► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Виступаючи з трибуни парламенту, Марченко заявив, що грошове забезпечення військових виплачують вчасно, а соціальні видатки фінансують відповідно до плану. Капітальні видатки водночас «на паузі».
«Ми зараз не фінансуємо жодних капітальних видатків. Ми відновимо все фінансування, як тільки відповідні закони будуть ухвалені Радою», — сказав він, відповідаючи на запитання депутатів.
Читайте також: Світовий банк різко погіршив прогноз для України: у 2027 році очікують лише 1,5% зростання ВВП
Майже кожне запитання до міністра стосувалося недоцільного фінансування доріг. Дехто з депутатів згадав також про зростання видатків на марафон «Єдині новини» та на «Національний кешбек».
Марченко у відповідь повідомив: «Дороги не фінансуємо, а заборгованість, яка накопичена, буде розблокована після прийняття законів». За його словами, деякі зміни до законів Україна обіцяла Євросоюзу ще у 2025 році, але їх досі не проголосовано.
Один із депутатів запитав, що робить Кабмін, щоб «діра» в держбюджеті не зросла з 70 до 100 млрд грн. Марченко відповів, що це не «діра», а недонадходження податків через об'єктивні причини.
«Ви самі бачите, що відбувається. Обстріли інфраструктури, відключення світла», — сказав він.
Водночас він додав, що відповідні обставини не означають, що уряд не робить необхідних кроків.
«Ми наростили внутрішні запозичення», — наголосив міністр.
Марченко також запевнив, що ситуація з фінансуванням загалом контрольована, але потрібні гроші партнерів.
«Ситуація контрольована, єдине, що ми не можемо контролювати, — це виконання наших міжнародних зобов'язань», — сказав посадовець.
Читайте також: Чи є «діра» в Пенсійному фонді і чи вистачить на пенсії: Гетманцев про 251,3 млрд грн
Дефіцит платіжного балансу сягнув максимуму з 2010 року
За січень-серпень 2026 року дефіцит платіжного балансу України зріс до $9,66 млрд — це найгірший показник для цього періоду щонайменше з 2010 року. Особливо різке погіршення зафіксували в серпні: від'ємне сальдо становило $3,1 млрд проти $682 млн у липні, тобто збільшилося більш ніж у 4,5 раза.
За словами фінансового аналітика Андрія Шевчишина, одним із чинників коливань залишається нерівномірне надходження міжнародного фінансування. Частина зовнішньої допомоги залежить від виконання Україною погоджених умов та ухвалення необхідних рішень, тому затримки з голосуваннями й отриманням траншів можуть впливати на місячну динаміку платіжного балансу.