► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
За її словами, іноземні керівники державних банків здивовані тим, що тепер повинні звітувати перед українським антикорупційним органом.
Відповідна вимога з’явилася в законі № 4903-IX про оподаткування доходів із цифрових платформ, ухваленому на основі законопроєкту № 15111-д. Документ розширив перелік осіб, які підлягають електронному декларуванню відповідно до закону «Про запобігання корупції». До нього включили голів і членів правлінь банків, у яких державі належить понад 50% акцій.
Як декларування держбанкірів пов’язане з правилами для PEP
За словами Василевської-Смаглюк, під час розгляду законопроєкту № 15111-д до нього внесли дві суперечливі норми. Перша стосувалася фінансового моніторингу політично значущих осіб (PEP) після завершення їхньої роботи на державних посадах. Друга запровадила обов’язкове електронне декларування для керівників державних банків.
Першу норму згодом переглянули. Закон № 5025-IX, пов’язаний з оподаткуванням міжнародних поштових відправлень, зберіг довічний статус PEP. Водночас посилений фінансовий моніторинг після звільнення з посади має тривати щонайменше 12 місяців, а подальший підхід залежить від оцінки ризиків.
Натомість вимогу декларувати майно для керівників держбанків залишили без змін.
Читайте також: Банки України масово закривають відділення: хто скоротив мережу найбільше, а хто відкриває нові
Які наслідки це матиме для іноземних топменеджерів
Відтепер іноземні керівники банків із державною часткою понад 50% підпадають під українські правила електронного декларування нарівні з українськими посадовцями. Це означає необхідність подавати декларації до НАЗК і розкривати передбачену законом інформацію про майно та активи, зокрема розташовані за кордоном.
За оцінкою Василевської-Смаглюк, саме ця вимога викликала здивування серед іноземних керівників, яких запросили очолити українські державні банки. Водночас законодавча норма залишається чинною, а отже, поширюється і на них.
Як ми писали: Смілянський привітав нову наглядову раду «Укрпошти»: хто відтепер контролюватиме діяльність компанії