В попередній публікації редакція розібралась з тим, які брокери допоможуть вкластися з України в іноземні фондові ринки, та які вони беруть комісії.
Спекулянт чи інвестор
Стратегію роботи на фондовому ринку можна розділяти за різними критеріями. Однак ключовий поділ відбувається на 2 табори: інвесторів і спекулянтів.
Інвестиційна стратегія передбачає купівлю акцій на тривалий термін. — Як правило, від одного року, але дуже часто на горизонт в десятки років. Інвестор сприймає себе як співвласника компанії і очікує, що компанія розвиватиметься, розширюватиме ринки, оптимізуватиме видатки і завдяки цьому її акції ростимуть в ціні. Щоденні коливання акцій мало цікавлять інвестора. Адже він не планує продавати свої активи, щойно для цього з’явиться слушна нагода.
Основний інструмент, який використовує інвестор — фундаментальний аналіз. Тобто, він дооцінює показники компанії, в яку вкладає гроші: співвідношення прибутку до обороту, боргове навантаження і здатність обслуговувати кредити, ринкова доля і перспективи її розширення тощо.
Як правило, інвестор робить мало операцій на фондовому ринку: достатньо купити акції, бути в курсі цінових трендів і періодів виплат дивідендів.
Спекулятивна стратегія передбачає активну торгівлю. Спекулянт купує акції компанії для того, щоб продати їх на піку ціни. Тому для учасника торгів, що обрав такий варіант роботи, особливе місце посідає технічний аналіз. Завдяки йому торгівець визначає мінімуми і максимуми коливань.
Варіантів спекулятивної торгівлі багато. Деякі торгівці можуть проводити і десятки операцій на день. Хтось тримає акції кілька днів, або навіть місяців — але ціль завжди одна й та ж сама — вийти в кеш.
Спекулятивні торгівці уважно слідкують за чутками, політичними та економічними новинами. Також вони часто використовують складні біржові інструменти: роблять ставки на зниження вартості активів, торгують з кредитним плечем. Пасивні ж інвестори можуть навіть не здогадуватись про такі інструменти.
За статистикою, попри всі свої старання, абсолютна більшість спекулятивних торгівців заробляють менше, ніж інвестори. Так, економісти дослідили операції 140 тис. тайванських активних торгівців впродовж 15 років. Серед них стабільно заробляв лише 1%, ще 19% вдавалось заробляти на короткій дистанції. Натомість абсолютна більшість — 80% втратили свої гроші. До того ж, значна частина тих торгівців, що заробляли на короткому проміжку часу, теж зрештою припиняли торгівлю і закривали рахунки.
Брокерські компанії теж попереджають про ризики такої стратегії. «Інвестору я б порекомендував набратися терпіння. Адже найефективніша стратегія роботи на фондових ринках — це здійснення довгострокових інвестицій», — наголосив під час розмови з «Мінфіном» лектор Фрідом Фінанс Україна Тарас Гандзій.
Читайте також: Як інвестувати $10 тисяч і не прогоріти
Однак, це не зменшує кількість охочих заробити «швидкі» гроші. Як пояснив фінансовий експерт Михайло Федоров, «новачки» йдуть на фондовий ринок по одному й тому ж запрограмованому шляху.
«Люди приходять інвесторами, але через якийсь час, побачивши наскільки багато можливостей дає „гра“ на біржі, вони, як правило, перетворюються на спекулянтів. І тільки потім, можливо через роки, набивши „шишки“, вони знову стають інвесторами. Тому найкраще, що можуть зробити новачки, обираючи стратегію, це залишатися інвесторами», — говорить Федоров, але відразу ж визнає, що приборкати азарт їм буде складно.
США чи Азія
Наступний варіант розподілу стратегії - регіональний. Часто, коли говорять про фондовий ринок, мають на увазі американський, адже він найбільший, там торгуються акції найвідоміших компаній, та й загалом в інформаційне поле найчастіше потрапляє саме він.
Якщо подивитись на показники останніх років, то американський фондовий ринок дійсно виглядає привабливішим за інші. Приміром, за минулі 5 років ключовий американський індекс S&P 500 подорожчав на 66%, в той же час японський Nikkei 225 — лише приблизно на 20%, а німецький DAC — на 14,4%. Французький CAC40 взагалі пішов у «мінус».
Але це зовсім не означає, що подібні тенденції зберігатимуться і в майбутньому. «Наприклад, у нульові роки американський ринок майже завмер в одній точці, а європейський, навпаки, показував непогане зростання», — зазначає партнер iPlan Василь Матій.
Засновник хедж-фонду Bridgewater Associates Рей Даліо переконаний, що значну частину портфеля потрібно тримати в китайських активах. Адже експерт очікує значного притоку інвестицій в Піднебесну.
Читайте також: Приручити дракона: як заробити на фондовому ринку Китаю
Віру в перспективи Японії продемонстрував голова Berkshire Hathaway Воррен Баффет, який влітку цього року купив по 5% акцій п’яти найбільших торгових компаній цієї країни.
Дивіденди проти росту
Ще одне питання вибору — це придбання акцій компаній, що сплачують хороші дивіденди або ж тих, хто вкладає гроші у розвиток і цим забезпечує ріст вартості цінних паперів.
Ті, кому важливі стабільні прибутки, можуть звернути увагу на акції «дивідендних аристократів». «Мінфін» вже детально писав про них. Якщо ж пояснити коротко, то це американські компанії, які вже 25 років поспіль не просто стабільно виплачують, а ще й регулярно підвищують розмір дивідендів.
Як правило, це стабільні компанії, робота яких вже давно налагоджена, а акції якщо і дешевшають, то не так суттєво, як решта ринку. Хоча, тут, звісно, є і виключення, як наприклад, Exxon Mobil, що разом зі всією нафтовою галуззю переживає не найкращі часи.
На противагу «дивідендним аристократам», компанії росту свої прибутки не віддають акціонерам, а інвестують у подальший розвиток. Якщо ж вони і платять дивіденди, то не багато і не регулярно. Приклади таких компаній — Apple, Amazon, Tesla, Google. Завдяки інвестиціям вони швидше розвиваються і, як наслідок, зростає і ціна їхніх акцій.
Читайте також: Акції Tesla: «бульбашка» чи перспектива на майбутнє?
Ще один варіант інвестицій в «ріст» — це пошук компаній, ціна акцій яких просіла, але має шанс відновитись до колишніх показників. Зараз, як приклад таких компаній, можна розглядати представників авіаційної чи нафтової галузей. Хоча пошук таких компаній вже ближчий до спекулятивної, а не інвестиційної стратегії.
ETF проти акцій
ETF — це індексні фонди, що вкладають гроші у певні активи і при цьому торгують на біржі власними акціями. Якщо зростає ціна активу — дорожчає і ETF. Перевага ETF у диверсифікації. Фонд може вкладати одночасно у акції сотень компаній, і якщо якісь із них дешевшатимуть, це не надто відіб'ється на самому індексному фонді.
Один з найвідоміших популяризаторів ETF є Воррен Баффет. В 2007 році легендарний інвестор уклав парі з фінансистом компанії Protege Partners на $1 млн про те, що на дистанції в 10 років жоден хедж-фонд не обгонить за дохідністю індекс S&P 500.
Баффет був правий, чим довів, що інвестору краще обрати ETF, прив’язаний до індексу S&P 500, ніж самостійно вишукувати акції для інвестицій.
Читайте також: Що таке ETF та як на них заробляти
Недолік ETF в тому, що вони гарантують усереднену дохідність. Якщо ж інвестор хоче отримати більше, ніж в середньому на ринку, йому потрібно самому шукати акції, які забезпечать кращі прибутки. Звісно, при цьому інвестор бере на себе і додаткові ризики.
Яку стратегію радять «Мінфіну»
«Мінфін» поцікавився у представників брокерських компаній та незалежних експертів, чи варто виходити на фондовий ринок, маючи в розпорядженні лише $3 тис. Практично всі, з ким ми спілкувались, зазначили, що проблем тут немає — грошей достатньо.
«Інвестувавши в один і той самий актив хоч $3 тис., хоч $3 млн, у процентному співвідношенні інвестор отримає однаковий відсоток доходу», — констатує Михайло Федоров.
Співробітник брокера «І-нвест» Сергій Гончаренко пояснює, що на закордонних біржах дуже великий вибір акцій з широким діапазоном вартості від декількох десятків центів до декількох тисяч доларів. До того ж акції на американському ринку можна купувати, починаючи від 1 штуки.
Водночас, зазначає експерт, потрібно розуміти: чим більша сума початкових інвестицій, тим більш диверсифікований портфель може сформувати інвестор. Тому краще зібрати все ж більшу суму.
У тому, яку стратегію обрати «Мінфіну» на фондовому ринку, експерти проявили несподівану солідарність: необхідно інвестувати в ETF.
В Універі нам порадили індексні фонди, прив’язані до S&P 500 або NASDAQ 100. Василь Матій звернув увагу на більш широкий індексний фонд Vanguard Total World Stock ETF, заснований на акціях компаній з 47 країн світу. Ще одну альтернативу в середині тієї ж стратегії запропонував Сергій Гончаренко, зазначивши, що є ETF, які інвестують у сектори економіки. Наприклад, IT, фінансовий, енергетичний тощо.
Якщо ж замість того, щоб вкладати гроші у ETF, інвестор захоче вести активну торгівлю, шукаючи більш прибуткові акції та аналізуючи компанії, така діяльність фактично перетвориться для нього на другу роботу, наголосив Василь Матій. Та ще й без жодних гарантій успіху.
Яку стратегію обирає «Мінфін»
Якщо підсумувати, то статистика, українські експерти і навіть Ворен Баффет, всі радять інвестувати у ETF. Якби мова йшла про приватний рахунок, то, напевно, так і варто було б зробити. Однак, є один фактор, який нас стримує.
«Мінфін» все ж таки не приватний інвестор і ціль проекту не примножити заощадження, а показати різні стратегії і їхні наслідки.
Тому редакція вирішила розділити наш портфель на 3 рівні частини. $1 тис. буде інвестована в різні ETF. Стільки ж піде на купівлю акцій окремих компаній: придбавши їх, ми не плануватимемо виходити в кеш, як мінімум, рік. І зможемо перевірити, чи реально в межах цієї суми сформувати диверсифікований портфель, як компанії нараховують дивіденди. Заразом дізнаємось, чи реально переграти індексні фонди.
Решта ж коштів стануть нашим невеликим спекулятивним портфелем. Ми хочемо перевірити, чи треба довіряти чуткам, порадам експертів, і до чого призведе ризик. Придбані для цього портфелю акції ми можемо тримати кілька днів, тижнів чи місяців, але ціль все ж таки — позбутись їх на вигідних умовах.
Читайте також: Літаючі машини і новітня медицина: як заробляти на проривних технологіях
В попередньому матеріалі серії «Мінфін» зазначив, що обере брокера, виходячи зі своєї стратегії. Оскільки частина портфелю в нас буде спекулятивна, нам потрібно буде проводити більше операцій. А значить треба брокер з мінімальною комісією за одну угоду. Як нам здається, найкращі умови для цього пропонує Універ, що працює як субброкер Exante. Це не означає, що це найкращий брокер, ми не ставили за мету визначити такого. Але конкретно для нашої стратегії він підходить оптимально.
Якщо ж ви вважаєте, що ми помилились зі стратегією — пишіть в коментарях. А також розкажіть, яку стратегію ви обрали б особисто для себе. Або ж яку вже використовуєте і чи принесла вона прибутки.
Олексій Писарев
ПОПЕРЕДНІЙ МАТЕРІАЛ СЕРІЇ: