитів.

Подумайте логічно: для нього відтік на суму 10 850 млн. грн. становить лише 14 % гривневого депозитного портфелю, тоді як жоден із банків нижче першої десятки ніколи навіть і не володів такою сумою грошей вкладників.

Які банки втратили найбільшу частину гривневого депозитного портфелю у процентах (ТОП-10) — можна побачити на цьому графіку. Порівняно з ними у трьох вибраних для ілюстрації системних банків ситуація з відтоком виглядає не так драматично.

Cкорочення обсягу гривневого депозитного портфелю у відносному обчисленні(в % від 1.01.2014 р.)

відносний приріст гривневого депозитного портфелю за 1 квартал 2014

ВИСНОВКИ. Дані щоквартальної звітності банків від НБУ свідчать про явні проблеми в депозитному бізнесі деяких банків, що виражаються в фактичному відтоці вкладів. Якщо банк має недостатньо надійних валютних процентних надходжень зі сторони активних операцій — виникає проблема ліквідності, яку можна вирішити лише за допомогою продажу частини активів або фінансових вливань регулятора чи власників.

Банкам у нових умовах стало важко купувати лояльність вкладників високими ставками. Нині цінових стимулів явно недостатньо з огляду на посилені інфляційні очікування і стагнацію кредитного ринку, котрий не здатний компенсувати захмарні процентні витрати банку, не кажучи вже про маржу.

Дані: НБУ, графіки: Bankografo.com

 

Попередні підсумки банківської паніки (зима 2014-го)

17 марта 2014, 0:39   + 58 голосов 21 комментарий

Протягом тривожних зимових місяців було зафіксоване масове зняття коштів з депозитних рахунків, особливо інтенсивний відтік вкладів спостерігався у лютому. Сумарно за січень-лютий депозити населення скоротилися на 7,9% в національній валюті та 7,8% в іноземній. Депозити юридичних осіб знизилиcя на 6,1% (UAH) і 7%(FX). Всього гривневих депозитів поменшало на 30,4 млрд. грн., валютних — на 2,3 мільярди доларів США.

Представники НБУ вважають такі темпи зниження своїм успіхом: мовляв, без обмежень по зняттю валютних вкладів і підтримки банків ліквідністю могло бути і гірше…

Зняття вкладів не могло не позначитися на кількості грошей в економіці. В результаті цього, гривнева готівка в обігу поза банками з початку року зросла на 6,4%. Як не дивно, поки що різкого підвищення рівня інфляції не спостерігалося: схоже, що населення вирішило просто змінити безготівкову форму заощаджень на готівкову. У світлі нинішніх воєнних подій, лімітів на зняття готівки та дефолтів Брокбізнеса, Форума, Даніеля, люди вважають, що так безпечніше.

Динаміка монетарної бази (до якої крім випущеної готівки включаються кошти банків та ін. в резервах та на коррахунках в НБУ) в підсумку двох місяців була незначною +0,4%, але суперечливою — у січні монетарна база падала на -4,1%, у лютому росла на +4,7%. Це свідчить про проблеми, з якими зіткнулися банки при видачі людям кешу — адже прийшлося робити це за рахунок конвертації своїх резервів, котрі НБУ в лютому допомагав банкам поповнювати в рамках нової програми підтримки ліквідності (за ціною в 3 облікові ставки).

У сухому залишку ми бачимо, що поки-що сукупна грошова маса М3 росте (+2,7%), але не такими темпами, як готівка в обігу. Якщо ж згадати про фактор девальвації гривні — ми побачимо, що цей ріст лише номінальний — за рахунок переобліку валютних депозитів за новим курсом. Та це й не дивно — у країні рецесія, промвиробництво падає, кредитування згортається, а вилучену в банках готівку люди або конвертують у долари, або відкладають на чорний день — все під матрац. Є ризик того, що рано чи пізно станеться ціновий вибух.

Привид інфляції в таких умовах досить швидко може набрати цілком реальних форм:

— особливо інфляція імпорту внаслідок девальвації гривні;

+ якщо продовжаться процеси «bank run» і масове перетворення депозитів у готівку;

+ якщо замість податкових доходів та нових зовнішніх боргів уряд переведе НБУ в режим «war finance», запустивши експансивну політику нарощення грошової маси.

Нагадаємо: класичний механізм роздування агрегатів грошової маси — це купівля нацбанком ОВДП (вже додав до свого балансу +19,3 млрд грн за лютий, з початку року + 21,8 млрд грн.)

Умовні позначення:
UAH deposits — депозити у національній валюті (гривні).
FX deposits — депозити в іноземній валюті.
Retail deposits — роздрібні депозити, депозити фізичних осіб.
Corporate FX deposits — депозити нефінансових корпорацій.
Cash in circulation — готівка в обігу (поза банками).
Monetary base (MB) — грошова база (готівкові кошти, випущені в обіг Національним банком України, і переказні депозити в національній валюті в Націо­нальному банку України)
Money supply (M3) — грошова маса, грошовий агрегат M3.
Change, Growth — зміна обсягу за період в %.
in USD — обсяг номінований у доларах США з метою виключення впливу девальвації.

Дані: НБУ

Графіки: Bankografo.com

 

Депозитні ставки банків: що змінилося за 4 місяці?

11 октября 2013, 19:05   + 49 голосов Написать комментарий

2013-OCT_Rate Dynamics

Депозитні ставки банків України з 01.06.2013 (дати виходу попереднього Аналітичного огляду депозитного ринку) зазнали певних змін, які можуть бути цікавими для думаючих вкладників, котрі тримають руку на пульсі депозитного ринку.

Як свідчить останній моніторинг Bankografo.com, середні депозитні ставки ТОП-25 банків-лідерів за 12-місячними класичними строковими депозитами (без права поповнення) з 1.06.2013 до 1.10.2013 демонстрували різнобічну динаміку:

— гривневі депозитні ставки знизилися: з 17,80% до 17,27%;

— доларові депозитні ставки дещо зросли: з 7,10% до 7,19% (дивіться рисунок вище).

Середні ставки за 3-місячними класичними депозитами:

— гривневі депозитні ставки знизилися: з 15,49% до 14,77%;

— доларові депозитні ставки дещо зросли: з 4,9% до 4,95%.

Зниженню гривневих ставок сприяв високий притік вкладів у національній валюті внаслідок падіння рівня девальваційних очікувань населення та законодавчих ініціатив НБУ, спрямованих на дедоларизацію економіки.

Щодо змін депозитних ставок в розрізі окремих банків за класичними строковими депозитами з виплатою відсотків в кінці строку, ситуація виглядає так:

2013-OCT_Rate Changes_UAH

Відсоткові ставки за гривневими депозитами:

— підвищились: у 6 банках;

— знизились: у 13 банках;

— не змінились: у 5 банках.

Максимальне падіння ставок fix-UAH-12m зафіксоване у банках:

— Надра (-4,0%);

— Укрсиббанк (-2,5%);

— Форум (-2,0%);

— Райффайзен банк Аваль (-2,0%).

2013-OCT_Rate Changes_USD

Відсоткові ставки за доларовими депозитами:

— підвищились: у 8 банках;

— знизились: у 9 банках;

— не змінились: у 7 банках.

Більше інформації про депозитні ставки та кредитні рейтинги банків лідерів депозитного ринку читайте в новому випуску щоквартального огляду депозитного ринку.

Джерело: Bankografo.com

 

Накопичувальні вклади: депозитні ставки і рейтинги банків

5 июня 2013, 13:43   + 29 голосов Написать комментарий

Сьогодні поговоримо про такий банківський продукт як накопичувальні депозити — вклади на певний конкретний строк, але з можливістю поповнення. Ви можете вносити додаткові внески до банку, збільшуючи суму свого початкового депозиту.

Плюси накопичувального депозиту — гнучкість формування вкладу в залежності від Вашого поточного фінансового стану, можливість перевірити якість обслуговування в банку перед розміщенням серйозної суми коштів, стимулювання особистої фінансової дисципліни у вигляді звички до регулярних заощаджень.

Мінуси накопичувального депозиту — дещо нижчі процентні ставки у порівнянні з класичним строковим депозитом без права поповнення. Наскільки саме ставки нижчі — можна побачити на цьому графіку:

Середні ставки за роздрібними депозитними продуктами (ТОП-25 банків), 01.06.2013 р. 2013-JUN-01_average dep rates_Bankografo

Джерело: офіційні сайти банків; розрахунки: Bankografo.com

Як бачимо, середня ставка за 12-місячними накопичувальними депозитами ТОП-25 банків становить 16,2% в гривнях, 6,3% в доларах, тоді як середня за класичними депозитами 17,8% в гривнях, 7,1% в доларах станом на 1 червня 2013 р.

Середні ставки — гарний бенчмарк — гарна відправна точка для порівняння, але все одно це «середня температура по лікарні», тому заради справедливості треба звертати увагу на весь діапазон коливання ставок між різними банками. Як бачимо, в українських банках діапазон цінових пропозицій досить широкий: поляки сказали би «до вибОру — до кольОру»

Діапазони розподілу ставок за роздрібними депозитними продуктами (тонка лінія)

та межі стандартного відхилення (товста лінія), ТОП-25 банків, 01.06.2013 р.

2013-JUN-01_average dep_rates_Bankografo_medium

Джерело: офіційні сайти банків; розрахунки: Bankografo.com

Максимальна пропозиція серед ТОП-25 банків для накопичувальних депозитів на 12 місяців

— у гривнях: 21,25% від ВіЕйБі Банку;

— у доларах: 10,00% від Банку Надра.

Мінімальна пропозиція для накопичувальних депозитів на 12 місяців

— у гривнях: 5,00% від Кредитпромбанку;

— у доларах: 2,00% від Райффайзен банку Аваль. Ставки по усіх ТОП-25 банках для пропозицій строком на 3, 6 та 12 місяців дивимось у таблиці:

Депозитні ставки за накопичувальними строковими депозитами, 01.06.2013 р. (ТОП-25)

2013-JUN-01_rec dep rates_Bankografo

Джерело: офіційні сайти банків; розрахунки: Bankografo.com

Для простоти аналізу і можливості сортування банків за ставками на своєму сайті пропоную аналогічну таблицю в інтерактивному вигляді.

Якщо ви поміркована людина і не прихильник агресивних методів інвестування, то перш ніж ступати на улюблені граблі українських вкладників — вибираючи депозит з максимально можливою ставкою — задайтесь питанням: чому цей банк настільки щедрий?

Як навчають в усіх економічних вузах світу: висока дохідність=високий ризик. Але це не все.

Не забуваймо, що ризик, навіть зашкалюючий — зовсім не означає його точної реалізації — це всього лиш ЙМОВІРНІСТЬ краху, звісно вища, але все таки ймовірність. Тому так багато людей живе за принципом «хто не ризикує — той не п'є шампанського».

І ті, хто не тільки виживає, а й зриває свій куш, слугують наглядним прикладом для маси нових невдах, що намагаються повторити успіх щасливчиків, котрі вписались у вузькі межі ймовірності НЕреалізації ризику (див. Талеб).

Цю ймовірність дефолту (краху) банків усіма силами намагаються оцінити рейтингові агенції, надаючи банкам кредитні рейтинги: або індивідуальні, або public information — на основі як складних, так і не дуже рейтингових методологій. Відтак буває корисним хоча б одним оком глянути на оцінки рейтинговими аналітиками кількох обраних вами банків.

Порівняння зведеного рейтингу банків (вісь х) з величиною ставки за 12-місячним класичним депозитом в доларах (вісь у)

2013-JUN-01_quadrant USD_Bankografo

Передбачаючи скепсис щодо правильності і чесності рейтингів, поки лише зазначу, що без своїх людей у топ-менеджменті банків, більше то й запитувати фінансової поради ні в кого: для банківських регуляторів усі (сорі, майже усі) банки однакові, для саморегулівних організацій однаковими є всі їхні члени-платники, аудитори мають справу в основному лише зі стандартами ведення звітності...

Як би там не було, у солідних рейтингових агенціях з гарною репутацією відсоток дефолтів серед банків з низьким рейтингом більш суттєвий за частку крахів банків з високим рейтингом — ясно, що і такі дефолти трапляються. Якби ні — ми жили би в ідеальному світі, спроектованому науковцями Чиказької економічної школи.

Автор: Роман Корнилюк

Джерело: Bankografo.com

 

Європейські банки: баланси співають романси

13 апреля 2013, 13:33   + 34 голоса 6 комментариев

На Vox вийшла цікава стаття про проблеми балансів європейських банків: Balance-sheet repairs in European banks / Nadege Jassaud, Heiko Hesse, 13 April 2013

Західним банкам, як виявилось, досі несолодко. Незважаючи на підвищення tier 1 capital ratio після загальноєвропейських стрес-тестів і програм ЄЦБ з довгострострокової підтримки ліквідності з 9% (December 2010) до 10.2% (June 2012), європейські банки досі не справились із рядом проблем у своїх балансах:

1. Висока частка проблемних кредитів (NPLs: Non-Performing Loans)

Bankografo_EU NPLs_hesse fig1 12 apr

Sources: Bloomberg, EBA 90 SIFI Banks, September 2012.

2. Згідно з останнім recapitalisation exercise всеєвропейської наглядової структури EBA (European Banking Authority),збільшення на 30% показника адекватності капіталу відбулося не за рахунок нарощення капіталу, а через просте зниження активів, зважених на ризики (RWA: risk-weighted assets), при чому третина цього зниження була досягнута за допомогою  ‘рекалібрацій’ внутрішньобанківських моделей оцінки RWA, а якщо говорити просто — банкіри підлаштували свої методики оцінки ризиків у сторону їхнього заниження для досягнення планових нормативів по tier 1 capital ratio.

3. Лишається високою залежність європейських банків від програм довгострокової підтримки ліквідності ЄЦБ, зокрема станом на березень 2013 р. банки виплатили €155 млрд з  €489 млрд, наданих в рамках першої операції довгострокового рефінансування і тільки €69 млрд з €529 млрд траншу другої програми підтримки довгострокової ліквідності (LTRO: long-term refinancing operation).

Для України така ситуація у європейському банківському секторі означає подальшу стагнацію кредитування з боку західних банків, а також згортання діяльності не надто фінансово стійких банків, материські компанії яких потерпають від високої частки NPLs і мають схильність до зниження RWA шляхом продажу поганих активів закордонних дочірніх структур.

З іншого боку, ті "європейці" які втримаються, у середньостроковому періоді підтвердять існуючу лояльність своїх клієнтів і після розчистки (як консолідованих, так і українських) балансів зможуть протистояти агресивній бізнес-стратегії ряду вітчизняних і російських кредитно-фінансових установ по захопленню роздрібного кредитного ринку.

 

У резервах центральних банків падає частка долара

14 марта 2013, 17:30   + 32 голоса 5 комментариев

World Gold Council повідомляє про цікаву тенденцію: центральні банки збільшують вкладення в золото і альтернативні активи для диверсифікації доларів США і євро у своїх офіційних резервах.

У новій доповіді Всесвітньої ради по золоту, Стратегії диверсифікації центральних банків — збалансування долара і євро, розглядається посилення тенденції центральних банків до активної диверсифікації своїх резервних портфелів.

Dynamika oficijnyh rezerviv_2000-2012 Structura oficijnyh rezerviv_2012

Хоча долар і залишається основною світовою валютою, його шанси на довгострокове домінування поступово знижуються. Реагуючи на це, центральні банки скорочують вкладення в долари США та євро, паралельно збільшуючи купівлю традиційних активів, таких як золото, японська єна і нових альтернативних валют, зокрема китайського юаню.

Офіційні резерви світових центробанків виросли з $ 2 трлн в 2000 році до більш ніж $ 12 трлн у 2012-му. Протягом даного дванадцятирічного періоду відбулося зниження частки долара в структурі резервів, тоді як з грудня 2008 року частка "інших" валют в складі резервів збільшилась у три рази в абсолютному вираженні.

Золото має довгу історію в якості резервного активу центральних банків, і вважається традиційним резервним активом. Ціна на золото статистично не прив'язана до цін на інші традиційні і нові альтернативні резерви, що робить його одним з найбільш важливих активів при ребалансуванні портфеля для послаблення впливу долара і євро.

У результаті дії даної тенденції, центральні банки активно купували золото в четвертому кварталі 2012 року: нетто-покупки золота офіційним сектором відбувались восьмий квартал поспіль на найвищому рівні за період від 1964-го року.

Джерело: World Gold Council, переклад: Bankografo.com

 
Страницы: 12