Про курс долара і євро за результатами минулого тижня
Євро на міжбанку зріс з 48,52 до 48.55 грн. На готівковому ринку євро підскочив з 49,14 до 49,21 грн, незважаючи на послаблення пари євро/долар на світовому ринку.
Отже, послаблення гривні йде і до долару, і до євро другий тиждень поспіль, що напряму вказує на девальваційний рух.
НБУ, не зважаючи на помірний дефіцит міжбанку, дозволяє курсу зростати. Ресурс в резервах для стримування курсу є, але Нацбанк враховує попит на валюту і власні оцінки щодо його сталості, а отже починає берегти резерви. Така позиція вписується в окреслені рекомендаціями МВФ щодо девальвації, діями українських очільників, позицією деяких членів Ради НБУ щодо ризиків для гривні.
Активність міжбанку минулого тижня зросла. Пропозиція зросла на 10%, попит впав до 5-ти тижневих мінімумів. Середньодобовий дефіцит міжбанку обвалився з $74 млн до $42 млн (мінус 41%). Ще раз: попит на валюту впав, дефіцит валюти знизився, а гривня девальвувала! Якщо зірки запалюють, відповідно так й потрібно.
Інтервенції НБУ на міжбанку зросли на 6% з $603 млн до $641 млн.
Населення підняло хвилю попиту на готівкову валюту. Попит зріс на 20%, при цьому пропозиція зросла лише на 1%. Середньодобовий дефіцит готівкових операцій підскочив до максимуму з лютого $41,7 млн (+71%). Також зросла активність населення по безготівковій валюті, попит зростає при незмінності пропозиції, але профіцит зберігається, хоча він й знизився з середньодобових $4,1 млн до $2,9 млн.
На шо звернув увагу
Рішення НБУ по обліковій ставці та новий макропрогноз. НБУ відійшов від свого макропрогнозу й залишив ставку незмінною на рівні 15,5%. Для мене це було несподівано, я очікував зниження в жовтні та незмінність ставки в грудні замість її подальшого зниження, вважаючи, що до цього часу ми б мали значно більше сигналів й фактів по ситуації на ринках, енергетичній складовій, попиту та пропозиції, динаміці цін.
Тим не менш, НБУ вирішив інакше. Зберігаючи ставку, центробанк намагається підтримати привабливість гривневих інструментів (ОВДП й депозити), та стримати можливий перетік гривні в валюту на тлі девальвації під тиском сезонних факторів й реалізації енергетичних й безпекових ризиків.
Окремо потрібно розібрати оновлений макропрогноз НБУ. По-перше, НБУ знизив прогноз по ВВП на 2025 рік до 1,9% (з 2,1%), що вже ближче до реальних показників. Прогноз ВВП 2026 знижено з 2,3% до 2%. Номінальний ВВП, при цьому, залишено без змін. Це значить, що зросте дефлятор, як фактор зростання цін в економіці.
Прогноз інфляції в 2025 році знижено з 9,7% до 9,2%, на 2026 рік інфляція — без змін, 6,6%. Деталі прогнозу ми побачимо вже наступного тижня в публікації Інфляційного звіту за 4 кв. Проте, здається, що якщо в прогнозі закладена девальвація, то вона незначна, або зовсім некритична.
Відповідно центробанк планує зберігати контроль валютного ринку. До речі, прогноз інфляції НБУ на 2026 рік (6,6%) також має питання щодо закладеного в прогноз курсу.
Сальдо поточного рахунку погіршено на 2025 рік з $34,6 млрд до $36,6 млрд, а на 2026 рік — з $34,9 млрд до $35,3 млрд. Як я розумію, це прямий вплив енергетичних проблем через обстріли, й необхідність більшого імпорту електрики та газу. При цьому прогноз міжнародних резервів мінімального погіршений на 2025 рік — з $53,7 млрд до $53,6 млрд, й на 2026 рік — з $44,7 млрд до $52,2 млрд. На тлі зростаючого торгівельного дефіциту це може свідчити або про економію резервів НБУ (а відповідно можливо допущенню девальвації), або про більші за попередні прогнози надходження від партнерів (а для цього потрібні домовленості з МВФ та партнерами, або очікування надходжень частини «репараційної позики»).
Фіналізую цю частиною заявою заступника голови НБУ Юрія Гелетея, який підтвердив наявність сезонного тиску на гривню, але зазначив достатність резервів і відповідно відсутність ризику. В вересні валютний ринок без впливу НБУ закривав 60% власних потреб, а в жовтні вже 55%. Тобто виходить, що тиск на гривню зростає, потреба впливу НБУ зростає, ресурс для стримування курсу є, але курс зростає.
Тиск МВФ на НБУ щодо девальвації гривні активно обговорювався минулого тижня. І сам по собі був додатковим драйвером нервозності й цікавості покупців до валюти. Тому рух долару угору був жвавіше підхоплений натовпом.
Але тут потрібно зауважити, що прогноз середнього курсу від МВФ на 2026 рік це 45,4 грн за долар. А середній курс уряду в бюджетному прогнозі на 2026 рік — 45,7 грн за долар (вище за МВФ). Й ми маємо ситуацію два (уряд + МВФ) проти одного (НБУ). Я вважаю, що НБУ залишить вплив на ринок в парадигмі керованої гнучкості, але й послабити частково гривню теж потрібно для вирівнювання надходжень та бюджетних видатків.
Верховна Рада нарешті проголосувала по змінам до бюджету- 2025 щодо 325 млрд грн, які підуть на фінансування військових. Головне в новині, це той факт, що 292 млрд грн будуть покриті за рахунок заморожених коштів рф в Європі. Тобто, фінансування не буде здійснюватися виключно за рахунок внутрішніх запозичень.
Верховна Рада прийняла у першому читанні бюджет-2026. Макроекономічні прогнози поки без змін, як й середній розрахунковий курс 45,7 грн за долар.
У вересні 2025 ціни виробників знизились на 3,5% до серпня. Річне зростання становило 1,3%. Здається, що потрібно радіти, але така динаміка викликана лише одним чинником — падіння ціни енергетики для промисловості. В той же час річне зростання цін у виробників харчових продуктів становило 19,2% (за місяць +1,4%). В цілому, в переробній промисловості річне зростання +11,1%, в добувній — +7%.
Безпековий ризик. Регулярні обстріли енергетики. Обмеження промисловості по споживанню, аварійні й стабілізаційні відключення населення протягом всього тижня. Це все фактори додаткового довгострокового тиску на гривню через зростання імпорту енергетичних товарів.
ЄС відклав до грудня рішення по виділенню 140 млрд євро України як «репараційного кредиту».
Цього тижня
• 30 жовтня — публікація Інфляційного звіту НБУ, де будуть розкриті деталі макропрогнозу НБУ, його очікування, що дозволить більше зрозуміти та оцінити наступні дії Центробанку.
• 30−31 жовтня — публікація великого блоку статистики за вересень по зовнішній торгівлі, платіжному балансу, грошовим переказам, результатам виконання бюджету.
• 30 жовтня — останній день по виплаті податків в жовтні. Відповідно, очікуємо збільшення пропозиції валюти.
• 30 жовтня — зустріч Трампа й Сі на полях саміту країн Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС).
• 31 жовтня — останній день місяця, й відповідно зростання волатильності на ринку.
• Слідкуємо за рішенням по тарифам Укрзалізниці для промисловості. Активно обговорюється зростання тарифу на 27% вже в 2025 році, та на 11% з 1 січня 2026 року. Це значний фактор тиску на ціни виробників, й особливо на аграріїв, що буде трансформуватись у прискорення інфляції. Проте, не варто забувати й активні обстріли логістики та об‘єктів Укрзалізниці, що суттєво підвищує проблеми компанії й її видатки. А отже, уряду потрібно буде прийняти рішення, чи підтримувати компанію з бюджету, чи підвищувати тарифи.
Курсовий прогноз
Девальваційний імпульс зберігається. По-перше, закриття валютного ринку відбулось на максимумах тижня, що свідчить про силу імпульсу, та відсутність бажаючих зафіксувати зростання перед вихідними. По-друге, закрились на міжбанку вище 42 грн за долар, що є психологічним рівнем, який відкриває шлях до 42,5 грн за долар.
По-третє, НБУ саме девальвує гривню, а не регулює курс, бо гривня коректуватись й до долару й до євро. По-четверте, НБУ підтверджує наявність сезонного тиску на гривню, й фактично наявність сталих ризиків, й це відбувається на фоні зростаючого спекулятивного попиту. До цього додаємо очікування традиційних бюджетних вливань у листопаді-грудні.
Ціль міжбанку — 42,5 грн за долар з прицілом на майбутній рух до 42,95 грн за долар. Готівковий долар очікую на рівні 42,75−42,95 грн за долар.
По євро: залишаю очікування по корекції пари євро/долар. Послаблення гривні до долару може бути більш жвавим, а відповідно євро може також продовжити повільне зростання, як останні два тижня. Отже, міжбанк може дотягнутись до 49 грн за євро, готівка до 49,5 грн за долар.
На що потрібно звернути увагу, так це на дії НБУ. Зауважу, що це керована девальвація під наглядом центробанку. Тобто, настане момент, коли НБУ скаже «стоп», бо це вже переходить в паніку й девальвація дуже швидка, або це починає суттєво впливати на привабливість гривні й тисне на інфляцію.
Але де цей стоп знає лише НБУ. Можна лише уявити, що це десь на рівні рівнозначності (або менше) доходності бівалютної корзини з прогнозною інфляцією (9,2%) або середнім річним депозитом 13%. Це виходить між 43 грн та 44,4 грн по долару. Як він може це зробити? Через пропозицію готівкової гривні у державних банків.