► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
«G7 бере до відома позицію НБУ щодо законопроєкту про обіг віртуальних активів. Збереження фінансової стабільності, прозорості та незалежності НБУ залишається критично важливим для економічної стійкості України та ефективності міжнародної підтримки», — зазначили дипломати в повідомленні, опублікованому 7 листопада.
Чому НБУ не підтримав криптозакон
На початку листопада Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав законопроєкт № 10225-д. За словами голови комітету Ярослава Железняка, за документ проголосували 20 членів.
Національний банк не підтримав запропоновану редакцію. Регулятор вважає, що окремі положення створюють ризики для фінансової стабільності та конкуренції на ринку.
Серед головних зауважень НБУ — недостатній контроль за іноземними токенами та відсутність чітких правил допуску операторів торговельних майданчиків. Нацбанк наполягає на посиленні нагляду за такими активами та прозорій процедурі авторизації криптоплатформ.
Іншу позицію займає Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Вона підтримала законопроєкт і закликала парламент якнайшвидше ухвалити його в другому читанні.
Коли парламент повернеться до криптозакону
9 листопада Ярослав Железняк повідомив, що законопроєкт не розглядатимуть під час поточного пленарного тижня. Після засідання комітету документ обсягом 270 сторінок передали юристам Верховної Ради для детальної перевірки.
За словами депутата, фахівці мають опрацювати юридичні нюанси та зауваження до нормотворчої техніки. Сам Железняк також погодився з пропозиціями НБУ та вважає за потрібне врахувати їх у новій редакції.
На доопрацювання документа знадобиться ще близько тижня. Після цього голова профільного комітету розраховує повернути законопроєкт до розгляду парламенту вже наступного пленарного тижня.
Якщо Верховна Рада ухвалить документ, нові правила регулювання ринку віртуальних активів мають запрацювати з 1 липня 2027 року.
Довідка
Робота над законодавством для крипторинку триває вже кілька років. Законопроєкт № 10225-д має визначити правила оподаткування криптовалют, запровадити обов'язкову авторизацію бірж і розмежувати повноваження двох регуляторів. Основну відповідальність за ринок планують покласти на НКЦПФР, а НБУ має контролювати окремі питання, пов'язані з електронними грошима та валютним наглядом.
Ще в березні 2026 року НКЦПФР представляла своє бачення майбутнього регулювання. Комісія пропонувала посилити контроль за криптотранзакціями, зобов'язати криптосервіси звітувати перед податковою та не допускати на український ринок компанії, пов'язані з Росією.
Які претензії НБУ має до криптозакону
Національний банк не виступає проти легалізації криптовалют. Натомість підтримує створення правил для ринку відповідно до європейського регламенту MiCA та міжнародних стандартів. Проте в законопроєкті № 10225-д регулятор побачив три проблеми.
Перша стосується іноземних токенів, які можуть виконувати функції електронних грошей, але не перебувають під належним наглядом. На думку НБУ, спрощений допуск таких активів може послабити контроль за фінансовими потоками та створити ризики для гривні й платіжної системи.
Друга проблема — різні вимоги до українських та іноземних активів. Нацбанк побоюється, що іноземні токени отримають простіші умови виходу на ринок. Це може створити нерівну конкуренцію та дозволити частині учасників уникати державного нагляду.
Третє зауваження стосується допуску криптоплатформ. НБУ пропонував на першому етапі дозволити працювати трьом операторам, відібраним через конкурс. Однак у фінальній редакції законопроєкту кількість компаній не визначили. Рішення залишили за НКЦПФР. На думку Нацбанку, це створює ризики монополізації ринку та зловживань під час авторизації.
НБУ закликає доопрацювати законопроєкт і врахувати його зауваження. Регулятор готовий брати участь у створенні правил для крипторинку, але наполягає на належному контролі та рівних умовах для всіх учасників.