Як відреагують банки
Ставки за депозитними сертифікатами на 3 місяці Нацбанк знизив до 20% річних, а за сертифікатами «овернайт» — із 18% до 16% річних. Це призведе до перегляду банками своєї кредитно-депозитної політики.
І якщо знижувати ставки за комерційними кредитами банки особливо не поспішатимуть, то за депозитами юросіб та вкладами фізосіб зниження дохідності за новими продуктами відбудеться майже миттєво. Занадто вже істотними для всіх фінустанов наразі є «втрати» від подібних затримок.
За моїм прогнозом, держбанки, «дочки» іноземців та великі вітчизняні фінустанови з українським капіталом знизять ставки із залучення гривневих ресурсів на ті ж 2%-1,5% річних, залежно від термінів потенційного розміщення коштів.
Читайте також: Депозити у великих банках: хто платить найвищі відсотки та звідки тікають вкладники
А от «малюкам» та «середнячкам» так зіграти не вийде. Щоб не втратити клієнтів, вони будуть змушені скоротити свою кінцеву маржу під час розміщення ресурсів у депсертифікати Нацбанку, та зупинитися на максимальному зниженні ставок залучення на 0,5−1,25% річних, залежно від терміну розміщення ресурсів.
Крім цього, НБУ скоригує з 18 вересня параметри операційного дизайну монетарної політики. Зокрема, до 35%, із поточних 70%, знизиться частка залишків строкових депозитів фізичних осіб, яка враховується під час розрахунку ліміту вкладень банків у тримісячні депозитні сертифікати.
Це зменшить стимули банків щодо конкуренції за вкладників і скоротить їх інтерес до нарощування портфелів строкових депозитів. А отже, спровокує їх продовжувати і надалі знижувати ставки за вкладами.
Що це означає для вкладників
«Найвеселіше» стане громадянам-вкладникам банків, які на першому етапі частково поповнюватимуть раніше відкриті вклади, які ще працюють за «старими» ставками. Але їх кількість швидко скорочуватиметься. Адже, переважно, банки давали максимальні ставки на термін саме 3 місяці (для розміщення потім цих залучених коштів у депсертифікати на аналогічний період). І логічно, що громадяни, відповідно, і розміщувалися саме на такий період. А отже, терміни таких вкладів незабаром добігатимуть кінця.
У результаті, зниження банками ставок залучення за депозитами підштовхне частину клієнтів-фізосіб, які менше довіряють гривні, до виходу на валютний ринок. На готівковий — через обмінники банків та фінкомпаній, або на безготівковий — через купівлю валюти на картки, або через тримісячні валютні депозити з можливістю купити долар чи євро за курсами, близькими до офіційного.
Читайте також: Вкладників зацікавили депозитами у ВКВ: на що звернути увагу при їх оформленні
Це збільшить тиск на гривню найближчим часом, але не буде трагедією для нацвалюти. По-перше, ЗВР дозволяють Нацбанку наразі легко закривати брак валюти на міжбанку за 36,9343 гривні за долар. Тому банки без проблем необхідну їм валюту купуватимуть у НБУ собі на валютну позицію. А по-друге, дуже ефективними виявилися механізми купівлі валюти за курсом банків на картку (до 50 тисяч гривень в еквіваленті) або на валютні 3-місячні депозити (до 200 тисяч гривень в еквіваленті).
Ба більше, такі клієнти тільки дадуть заробити банкам більше на торгівлі валютою, оскільки, в результаті, вони купують цю валюту в межах коридору від 36,5686 до 36,9343 гривні за долар на міжбанку, а продають — не нижче 37,44 гривень, і вище.
Які ще внутрішні чинники вплинуть на курс
Додатковий тиск на курс найближчим часом чинитимуть ще два внутрішні чинники:
1) Психологічний. Посадовці НБУ знову заговорили про швидку зміну правил гри на валютному ринку щодо повернення до політики більш-менш «плаваючого курсу». І це провокує девальваційні очікування бізнесу та громадян;
2) Фінансово-бюджетний та військовий. Кабмін 12 вересня ухвалив рішення про збільшення видаткової частини бюджету на потреби армії до кінця 2023 року ще на 328,5 млрд грн.
І тепер принциповим для валютного ринку та ситуації на ньому є те, за рахунок яких джерел будуть покриті ці витрати. Поки що посадовці бачать собі це приблизно так:
- скорочення видатків загального фонду держбюджету на 11,4 млрд грн, у тому числі за рахунок економії коштів за обсягом платежів із обслуговування державного боргу на 10,7 млрд грн;
- зростання доходів на 26,1 млрд грн за рахунок збільшення надходжень у рамках програм бюджетної підтримки ЄС;
- збільшення обсягу державних запозичень на 298,8 млрд грн. Із яких майже 208 млрд грн в еквіваленті — це підтримка США. А решта — заплановано додаткове внутрішнє запозичення на понад 91 млрд грн.
І якщо статті «заощадження коштів» та «надходження від міжнародних партнерів» особливої загрози для гривні не несуть, а частково навіть її й підстраховують, то «додаткове запозичення через випуск нових ОВДП» на 91 млрд грн — це небезпечна штука для нацвалюти.
Читайте також: Населення нарощує вкладення в ОВДП: топ-5 улюблених облігацій українців
Головне, хто придбає ці папери на 91 млрд грн. Якщо банки, населення та бізнес — проблем немає. Це суттєво не тиснутиме на курс. А от якщо за схемою 2022 року — тобто ці облігації викупить Нацбанк (минулого року це було на 400 млрд грн) — фактично, це емісія, яка є дуже небезпечною для курсу нацвалюти.
Поки що чиновники НБУ стверджують, що саме ринок має потенціал та інтерес щодо купівлі цих паперів. Але щось може піти не так. І ця можливість починає нервувати ринок.
Але поки що Мінфін досить непогано розміщує свої папери. На останньому аукціоні, 12 вересня, він продав їх в еквіваленті на 14,3 млрд грн. Із урахуванням роловеру попередніх погашень та розширення Нацбанком переліку бенчмарк-ОВДП — у принципі, додаткові 91 млрд грн залучення ринок та Мінфін України осилити потенційно можуть.
Але, якщо будуть проблеми, Нацбанку та Мінфіну доведеться порушувати питання часткового покриття даних військових витрат країни, фактично, емісійним шляхом на найближчій зустрічі з МВФ, місія якого приїде до країни вже наприкінці вересня — на початку жовтня цього року. Тож поки що невизначеність у питанні джерела покриття військових витрат — чинник, що є потенційно небезпечним для гривні найближчим часом.
Як на курсі позначаться зовнішні події
Серед зовнішніх чинників цього тижня на поведінку нашого валютного ринку, здебільшого, вплинуть рішення ФРС США щодо відсоткової ставки. Вони будуть оголошені Федрезервом 20 вересня.
Обстановка в економіці США поки що краща, ніж у Європі. Тому більшість аналітиків вважає, що Федрезерв не підвищуватиме ставку. А збереже її на тому ж рівні — 5,5% річних. На це розраховують і спекулянти.
Але якщо щось піде не так, на нас чекають чергові серйозні ралі за парою євро/долар уже в період із 19 до 21 вересня. Що лихоманитиме курс євро і в Україні. Нагадаю, що ЄЦБ для продовження боротьби з інфляцією був змушений 14 вересня знову підвищити ставку на 0,25% річних — до 4,75% річних.
У результаті, за рахунок внутрішніх та зовнішніх факторів певна нервозність на українському валютному ринку збережеться весь тиждень. У такій ситуації долар має реальний шанс продовжити поступово зростати на готівковому ринку весь цей період часу.
Читайте також: Чи наважиться ФРС ігнорувати інфляцію та заморозити ставку
Прогноз курсу долара та євро на 18−22 вересня
Міжбанк:
Долар. Безготівковий долар на торгах поки що продовжить перебувати в межах вже звичного коридору 36,5686−36,9343 гривні.
Євро. На нас чекають суттєві ралі за парою євро/долар у період із 19-го до 21-е вересня, тобто перед, під час і відразу після оголошення рішення ФРС США щодо відсоткової ставки.
Мій прогноз щодо співвідношення пари євро/долар цього тижня перебуває в межах коридору від 1,06 до 1,085 долара за євро. Тоді курс євровалюти щодо гривні на нашому міжбанку цими днями перебуватиме у межах від 38,76 до 40,07 гривень.
Готівковий ринок:
Спред при купівлі/продажу валюти у більшості обмінників фінкомпаній та в касах банків складе від 20−25 копійок до 50 копійок за доларом та від 25−40 копійок до 1 гривні за євро.
Основна частина обмінників банків та фінкомпаній працюватиме усі дні тижня у форматі «з обороту», але з періодичними спробами зіграти «на підвищення».
Найбільша волатильність цінників за готівковим євро на нас чекає у період із 19-го до 21-е вересня, що буде пов'язано з ралі пари євро/долар на зовнішніх ринках перед, під час і відразу після оголошення рішень ФРС США щодо відсоткової ставки.
Курс готівкового долара:
У більшості кас банків долар цього тижня перебуватиме в межах коридору купівлі/продажу від 37,30 до 38,80 грн.
В обмінниках фінкомпаній цей коридор курсів прийому та продажу перебуватиме в межах від 37,50 до 38,65 грн.
Курс готівкового євро:
У касах банків котирування євровалюти при купівлі/продажу перебуватимуть у межах коридору від 40,10 до 41,75 грн.
А в обмінниках фінкомпаній євро котируватиметься в межах коридору купівлі та продажу від 40,20 до 41,50 грн.