Про контроль фінансів, бюджети і заощадження

Почав задумуватись про контроль своїх витрат і заощадження грошей в березні 2018 року. На той час мені був 21 рік. Я заробляв $700, орендував квартиру в Києві, насолоджувався життям і все одно в мене залишались зайві гроші.

У травні для контролю доходів і витрат я встановив собі додаток wallet by budgetbakers, яким користуюсь досі, і відкрив гривневий депозит на 3 місяці в Приватбанку (на довгий строк було страшно). Перевів туди всі гроші, які накопичились, і щомісяця перед отриманням зарплати переказував на депозит все, що залишилось невитрачене на картці.

Так до березня 2020 року я накопичував гроші на депозитах: спочатку в Приваті, а потім у monobank. Росла зарплата і витрати, але залишок, який відкладав, ледве не щомісяця ставав більшим. Став активно користуватися кешбеком, менше витрачати на непотрібні речі і навіть банальні відсотки на залишок на картці вносили свою лепту.

За цей час сформувались фінансові бюджети, які стараюсь не перевищувати. Станом на лютий 2021 року місячних бюджети два: на квартиру 13 тис. грн та на їжу 6 тыс. грн на дві особи. Річний бюджет один — у нього входить усе інше: алкоголь, подорожі, покупки, комісії, податки і т.д. На нього виділив 90 тис. грн.

Раніше витрати на «інше» щоразу змінювалися, бо одного місяця є великі покупки чи подорожі, а іншого — нічого, тому визначив свій бюджет на рік. Наприклад, у 2019 році я його перевищив, тому що тоді оновлював комп’ютер, були витрати на медицину. А у 2020 році, навпаки, не вибрав всіх грошей — дався взнаки карантин.

Читайте також: 50% портфеля — нерухомість, 40% — позики, решта — «розваги»

Як дійшов до інвестицій у фондовий ринок США

В кінці березня 2020 року я отримав чергове підвищення зарплати — до $1700. Інколи мав додаткові підробітки на фрілансі та відкладені $6 тис. на банківських вкладах.

На той час я вже читав «Мінфін», дивився відео на youtube-каналах «Сімейний бюджет» Любомира Остапіва та «Мільйонер за 7 років» Олександра Короля. Читав в телеграмі декілька фінансових каналів та прихильників F.I.R.E. З найкорисніших: wkpbro, dividends_1000, pensiya35, finindie, iplanua.

Ставки за депозитами падали ледве не щомісяця і я вирішив розглянути раніше невідомий для мене ринок акцій. В Україні такого ринку немає (та й навряд я повірив би у його надійність та стабільність), тому вирішив розглядати лише ринок США, якому вже більше 200 років.

Десь тиждень вибирав брокера. Водночас читав книгу Григорія Баршевського «Хочеш вижити? Інвестуй!», яка допомогла трохи систематизувати знання. Вибір брокера впав на Interactive Brokers, оскільки він виявився найприємнішим за комісіями. Зокрема, до досягнення мною 26 років плата за неактивність складає всього $3, а не $10.

Кожного місяця я вирішив відкладати $900 на інвестиційний рахунок. І за старим принципом все, що залишається на картці напередодні зарплати, йшло на окремий рахунок — зараз це Банка від monobank. З цього залишку маю ціль сформувати мою подушку безпеки — 120 тис. грн. Станом на лютий 2021 року вона виконана вже на 46%.

Також я вирішив, що як би смачно не виглядав потенційний прибуток, спекулювати я не буду, а вкладатиму гроші на 10+ років. Мета — досягти прибутковості 9% річних в доларі. І я збираюсь притримуватись свого плану й надалі.

Читайте також: Про найвдалішу спекуляцію з «ефіром» і провал з прізм

Як обирав перші акції

Майже місяць я намагався зрозуміти, що ж мені купувати. Чи самому обирати акції, чи краще інвестувати гроші в Exchange Traded Fund (ETF)? Якщо обидва варіанти, то в яких пропорціях? Все це підкріплювалося страхом, що все рухне через кризу і я просто втрачу всі свої гроші.

У квітні 2020 року я нарешті наважився: зробив SWIFT-переказ на рахунок Interactive Brokers та здійснив свої перші покупки.

Спочатку мій план був таким: 10% від портфелю тримаю в кеші на випадок, якщо трапиться вигідна покупка, буде корекція на ринку чи щось подібне, а решту — 90% — розподіляю порівну між ETF і акціями, які сам відібрав.

Серед ETF обрав такі: VOO (індекс S&P 500), VGT (технологічний сектор) і VONG (growth акції). Самостійно обрав 5 акцій: дві розраховані на зростання після подолання ковіду (WFC і DAL), дві стабільні старі компанії (INTC, CMCSA) і одну вигідну за ціною та фінансовими показниками (DHI).

Перший тиждень я ледве не кожні 5 хвилин оновлював сторінку і дивився на ціни акцій, читав кожну новину, яку пропонував yahoo finance. Окрім того, був не надто задоволений своїм планом. Я і гадки не мав, які компанії купувати далі, тому почав думати, як спростити аналіз компаній та вибір акцій для покупки.

Читайте також: Відкриваємо рахунок у брокера: чому це може розтягнутися на 3 місяці

Як обираю у які акції інвестувати зараз

Мій пошук методики був дуже довгим і тернистим. Врешті-решт, у червні 2020 року, я знайшов те, що особисто для мене працює. Я зібрав 200 компаній, які проходять скрінер. Користувався тим, що на сайті finbox, оскільки лише в нього були параметри пошуку, які мене цікавлять.

Ще один параметр, який я враховую, — це total assets/total liabilities (співвідношення всіх активів компанії до її зобов’язань). Він має бути <=90%. Але у скрінері finbox він неадекватно працює: багато компаній зникає, навіть якщо проходять цей критерій. Доводиться самому відсіювати такі компанії.

Усі компанії я через той самий finbox експортував в google spreadsheet, взявши параметри, які мене цікавлять. Кожна компанія отримує певну кількість балів, які я присвоїв за кожним параметром. Далі бали сумуються і виводиться загальний ранг компанії в колонці Total Rank.

На загальний ранг сильно впливає ціна, тому компанії досить часто плавають в межах +- 20 місць. Але чим ближче до вершини списку, тим менша волатильність. На оновлення даних йде десь 2 години часу.

З червня минулого року я оновлював дану табличку щомісяця та зберігав дані за попередній місяць, щоб дивитись на динаміку рангів компаній. З грудня вирішив оновлювати її раз в квартал, після сезону публікації звітностей компаніями.

За цією методикою я обрав 25 компаній з найвищим рангом на червень 2020 року з урахуванням диверсифікації за секторами. Серед них: AMZN, MSFT, FB, V, MA, NVDA, ADBE, NFLX, LRCX, LULU, DXCM, CSGP, DHI, CPRT, FTNT, MKTX, EPAM, POOL, FICO, MPWR, BAH, ENTG, TREX, RGEN, LHCG.

Купую акції з приблизно однаковою вагою у портфелі. Єдина акція з цього списку, яку я не придбав, — це AMZN, оскільки вона дорога, а портфель наразі занадто малий, щоб її збалансувати.

Я зібрав всю можливу інформацію про кожну компанію та слідкую за їх квартальними звітами. Поки план такий: якщо раптом якась з них впаде нижче 100-го рядка за рангом, то задумаюся про її продаж і заміну на іншу компанію. Окрім цього, я змінив розподіл. Тепер на ETF припадає 30% портфелю і 70% на акції.

Читайте також: Розпочинаємо інвестувати: як обрати брокера, щоб купити акції за кордоном

Скільки вдалося заробити

Я запозичив у телеграм-каналі wkpbro окрему табличку, яка порівнює прибутковість станом на зараз та на момент купівлі індекса, і переробив під себе. Ціна покупки там вказана вже з урахуванням комісії брокера, прибутковість — без врахування дивідендів.

Дані за цінами в ній оновлюються автоматично, тому цифри змінюються. Але станом на 4 лютого вони були такі: всього витрачено $13 085, поточна вартість активів — $16 041. Тобто прибутковість за функцією xirr складає 46,77%.

У кеші на рахунку брокера лежить ще $1 668. Всього вносив $14,7 тис.: стартовий вклад $6 тис., стабільно кожен місяць додаю по $900, в листопаді мав додатковий підробіток, тому вийшло внести $1 500. Дивідендами отримав $67,65, з них брокер стягнув $10,15 податку в США. Inactivity fee, тобто щомісячна абонплата в Interactive Brokers склала $4,73.

Варто також врахувати, що в портфель входять 5 акцій, які я купував до створення нової стратегії: WFC, DAL, FIVE, CMCSA, INTC. Їхня частка в портфелі 16,1%. Продавати їх я не збираюсь, принаймні поки, але й докуповувати не буду.

Найприбутковіші акції: FIVE (+70.29%), EPAM (+69.06%) та LRCX (+61.96%).

Найзбитковіші акції: INTC (-4.02%), ADBE (-2.64%) та LHCG (-2.57%).

За даними графіка брокера, станом на 2 лютого цього року Time Weighted Return (TWR) моїх інвестицій складає 31,27%. TWR рахується на основі дохідності інвестицій у ETF за визначений період часу, отриманого інвестором доходу за цей період та ринкової вартості інвестицій на початок та кінець періоду.

Читайте також: Вклали гроші у фармакомпанії і рахуємо збитки

Про майнінг, торгівлю зброєю та раритетну наклейку

Біткоін як інвестиційний інструмент я не розглядаю. Але через нинішній ажіотаж і стрімкий ріст ціни виявив, що моя старенька відеокарта 1080ti може майнити на сервері та став отримувати $3−4 щодня. Запустив майнінг 7 січня цього року. Станом на 4 лютого намайнив вже 0.00238056 BTC, тобто приблизно $92.

Витрати на майнінг невеликі, оскільки відеокарта вже є. Майнер був включений не постійно, оскільки комп’ютер використовується для роботи та ігор. Енергії витрачено біля 150 кВт/год, або 252 грн. Продавати поки не збираюсь, мені цікаво, що з того вийде.

Був цікавий період в моєму житті у 2014 році, коли я вирішив заробити собі на відеоігри. Є така платформа Steam з Community Market, на якому можна купувати і продавати різні предмети з ігор. Вона працює за принципом біржі.

Тоді я побачив певну закономірність руху ціни зброї з CS: GO. Протягом доби ціни «ходили» в досить великому діапазоні. Пару перших днів я вручну купував предмети, коли вони коштували дешево, і продавав, коли ціна підіймалась. Дуже швидко мені то набридло і я почав шукати способи автоматизації.

Вивчив javascript і десь за тиждень написав бота, який кожні 5 секунд оновлював сторінку та перевіряв, чи немає дешевих предметів. Якщо дешеві предмети були, він їх купував. Ввечері все куплене за день я виставляв на продаж. За місяць вийшло піднятись з $5 до $200.

Тоді я перейшов на нове розширення Steam trader helper для зручності і автоматизації торгівлі на торговому майданчику. І настали золоті часи: за наступних три місяці мій заробіток зріс з $200 до $3,5 тис. Купив собі всі ігри, які хотів, та декілька костюмів для їхніх героїв.

Навчився виводити гроші зі Steam — онлайн-сервісу для цифрового розповсюдження комп’ютерних ігор. Офіційно це робити не можна, але є посередники, які в цьому допомагають. Тоді можна було купувати гру за $15 доларів в Україні і продавати користувачам з США, де вона коштувала $60.

Зазвичай вивід грошей з урахуванням всіх комісій давав дохід 5−10%. З часом таких торговців більшало, волатильність ставала все меншою і предмети вже рухались в діапазоні витрат на комісії, тому я залишив ту справу.

Читайте також: Вклали близько $400 в автопром: пояснюємо свій вибір

Цікаво, що у березні 2014 року в Steam я купив 8 капсул із наклейками, присвяченими чемпіонату світу з CS: GO EMS One Katowice 2014. Всього витратив $2. Купив чотири капсули EMS Katowice 2014 Legends і чотири EMS Katowice 2014 Challengers. Кожна капсула з наклейками, яка мені сподобалася, коштувала $0,25.

Загалом наклейки я так ніде і не використав — вони просто лежали в моєму інвентарі. Дві наклейки з восьми я програв на ставках на кіберспортивні матчі (втратив десь $30 і більше їх не чіпав). Коли відкривав капсули, запам’ятав лише одну наклейку — Titan Holo | Katowice 2014.

А два роки по тому я дізнався, що моя Titan Holo вважається раритетом і на той час за одну таку наклейку давали $2 тис. Інші мої п’ять наклейок теж подорожчали — приблизно $70-$500 за штуку. Я продав 5 наклейок і з урахуванням комісій посередників отримав десь $1,2 тис. А в 2017 році отримав за свою Titan Holo близько $3,5 тис. з урахуванням комісій. Тобто раритетна наклейка принесла дохід 1 400 000%.